Справа № 1505/8214/2012
ПОСТАНоВА
ІМЕНЕМ УКрАЇНи
16 жовтня 2012 року м. Білгород-Дністровський
Суддя Білгород -Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1,
Розглянувши у порядку скороченого провадження цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Білгород-Дністровської міської ради про зобов'язання виплатити в повному розмірі одноразову грошову допомогу учаснику бойових дій,
Позивач звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Білгород-Дністровської міської ради про зобов'язання виплатити в повному розмірі одноразову грошову допомогу як учаснику бойових дій, просить зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Білгород-Дністровської міської ради виконати приписи статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551, яка призвела до порушення його права на своєчасне нарахування та отримання в належних розмірах разової грошової допомоги щорічно до 05 травня як учаснику бойових дій та перерахувати відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551 належної йому до виплати разової грошової допомоги щорічно до 05 травня як учаснику бойових дій за 2010, 2011 та 2012 роки, виходячи з розрахунку 5 мінімальних пенсій за віком, виходячи виключно із законодавчо встановлених розмірів мінімальної пенсії за віком та провести відповідно зазначеного перерахунку виплату вказаної грошової допомоги з урахуванням фактично сплаченої суми.
Відповідач позов не визнав з підстав наведених в письмових запереченнях, які знаходяться в матеріалах справи, просить в задоволенні позову відмовити.
Розгляд справи здійснювався суддею одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, що відповідає положенням ч. 4 ст. 183 -2 КАС України.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши докази, які є в матеріалах справи, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, наявність достатніх підстав, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії АБ №452969 від 28.05.1996 року, і на нього розповсюджуються дія Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року. /а.с.6/
Відповідно до ст. 12 зазначеного Закону зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Відповідно до ст. 22 Конституції України, конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Відповідно до ч. 2ст. 152 Конституції України, закони та інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Згідно положень ст. 17 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 р. № 367- XIV передбачено, що порядок виплати разової грошової допомоги ветеранам війни визначається Кабінетом Міністрів України. Кабінет Міністрів України щорічно у проекті Державного бюджету України на відповідний рік, передбачає цільові кошти, необхідні для виплати разової грошової допомоги ветеранам війни.
Відповідно до п. 5 ч. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2011р. № 1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» встановлений розмір виплати разової грошової допомоги на 2012 рік.
Згідно Рішення Конституційного Суду України (п. 3 мотивувальної частини) від 26.12.2011 р. № 20-рп/2011 щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 4 розділу VII «;Прикінцеві положення»Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» підтверджено право Кабінету Міністрів України, як державного органу, що має забезпечувати реалізацію встановлених законами України соціальних прав громадян, на визначення механізму реалізації законів України, в тому числі встановлення порядку та розміру соціальних виплат виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету. Конституційний Суд України виходить з того, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розмір соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов'язується з його функціями, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 25.01.2012 р. №1-3рп/2012 Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, який розробляє проект закону про Державний бюджет України на наступний рік і подає його до Верховної Ради України, забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, звітує перед Верховною Радою України про його виконання (частина друга статті 96, частина перша статті 97, частина перша статті 113, пункт 6 статті 116 Основного Закону України), ефективне здійснення Кабінетом Міністрів України цих повноважень є основою для вжиття ним заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина, проведення політики у сфері соціального захисту, фінансової та податкової політики (пункти 2, 3 статті 1 16 Конституції України). Таким чином, державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії можуть бути визначені як законами України, так і іншими нормативно-правовими актами, зокрема актами Кабінету Міністрів України.
За таких обставин, повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. КМ України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.
Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, якими регулюються бюджетні відносини, зокрема питання соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України, є складовою бюджетного законодавства відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 4 Бюджетного кодексу України.
Суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції, на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.
Згідно позиції Конституційного Суду України відповідно до ст. 22 Загальної декларації прав людини розміри соціальних виплат і допомоги встановлюються з урахуванням фінансових можливостей держави. Європейський суд з прав людини у рішенні від 09 жовтня 1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії» констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні нього суду у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії» від 12 жовтня 2004 року. Таким чином, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства.
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Таким чином, вимога позивача щодо проведення щорічної виплати разової грошової допомоги в більшому розмірі, ніж встановлено законами про Державний бюджет України не може бути задоволена.
Керуючись ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ст. ст. 48, 62, 63 «Про Державний бюджет України на 2012 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2011р. «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення», Рішення Конституційного Суду України від 26.12.2011 № 20-рп/2011, Рішення Конституційного Суду України від 25.01.2012 р. № 1-Зрп, ст. ст. 6-14, 17, 19, 90, 94, 99,100, 122, 159-163, 167, 183-2, 185, 186, 254, 256 КАС України, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Білгород-Дністровської міської ради про зобов'язання виплатити в повному розмірі одноразову грошову допомогу учаснику бойових дій - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в Одеський апеляційний адміністративний суд через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої сттатті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. Якщо було подано апеляційну скаргу, постанова якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя: