Справа № 1801/2001/12
17 жовтня 2012 року м. Білопілля
Білопільський районний суд Сумської області у складі:
головуючої судді Свиргуненко Ю. М.,
при секретарі Федорченко Г. В.,
з участю прокурора Жерьобкіна В. Д.,
адвоката ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Білопіллі кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця смт. Нововоронцовка Нововоронцовського району Херсонської області, мешканця АДРЕСА_1, одруженого, освіта вища, працюючого директором ТОВ «РСЗ-Агро», на обліку у лікарів нарколога, психіатра не перебуває, не інваліда, раніше не судимого ,
-за ч. 1 ст. 172 КК України,
Протоколом загальних зборів учасників ТОВ «РСЗ - АГРО» №1 від 19 липня 2011 року ОСОБА_2 призначений директором вказаного Товариства.
Згідно Статуту ТОВ «РСЗ -АГРО» директор Товариства видає накази, розпорядження та інші акти з питань, що відносяться до компетенції Товариства, відповідно до трудового законодавства наймає і звільняє працівників Товариства.
За приписами ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, яке працівники реалізують шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, організації або з фізичною особою. Кожен має право на належні, безпечні та здорові умови праці на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
У відповідності до ст. 2 Кодексу Законів про працю України працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві; працівники мають право на відпочинок відповідно до законів, про обмеження робочого дня та робочого тижня, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості, а також у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності, тощо.
Статтею 24 Кодексу законів про працю України визначено, що трудовий договір укладається, як правило, у письмовій формі, додержання письмової форми є обов'язковим при організованому наборі працівників, у випадку, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору, тощо. Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.
Відповідно до ст. 47 Кодексу законів про працю України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у день звільнення. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи.
За змістом ст. 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п'ять днів.
Статтею 253 Кодексу законів про працю України передбачено обов'язкове державне соціальне страхування всіх працівників, а статтею 256 цього Кодексу гарантується право працівників на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності та за вислугу років відповідно до закону.
Згідно ст. 30 Закону України «Про оплату праці» власник або уповноважений ним орган зобов'язаний вести достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.
В порушення перерахованих вище норм Кодексу законів про працю України та Закону України «Про оплату праці» ОСОБА_2 як особа, що має право прийому на роботу та звільнення з роботи і яка несе відповідальність за додержання вимог трудового законодавства, здійснюючи господарську діяльність на території с. Курасове Верхосульської сільської ради Білопільського району Сумської області, протягом липня-грудня 2011 року включно вчинив злочин за наступних обставин.
17 серпня 2011 року між Спілкою громадян-співвласників майна реорганізованого КСП АФ «Відродження» в особі голови комітету співвласників ОСОБА_4 і ТОВ «РСЗ-АГРО» в особі директора ОСОБА_2 було укладено договір оренди майна, до складу якого ввійшла молочнотоварна ферма та велика рогата худоба. З метою організації провадження господарської діяльності на території Верхосульської сільської ради ОСОБА_2 як директор ТОВ «РЗС-АГРО» у точно не встановлені дні серпня - вересня 2011 року, у тому числі 07 вересня 2011 року, перебуваючи на зборах співвласників майна реорганізованого КСП АФ «Відродження», які відбувалися на території с. Курасове Білопільського району, висловлював обіцянки створити робочі місця та виплачувати гідну заробітну плату, запрошуючи громадян працювати в очолюваному ним підприємстві.
Вподальшому, ОСОБА_2 надав вказівку виконавчому директору ТОВ «РСЗ-АГРО» ОСОБА_16. зібрати у працівників трудові книжки для наступного офіційного оформлення трудових відносин.
Фактично прийнявши ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_16., ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на роботу у ТОВ «РСЗ-АГРО» та зібравши необхідні документи для офіційного їх працевлаштування, ОСОБА_2, грубо порушуючи законодавство про працю, не видав накази про прийняття вищевказаних працівників, не уклав з ними трудовий договір, не сплачував податки, збори та інші обов'язкові платежі, не вів облік виконаної роботи та бухгалтерський облік витрат на оплату праці, не оформив трудові книжки на працівників.
Так, з 22 вересня 2011 року по 27 листопада 2011 року включно у ТОВ «РСЗ-АГРО» на посаді завідуючої молочнотоварної ферми у с. Курасове Білопільського району працювала ОСОБА_5 Трудові відносини із ОСОБА_5 не оформлялися взагалі, трудовий договір не укладався, наказ про прийняття її на роботу ОСОБА_2 не видавав. В порушення ст. ст. 253, 256 Кодексу законів про працю України податки, збори та інші обов'язкові платежі за цього працівника ОСОБА_2 як директор ТОВ «РСЗ-АГРО» не сплачував, чим порушив її право на соціальне страхування та пенсійне забезпечення. Також, незважаючи на вимоги ст. 30 Закону України «Про оплату праці», ОСОБА_2 не забезпечив ведення достовірного обліку виконуваної ОСОБА_5 роботи і бухгалтерського обліку витрат на оплату праці у встановленому порядку. Разом з цим, у порушення ст. ст. 47 Кодексу законів про працю України ОСОБА_2 в день звільнення не видав ОСОБА_5 належно оформлену трудову книжку і не видав їй копію наказу про звільнення з роботи.
З 26 вересня 2011 року по 01 січня 2012 року у ТОВ «РСЗ-АГРО» електриком на молочнотоварній фермі у с. Курасове Білопільського району працював ОСОБА_11 Трудові відносини із ОСОБА_6 ОСОБА_2 не оформив, трудовий договір не укладав, наказ про прийняття його на роботу ОСОБА_2 не видавав. В порушення ст. ст. 253, 256 Кодексу законів про працю України податки, збори та інші обов'язкові платежі за цього працівника ОСОБА_2 як директор ТОВ «РСЗ-АГРО» не сплачував, чим порушив його право на соціальне страхування та пенсійне забезпечення. Також, незважаючи на вимоги ст. 30 Закону України «Про оплату праці», ОСОБА_2 не забезпечив ведення достовірного обліку виконуваної ОСОБА_6 роботи і бухгалтерського обліку витрат на оплату праці у встановленому порядку.
З 23 липня 2011 року по 14 листопада 2011 року на посаді виконавчого директора ТОВ «РСЗ-АГРО» працювала ОСОБА_16. Трудові відносини із ОСОБА_16. належним чином не оформлялися. Відповідно до протоколу №2 від 23 липня 2012 року загальних зборів учасників ТОВ «РСЗ-АГРО» ОСОБА_16. призначена виконавчим директором вказаного підприємства, але Статутом Товариства дана посада не передбачена, зміни до Статуту не вносилися. В порушення ст. ст. 253, 256 Кодексу законів про працю України податки, збори та інші обов'язкові платежі за ОСОБА_16. ОСОБА_2 як директор ТОВ «РСЗ-АГРО» не сплачував, чим порушив її право на соціальне страхування та пенсійне забезпечення. Також, незважаючи на вимоги ст. 30 Закону України «Про оплату праці» ОСОБА_2 не забезпечив ведення достовірного обліку виконуваної ОСОБА_16. роботи і бухгалтерського обліку витрат на оплату праці у встановленому порядку. Разом з цим, у порушення ст. 47 Кодексу законів про працю України ОСОБА_2 в день звільнення не видав ОСОБА_16. належно оформлену трудову книжку і не видав їй копію наказу про звільнення з роботи.
З 22 вересня 2011 року по 27 листопада 2011 року фуражиром-пастухом ТОВ «РСЗ-Агро» у с. Курасове Білопільського району працював ОСОБА_8 Трудові відносини із ОСОБА_8 не оформлялись взагалі, трудовий договір не укладався, наказ про прийняття його на роботу ОСОБА_2 не видавав. В порушення ст. ст. 253, 256 Кодексу законів про працю України податки, збори та інші обов'язкові платежі за цього працівника ОСОБА_2 як директор ТОВ «РСЗ-Агро» не сплачував, чим порушив його право на соціальне страхування та пенсійне забезпечення. Також, незважаючи на вимоги ст. 30 Закону України «Про оплату праці» ОСОБА_2 не забезпечив ведення достовірного обліку виконуваної ОСОБА_8 роботи і бухгалтерського обліку витрат на оплату праці у встановленому порядку. Разом з цим, у порушення ст. 47 Кодексу законів про працю України ОСОБА_2 в день звільнення не видав ОСОБА_8 належно оформлену трудову книжку і не видав йому копію наказу про звільнення з роботи.
З 01 листопада 2011 року по 01 січня 2012 року у ТОВ «РСЗ-АГРО» дояркою молочнотоварної ферми у с. Курасове Білопільського району працювала ОСОБА_9 Трудові відносини із ОСОБА_9 не оформлялись взагалі, трудовий договір не укладався, наказ про прийняття її на роботу ОСОБА_2 не видавав. В порушення ст. ст. 253, 256 Кодексу законів про працю України податки, збори та інші обов'язкові платежі за цього працівника ОСОБА_2 як директор ТОВ «РСЗ-АГРО» не сплачував, чим порушив її право на соціальне страхування та пенсійне забезпечення. Також, незважаючи на вимоги ст. 30 Закону України «Про оплату праці», ОСОБА_2 не забезпечив ведення достовірного обліку виконуваної ОСОБА_9 роботи і бухгалтерського обліку витрат на оплату праці у встановленому порядку. Разом з цим, у порушення ст. 47 Кодексу законів про працю України, ОСОБА_2 в день звільнення не видав ОСОБА_9 належно оформлену трудову книжку і не видав їй копію наказу про звільнення з роботи.
З 23 вересня 2011 року трактористом ТОВ «РСЗ-АГРО» у с. Курасове Білопільського району працює ОСОБА_10 Трудові відносини із ОСОБА_10 не оформлялись взагалі, трудовий договір не укладався, наказ про прийняття його на роботу ОСОБА_2 не видавав. В порушення ст. ст. 253, 256 Кодексу законів про працю України податки, збори та інші обов'язкові платежі за цього працівника ОСОБА_2 як директор ТОВ «РСЗ-АГРО» не сплачував, чим порушив його право на соціальне страхування та пенсійне забезпечення. Також, незважаючи на вимоги ст. 30 Закону України «Про оплату праці», ОСОБА_2 не забезпечив ведення достовірного обліку виконуваної ОСОБА_10 роботи і бухгалтерського обліку витрат на оплату праці у встановленому порядку.
Вищевказані діяння ОСОБА_2 є грубим порушенням законодавства про працю, оскільки вони мали систематичний та триваючий характер, а також істотно порушували права працівників.
Вчиняючи вищевказані умисні протиправні дії, ОСОБА_2 розумів їх суспільну небезпечність, усвідомлював можливість настання суспільно - небезпечних наслідків та бажав їх настання, тобто вчинив злочин з прямим умислом.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 винним себе не визнав, на підставі ст. 63 Конституції України відмовився давати показання щодо себе.
Не зважаючи на це вина ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого злочину знайшла своє підтвердження у показах потерпілих, свідків, які є логічними, послідовними і відповідають зібраним у справі та перевіреним судом письмовим доказам.
Так, допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 показала, що з 22 вересня 2011 року по 27 листопада 2011 року працювала у ТОВ «РСЗ-АГРО» на посаді завідуючої молочнотоварною фермою. Цю роботу їй запропонував ОСОБА_2 Заяву про прийом на роботу вона писала на ім'я ОСОБА_7, яку на зборах співвласників майна, що відбулись на початку вересня, ОСОБА_2 представив як виконавчого директора товариства. Вищевказану заяву разом із трудовою книжкою вона віддала бухгалтеру-касиру товариства ОСОБА_12, яка в свою чергу дала їй підписати лише договір про повну матеріальну відповідальність. Трудові відносини в установленому законом порядку з нею не оформлялись. Оскільки працівників не вистачало, вона крім виконання обов'язків завідуючої молочнотоварною фермою, доїла ще й корів. Працювала без вихідних. Робочий день був не нормований. За свою роботу отримувала заробітну плату у розмірі 900 грн. за перший місяць і по 1 500 грн. за наступні два місяці. Гроші їй видавала ОСОБА_12, вона в свою чергу розписувалась за них у відомостях, написаних останньою від руки. В листопаді 2011 року ОСОБА_12 їй повідомила, що посади завферми у ТОВ «РСЗ-АГРО» немає і запропонувала написати заяву про звільнення за власним бажанням, що вона й зробила. Наказ про звільнення її з роботи не видавався. На її прохання повернути трудову книжку ОСОБА_12 сказала, що передала її ОСОБА_7, а остання в свою чергу повідомила, що віддала її ОСОБА_2 До цього часу трудова книжка їй так і не повернута.
Потерпілий ОСОБА_8 у судовому засіданні показав, що працювати фуражиром - пастухом у ТОВ «РСЗ-АГРО» його запропонував особисто ОСОБА_2 Погодившись, він написав заяву про прийняття на роботу і з 22 вересня 2011 року приступив до виконання своїх обов'язків. Трудовий договір з ним не укладався. Приблизно через тиждень він віддав свою трудову книжку бухгалтеру-касиру підприємства ОСОБА_12 Оскільки працівників не вистачало, він працював без вихідних, з ранку до вечора виконував різну роботу, крім тої, що була запропонована йому ОСОБА_2, зокрема, пас, доїв корів, доглядав за ними, а платили за це копійки, зовсім не ті гроші, які обіцяли. Зокрема, за сім днів вересня він отримав 550 грн., за жовтень - 980 грн., за листопад - 880 грн. У зв'язку з цим, 27 листопада 2011 року він написав на ім'я виконавчого директора товариства ОСОБА_7 заяву про звільнення за власним бажанням. Наказ про звільнення не видавався. Трудову книжку до цього часу йому так і не віддали.
З показань допитаного у судовому засіданні потерпілого ОСОБА_6 вбачається, що 28 вересня 2011 року влаштувався на роботу в ТОВ «РСЗ-АГРО», де два місяці працював електриком на молочному блоці і отримував заробітну плату. Свою трудову книжку він віддав ОСОБА_7 На її ж ім'я писав заяву про прийняття на роботу. Чи підписував при цьому трудовий договір не пам'ятає.
Потерпіла ОСОБА_9 у судовому засіданні показала, що з листопада 2011 року вона працювала у ТОВ «РСЗ-АГРО», де спочатку доглядала за вівцями, а пізніше - за козами. На роботу виходила щодня, без вихідних. При цьому офіційно працевлаштована не була. В рахунок заробітної плати взяла в господарстві корову. За нараховану зарплату у сумі 1 200 грн. щомісячно розписувалась у зошиті, який давала їй ОСОБА_12
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_13 показав, що восени минулого року він, дізнавшись, що в село Курасово потрібні робочі на ферму, вирішив піти трохи попрацювати. Заяву про прийняття на роботу він віддавав ОСОБА_4 Трудову книжку для належного оформлення трудових відносин не надавав. Трудовий договір з ним також ніхто не укладав. У ТОВ «РСЗ-АГРО» він працював різноробочим з жовтня 2011 року по січень 2012 року і отримував заробітну плату у сумі 700 грн. щомісячно. Крім нього у товаристві працювали ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_5 та інші працівники.
Свідок ОСОБА_14 у судовому засіданні показала, що у вересні минулого року вона разом із начальником управління агропромислового розвитку Білопільської районної державної адміністрації ОСОБА_15 була запрошена на збори співвласників майнових паїв у с. Курасово для надання консультативної допомоги у питаннях реформування. На зборах були присутні співвласники майнових і земельних паїв, ОСОБА_7, ОСОБА_16, сільський голова ОСОБА_17, директор ПП «Відродження» ОСОБА_18 і ОСОБА_2 Розглядалось питання про передачу майна співвласників в оренду ТОВ «РСЗ-АГРО». Перед співвласниками виступав ОСОБА_2, який у своїй промові зазначив, що очолюване ним товариство готове придбати людські паї, запрошував на роботу в господарство, обіцяв виплачувати заробітну плату. Він представив також ОСОБА_7 як особу, яка буде керувати справами на місці.
Свідок ОСОБА_15 у судовому засіданні показав, що на початку вересня 2011 року до нього зателефонував керівник ПП. «Відродження» ОСОБА_18 і повідомив, що якісь люди виставили охорону а с. Курасово і не допускають його до роботи. Після цього він виїхав у господарство, де зустрівся з головою спілки співвласників майнових паїв ОСОБА_4 Останній йому повідомив, що у ПП «Відродження» закінчився строк оренди майнових пав і власники мають намір передати їх в оренду іншому господарству. Щоб роз'яснити людям, що необхідно робити в цій ситуації, вони вирішили скликати збори співвласників. Наступного дня він разом із спеціалістом ОСОБА_14 виїхали в село Курасово. На зборах були присутні 25-30 власників майнових паїв, ОСОБА_2, ОСОБА_16, ОСОБА_7, сільський голова ОСОБА_17 та керівник ПП «Відродження» ОСОБА_18 Перед співвласниками крім нього, ОСОБА_18, ОСОБА_16 виступив також і ОСОБА_2, який у своїй промові зазначив, що має намір взяти в оренду майно пайовиків, а також представив ОСОБА_7 керуючу справами на місці.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_19 показав, що восени 2011 року до нього як керівника Білопільського РЕМ звертались ОСОБА_2 і ОСОБА_7 з приводу укладення договору на постачання електроенергії з ТОВ «РСЗ-АГРО». Після підготовки пакету документів та затвердження їх юристом, він підписав відповідний договір із додатками. Договір з боку ТОВ «РСЗ-АГРО» підписувала ОСОБА_7 як уповноважена особа товариства. З ОСОБА_2 він бачився лише один раз.
З показань допитаного у судовому засіданні свідка ОСОБА_12 вбачається, що в липні 2011 року в с. Курасово розпочало свою діяльність ТОВ «РСЗ-АГРО». Засновниками товариства були ОСОБА_2 та ОСОБА_20 Вона та її чоловік ОСОБА_4 написали заяви про прийняття на роботу. Такі ж заяви написали ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_10 та інші. Вона працювала в господарстві обліковцем, а її чоловік - керуючим підрозділом. З наказом про прийняття на роботу їх із чоловіком не ознайомлювали. Зібрані у людей трудові книжки, утому числі свою і чоловіка вона віддала ОСОБА_7, яка була виконавчим директором ТОВ «РСЗ-АГРО». Де зараз знаходяться трудові книжки їй не відомо, їх так і не повернули. ОСОБА_7 сказала, що передала їх ОСОБА_2
Свідок ОСОБА_17 у судовому засіданні підтвердив, що влітку 2011 року на території села Курасово Верхосульської сільської ради розпочало свою діяльність ТОВ «РСЗ-АГРО», генеральним директором якого є ОСОБА_2
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показав, що в серпні 2011 року Спілка громадян-співвласників майна реорганізованого КСП АФ «Відродження» передала в оренду ТОВ «РЗС-АГРО», яке розпочало сою діяльність на території с. Курасове, пайове майно, до складу якого ввійшла велика рогата худоба і приміщення молочнотоварної ферми. У даному товаристві він працював керуючим виробничої дільниці. Заяву про прийняття на роботу писав на ім'я ОСОБА_7, яку ОСОБА_2 на зборах співвласників представив виконавчим директором товариства. Їй він віддав свою трудову книжку, з нею ж вподальшому вирішував усі виробничі питання. З наказом про прийняття на роботу його ніхто не ознайомлював. У товаристві він пропрацював приблизно місяць після чого звільнився. Однак, трудову книжку йому до цього часу так і не повернули.
Крім показів потерпілих, свідків, вина ОСОБА_2 у вчиненні злочину підтверджується дослідженими у судовому засіданні письмовими матеріалами справи.
Так, згідно протоколу №1 від 19 липня 2011 року загальних зборів учасників ТОВ «РСЗ-АГРО» директором товариства призначений ОСОБА_2. На цих же зборах був затверджений Статут Товариства з обмеженою відповідальністю (а. с. 13-14, т. 1).
З Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців вбачається, що 21 липня 2011 року в м. Біла Церква Київської області по вул. Шолом-Алейхема, 86 було зареєстроване ТОВ «РСЗ - АГРО». Вподальшому, 11 листопада 2011 року Товариство змінило свою юридичну адресу і було зареєстроване за адресою: м. Київ, Солом'янський район, вул. Виборзька, 99, офіс 2. Керівником ТОВ «РСЗ-АГРО» був ОСОБА_2 (а. с. 124-130, т. 1).
У відповідності до п. 7.1 розділу 7 Статуту ТОВ «РСЗ-АГРО», затвердженого загальними зборами учасників Товариства від 19 липня 2011 року, управління Товариством здійснюють Збори Учасників, Ревізійна Комісія (в разі призначення) і Директор.
Пунктом 7.5 розділу 7 Статуту визначено, що виконавчим органом Товариства є Директор, який затверджує в межах своєї компетенції внутрішні документи Товариства, штатний розклад апарату Товариства та штати установ Товариства, у відповідності з трудовим законодавством наймає і звільняє працівників Товариства (а. с. 18-24, т. 1).
З наказу №1-к від 21 липня 2011 року вбачається, що з цього дня ОСОБА_2 приступив до виконання обов'язків директора ТОВ «РСЗ-АГРО» (а. с. 25, т. 1).
У відповідності до протоколу загальних зборів учасників ТОВ «РСЗ-АГРО» №2 від 23 липня 2011 року виконавчим директором Товариства обрана ОСОБА_7 Директору Товариства ОСОБА_2 доручено провести реєстрацію необхідних змін у реєстратора (а. с. 26, т. 1).
В той же час, згідно пункту 12.6.5 статті 12 Статуту ТОВ «РСЗ-АГРО», затвердженого загальними зборами учасників Товариства №2 від 04 листопада 2011 року, саме Директор Товариства здійснює повсякденне керівництво діяльністю Товариства та несе особисту відповідальність за його діяльність, укладає колективний договір з особою, уповноваженою на це працівниками Товариства. При цьому посада виконавчого директора Статутом не передбачена (а. с. 27-33, т. 1).
Згідно договору оренди від 17 серпня 2011 року ТОВ «РСЗС-АГРО» прийняло від Спілки громадян співвласників майна реорганізованого КСП «Відродження» в платне користування майно пайового фонду (а. с. 38-40, т. 1).
З акту від 01 листопада 2011 року вбачається, що ОСОБА_5 працювала у ТОВ «РСЗ-АГРО» завідуючою молочнотоварною фермою (а. с. 34, т.1).
З договору на постачання електричної енергії від 14 жовтня 2011 року з додатками, підписаного з боку споживача виконавчим директором ТОВ «РСЗ-АГРО» ОСОБА_7, вбачається, що Філією «Білопільський РЕМ» ПАТ «Сумиобленерго» електрична енергія постачалась до комплексу сільськогосподарських споруд пайового фонду, що знаходиться в с. Курасове Білопільського району Сумської області (а. с. 35-49, т. 1).
Відповідно до посвідчення ОСОБА_11 був техніком-електриком ТОВ «РСЗ-АГРО» (а. с. 117, т.1).
Згідно Журналу електробезпеки протоколів перевірки знань у техніка-електрика ТОВ «РСЗ-АГРО» ОСОБА_6 перевірялись знання правил електробезпеки (а. с. 114-116, т.1).
Відповідно до інформації управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві від 03 травня 2012 року ТОВ «РСЗ-АГРО» зареєстроване в Управлінні як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з 22 липня 2011 року. Звіти до УПФУ Товариство не подавало, внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не сплачувало (а. с. 139, т. 1).
У відповідності до інформації управління Пенсійного фонду України у Солом'янському районі м. Києва від 04 травня 2012 року ТОВ «РСЗ-АГРО» зареєстроване в управлінні 28 листопада 2011 року. З моменту реєстрації Товариство звітність до Управління не подавало. Страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з моменту реєстрації не сплачувались (а. с. 137, т. 1).
За інформацією Білопільської ОДПІ Київської області, 13 лютого 2012 року ТОВ «РСЗ-АГРО» знято з обліку в інспекції у зв'язку із зміною місцезнаходження. Звіти за формою 1-ДФ до Білоцерківської ОДПІ Київської області Товариство не подавало (а. с. 141, т. 1).
Відповідно до інформації Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва ТОВ «РСЗ-АГРО» перейшло до інспекції з Білоцерківської ОДПІ і 13 січня 2012 року взяте на облік як платник податків за основним місцем обліку. Інформація про подання Товариством за період 2011 року звітів форми 1-ДФ, декларацій з податку на прибуток та ПДВ у Державній податковій інспекції Солом'янського району м. Київ відсутня. З моменту взяття на облік ТОВ «РСЗ-АГРО» вищезазначену податкову звітність у ДПІ не подавало (а. с. 143, т. 1).
З показань потерпілої ОСОБА_7 на досудовому слідстві вбачається, що 19 липня 2011 року загальними зборами учасників було створено ТОВ «РСЗ-АГРО», директором якого обрано ОСОБА_2 Товариство і його Статут були зареєстровані 21 липня 2011 року в м. Біла Церква Київської області за місцем проживання одного з учасників. Вподальшому Товариство і Статут ОСОБА_2 перереєстрував у м. Київ. Згідно Статуту керівництво Товариством мав право здійснювати лише його директор, тобто ОСОБА_2 Оскільки вона мешкала поблизу місця діяльності Товариства, то за усною вказівкою ОСОБА_2 на неї було покладено вирішення питань організаційного характеру. Свою діяльність ТОВ «РСЗ-АГРО» розпочало у внесені 2011 року з розведення великої рогатої худоби. У зв'язку з цим ОСОБА_2 прийняв на роботу працівників, а їй наказав зібрати від них заяви про прийняття на роботу і трудові книжки. Через деякий час ОСОБА_12 принесла їй заяви і трудові книжки людей, що працювали в господарстві, які вона в свою чергу передала ОСОБА_2 Посаду виконавчого директора Товариства їй запропонував ОСОБА_2, на що вона погодилась. На її неодноразові прохання оформити в установленому законом порядку трудові відносини, він говорив, що зробить це пізніше. Без оформлення трудових відносин вона працювала в товаристві з 23 липня по 21 грудня 2011 року. Робочий час був ненормований. Веденням обліку робочого часу в ТОВ «РСЗ-АГРО» займалась ОСОБА_12, заробітну плату працівникам нараховував ОСОБА_2 (а. с. 20-27, т. 2).
Аналізуючи здобуті і перевірені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що обвинувачення, пред'явлене підсудному органами досудового слідства, знайшло своє підтвердження в судовому засіданні в повному обсязі.
Невизнання підсудним своєї вини і відмову давати свідчення відносно себе суд розцінює як обраний ним спосіб захисту з метою ухилення від кримінальної відповідальності за вчинений злочин.
В основу вироку суд кладе покази потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_8, які в судовому засіданні підтвердили, що роботу в ТОВ «РСЗ-Агро» їм запропонував саме директор Товариства ОСОБА_2, але при цьому офіційно їх не працевлаштував, що працювали вони без вихідних і мали ненормований робочий день, а також що після припинення трудових відносин трудові книжки їм не повернули. Покази потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_9, свідків ОСОБА_13, ОСОБА_12 та ОСОБА_4, які в судовому засіданні також підтвердили факт роботи у ТОВ РСЗ-АГРО» без належного оформлення трудових відносин. Покази потерпілих та свідків є логічними і послідовними, відповідають зібраним по справі і перевіреним судом доказам, а тому підстав сумніватись у їх достовірності у суду немає. Крім того, підсудний ОСОБА_2 у судовому засіданні підтвердив, що неприязних стосунків із вказаними вище особами у нього немає. Підтверджені потерпілими і свідками обставини свідчать про порушення трудового законодавства.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вина підсудного доведена в повному обсязі і кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 172 КК України як грубе порушення законодавства про працю, яке виразилось у тому, що ОСОБА_2, будучи директором ТОВ «РСЗ-Агро», достовірно знаючи у зв'язку з цим, що згідно Статуту саме він здійснює повсякденне керівництво діяльністю Товариства, несе особисту відповідальність за його діяльність та у відповідності з трудовим законодавством наймає і звільняє працівників Товариства, перебував у трудових відносинах із ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, при цьому умисно не уклавши з ними трудових договорів, не видавши наказів про прийняття на роботу та не внісши відповідних записів до трудових книжок, не сплачував за них податки, збори та інші обов'язкові платежі, не дотримувався передбачених чинним законодавством строків виплати заробітної плати, не забезпечував ведення достовірного обліку виконуваної роботи і бухгалтерського обліку витрат на оплату праці у встановленому порядку, чим істотно порушив права ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на працю, соціальне страхування та пенсійне забезпечення.
Призначаючи підсудному вид і міру покарання суд враховує те, що до кримінальної відповідальності він притягується вперше, задовільно характеризується за місцем мешкання.
Обставин, які згідно ст. ст. 66, 67 КК України пом'якшували б чи обтяжували покарання ОСОБА_2 в ході судового слідства не встановлено.
Таким чином, враховуючи обставини справи і особу підсудного, суд вважає, що необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів буде покарання, призначене в межах санкції ч. 1 ст. 172 КК України, у виді штрафу.
Під час досудового слідства ОСОБА_2 запобіжний захід не обирався, відповідно до вимог ч. 3 ст. 148 КПК України у нього було відібрано письмове зобов'язання про явку на виклик слідчого та суду. Даного зобов'язання ОСОБА_2 не порушував, а тому суд вважає, що до набрання чинності вироком суду необхідності у обранні йому запобіжного заходу немає.
Речові докази, які знаходяться у камері схову речових доказів прокуратури Білопільського району, а саме: посвідчення, видане 03 жовтня 2011 року управлінням Державного комітету України промислової безпеки техніку-електрику ТОВ «РСЗ-Агро» про допуск до роботи в електроустановках, повернути ОСОБА_6, журнал електробезпеки протоколів перевірки знань повернути ТОВ «РСЗ-АГРО» (а. с. 112-113, т. 1).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України, і призначити йому покарання за цим законом у виді штрафу на користь держави в сумі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Речові докази, які знаходяться у камері схову речових доказів прокуратури Білопільського району, а саме: посвідчення, видане 03 жовтня 2011 року управлінням Державного комітету України промислової безпеки техніку-електрику ТОВ «РСЗ-Агро» про допуск до роботи в електроустановках повернути ОСОБА_6, журнал електробезпеки протоколів перевірки знань повернути ТОВ «РСЗ-АГРО».
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через Білопільський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя