Справа № 1801/2466/12
14 серпня 2012 року м. Білопілля
Білопільський районний суд Сумської області у складі:
головуючої судді Свиргуненко Ю. М.,
при секретарі Федорченко Г. В.,
з участю прокурора Чуєва А. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Білопіллі справу по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не інваліда, раніше судимого:
1) 10 жовтня 2006 року Білопільським районним судом Сумської області за ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 162, ч. 3 ст. 15 - ч. 1 ст. 152 КК України до 5 років позбавлення волі;
2) 04 січня 2007 року Зарічним районним судом м. Суми за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, ч. 1 ст. 194, ч. 1 ст. 277, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого 07 липня 2010 року умовно - достроково на невідбутий строк 1 рік 5 місяців 7 днів, судимість не знята і не погашена ,
-за ч. 2 ст. 185 КК України,
У невстановлений в ході судового слідства день березня 2012 року ОСОБА_1 вирішив вчинити крадіжку металевих виробів із домоволодіння своєї мачухи ОСОБА_2, з якою проживає за однією адресою в смт. Жовтневе Білопільського району Сумської області по вул. Поповича, 58.
Вранці цього ж дня ОСОБА_1 дочекався коли ОСОБА_2 піде на базар і, достовірно знаючи, що додому вона повернеться тільки в обідню пору, впевнившись, що його дії є непомітними для сторонніх осіб, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на незаконне збагачення шляхом викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків від них, умисно, таємно, шляхом вільного доступу, викрав із господарства, розташованого за вищевказаною адресою, належне ОСОБА_2 майно, а саме:
- три металеві сітки з ліжка;
- три металеві труби довжиною по 1,5 м кожна;
- два металеві листи по 1,5 м кожний;
- металеву трубу із нержавіючої сталі довжиною 4 м;
- цинкові ночви об'ємом 40 л;
- 4 каструлі ємкістю 20, 5, 4 та 3 л.
Всього ОСОБА_1 викрав майна ОСОБА_2 на загальну суму 350 грн. 40 коп.
Викрадене майно ОСОБА_1 склав на санчата, які були в господарстві, вивіз за територію домоволодіння і використав у власних цілях.
Своїми вищевказаними умисними протиправними діями, які виразились в таємному викраденні майна ОСОБА_2, ОСОБА_1 спричинив останній матеріальну шкоду на загальну суму 350 грн. 40 коп.
Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у скоєнні інкримінованого злочину визнав повністю, щиро розкаявся і показав, що в березні 2012 року він вирішив викрасти з господарства своєї мачухи ОСОБА_2, з якою проживає за однією адресою в смт. Жовтневе, Білопільського району, Сумської області по вул. Поповича, 58, металеві вироби. Вранці, дочекавшись коли ОСОБА_2 піде на базар, знаючи, що додому вона повернеться тільки в обідню пору, таємно викрав із господарства три металеві сітки з ліжка; три металеві труби довжиною приблизно по 1,5 м кожна; 2 металеві листи по 1,5 м кожний, металеву трубу із нержавіючої сталі довжиною близько 4 м, цинкові ночви та чотири каструлі ємкістю 20, 5, 4 та 3 л. Викрадене майно він склав на санчата і відвіз циганам. Кошти, отримані від реалізації вказаного вище майна, в сумі 270 грн. він витратив на придбання продуктів харчування.
Оскільки підсудним та іншими учасниками процесу фактичні обставини справи не оспорюються, вони правильно розуміють зміст цих обставин і у них немає сумнівів у добровільності та істинності позицій, суд, роз'яснивши, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до вимог ст. 299 КПК України, визнав недоцільним дослідження інших доказів справи.
Таким чином суд вважає, що факт скоєння ОСОБА_1 злочину при обставинах, відображених в описовій частині вироку, доказаний повністю і кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), кваліфікуючими ознаками якого є таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
Призначаючи ОСОБА_1 вид та міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного ним злочину, особу підсудного, який задовільно характеризується за місцем проживання, раніше судимий, а також визначені ст. 66 КК України пом'якшуючі відповідальність обставини, а саме: визнання вини, щире каяття, сприяння розкриттю злочину і встановленню істини в справі.
Обставиною, що згідно ст. 67 КК України обтяжує покарання ОСОБА_1, суд визнає скоєння злочину відносно особи похилого віку.
Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність ОСОБА_1, особу підсудного, суд вважає, що за вчинення останнім злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів буде покарання, призначене в межах санкції статті, у виді обмеження волі з випробуванням, з встановлення іспитового строку згідно ст. 75 КК України та покладенням зобов'язань, визначених ст. 76 КК України.
Потерпіла ОСОБА_2 заявила до ОСОБА_1 цивільний позов про стягнення матеріальної шкоди в сумі 350 грн. 40 коп. і моральної шкоди в сумі 500 грн., який підсудний визнав повністю.
Судом встановлено, що злочинними діями підсудного ОСОБА_1 потерпілій ОСОБА_2 спричинена матеріальна шкода в сумі 350 грн. 40 коп., яка підтверджується висновком судової товарознавчої експертизи, що на а. с. 57-58.
Позов ОСОБА_2 про стягнення з підсудного моральної шкоди у сумі 500 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки саме на таку суму, на думку суду, потерпіла зазнала моральних страждань у зв'язку з викраденням її майна.
Всього стягненню з підсудного на користь потерпілої підлягають кошти в сумі 850 грн. 40 коп.
Стягненню з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ УМВС України в Сумській області підлягають судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи в сумі 176 грн. 40 коп., проти чого підсудний не заперечував (а. с. 56).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання за цим законом у виді двох років обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком два роки.
Згідно п. 2, 3 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, а також повідомляти ці органи про зміну проживання і роботи.
Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - підписку про невиїзд.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 350 (триста п'ятдесят) гривень 40 копійок матеріальної шкоди, завданої злочином, і 500 (п'ятсот) гривень моральної шкоди, а всього 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ УМВС України в Сумській області 176 (сто сімдесят шість) гривень 40 копійок за проведення судової товарознавчої експертизи.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через Білопільський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя