Справа № 1815/2659/2012
Номер провадження 2/1815/770/2012
01 жовтня 2012 року м.Ромни
Роменський міськрайонний суд Сумської області
в складі: головуючого судді Євтюшенкової В.І.
при секретарі Ковган О.В.,
з участю прокурора Клименко Я.В.,
адвоката ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ромни справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: виконавчий комітет Анастасівської сільської ради Роменського району, виконавчий комітет Роменської міської ради, Роменська районна державна адміністрація про відібрання малолітньої дитини, повернення її за попереднім місцем проживання та встановлення місця проживання дитини,
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про про відібрання малолітньої дитини, повернення її за попереднім місцем проживання та встановлення місця проживання дитини, посилаючись на те, що батьками малолітньої ОСОБА_4 є він та ОСОБА_3, шлюб з якою розірвано рішенням Роменського міськрайонного суду від 16.04.2010 року. Після розірвання шлюбу вони вирішили, що дочка залишиться проживати з ОСОБА_2, а ОСОБА_3 буде безперешкодно з нею спілкуватися, але відповідачка вихованням дитини не займалась, матеріальної допомоги на її утримання не надавала. 13 січня 2012 року колишня дружина приїхала в с.Попівщина і попросила взяти дитину на три дні у гості, пообіцявши повернути її 16 січня 2012 року, оскільки ОСОБА_4 повинна була йти до дитсадка, який вона відвідувала з липня 2009 року у селі Анастасівка Роменського району. 16 січня 2012 року відповідачка дитину не привезла і відключила мобільний телефон. Протягом 10 днів позивач щоденно приїжджав до м.Ромни, приходив у гуртожиток по АДРЕСА_1, де проживала тимчасово ОСОБА_3, але двері йому ніхто не відчиняв. Хвилюючись за життя та здоров'я малолітньої доньки, увечері 26 січня 2012 року звернувся до Роменського МВ УМВС з заявою про розшук дитини. На вимогу працівників міліції ОСОБА_3 відчинила двері кімнати і пояснила, що вона відправила ОСОБА_4 до своїх батьків у Миколаївську область, точну адресу назвати відмовилась, тому він не знає, де насправді знаходилась дитина, яка була позбавлена можливості відвідувати дитячий садок. У березні 2012 року він звернувся до суду з позовом про відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання. 08 травня 2012 року позовна заява була залишена без розгляду на підставі заяви ОСОБА_2, оскільки ОСОБА_3 дочку йому повернула. Але 25 червня 2012 року знову викрала дочку з дитсадка «Сонечко» в с.Анастасівка і забрала її до себе без його згоди та рішення органу опіки та піклування, хоча дитина проживала з ним з дев'ятимісячного віку. ОСОБА_4 повністю знаходилась на його утриманні, він забезпечував їй усі необхідні умови для духовного, інтелектуального, культурного, соціального та фізичного розвитку. Також створив необхідні побутові умови для проживання ОСОБА_4, а відповідачка мешкає у кімнаті гуртожитку з новонародженою дитиною. В той час, як мати її здоров'ям не займалась, медичні заклади з дочкою не відвідувала, через що дитині своєчасно не були зроблені щеплення.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_2 свої позовні вимоги підтримав у повному обсязі, пояснив, що дитина залишилася проживати з ним відразу після розлучення, оскільки так вони домовилися з ОСОБА_3 Крім них у будинку АДРЕСА_2 проживають також його мати ІНФОРМАЦІЯ_1 та батько ІНФОРМАЦІЯ_2, які допомагають йому доглядати за дочкою ОСОБА_4. Батько вже на пенсії, тому дитина увесь час знаходиться під наглядом, навіть коли позивач на роботі, а мати позивача допомагає слідкувати за гігієною дитини. ОСОБА_4 ні в чому не має нужди, він має середньомісячний дохід близько 10 тис. грн., тому дочка повністю забезпечена усім необхідним. Крім того у них є домашнє господарство, що дає змогу забезпечувати дівчинці здорове харчування. ОСОБА_3 донькою не цікавиться, навіть вчасно не поробила їй щеплення, коли дитина була у матері, вона не відвідувала дитсадок і ніхто не займався її розвитком. Крім того, ОСОБА_3 народила другу дитину і ОСОБА_4 потрібна їй для того, щоб отримати соціальну допомогу на новонародженого як на другу дитину.
Відповідачка ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася, про розгляд справи повідомлена у встановленому законом порядку ( а.с. 47, 71), попереджена, що у разі неявки справа буде розглянута без її участі по матеріалам, що є у справі (а.с. 70), про причини неявки не повідомила, заяву, про розгляд справи без її участі не надала.
Представник третьої особи виконкому Роменської міської ради у судове засідання не з'явився, надали заяву про розгляд справи без участі їх представника, при винесенні рішення покладаються на розсуд суду (а.с. 74). Крім того надали заяву про неможливість складення висновку щодо встановлення місця проживання дитини, оскільки ОСОБА_3 не надала необхідних для висновку документів (а.с. 48).
Представник третьої особи Роменської районної державної адміністрації за довіреністю В'ялкова Н.В. у судовому засіданні пояснила, що дійсно малолітня дочка позивача ОСОБА_4 проживає з ним. Дитині створені належні матеріально-побутові умови, вона забезпечена усім необхідним, позивач займається її вихованням і розвитком. Мати дитини ОСОБА_3 з червня 2012 року жодного разу не зверталась до органу опіки і піклування Роменської районної державної адміністрації з приводу визначення місця проживання ОСОБА_4, чи з будь-яких інших питань стосовно дитини. При винесенні рішення покладаються на розсуд суду.
Представник третьої особи виконкому Анастасівської сільської ради за довіреністю В'ялкова Н.В. у судовому засіданні пояснила, що дійсно малолітня дочка позивача ОСОБА_4 проживає з ним після розлучення сторін. Наприкінці червня 2012 року у виконком Анастасівської сільської ради зателефонували з дитсадка «Сонечко» і повідомили, що ОСОБА_3 викрала ОСОБА_4. До того часу мати жодного разу не приходила у дитсадок, не цікавилась, як розвивається її дитина. Згодом батько знову привів дитину у дитсадок, який вона відвідує до цього часу. Представники сільради обстежували житлово-побутові умови за адресою АДРЕСА_2, де проживає ОСОБА_2 Там створені для дитини належні побутові умови, у дівчинки є власна кімната, достатньо одягу та харчування, вона забезпечена усім необхідним, позивач займається її вихованням і розвитком. Мати дитини ОСОБА_3 з червня 2012 року жодного разу не зверталась до виконкому Анастасівської сільської ради з приводу визначення місця проживання ОСОБА_4, чи з будь-яких інших питань стосовно дитини. Щодо батька ОСОБА_2, жодних негативних заяв на нього не надходило, навпаки - усі мешканці села добре про нього висловлюються, хвалять. При винесенні рішення покладаються на розсуд суду.
Суд, вислухавши пояснення позивача, представників третіх осіб, заслухавши думку прокурора, яка вважає можливим задовольнити позов, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі з 29 вересня 2007 року (а.с. 12 зв.).
Під час шлюбу у них народилась дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, у свідоцтві про народження якої позивач записаний батьком, а відповідачка - матір'ю (а.с. 12).
Рішенням Роменського міськрайонного суду від 23 квітня 2010 року шлюб між стронами розірвано (а.с. 12 зв.), даний факт також підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу (а.с.14).
Згідно довідки Анастасівської сільської ради вбачається, що малолітня ОСОБА_4 з семимимісячного віку проживала з батьком ОСОБА_2 у с.Попівщина Роменського району (а.с. 14 зв., 17), про це свідчить також довідка про реєстрацію та проживання, видана Анастасівською сільською радою (а.с. 15 зв.).
У справі є довідка Анастасівської сільської ради про те, що ОСОБА_4 з 17 січня 2010 року відвідувала дитячий садок «Сонечко» в с.Анастасівка (а.с. 15, 16).
З характеристики за місцем проживання ОСОБА_2 видно, що за місцем проживання він характеризується позитивно (а.с. 16 зв.), що підтвердила також представник Анастасівської сільської ради.
Із заяви ОСОБА_2 до Роменської районної державної адміністрації вбачається, що він звертався за встановленням місцеперебування дитини, прохав зобов'язати ОСОБА_3 не чинити йому перешкод у спілкуванні з дитиною та зобов'язати відповідачку повернути йому дитину (а.с. 18-20).
Також позивач звертався до Роменського МВ УМВС з заявою про розшук доньки (а.с. 20зв.-21), що свідчить про небайдужість ОСОБА_2 до долі своєї дитини. В той час як відповідачка жодного разу не зверталась до органів опіки і піклування з питань визначення місця проживання дитини, повернення їй дитини, тощо, навіть не надала необхідних документів на вимогу органу опіки та піклування. Дану обставину підтвердили також представники третіх осіб.
З довідки фельдшерського пункту вбачається, що профілактичні щеплення за віком не були проведені з вини матері, на дільниці вихованням дитини займаються батько та бабуся ОСОБА_2, мати жодного разу не відвідувала з дитиною ФАП (а.с. 18).
З такої поведінки відповідачки можливо зробити висновок, що вона долею дочки не переймається.
Відповідно до висновку Анастасівської сільської ради № 220-09-2012 від 28.09.2012 року дитина проживає разом з батьком, який повністю поклав на себе виконання батьківських обов'язків, приймає активну участь у вихованні дочки, цікавиться станом її здоров'я, відвідує дошкільний навчальний заклад, матеріально її утримує. Виконком Анастасівської сільської ради вважає за доцільне залишити місце проживання малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, разом з батьком (а.с. 78 - 80).
Згідно ч. 1 ст. 160 Сімейного Кодексу України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. ОСОБА_2 у судовому засданні пояснив про те, що вони з відповідачкою домовились, що після розірвання шлюбу дочка ОСОБА_4 залишиться проживати з ним. Про дану домовленість свідчить також той факт, що відповідачка жодного разу не зверталась до органів опіки і піклування з приводу визначення місця проживання дитини, про що пояснили представники третіх осіб.
Частина 1 статті 161 Сімейного Кодексу України визначає, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Статтею 162 Сімейного Кодексу України передбачено, що у разі, якщо один з батьків або інша особа самочинно, без згоди другого з батьків чи інших осіб, з якими на підставі закону або рішення суду проживала малолітня дитина, змінить її місце проживання, у тому числі способом її викрадення, суд за позовом заінтересованої особи має право негайно постановити рішення про відібрання дитини і повернення її тому, з ким вона проживала.
Дитина не може бути повернута лише тоді, коли залишення її за попереднім місцем проживання створюватиме реальну небезпеку для її життя та здоров'я. Таких обставин, щодо проживання дитини з позивачем, судом не встановлено.
Відповідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини.
Стаття 12 Закону України «Про охорону дитинства» визначає, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
У судовому засіданні здобуто достатньо доказів того, що позивач належно виконує свої батьківські обов'язки. Особисту прихільність дитини у судовому засідання з'ясувати не виявилось можливим через її малолітній вік.
Суд, беручи до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, враховуючи, перш за все права та законні інтереси дитини, вважає можливим відібрати малолітню ОСОБА_4 у відповідачки, повернути її за попереднім місцем проживання та визначити місце проживання дитини з батьком.
Керуючись ст.ст. 160 - 162 СК України, ст.ст. 8, 12 ЗУ «Про охорону дитинства», ст.ст. 10, 11, 57-60, 209, 212-215, 217, 218, 367 ЦПК України,
Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.
Відібрати від ОСОБА_3 малолітню дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3.
Допустити негайне виконання рішення в частині відібрання у ОСОБА_3 малолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3.
Повернути за попереднім місцем проживання малолітню дитину - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, визначивши місце проживання дитини разом з батьком - ОСОБА_2.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Сумської області через Роменський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання 5 жовтня 2012 року повного рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні при розгляді справи - в 10-денний строк з дня отримання копії рішення.
Суддя: підпис…
Копія вірна:
СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. І. Євтюшенкова