Справа №1801/2461/12
09 серпня 2012 року м. Білопілля
Білопільський районний суд Сумської області у складі:
головуючого судді Замченко А. О.
з участю секретаря Дейнеки Л.О.,
прокурора Криушенка Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля постанову слідчого СВ Білопільського РВ УМВС України в Сумській області про закриття кримінальної справи у зв'язку із закінченням строків давності,
01 серпня 2012 року до Білопільського районного суду Сумської області надійшла кримінальна справа, порушена по факту крадіжки робочого коня з сараю ферми підсобного господарства «Луч», розташованого в с. Новоіванівка, Білопільського району, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 81 КК України (у редакції 1960 року), яка мала місце у ніч з 14 на 15 травня 1997 року.
Постановою Білопільського районного суду Сумської області від 09 серпня 2012 року провадження в зазначеній кримінальній справі закрито у зв'язку із закінченням строків давності.
При вивченні матеріалів справи судом встановлено, що у ніч з 14 на 15 травня 1997 року невстановлені особи шляхом вільного доступу проникли до сараю ферми підсобного господарства «Луч», розташованого в с. Новоіванівка, Білопільського району, звідки скоїли крадіжку робочого коня, чим спричинили матеріальної шкоди на загальну суму 256 грн.
За вказаним фактом старшим оперуповноваженим Білопільського РВ ОСОБА_1 була порушена кримінальна справа №29205 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 81 КК України (у редакції 1960 року).
У ході досудового слідства та перевірки повідомлення про злочин було проведено огляд місця події, проведені опитування, допитано ряд свідків.
30 травня 1997 року старший оперуповноважений Білопільського РВ старший лейтенант міліції ОСОБА_1 передав вказану кримінальну справу за підслідністю до СВ Білопільського РВ УМВС України в Сумській області.
20 липня 1997 року начальник СВ Білопільського РВ УМВС України в Сумській області старший лейтенант міліції ОСОБА_2 прийняв кримінальну справу №29205 до свого провадження та не виконавши жодної слідчої дії 01 серпня 1997 року зупинив досудове слідство в кримінальній справі на підставі п. 3 ст. 206 КПК України.
30 травня 2012 року постановами слідчого СВ Білопільського РВ УМВС України в Сумській області досудове слідство у справі відновлено, дії невстановлених осіб перекваліфіковано з ч. 3 ст. 81 КК України (у редакції 1960 року) на ч. 3 ст. 185 КК України, а кримінальну справу направлено до суду для вирішення питання про її закриття у зв'язку із закінченням строків давності, оскільки по даній кримінальній справі виконані слідчі дії та оперативно-розшукові заходи, направлені на встановлення особи (осіб), які вчинили злочин, однак до цього часу встановити зазначених осіб не представилося можливим, а з часу вчинення злочину і порушення кримінальної справи минуло більш ніж 15 років, тобто закінчилися строки давності притягнення певної особи (осіб) до кримінальної відповідальності. Вказана постанова погоджена заступником прокурора Білопільського району в установленому законом порядку.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, з моменту порушення справи слідчим при провадженні досудового слідства як безпосередньо, так і через взаємодію з іншими органами, вживалися певні заходи до встановлення особи (осіб), що вчинила даний злочин.
Проте, суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що органом досудового слідства не вжито всіх можливих і необхідних заходів для встановлення осіб, що вчинили злочин, а досудове слідство зупинено без достатніх на те підстав.
Так, начальник СВ Білопільського РВ УМВС України в Сумській області старший лейтенант міліції ОСОБА_2 прийнявши 20 липня 1997 року кримінальну справу до свого провадження, не виконавши жодної дії, зупинив досудове слідство на підставі п. 3 ст. 206 КПК України.
Викладене свідчить про те, що органом досудового слідства не виконано вимоги ст. 206 КПК України, а саме: досудове слідство було безпідставно зупинене на 15 років без провадження всіх необхідних і можливих слідчих дій для встановлення особи, яка скоїла злочин.
Крім того, у матеріалах справи відсутні відомості, що під час зупинення слідства в справі з 01 серпня 1997 року по 30 травня 2012 року органами досудового слідства вживалися будь-які заходи до встановлення осіб, які вчинили даний злочин.
У бездіяльності слідчого вбачається також порушення вимог ст. 209 КПК України, оскільки слідчий зобов'язаний як безпосередньо, так і через органи дізнання вживати заходів до встановлення особи, що вчинила злочин. Досудове слідство в справі зупинялося на 15 років і при цьому не проводилося жодних слідчих дій чи оперативно-розшукових заходів, що є грубим порушенням кримінально-процесуального законодавства.
Порушення строку розслідування даної кримінальної справи, тривале та безпідставне зупинення провадження, а саме: на 15 років, не вжиття заходів до встановлення осіб, що вчинили злочин, перевищує всі допустимі та розумні строки проведення розслідування, а тому є формою бездіяльності як органу досудового слідства, так і органів прокуратури в порядку нагляду, навмисним невиконанням ними вимог законів, що регулюють строк проведення розслідування та свідчить про халатне відношення до своїх посадових обов'язків.
Зазначене також свідчить про відсутність контролю з боку начальника Білопільського РВ ГУМВС України за діяльністю органів дізнання і слідства, про відсутність нагляду з боку прокуратури Білопільського району за досудовим слідством і відсутність перевірки кримінальних справ при направленні їх до суду.
У відповідності з постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику винесення судами окремих ухвал (постанов) у кримінальних справах»від 28 березня 2008 року №3 суд, встановивши при розгляді справи факти порушення закону, допущених під час здійснення дізнання чи досудового слідства, зобов'язаний відповідно до ст. 232 КПК України винести окрему ухвалу (постанову), якою звернути увагу відповідних органів на факти порушення закону для вжиття відповідних заходів.
Виявлені судом порушення кримінально-процесуального законодавства при проведенні дізнання та досудового слідства відділенням дізнання та слідчим відділом Білопільського РВ, при здійсненні нагляду за дізнанням та досудовим слідством з боку прокуратури Білопільського району призводять до порушення вимог закону щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи та не можуть залишатися поза увагою суду і потребують відповідного реагування шляхом винесення окремої постанови, яка має бути ефективним засобом дотримання законності.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 232, 340 КПК України, суд
Довести до відома начальника Білопільського РВ ГУМВС України в Сумській області про недбале ставлення працівників слідчого відділу та відділення дізнання Білопільського РВ ГУМВС України в Сумській області до виконання своїх посадових обов'язків.
Довести до відома прокурора Білопільського району про відсутність нагляду з боку прокуратури Білопільського району за дізнанням та досудовим слідством.
Про вжиті по окремій постанові заходи повідомити Білопільський районний суд Сумської області у місячний термін з дня отримання її копії.
На постанову може бути подана апеляція до Апеляційного суду Сумської області через Білопільський районний суд протягом 7 діб з моменту її проголошення.
Суддя