Справа № 1801/3022/12
11 жовтня 2012 року Білопільський районний суд Сумської області у складі:
головуючої судді Терещенко О.І.,
при секретарі Терещенко О.В.,
з участю прокурора Топоркової О.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Білопіллі кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українки, громадянки України, уродженки міста Білопілля, Сумської області, з середньою освітою, розлученої, не працюючої, мешканки АДРЕСА_2, раніше не судимої
-за ч.1 ст. 190 КК України,
23 серпня 2012 року зранку ОСОБА_2 разом з іншими особами, які йому допомагали на автомобілі перевозити речі з будинку АДРЕСА_3 прибули до зазначеної картири. Доїхати з ними на вулицю Ковпака попросилася ОСОБА_1
Коли приїхали до будинку АДРЕСА_3, то речі ОСОБА_2 були перенесені з машини до квартири, при цьому ОСОБА_1 участі в цьому не приймала. ОСОБА_2 став розраховуватись з особами, які допомагали перевозити речі, але йому не вистачило дрібних купюр і він попросив ОСОБА_1 розміняти одну купюру номіналом 200 грн. на дрібні купюри.
ОСОБА_1, переслідуючи корисливий умисел, побачивши у ОСОБА_2 гроші та бажаючи заволодіти ними, зловживаючи сприятливими довірливими стосунками до останнього, шляхом обману та зловживання довірою, погодилася виконати його прохання, тобто розміняти гроші та тим самим, ввівши в оману, забрала з його рук гроші в сумі 200 грн. і привласнила їх собі.
У подальшому, утримуючи гроші, що належали ОСОБА_2, ОСОБА_1 пішла до ближчого магазину по вул. Ковпака в м. Білопілля. Але гроші повертати вона не збиралася, тому сіла за автобусній зупинці у маршрутне такси і поїхала в центр міста Білопілля. Гроші в сумі 200 грн. ОСОБА_1 використала у своїх корисливих цілях.
Своїми злочинними діями ОСОБА_1 заподіяла матеріального збитку ОСОБА_2 в сумі 200 грн.
Здійснюючи вказані дії, ОСОБА_1 розуміла їх суспільну небезпечність, усвідомлювала можливість настання суспільно-небезпечних наслідків від вказаних дій та бажала їх настання, тобто діяла з прямим умислом.
Допитана у судовому засіданні в якості підсудної ОСОБА_1 винною себе визнала повністю, щиро розкаялася та показала суду, що дійсно 23 серпня 2012 року ОСОБА_2 дав їй 200 грн. однією купюрою і попросив їх розміняти на дрібні купюри. Але їй дуже потрібні були гроші, тому вони вирішила забрати їх у потерпілого і привласнити собі. ОСОБА_2 вона сказала, що згода поміняти гроші, він віддав їй 200 грн., а вона з ними на маршрутному таксі поїхала додому. Наступного дня ці гроші ОСОБА_1 витратила на продукти харчування.
Покази підсудної відповідають фактичним обставинам справи і нею не оспорюються.
За таких обставин суд дії ОСОБА_1 кваліфікує за ч.1 ст.190 КК України, оскільки вона вчинила заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство).
При призначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудної, яка задовільно характеризується за місцем проживання; обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, вперше притягується до кримінальної відповідальності.
Обставини, що обтяжують покарання, суд не встановлені.
Тому суд вважає, що необхідним та достатнім для виправлення підсудної ОСОБА_1 та попередження нових злочинів буде покарання у виді штрафу.
Під час досудового слідства ОСОБА_1 запобіжний захід не обирався, відповідно до вимог ч.3 ст.148 КПК України у неї було відібрано письмове зобов'язання про явку на виклик слідчого та суду.
Даного зобов'язання ОСОБА_1 не порушувала, а тому суд вважає, що до набрання чинності вироком суду необхідності у обранні ОСОБА_1 запобіжного заходу немає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, і призначити їй покарання у виді штрафу в сумі 510 (п'ятсот десять) гривень.
На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Сумської області через Білопільський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя