Справа № № 1815/3421/2012
Номер провадження 1/1815/254/2012
20 вересня 2012 року м.Ромни
Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючої: судді Сольоної Н. М.
при секретарі: Шокун Л.О.
з участю прокурора: Кузьменка В. І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ромни справу по обвинуваченню:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, 1- й пр. Б. Баклай 2/1,
українця, гр. України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, до адміністративної відповідальності не притягувався
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України, -
02.07.2012 року приблизно об 11 год. 10 хв. в світлий час доби, водій ОСОБА_1 керуючи технічно справним автомобілем ВАЗ 2108 д/з АІ 37-38 АР, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, рухався по вул. Горького в напрямку Роменського коледжу КНЕУ м. Ромни зі швидкістю 74.2 км/год.
Своїми діями ОСОБА_1 порушував вимоги п.12.4. Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 згідно з якими: у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.
В цей час попереду керованого ОСОБА_1 автомобіля по правому узбіччю вказаної дороги в попутному з ним напрямку рухався велосипедист ОСОБА_2
Наближаючись до велосипедиста, ОСОБА_1 з метою об'їзду каналізаційного люку почав зміщуватися ліворуч і виїхав на зустрічну смугу руху, перетнувши при цьому суцільну білу лінію горизонтальної дорожньої розмітки 1.1. яку, згідно вимог розділу 34 Правил дорожнього руху України, перетинати забороняється.
Під час руху велосипедист ОСОБА_3, не переконавшись в безпечності своїх дій та не подавши сигналу повороту, почав зміщуватися ліворуч, виїхав на проїзну частину і став виконувати маневр повороту ліворуч з крайнього правого положення, створюючи своїми діями небезпеку для руху ОСОБА_1
Своїми діями ОСОБА_3 порушив вимоги пункту 9.4 Правил дорожнього руху України згідно з якими: подавати сигнал покажчиками повороту або рукою належить завчасно до початку маневру (з урахуванням швидкості руху), але не менш як за 50-100 м у населених пунктах і за 150-200 м поза ними, і припиняти негайно після його закінчення (подавання сигналу рукою слід закінчити безпосередньо перед початком виконання маневру). Сигнал забороняється подавати, якщо він може бути не зрозумілим для інших учасників руху; п.10.1, згідно з яким: перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху та п.10.4, згідно з яким: перед поворотом праворуч, ліворуч або розворотом водій має завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в'їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, встановленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою. Водій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, а при виконанні цих маневрів не з крайнього лівого положення на проїзній частині - і попутним транспортним засобам.
Водій ОСОБА_1, маючи об'єктивну можливість виявити початок зміщення велосипедиста ОСОБА_3 в небезпечному напрямку з відстані, що перевищує відстань зупиночного шляху керованого ним автомобіля при русі, як з допустимою в населеному пункті швидкістю (60 км/год), так і з обраною водієм швидкістю (74,2 км/год), не вжив негайних заходів до зменшення швидкості свого руху і несвоєчасно застосував гальмування.
Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 12.3 Правил дорожнього руху України за яким, у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
Згідно висновку автотехнічної експертизи, в даній дорожній ситуації водій, автомобіля ВАЗ 2108 повинен був діяти відповідно до вимог п.12.3, п.12.4 Правил дорожнього руху та дорожньої розмітки 1.1. Водій ОСОБА_1 мав технічну можливість попередити зіткнення шляхом виконання вимог п.12.3 Правил дорожнього руху. В діях ОСОБА_1 вбачаються порушення вимог п.12.3, п.12.4 Правил дорожнього руху та дорожньої розмітки 1.1 з яких невідповідність вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху знаходиться в причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди.
Велосипедист ОСОБА_3 в даній дорожній ситуації також мав технічну можливість попередити зіткнення шляхом виконання вимог п.10.1 Правил дорожнього руху, в діях водія велосипеда вбачається невідповідність вимогам і п.п.10.1, 10.4, 9.4 Правил дорожнього руху, з якими невідповідність вимогам пункту 10.1 Правил дорожнього руху знаходиться в причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди.
В результаті допущених обома учасниками дорожнього руху порушень Правил дорожнього руху, автомобіль ВАЗ 2108 д/з АІ 37-38 АР під керуванням ОСОБА_1 здійснив наїзд на велосипедиста ОСОБА_3, який виконував маневр повороту ліворуч.
Згідно висновку транспортно-трасологічної експертизи, місце наїзду розташоване на зустрічній для ОСОБА_1 смузі руху.
Внаслідок наїзду велосипедист ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому 3-4 ребра зліва, які згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров'я. Крім того ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження в області голови у вигляді струсу головного мозку, ссаден обличчя, які згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до легких тілесних ушкоджень.
24.08.2012 р. прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_3 в зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину.
Тілесні ушкодження ОСОБА_3 знаходяться в прямому причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою як наслідок допущених водієм ОСОБА_1 порушень вимог Правил дорожнього руху України.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у скоєнні злочину визнав повністю і заявив клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України в зв'язку з примиренням з потерпілим.
Потерпілий не заперечував проти даного клопотання і надав заяву про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності в зв'язку з примиренням.
Прокурор вважав за можливе відповідно до ст.46 КК України звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності в зв'язку з примиренням з потерпілим, а цивільний позов, заявлений ним про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого в сумі 4460 грн. 22 коп. залишити без розгляду.
Розглянувши заяви потерпілого та підсудного, заслухавши думку прокурора, перевіривши матеріали кримінальної справи, суд дійшов до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд вважає, що дії ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати за ст. 286 ч. 1 КК України, поскільки він порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Відповідно до ст. 46 КК України особа, яка вперше вчинила необережний злочин середньої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ст. 286 ч. 1 КК України, який згідно ст. 12 КК України, відноситься до необережних злочинів середньої тяжкості, вперше притягується до кримінальної відповідальності, відшкодував завдані збитки. Під час судового розгляду справи відбулося фактичне примирення підсудного з потерпілим.
Відповідно до абзацу 5 п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 року “Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності” за наявності передбачених у ст. 46 КК України підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим. Суд має здійснювати його за правилами, встановленими ст. 8 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 КПК України за наявності підстав, зазначених у ст. 46 КК України, у справах, які надійшли до суду з обвинувальним висновком, суд у судовому засіданні виносить постанову про закриття справи.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 необхідно звільнити від кримінальної відповідальності за ст. 286 ч. 1 КК України в зв'язку з примиренням із потерпілим, а провадження по справі закрити.
Згідно ч. 4 ст. 93 КПК України з ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області 882 грн. 00 коп. витрат за проведення експертизи технічного стану транспортного засобу, 1839 грн. 00 коп. витрат за проведення транспортно-трасологічної експертизи, 1839 грн. 00 коп. за проведення автотехнічної експертизи, а всього 4560 грн. 00 коп.
Позовну заяву Роменського міжрайонного прокурора про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого в сумі 4460 грн. 22 коп., залишити без розгляду.
Речові докази по справі: автомобіль «ВАЗ 2108», д/з. АІ 37-38 АР, що зберігається на території майдану тимчасового утримання, повернути - ОСОБА_1; велосипед «Україна», що зберігається на території майдану тимчасового утримання та штани з ременем, футболку, кітель форменний МНС, картуз, взуття, належні потерпілому ОСОБА_3, що знаходяться на зберіганні в камері речових доказів Роменського МВ - повернути ОСОБА_3.
Скасувати ОСОБА_1 міру запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд.
Керуючись ст. ст. 44, 46 КК України, п. 2 ч.1 ст.71 , ст. ст. 8, ч.3 ст. 93, 282 КПК України, суд -
Звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ст. 286 ч.1 КК України, у зв'язку з примиренням із потерпілим ОСОБА_3.
Провадження по справі закрити.
Скасувати ОСОБА_1 міру запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області (р/р 31256272210011, банк ГУДКУ в Сумській області, МФО 837013, код ЄДРПОУ 25574892, свідоцтво платника податку 25756800, ІПН 255748918191, код класифікації доходів бюджету 25010100) 882 (вісімсот вісімдесят дві) грн. 00 коп. витрат за проведення експертизи технічного стану транспортного засобу, 1839 (одну тисячу вісімсот тридцять дев'ять) грн. 00 коп. витрат за проведення транспортно-трасологічної експертизи, 1839 (одну тисячу вісімсот тридцять дев'ять) грн. 00 коп. за проведення автотехнічної експертизи, а всього 4560 (чотири тисячі п'ятсот шістдесят) грн.00 коп.
Позовну заяву Роменського міжрайонного прокурора про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого в сумі 4460 (чотири тисячі чотириста шістдесят) грн. 22 коп., залишити без розгляду.
Речові докази по справі: автомобіль «ВАЗ 2108», д/з. АІ 37-38 АР, що зберігається на території майдану тимчасового утримання, повернути - ОСОБА_1; велосипед «Україна», що зберігається на території майдану тимчасового утримання та штани з ременем, футболку, кітель форменний МНС, картуз, взуття, належні потерпілому ОСОБА_3, що знаходяться на зберіганні в камері речових доказів Роменського МВ, повернути ОСОБА_3.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Сумської області протягом 7 діб з моменту оголошення через Роменський міськрайонний суд.
Суддя підпис…
Копія вірна:
ОСОБА_4