Справа № 1505/6165/2012
рішення
ІМЕНЕМ УКрАЇНи
11 жовтня 2012 року м. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
у складі: головуючого -одноособово судді Боярського О.О.,
при секретарі -Рачицькій І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгород-Дністровському цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського районного споживчого товариства Одеської області про визнання договору купівлі-продажу дійсним і визнання права власності,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на нерухоме майно, просить суд:
1. Визнати дійсним договір купівлі-продажу будівлі магазину літ. «А», розташованої за адресою: Білгород-Дністровський район, с. Південне, вул. Кишинівська, 41-б, від 26.04.2012 року, укладений між ОСОБА_1 (покупець), та Білгород-Дністровським районним споживчим товариством Одеської області (продавець).
2. Визнати за ОСОБА_1 право власності на будівлю магазину літ. «А», розташовану за адресою: Білгород-Дністровський район, с. Південне, вул. Кишинівська, 41-б.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час, день і місце судового засідання був повідомлений належним чином, в матеріалах справи є його заява, відповідно до якої просить суд розглянути справу у його відсутність, з позовними вимогами згоден.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що 03.05.2012 року між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, відповідно до якого ОСОБА_1 купив, а Білгород-Дністровське районне споживче товариство Одеської області продало будівлю магазину літ. «А», розташовану за адресою: Білгород-Дністровський район, с. Південне, вул. Кишинівська, 41-б.
У своїй позовній заяві позивач вказує, що відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення вищевказаного договору купівлі-продажу, чим порушує його права.
Згідно ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору,що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Згідно п. 13 Постанови № 9 ВСУ «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»від 06 листопада 2009 року -«Вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма частини другої статті 220 ЦК не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 ЦК пов'язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов'язків для сторін.»
Відповідно до ст. 657 ЦК України, Договір купівлі-продажу житлового будинку (квартири) укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Таким чином, норма ч. 2 ст. 220 ЦК України, на яку посилається позивач у своєму позові, не може бути застосована в даному випадку, оскільки договір купівлі-продажу підлягає як нотаріальному посвідченню так і державній реєстрації.
Крім того, п. 13 Постанови № 9 ВСУ «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»від 06 листопада 2009 року, встановлено, що «При розгляді таких справ суди повинні з'ясувати, чому правочин не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість.»
Сторони не надали жодних доказів того, що відповідач дійсно ухиляється від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу. Навпаки, як вбачається з матеріалів справи, між сторонами відсутній спір, тому, у відповідності до ст. 220 ЦК України відсутні правові підстави для задоволення позову.
За таких обставив є всі підстави вважати, що насправді відповідач не ухиляється від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, а сторони по справі просто намагаються за допомогою судового рішення уникнути нотаріального посвідчення договору та, відповідно, сплати податків та обов'язкових платежів до бюджету.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського районного споживчого товариства Одеської області про визнання договору купівлі-продажу дійсним і визнання права власності -не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 209, 210, 220 ч. 2, 640, 657 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 74, 209, 213-215 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського районного споживчого товариства Одеської області про визнання договору купівлі-продажу дійсним і визнання права власності -відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя: