Справа № 2-2409/11
07 березня 2012 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Кочко В.К.
при секретарі -Шестопалової О.Ю.,
з участю представника позивача -ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Овідіополь цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики в сумі 20000 грн., суд, -
14 грудня 2011 року до Овідіопольського районного суду з позовом звернувся представник позивача, в якому зазначив, що 17 березня 2011 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ОСОБА_4 уклали в простій письмовій формі розписку про заїм грошей, з терміном повернення до 17.05.2011 року, що підтверджується розпискою, оригінал якого знаходиться у позивача, а копія надається до суду.
На підтвердження договору, позивачем була передана відповідачам грошова сума, в розмірі 20000 (двадцять тисяч) гривень, яку відповідачі одержали в повному обсязі.
Відповідно до розписки відповідачі зобов'язані повернути гроші.
Позивач звернувся до відповідачів про повернення грошей, але відповідачі від повернення грошей ухиляєються, а на всі намагання ОСОБА_2 зустрітися з відповідачами виявилися марними..
З цих підстав представник позивача просить стягнути з відповідачів борг в розмірі 20000 (двадцять тисяч) гривень, судовий збір в сумі 200 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, своїм правом на надання заперечень не скористались, хоча належним чином були попереджені про місце та час розгляду справи.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню зі наступних підстав.
Зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.
За приписом ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку (позичальникові) грошові кошти, або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того є роду та такої ж якості - відповідно до ст.1046 ЦК України.
Згідно ч.2 ст. 1049 УК України, якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимогами цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов відповідно до звичаями ділового обігу або інших вимог, що звичайно пред'являються.
Відповідно до ст.625 ч.2 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За нормою ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму, тому що відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Так судом встановлено, що 17 березня 2011 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ОСОБА_4 уклали в простій письмовій формі розписку про заїм грошей, з терміном повернення до 17.05.2011 року, що підтверджується розпискою, оригінал якого знаходиться у позивача, а копія надається до суду.
На підтвердження договору, позивачем була передана відповідачам грошова сума, в розмірі 20000 (двадцять тисяч) гривень, яку відповідачі одержали в повному обсязі.
Позивач звертався до відповідачів про повернення грошей, але ОСОБА_3, ОСОБА_4 від повернення грошей ухиляються.
Оскільки ОСОБА_3, ОСОБА_4 взявши у борг гроші, зобов'язання не виконали, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача суму боргу.
Відповідно до ст. 79 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір в розмірі 200 гривень.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 3, 79, 107, 109, 118-120 ЦПК України, ст. ст. 526, 625, 1046, 1047-1050 ЦК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики в сумі 20000 грн. про стягнення грошових коштів -задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2, грошову суму в розмірі 20000 (двадцять тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2, судовий збір в розмірі 200 (двісті) гривень.
Рішення може бути оскаржене апеляційному порядку через суд першої інстанції, шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя:
ОСОБА_5