Справа № 2-а-874/11
01 березня 2012 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Бичковського Є.Л.
при секретарі Ауловій О.Г
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Овідіополь справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, Комунального підприємства “Овідіопольське районне бюро технічної інвентаризації” про зобов'язання вчинити певні дії,-
15 грудня 2011 року позивачка звернулась до суду з вказаним адміністративним позовом посилаючись на те, що їй на праві приватної власності належить садовий будинок з господарчими будівлями та спорудами, розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Молодіжне, СОГ "Волна", вул. Лінія 30, будинок № 51. Позивачка звернулась до Молодіжненської сільської ради з приводу реєстрації за місцем проживання, але у цьому їй було відмовлено через відсутність в неї будинкової книги. Комунальне підприємство “Овідіопольське районне бюро технічної інвентаризації” (далі - КП "Овідіопольське РБТІ") у видачі будинкової книги їй відмовило, посилаючись на те, що належний позивачці будинок не є житловим, а реєстрація громадян у садових будинках заборонена.
Позивачка просить суд зобов'язати КП "Овідіопольське РБТІ" зареєструвати та видати їй будинкову книгу на зазначений садовий будинок та зобов'язати Молодіжненську сільську раду подати до Овідіопольського РВ ГУМВС України в Одеській області документи для реєстрації її за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Молодіжне, СОГ "Волна", вул. Лінія 30, будинок № 51.
Молодіжненська сільська рада у своїх письмових запереченнях проти позову зазначила, що належний позивачці садовий будинок має бути визнано житловим та на нього має бути видана будинкова книга, яка реєструється у КП "Овідіопольське РБТІ". Без цього Молодіжненська сільська рада не має можливості зареєструвати позивачку за адресою розташування її садового будинку, але вона не заперечує зареєструвати її у судовому порядку за умовою реєстрації у КП “Овідіопольське РБТИ” будинкової книги на цей садовий будинок. При цьому Молодіжненська сільська рада просила позов розглянути у відсутності її представника.
КП "Овідіопольське РБТІ" у своїх письмових запереченнях проти позову посилається на те, що використання громадянами земельної ділянки, яка надана для ведення садівництва, лише для зведення житлового будинку та господарських споруд є порушенням її цільового використання, а садовий будинок є будинком для літнього (сезонного) використання.
Позивачка у судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити, у подальшому звернулася до суду із заявою про підтримання даного позову, який просила розглянути у її відсутності.
Відповідачі про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, їх представники у судове засідання не з'явились.
Дослідивши матеріали справи суд вважає, що даний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання" від 11 грудня 2003 року № 1382-ІV, який регулює відносини, пов'язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, що гарантуються Конституцією України і закріплені Загальною декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Конвенцією про захист прав людини та основних свобод і протоколами до неї, іншими міжнародними актами, а також визначає порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання і встановлює випадки їх обмеження.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання.
Згідно зі ст.3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання" реєстрація місця проживання - це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації; місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.
Відповідно до ч.2 ст.6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання" кожна особа зобов'язана протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Для реєстрації особа подає:
- письмову заяву. Діти віком від 15 до 18 років подають заяву особисто. У разі якщо особа з поважної причини не може самостійно звернутися до уповноваженого органу, реєстрація може бути здійснена за зверненням іншої особи на підставі доручення, посвідченого в установленому порядку;
- паспортний документ. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження або свідоцтво про належність до громадянства України. Іноземець та особа без громадянства додатково подають посвідку на постійне або тимчасове проживання;
- квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати;
- два примірники талона зняття з реєстрації.
Забороняється вимагати для реєстрації місця проживання подання особою інших документів. Заява особи про реєстрацію місця проживання є єдиною підставою для реєстрації місця проживання особи.
Ст.11 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання" встановлює, що реєстрація місця проживання та місця перебування особи здійснюється відповідним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації (далі - орган реєстрації) в Автономній Республіці Крим, областях, містах, районах, районах у містах, а також у містах Києві та Севастополі.
Територіальні підрозділи ГІРФО оформляють реєстрацію та зняття з реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб згідно з положеннями Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" та постанови Кабінету Міністрів України від 28 липня 2004 року № 985 "Про затвердження зразків документів, необхідних для реєстрації місця проживання в Україні". Порядок реєстрації місця проживання фізичних осіб в Україні законодавчо невизначений, тому положення зазначеного Закону використовуються як норми прямої дії та застосування.
Після прийняття зазначеного Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" Кабінетом Міністрів України надавалися доручення щодо приведення законодавчої та відомчої нормативної бази у відповідність до положень цього Закону. Після змін в законодавстві, зокрема реформування інституту прописки, на теперішній час законодавчо порядок видачі будинкових книг не визначений. Наявні будинкові книги виконують функцію дублюючих облікових карток і не є документом, що підтверджує факт реєстрації місця проживання чи право власності на домоволодіння.
Судом встановлено, що на підставі договору дарування від 12 листопада 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_2 та зареєстрованим в реєстрі за № 1525, позивачці на праві приватної власності належить садовий будинок з господарчими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Молодіжне, СОГ "Волна", вул. Лінія 30, будинок № 51.
Позивачка звернулась до Молодіжненської сільської ради з приводу реєстрації її у зазначеному садовому будинку та до Овідіопольського РБТІ з приводу видачі їй будинкової книги.
Листом від 26 травня 2011 року № 564/11 Молодіжненська сільська рада у цьому позивачці відмовила посилаючись на те, що садовий будинок позивачки має бути визнано житловим та на нього має бути видана будинкова книга.
Листом від 11 травня 2011 року № НОМЕР_1 “Овідіопольське РБТІ” відмовило позивачці у видачі будинкової книги на садовий будинок посилаючись на те, що використання громадянами земельної ділянки, яка надана для ведення садівництва, лише для зведення житлового будинку та господарських споруд є порушенням її цільового використання, садовий будинок є будинком для літньго (сезонного) використання.
Вищенаведені положення ст.ст. 3, 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання" щодо визначення термінів “реєстрація місця проживання”та “місце проживання”, встановлення обов'язку фізичних осіб зареєструвати місце проживання протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання, заборони вимагати для реєстрації місця проживання подання особою інших документів, ніж встановлено цим законом, а також визначення заяви особи про реєстрацію місця проживання як єдиної підставою для реєстрації місця проживання особи вказують, що реєстрація фізичної особи за місцем проживання не може носити дозвільний характер. Вимога будь-якого суб'єкта владних повноважень надавати для реєстрації місця проживання будинкову книгу не заснована на діючому законодавстві України, тому вона є необґрунтованою та незаконною.
З урахуванням встановлених по справі обставин, оцінивши їх у сукупності, суд вважає, що будь-які правові підстави для зобов'язання Комунального підприємства “Овідіопольське районне бюро технічної інвентаризації” зареєструвати та видати позивачці будинкову книгу відсутні.
Згідно з ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З іншого боку, Молодіжненська сільська ради зможе подати до СГІРФО Овідіопольського РВ ГУМВС України в Одеській області документи для реєстрації позивачки за місцем проживання тільки у разі надання позивачкою таких документів у розпорядження цієї сільської ради.
Відповідно до ч.2 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
З метою повного захисту прав та інтересів позивача суд вважає за необхідне зобов'язати Молодіжненську сільську раду Овідіопольського району прийняти від ОСОБА_1 документи відповідно до встановленого ч.2 ст.6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання" переліку та подати їх до СГІРФО Овідіопольського РВ ГУМВС України для здійснення реєстрації її за місцем проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, СОГ "Волна", вул.Лінія 30, будинок № 51.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 11, 158, 159, 160, 161 КАС України, ст.ст. 19, 33, 55 Конституції України, ст.ст. 1, 3, 6 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання”, пп.3 п.б) ч.1 ст.27 Закону України "Про місцеве самоврядування", суд,-
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати Молодіжненську сільську раду Овідіопольського району прийняти від ОСОБА_1 документи відповідно до встановленого ч.2 ст.6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання" переліку та подати їх до СГІРФО Овідіопольського РВ ГУМВС України для здійснення реєстрації її за місцем проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, СОГ "Волна", вул.Лінія 30, будинок № 51.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду через Овідіопольський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Суддя Є.Л. Бичковський