Справа № 1801/2952/12
04 жовтня 2012 року Білопільський районний суд Сумської області у складі:
головуючої судді Замченко А. О.,
з участю секретаря -Дейнеки Л.О.,
прокурора -Топоркової О.Б.,
захисника -ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля справу по обвинуваченню:
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 з неповною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого:
1) 15 жовтня 2010 року Білопільським районним судом Сумської області за ч. 1 ст. 121, ст. 69 КК України до 2 років позбавлення волі;
2) 04 липня 2012 року Сумським районним судом Сумської області за ч. 3 ст. 185, ст. 75 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік;
судимість не знята й не погашена
за ч. 2 ст. 185 КК України,
01 серпня 2012 року близько 01 години ОСОБА_2, з метою вчинення крадіжки чужого майна, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, підійшов зі сторони городів до домогосподарства ОСОБА_3, яке розташоване АДРЕСА_2 де, реалізуючи свій злочинний намір, повторно, умисно, з корисливою метою, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, переконавшись, що його дії є непомітними для оточуючих, а отже таємно, бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді завдання матеріальної шкоди, шляхом вільного доступу підійшов на прилеглу територію до господарства ОСОБА_3, де з-під шиферного навісу викрав наступне майно:
- двоконфорочну пічну плиту, вартістю 102 грн.;
- чавунну сковороду, діаметром 30 см, вартістю 50 грн.;
- алюмінієвий чавун, ємкістю 8л, вартістю 45 грн.;
- алюмінієвий чавун, ємкістю 10 л, вартістю 55 грн.,
чим завдав ОСОБА_3 матеріальної шкоди, згідно з висновком експертизи, на загальну суму 252 грн.
Викраденим майном ОСОБА_2 розпорядився на власний розсуд.
Виконуючи вказані дії, ОСОБА_2 розумів їх суспільну небезпечність, усвідомлював можливість настання суспільно-небезпечних наслідків від цих дій та бажав їх настання.
Допитаний у судовому засіданні в якості підсудного, ОСОБА_2 свою вину визнав повністю, щиро розкаявся та показав, що потерпілу ОСОБА_3 він знає з дитинства, вона проживає по сусідству з ним, а їх городи межують один з одним. Він не однократно допомагав ОСОБА_3 по господарству за адресою: АДРЕСА_2, і бачив зі сторони городу на території її домогосподарства цегляну піч з металевими вставками та металевим посудом. 31 липня 2012 року він вирішив викрасти у ОСОБА_3. металеві вироби, які знаходилися на необгородженій території, яка не зачиняється і до якої є вільний доступ зі сторони городу. Реалізуючи свій план, 01 серпня 2012 року близько 01 години, він, випивши 4 чарки самогону, пішов через городи до домогосподарства ОСОБА_3 Переконавшись, що його дії є непомітними для оточуючих, шляхом вільного доступу зняв з цегляної основи металеву двоконфорочну пічну плиту, чавунну сковорідку та два алюмінієві чавуни, ємкістю 8 та 10 л, які стояли зверху на плиті. Викрадені речі він сховав у кущах навпроти свого двору, а сам пішов спати. 01 серпня 2012 року близько 04 години він прокинувся і помітив на вулиці чоловіка і жінку циганської зовнішності, які скуповували металолом, яких він раніше не зустрічав. Саме ним він і продав викрадені речі за 30 грн., які витратив на цигарки і продукти харчування.
Про те, що вчинив крадіжку нікому не розказував, а коли викрадав речі, то пильнував, щоб його ніхто не бачив.
За таких обставин суд дії ОСОБА_2 кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки він вчинив таємне викрадення чужого майна, кваліфікуючими ознаками якого є крадіжка, вчинена повторно.
При призначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, тяжких наслідків від якого не настало, особу підсудного, скарг на якого до Виконавчого комітету Річківської сільської ради не надходило, який має не зняту та непогашену судимість, обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, повне визнання своєї вини, з'явлення із зізнанням. Обставина, що обтяжує покарання - вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Тому суд вважає, що необхідним і достатнім для виправлення підсудного ОСОБА_2 та попередження нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі, так як даний злочин він вчинив у період іспитового строку.
Потерпілою ОСОБА_3 до підсудного заявлений позов про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 252 грн., який на підставі ч. 1 ст. 291 КПК України необхідно залишити без розгляду, роз'яснивши останній, що за нею зберігається право заявити цивільний позов у порядку цивільного судочинства.
Підлягають стягненню з підсудного кошти у сумі 176 грн. 40 коп. за проведення експертизи, проти чого підсудний не заперечував (а. с. 27).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання за цим злочином у виді 1 року позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до покарання, призначеного даним вироком, частково приєднати не відбуте покарання за вироком Сумського районного суду Сумської області від 04 липня 2012 року і за сукупністю вироків призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць.
Запобіжний захід до набрання вироком чинності ОСОБА_2 залишити попередній - підписку про невиїзд.
Строк покарання відраховувати з дня затримання ОСОБА_2.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області 176 грн. 40 коп.
Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди залишити без розгляду.
На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Сумської області через Білопільський районний суд Сумської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя