Справа № 1505/2126/2012
Іменем України
16 квітня 2012 року м. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області
в складі: головуючого - одноособово судді Боярського О.О.
розглянувши в порядку скороченого провадження у залі суду в м. Білгород-Дністровському справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради про визнання дій неправомірними та стягнення грошових коштів,
Позивач звернувся до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради з адміністративним позовом про визнання дій неправомірними та стягнення грошових коштів, в якому просить визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради по нарахуванню щорічної допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 за 2011 рік виходячи із розміру 100 грн.; стягнути з відповідача на користь позивача 4825,00 грн. недовиплачених сум на оздоровлення за 2011 рік, посилаючись на те, що відповідно до ст. 48 ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ він має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, однак в порушення вимог зазначеного закону в 2011 році ОСОБА_1 було виплачено зазначену допомогу у розмірі 100 грн., у зв'язку з чим він був змушений звернутися до суду.
Відповідач направив до суду заперечення згідно яких, проти задоволення позовної заяви заперечує, зазначаючи, що позивачу як учаснику ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи ІІ категорії здійснюється призначення та виплата щорічної допомоги на оздоровлення згідно діючого законодавства України, а саме Закону України "Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"та Постанови КМУ № 562 від 12.07.2005 року "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Як встановлено судом ОСОБА_1 являється учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 року ІІ категорії, що підтверджено посвідченням серії А№163619 від 19.03.1993року та перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Білгород-Дністровської міської ради як учасник ліквідації аварії ЧАЕС 2 категорії та отримує щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 100 грн. відповідно до Постанови КМУ № 562 від 12.07.2005 року "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено здійснення компенсаційних виплат у розмірах, встановлених від мінімальної заробітної плати. Законами України про державний бюджет України на відповідний рік Кабінету Міністрів України було надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Стаття 63 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" закріплює норму, якою встановлюється, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок державного бюджету. Виконання цього Закону залежить від фінансових ресурсів доходної частини державного бюджету України.
Розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави, проте мають забезпечувати конституційне право кожного на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, гарантоване статтею 48 Конституції України.
Виходячи з викладеного, Урядом були гарантовані виплати окремих видів компенсацій, доплат і допомоги, у розмірах визначених постановами Кабінету Міністрів України.
Відповідно до статті 87 Бюджетного кодексу України видатки на державні програми з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, здійснюються у встановленому порядку за рахунок наявних надходжень до загального фонду державного бюджету в межах обсягів призначень, передбачених у державному бюджеті України.
В останні роки видатки, пов'язані з соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначалися в обсягах, виходячи з реальних фінансових ресурсів державного бюджету та з огляду на те, що більшість інших видатків державного бюджету мали також соціальну направленість.
Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.
Рішенням Конституційного Суду України від 26.12.2011 № 20-рп/2011 щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 4 розділу VII „Прикінцеві положення" Закону України „Про Державний бюджет України на 2011 рік" підтверджено право Кабінету Міністрів України, як державного органу, що має забезпечувати реалізацію встановлених законами України соціальних прав громадян, на визначення механізму реалізації законів України, в тому числі встановлення порядку та розмір соціальних виплат виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету.
Конституційний Суд України, вирішуючи це питання, врахував також положення актів міжнародного права.
Так, згідно зі статтею 22 Загальної декларації прав людини розміри соціальних виплат і допомоги встановлюються з урахуванням фінансових можливостей держави. Європейський суд з прав людини у рішенні від 9 жовтня 1979 року у справі „Ейрі проти Ірландії" констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі „Кйартан Асмундсон проти Ісландії" від 12 жовтня 2004 року.
Відповідно до пункту 2 рішення Конституційного суду України №3-рп/2012р. від 25.01.2012р.Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України. Також у вище зазначеному рішенні вказано що «суди загальної юрисдикції України під час вирішення справ щодо соціального захисту прав громадян повинні застосовувати нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу України, інших законів України, в тому числі закону про Державний бюджет України на відповідний рік.»
Керуючись нормами бюджетного законодавства України та враховуючи обсяг бюджетних призначень, передбачених Законами України Про Державний бюджет України на відповідні роки Кабінет Міністрів України встановив розмір щорічної допомоги на оздоровлення для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 12.07.2005 року № 562.
Таким чином, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства.
Отже, зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Таким чином, враховуючи, що відповідач при нарахуванні та виплаті щорічної допомоги на оздоровлення керувався Постановою КМУ № 562 від 12.07.2005 року "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка була постановлена Кабінетом Міністрів України у межах його компетенції, на основі і на виконання Бюджетного кодексу України та законів про Державний бюджет України на відповідний рік, тому суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо нарахування та виплати щорічної допомоги на оздоровлення позивачу як учаснику ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи ІІ категорії були правомірними, тому позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 2, 11, 21, 71, 158-164, 167,183-2 КАС України суд, Постановою КМУ № 562 від 12.07.2005 року "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради про визнання дій неправомірними та стягнення грошових коштів - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в Одеський апеляційний адміністративний суд через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. Якщо було подано апеляційну скаргу , постанова якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя: