Рішення від 15.10.2012 по справі 2121/3140/2012

15.10.2012

Справа № 2121/3140/2012

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2012 року Цюрупинський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого -судді Никифорова Є.О.,

при секретарі Герасименко І.В.,

за участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Цюрупинську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог ОСОБА_3, про визнання частково недійсним свідоцтва про права на спадщину та визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування за законом,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом в якому зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла його мати ОСОБА_4. Після її смерті відкрилась спадщина по закону ? частина житлового будинку з господарчими та побутовими спорудами, розташованими на земельній ділянці площею 4320 кв.м. в АДРЕСА_1. Спадкоємцями по закону стали чоловік померлої, ОСОБА_2, та діти, позивач та його сестра ОСОБА_3 Спадщину вони прийняли фактично, вступивши у володіння спадковим майном, шляхом проживання в зазначеному будинку. Таким чином, позивач вважає що успадкував 1/6 частину зазначеного будинку з господарчими та побутовими спорудами, відповідно до ст. 549 ЦК в редакції 1963 року. Письмову заяву про відмову від своєї частки до нотаріальної контори не подавав. Після 2000 року позивач та ОСОБА_3 стали проживати окремо від батька. Позивач знав про те, що останній має намір оформити документи на будинок належним чином, оскільки значився у власності матері. В 2012 році під час слухання справи в суді, коло його було залучено в якості третьої особи, позивачу стало відомо, що у 2004 році батько отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на весь будинок і став його власником. Відповідно до рішення Цюрупинського районного суду від 25.05.2012 року зазначене свідоцтво визнано частково недійсним, і за ОСОБА_3 визнано право власності на 1/6 частину зазначеного будинку. З таким рішенням позивач погодився і також претендує на отримання правовстановлюючого документа на належну йому частку спадкового майна, а саме на 1/6 його частку. Позивач зазначає, що відповідачем порушено його право на спадщину за законом. Просив визнати свідоцтво про право на спадщину за законом від 27.07.2004 року, видане державним нотаріусом Цюрупинської державної нотаріальної контори на ім'я ОСОБА_5, зареєстроване в реєстрі за № 1-1318, частково недійсним в частині належного ОСОБА_1 спадкового майна та визнати за ним право власності на 1/6 частину житлового будинку з господарчими та побутовими будівлями і спорудами, який знаходиться в АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та надав суду пояснення, що відповідають змісту позовної заяви. Просив позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився повторно, про дату та час слухання справи повідомлений належним чином, тому суд, відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України, вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла мати позивача ОСОБА_4. Після її смерті відкрилась спадщина на ? частину житлового будинку з господарчими та побутовими спорудами, розташованими на земельній ділянці площею 4320 кв.м. в АДРЕСА_1. Спадщину фактично прийняли ОСОБА_2, як чоловік померлої, та діти ОСОБА_1 (позивач), ОСОБА_3 (сестра позивача), вступивши у володіння спадковим майно, шляхом проживання в зазначеному будинку. Письмову заяву про відмову від своєї частки до нотаріальної контори позивач не подавав. Після 2000 року позивач та ОСОБА_3 стали проживати окремо від батька. У 2004 році батько отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на весь будинок і став його власником, про що стало відомо позивачу у 2012 році. Відповідно до рішення Цюрупинського районного суду від 25.05.2012 року зазначене свідоцтво визнано частково недійсним, і за ОСОБА_3 визнано право власності на 1/6 частину зазначеного будинку.

Спадкові правовідносини, виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України 2003 р., тому суд застосовує норми ЦК УРСР 1963 року, які були чинним на момент виникнення цих правовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 529 ЦК 1963 р., при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Таким чином, позивач, його сестра та батько є спадкоємцями першої черги за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 ЦК УРСР 1963 р. для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР 1963 р., визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Таким чином, зазначені вище спадкоємці першої черги за законом прийняли спадщину, оскільки рішенням Цюрупинського районного суду від 25.05.2012 року встановлено, що вони фактично вступили у володіння майном, продовжуючи проживати у будинку.

Суд приходить до висновку, що позивач, як і інші спадкоємці першої черги має право на спадкування частини будинку, але право позивача було порушене видачею свідоцтва про право на спадщину на ім'я лише одного спадкоємця, який не мав права на спадкування всього спадкового майна.

Оскільки свідоцтво про право на спадщину видано у 2004 році, суд застосовує норми Цивільного кодексу України 2003 року, який набув чинності з 01.01.2004 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 1301 ЦК України, свідоцтво про право на спадщину визнається недійним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його

права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, порушене право позивача підлягає захисту шляхом визнання свідоцтва про право на спадщину на ім'я відповідача частково недійсним та визнання за позивачем права власності на частину спадкового майна.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати свідоцтво про право на спадщину за законом від 27.07.2004 року, видане державним нотаріусом Цюрупинської державної нотаріальної контори на ім'я ОСОБА_5, зареєстроване в реєстрі за № 1-1318, частково недійсним в частині належного ОСОБА_1 спадкового майна.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частину житлового будинку з господарчими та побутовими будівлями і спорудами, який знаходиться в АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 321 грн. 90 коп.

На рішення протягом десяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Херсонської області через Цюрупинський районний суд.

Суддя Є.О.Никифоров

Повний текст виготовлено 15.10.2012 року

Попередній документ
26792263
Наступний документ
26792265
Інформація про рішення:
№ рішення: 26792264
№ справи: 2121/3140/2012
Дата рішення: 15.10.2012
Дата публікації: 12.01.2016
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Олешківський районний суд Херсонської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про спадкове право