Справа № 1801/2079/12
Номер провадження 2/1801/393/12
10 липня 2012 року Білопільський районний суд Сумської області в складі:
головуючого судді Терещенко О. І.,
при секретарі Терещенко О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Білопіллі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Верхосульської сільської ради, 3-тя особа: Улянівська державна нотаріальна контора про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування,
12 червня 2012 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Верхосульської сільської ради, 3-тя особа: Улянівська державна нотаріальна контора про визнання права власності на земельні ділянки, мотивуючи свої вимоги тим, що 20 липня 2001 року помер його батько ОСОБА_2 Після його смерті залишилась спадщина у вигляді земельної ділянки (пай) площею 4,16 га, яка знаходиться на території Верхосульської сільської ради. За життя ОСОБА_2 склав заповіт, яким все своє майно заповів ОСОБА_1 22 серпня 2004 року померла мати позивача ОСОБА_3. Після її смерті також залишилась спадщина у вигляді земельної ділянки (пай) площею 4,13 га, яка знаходиться на території Верхосульської сільської ради. За життя мати позивача склала заповіт, яким все своє майно заповіла позивачу. На даний час ОСОБА_1 має намір успадкувати земельні ділянки, що залишилася після смерті батьків, в зв'язку з чим він звернувся з заявою до нотаріуса про прийняття спадщини. Але нотаріус йому роз'яснила, що для оформлення спадщини на зазначені земельні ділянки йому необхідно представити оригінали державних актів права власності на земельні ділянки. Але вони були втрачені, а дублікати позивачу відділ Держкомзему у Білопільському районі не видає, свою відмову мотивує тим, що дублікат видається тільки власнику. Тому позивач звернувся з даним позовом до суду.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримує повністю.
Представник відповідача -Верхосульської сільської ради в судове засідання не з'явився, голова Верхосульської сільради надіслав лист про розгляд справи без участі їх представника, позов визнають повністю.
Представник 3-ї особи - Улянівської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, причин не явки суду не повідомив, хоча належним чином був сповіщений про день, час та місце розгляду справи.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін за наявними у справі доказами.
Згідно ч. 2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Судом встановлено, що батьками позивача були ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.5).
Також встановлено, що батьку позивача ОСОБА_2 належала земельна ділянка площею 4,16 га, яка знаходиться на території Верхосульської сільської ради, що підтверджується ксерокопією державного акту на право власності на земельну ділянку серії IV-СМ №016307 від 29 березня 2002 року, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №609 (а.с.10).
Матері позивача ОСОБА_3 належала земельна ділянка площею 4,13 га, яка також знаходиться на території Верхосульської сільської ради, що підтверджується ксерокопією державного акту на право власності на земельну ділянку серії IV-СМ №016308 від 29 березня 2002 року, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №610 (а.с.12).
Батьки позивача за життя все своє майно заповідали сину ОСОБА_1, що підтверджується ксерокопіями заповітів (а.с.6,7).
20 липня 2001 року ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.8).
22 серпня 2004 року померла мати позивача ОСОБА_3, що також підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.8).
За життя батьків позивача оригінали державних актів на право власності на земельну ділянку серії IV-СМ №016307 від 29 березня 2002 року, а також серії IV-СМ №016308 від 29 березня 2002 року були втрачені.
Відділ Держкомзему в Білопільському районі відмовив позивачу у видачі дублікатів державних актів, мотивуючи свою відмову тим, що дублікати даного документа видається лише власнику земельної ділянки.
Відповідно до довідки Верхосульської сільської ради від 06 червня 2012 року №145 покійні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 постійно і до дня смерті проживали на території Верхосульської сільської ради. Від імені померлого ОСОБА_2 виконкомом Верхосульської сільської ради Білопільського району Сумської області був посвідчений заповіт за №55 від 30 вересня 1998 року на користь сина ОСОБА_1 Від імені померлої ОСОБА_3 секретарем виконкому Верхосульської сільської ради Білопільського району Сумської області був посвідчений заповіт за №97 від 14 травня 2003 року, яким все майно ОСОБА_3 заповіла синові ОСОБА_1 Заповіти від імені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не змінювались та не відмінялись (а.с.9).
На даний час ОСОБА_1 має намір успадкувати земельні ділянки, що залишилася після смерті його батьків. Але отримати свідоцтво про спадщину на земельні ділянки в нотаріальній конторі позивач позбавлений можливості із-за відсутності оригіналів державних актів на право власності на земельні ділянки серії IV-СМ №016307 від 29 березня 2002 року, а також серії IV-СМ №016308 від 29 березня 2002 року.
Представити нотаріусу дані державні акти позивач не має можливості, так як вони втрачені, тому він звернувся до суду з позовом про визнання права власності на зазначені вище земельні ділянки.
Згідно ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Частиною 1 статті ст. 1235 ЦК України визначено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Згідно ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. При цьому право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 1225 ЦК України встановлено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.
Таким чином, суд вважає за необхідне визнати за ОСОБА_1 право власності на земельні ділянки площею 4,16 га та 4,13 га, що розташовані на території Верхосульської сільської ради Білопільського району Сумської області в порядку спадкуванння.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.328 ч.1, 1233,1235,1225 ЦК України, ст.ст.4, 10, 60, 209, 213, 215 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 у порядку спадкування право власності на земельну ділянку площею 4,16 га, що розташована на території Верхосульської сільської ради Білопільського району Сумської області, державний акт на землю серії IV-СМ №016307 від 29 березня 2002 року зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №609, а також земельну ділянку площею 4,13 га, що розташована на території Верхосульської сільської ради Білопільського району Сумської області, державний акт на землю серії IV-СМ №016308 від 29 березня 2002 року зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №610.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Сумської області через Білопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Суддя