Справа № 1801/2421/12
Номер провадження 2/1801/504/12
14 серпня 2012 року м. Білопілля
Білопільський районний суд Сумської області в складі:
головуючої судді Свиргуненко Ю. М.
при секретарі Федорченко Г. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білопіллі справу за позовом ОСОБА_1 до Коршачинської сільської ради Білопільського району Сумської області, Сумської міської ради, треті особи: Білопільська районна державна нотаріальна контора Сумської області, ОСОБА_2, про визнання права власності на нерухоме майно та земельну ділянку в порядку спадкування за законом,
27 липня 2012 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання права власності на нерухоме майно та земельну ділянку в порядку спадкування за законом. Свої вимоги мотивував тим, що 25 лютого 2011 року в м. Торонто, Канада помер його батько ОСОБА_3. Після його смерті залишилась спадщина, до складу якої ввійшло нерухоме майно, а саме: житловий будинок з господарськими спорудами і земельна ділянка для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства, розташовані за адресою: Сумська область, Білопільський район, с. Зелене, вул. Центральна, 9, а також 1/3 частини квартири №50, що знаходиться в м. Суми по проспекту Шевченка, 2. Вказував, що житловий будинок з господарськими спорудами, розташований по вул. Центральній, 9 в с. Зелене Білопільського району, був придбаний його батьком на підставі договору купівлі-продажу від 19 жовтня 1988 року. Зазначений договір був посвідчений секретарем Коршачинської сільської ради, але не зареєстрований у БТІ. Вказана обставина стала перешкодою в оформленні спадщини у нотаріальній конторі. Крім цього, за життя ОСОБА_3 отримав у власність земельну ділянку для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства, що знаходиться на території Коршачинської сільської ради. Посилаючись на викладені вище обставини, позивач просив визнати за ним право власності на: житловий будинок з господарськими спорудами і земельну ділянку для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства, розташовані за адресою: Сумська область, Білопільський район, с. Зелене, вул. Центральна, 9, а також на 1/3 частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після батька ОСОБА_1
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, його представник за договором про надання правової допомоги адвокат ОСОБА_4 позов підтримав, просив його задовольнити.
Представник відповідача - Коршачинської сільської ради Білопільського району Сумської області в судове засідання не з'явився. Сільський голова листом повідомив, що з позовом згодний, просив розглянути справу без участі представника сільради.
Представник відповідача - Сумської міської ради в судове засідання також не з'явився, надіславши письмову заяву про те, що з позовом згодний, просив розглянути справу без його участі за наявними в справі матеріалами.
Третя особа - ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась, надала письмову заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримує.
Представник третьої особи - Білопільської державної нотаріальної контори Сумської області в судове засідання не з'явився, надіслав письмову заяву про розгляд справи в його відсутність.
Заслухавши представника позивача ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлені наступні фактичні обставини справи і відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст. 70 Закону України «Про міжнародне приватне право» з урахуванням положень статей 71, 72 цього Закону спадкові відносини регулюються правом держави, у якій спадкодавець мав останнє місце проживання, якщо спадкодавцем не обрано в заповіті право держави, громадянином якої він був.
Згідно ст. 71 вказаного Закону спадкування нерухомого майна регулюється правом держави, на території якої знаходиться це майно, а майна, яке підлягає державній реєстрації в Україні, - правом України.
У відповідності до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
У відповідності до ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно ст. 224 ЦК України в редакції Закону 1963 року, яка діяла на момент придбання ОСОБА_3 житлового будинку з надвірними спорудами в с. Зелене Білопільського району Сумської області по вул. Центральній, 9, за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
За приписами ч. 1 ст. 227 ЦК України в редакції Закону 1963 року договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією із сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору. Договір купівлі-продажу житлового будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої ОСОБА_4 народних депутатів.
Відповідно до п. 4 прикінцевих та перехідних положень ЦК України в редакції Закону 2003 року Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Зі змісту ст. 328 ЦК України випливає, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. При цьому право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Частиною 1 статті 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
У відповідності до ч. ч. 1-4 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятисья у формі, встановленій законом
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомочним, якщо його недійсність не встановлено законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно ст. 209 ЦК України нотаріальному посвідченню підлягають правочини, вчинені у письмовій формі, лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.
За змістом ч. 1 ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
У відповідності до ч. 2 ст. 220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає і зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст.657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
У відповідності до ч. ч. 2, 3 ст. 373 ЦК України право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону. Право власності на земельну ділянку поширюється на поверхневий (ґрунтовий) шар у межах цієї ділянки, на водні об'єкти, ліси, багаторічні насадження, які на ній знаходяться, а також простір, що є над і під поверхнею ділянки, висотою та глибиною, які необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.
За змістом ч. 1 ст. 377 ЦК України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.
Згідно ст. 125 Земельного Кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Статтею 126 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Судом встановлено, що батьком позивача у справі був ОСОБА_3 (а. с. 6).
Згідно свідоцтва про смерть серії D №127619, виданого в провінції Онтаріо, Канада 06 липня 2011 року, ОСОБА_3 помер 25 лютого 2011 року (а. с. 5).
На підставі договору купівлі - продажу від 19 жовтня 1988 року, посвідченого секретарем Коршачинської сільської ради, зареєстрованого в реєстрі за №40, ОСОБА_3 придбав у ОСОБА_5 житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться в с. Зелене Білопільського району Сумської області по вул. Центральній, 9 (а. с. 9-12).
Згідно довідки філіалу Білопільської госпрозрахункової виробничої дільниці у складі Комунального підприємства Сумське міське бюро технічної інвентаризації від 19 липня 2012 року, право власності на житловий будинок з надвірними спорудами за ОСОБА_3 не зареєстроване (а. с. 34).
Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: Сумська область, Білопільський район, с. Зелене, вул. Центральна, 9, був укладений між ОСОБА_5 і ОСОБА_3 у простій письмовій формі.
З довідки Коршачинської сільської ради вбачається, що 19 жовтня 1988 року сільською радою посвідчувався договір купівлі-продажу будинку, розташованого за адресою: Сумська область, Білопільський район, с. Зелене, вул. Центральна, 9, що на праві власності належав ОСОБА_5 Згідно погосподарської книги після продажу господарство було зареєстровано на ОСОБА_3. Спадкоємців, які мають право на обов'язкову частку у спадщині, на території ради немає (а. с. 45).
Згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-СМ №010047, виданого Коршачинською сільською радою на підставі рішення шостої сесії двадцять третього скликання сільради від 27 січня 1999 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №687, ОСОБА_3 на праві приватної власності належала земельна ділянка для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства площею 0,57 га, розташована на території Коршачинської сільської ради Білопільського району Сумської області. Нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки у відповідності до витягу з технічної документації, становить 18 956 грн. 98 коп. (а. с. 13-14).
Наведене вище свідчить про те, що ОСОБА_3 добросовісно став власником житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого в с. Зелене Білопільського району Сумської області по вул. Центральній, 3, оскільки прийняв його від продавця і відкрито володів ним понад двадцять років. Нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу і його державна реєстрація на даний час не можлива у зв'язку зі смертю ОСОБА_3 . Ю., який був стороною правочину.
Крім цього, у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 був власником 1/3 частини квартири №50, розташованої за адресою: АДРЕСА_1. Співвласниками вказаної квартири також є ОСОБА_1 - позивач у справі і ОСОБА_2 - третя особа в рівних частинах ( а. с. 10-12, 15-17).
У відповідності до свідоцтва про призначення довіреної особи з питань майна без заповіту від 28 вересня 2011 року Верховний суд провінції Онтаріо призначив ОСОБА_1 спадкоємцем майна ОСОБА_6 (а. с. 46-50).
З наявної в матеріалах справи заяви матері позивача ОСОБА_2 - третьої особи в справі від 24 липня 2012 року, посвідченої приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу, остання на спадщину після чоловіка ОСОБА_3 не претендує. Вважає, що син померлого ОСОБА_1 своєчасно прийняв спадщину, та не заперечує проти оформлення на нього права на спадщину після смерті батька ОСОБА_3 (а. с. 31-32).
З наявних у матеріалах справи заяв представників відповідачів - Сумської міської ради і Коршачинської сільської ради, останні позов ОСОБА_1 визнали.
Згідно п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», за змістом частини четвертої статті 174 ЦПК у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.
Суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, у зв'язку з чим може бути прийняте судом.
Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 і визнання за ним права власності на житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться в с. Зелене Білопільського району Сумської області по вул. Центральній, 9, на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства площею 0,57 га, розташовану на території Коршачинської сільської ради Білопільського району Сумської області та 1/3 частини квартири АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після батька ОСОБА_3, який помер 25 лютого 2011 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 70, 71 Закону України «Про міжнародне приватне право», ч. 1 ст. 202, ч. ч. 1-4 ст. 203, ст. 204, ст. 209, ч. 1 ст. 210, ч. 2 ст. 220, ст. 328, ч. 1 ст. 334, ч. ч. 2, 3 ст. 373, ч. 1 ст. 377, ст. 655, ст. 357, ст. 1261, ч. ч. 1, 2 ст. 1220, ч. 1 ст. 1261 ЦК України, п. 4 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, ст. ст. 224, 227 ЦК України в редакції Закону 1963 року, ст. ст. 125, 126 Земельного Кодексу України, п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», ст. ст. 4, 10, 11, 60, 88, 174, 209, 212-215 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: Сумська область, Білопільський район, с. Зелене, вул. Центральна, 9, в порядку спадкування за законом після батька ОСОБА_3, який помер 25 лютого 2011 року.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після батька ОСОБА_3, який помер 25 лютого 2011 року, право власності на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства площею 0,57 га, розташовану на території Коршачинської сільської ради Білопільського району Сумської області, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-СМ №010047, виданого Коршачинською сільською радою на підставі рішення шостої сесії двадцять третього скликання сільради від 27 січня 1999 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №687.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3, в порядку спадкування за законом після батька ОСОБА_3, який помер 25 лютого 2011 року.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Сумської області через Білопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя