Справа №2515/9536/2012
Провадження №2/2515/1488/2012
Рішення
Іменем України
03 жовтня 2012 року м. Чернігів
в складі: головуючого - судді Цибенко І. В.
при секретарі Мельникова Н. С.
за участю позивача, представника позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
представника третьої особи ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новозаводської районної у м. Чернігові ради, ОСОБА_3, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5, Центральний відділ державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції про визнання недійсним рішення Новозаводської районної у м. Чернігові ради, недійсним договору позики, скасування арешту, -
31.07.2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Новозаводської районної у м. Чернігові ради з позовом про визнання недійсним рішення Новозаводської районної у м. Чернігові ради № 215 від 26 вересня 2011 року про визнання пункту 2 рішення від 23.03.1998 року № 49 таким, що втратив чинність. Свої вимоги обґрунтовує тим, що рішенням Новозаводської районної у м. Чернігові ради № 49 від 23.03.1998 року він ОСОБА_1 був призначений піклувальником обмежено недієздатного ОСОБА_6. На підставі вказаного рішення йому було видано відповідне посвідчення № 665. 26.09.2011 року рішенням Новозаводської районної у м. Чернігові ради за заявою ОСОБА_3 було визнано нечинним п. 2 рішення Новозаводської районної у м. Чернігові ради від 23.03.1998 року про звільнення від обов'язків піклувальника над обмеженим в дієздатності ОСОБА_5 ОСОБА_7 та призначення піклувальником ОСОБА_1. Вважає, що рішення ради є недійсним, оскільки судом ОСОБА_6 не поновлювався в дієздатності.
01.08.2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, треті особи ОСОБА_5, Центральний відділ державної виконавчої служби Чернігівського управління юстиції про визнання недійсним договору позики на суму 100000 грн. укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_5. Обгрунтовує позовні вимоги тим, що стороною договору позики є обмежений в дієздатності ОСОБА_5, який отримав у борг від ОСОБА_3 100000 грн. Позивач вказує, що ним, як піклувальником ОСОБА_5, не надавалась згода на укладення договору позики, що є правочином, який виходить за межі дрібних побутових. Посилаючись на норми ст. 223 ЦК України просить визнати договір позики на 100000 грн. недійсним. Враховуючи, що державним виконавцем Центрального відділу ДВС ЧМУЮ при виконанні виконавчого напису нотаріуса № 379 виданого 03.02.2012 року накладено арешт на нерухоме майно, що належить ОСОБА_8, а саме квартири АДРЕСА_1, просить скасувати арешт.
Ухвалою судді від 03.08.2012 року об'єднано в одне провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Новозаводської районної у м. Чернігові ради про визнання рішення недійсним та ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору позики.
В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі, посилаючись на обставини, зазначені в позовній заяві. Позивач вказав, що його як піклувальника не було запрошенно на засідання виконкому при вирішенні питання про визнання рішення, яким його призначено піклувальником ОСОБА_5, нечинним.
Представник Новозаводської районної у м. Чернігові ради в судове засідання не з»явився, подав письмові заперечення проти позову. Згідно вказаних заперечень, рішення виконавчим комітетом Новозаводської районної у м. Чернігові ради № 215 від 26.08.2011 прийнято на підставі того, що в архіві міської ради та в Новозаводському районному суді м. Чернігова відсутні рішення про обмеження цивільної дієздатності ОСОБА_5
Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позову, надавши суду свої письмові заперечення, в яких вказав, що рішення суду про обмеження ОСОБА_5 в дієздатності не існує, у зв'язку з чим ОСОБА_5 є особою з повною цивільною дієздатністю, яка має право укладати від свого імені будь-які правочини. Зазначив, що договір позики був укладений у відповідності до чинного законодавства і не має підстав для визнання його недійсним. Стосовно визнання рішення Новозаводської районної у м. Чернігові ради недійсним, вказав, що виконкомом Новозаводської районної у м. Чернігові ради правомірно скасовано безпідставне рішення про призначення піклувальника ОСОБА_1, оскільки відсутнє рішення суду про обмеження цивільної дієздатності ОСОБА_5
Третя особа, ОСОБА_5 в судове засідання не з»явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, в якій просив також відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову.
Представник третьої особи ОСОБА_5 в судовому засіданні в своїх поясненнях вказав, що у зв»язку з відсутністю рішення суду про обмеження цивільної дієздатності ОСОБА_5 відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1
Представник Центрального відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції подав заяву про розгляд справи без його участі та послався на розсуд суду при вирішенні спору.
Заслухавши сторони та їх представників, інших учасників процесу, дослідивши матеріали цивільної справи та надані сторонами докази, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову частково.
Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Новозаводської ради народних депутатів м. Чернігова від 22.05.1989 року № 148 призначено піклувальником над обмеженим в дієздатності ОСОБА_5 його матір ОСОБА_7 (а.с. 66).
Рішенням Виконавчого комітету Новозаводської районної ради народних депутатів м. Чернігова від 23.03.1998 року № 49 звільнено ОСОБА_7 від обов»язків піклувальника над обмеженим в дієздатності ОСОБА_5 згідно її заяви у зв»язку з тяжким станом здоров»я. Вказаним рішенням призначено піклувальником над обмеженим в дієздатності ОСОБА_5 його брата ОСОБА_1 (а.с. 67)
На підставі заяви ОСОБА_3 та листа Новозаводського районного суду м. Чернігова від 06 вересня 2011 року про відсутність в провадженні суду упродовж 1987-1989 років цивільної справи про обмеження цивільної дієздатності ОСОБА_5, виконкомом Новозаводської районної у м. Чернігові ради прийнято рішення 26 вересня 2011 року № 215, яким визнано п. 2 рішення виконавчого комітету Ново заводської районної ради народних депутатів м. Чернігова від 23 березня 1998 року № 49 «Про заміну піклувальника над обмеженим в дієздатності ОСОБА_5П.» таким, що втратив чинність.
За змістом ст.59 Закону України від 21 травня 1997 року "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймають нормативні та інші акти у формі рішень.
Рішення виконавчого комітету ради з питань, віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою.
Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Згідно Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) №7-рп/2009, Справа N 1-9/2009, статтею 21 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону).
Таким чином, згідно вказаного Рішення Конституційного Суду України, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення, тому ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а відтак вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.
Рішення Конституційного Суду України є остаточним та обов'язковим до виконання на території України.
Статтею 15 Цивільного Кодексу України передбачено право кожної особи як на захист свого цивільного права, так і на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Водночас статтею 16 Цивільного Кодексу передбачено, що особою в судовому порядку у визначений спосіб здійснюється захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 21 Цивільного Кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
За рішенням Конституційного Суду України № 7-рп-2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб в судовому порядку.
З урахуванням викладених норм вбачається, що рішення органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або Законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Таким чином, враховуючи, що рішення виконавчого комітету Новозаводської ради народних депутатів м. Чернігова від 23 березня 1998 року № 49 про призначення над обмеженим в дієздатності ОСОБА_5 піклувальника є ненормативним актом органу місцевого самоврядування одноразового застосування, а отже не може бути скасоване чи змінено самим органом місцевого самоврядування, який його прийняв.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про визнання незаконним рішення виконкому Новозаводської районної у м. Чернігові ради від 26 вересня 2011 року № 215 про визнання п. 2 рішення виконавчого комітету Ново заводської районної ради народних депутатів м. Чернігова від 23 березня 1998 року № 49 «Про заміну піклувальника над обмеженим в дієздатності ОСОБА_5П.» таким, що втратив чинність.
З приводу позовних вимог про визнання недійсним договору позики укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 від 26.01.2012 року та скасування арешту на квартиру АДРЕСА_2, суд приходить до наступного.
В судовому засіданні встановлено, що 26.01.2012 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 укладено договір позики, відповідно до умов якого, позикодавець ОСОБА_3 передав у власність позичальнику ОСОБА_5 грошові кошти у розмірі 100000 грн. шляхом перерахування коштів на поточний рахунок ПАТ «СЕБ Банк». Таку ж суму грошових коштів без нарахування відсотків ОСОБА_5 зобов»язався повернути позичальнику до 02 лютого 2012 року. Договір позики нотаріально посвідчений (а.с. 44).
03.02.2012 року вчинено виконавчий напис приватним нотаріусом ОСОБА_9 про стягнення з ОСОБА_5 грошових коштів у сумі 100000 грн. строк повернення яких настав 02.02.2012 року (а.с. 53).
12.07.2012 року Державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби ЧМУЮ проведено опис та арешт майна боржника, а саме об»єкт нерухомості : ідеальну частку квартири ( 1/3) за адресою м. Чернігів, проспект Перемоги, б. 45 кв. 8, що належить ОСОБА_5 (а.с. 21)
Статтею 37 УК України передбачено, що над фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена, встановлюється піклування.2. Фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може самостійно вчиняти лише дрібні побутові правочини. 3. Правочини щодо розпорядження майном та інші правочини, що виходять за межі дрібних побутових, вчиняються особою, цивільна дієздатність якої обмежена, за згодою піклувальника. Відмова піклувальника дати згоду на вчинення правочинів, що виходять за межі дрібних побутових, може бути оскаржена особою, цивільна дієздатність якої обмежена, до органу опіки та піклування або суду. 4. Одержання заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів особи, цивільна дієздатність якої обмежена, та розпоряджання ними здійснюються піклувальником. Піклувальник може письмово дозволити фізичній особі, цивільна дієздатність якої обмежена, самостійно одержувати заробіток, пенсію, стипендію, інші доходи та розпоряджатися ними. 5. Особа, цивільна дієздатність якої обмежена, самостійно несе відповідальність за порушення нею договору, укладеного за згодою піклувальника, та за шкоду, що завдана нею іншій особі.
Таким чином, враховуючи, що рішенням виконавчого комітету Новозаводської районної ради народних депутатів м. Чернігова від 23.03.1998 року № 49 призначено піклувальником над обмеженим в дієздатності ОСОБА_5 його брата ОСОБА_1, то його згода, як піклувальника, на вчинення правочину, який виходить за межі дрібно побутового, що в даній ситуації є договір позики на суму 100000 грн., є обов»язковою.
Відповідно до ст. 223 ЦК України правочин, який вчинила фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, за межами її цивільної дієздатності без згоди піклувальника, може бути згодом схвалений ним у порядку, встановленому статтею 221 цього Кодексу. У разі відсутності такого схвалення правочин за позовом піклувальника може бути визнаний судом недійсним, якщо буде встановлено, що він суперечить інтересам самого підопічного, членів його сім'ї або осіб, яких він відповідно до закону зобов'язаний утримувати.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 7 постанови № 9 від 6 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 8 постанови № 9 від 6 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину.
Виходячи з того, що піклувальник ОСОБА_1 не надавав згоди ОСОБА_5 на укладення договору позики на суму 100000 грн. та не схвалив у подальшому вказаний правочин, а також враховуючи що сторонами правочину не надано доказів того, що він вчинений в інтересах підопічного чи членів його сім»ї, суд приходить до висновку про визнання договору позики від 26.01.2012 року недійсним.
Позовні вимоги в частині скасування арешту на квартиру за адресою АДРЕСА_3 задоволенню не підлягають, оскільки він накладений в межах виконавчого провадження у зв»язку з виконанням виконавчого напису нотаріуса № 379 виданого 03.02.2012 року, при цьому дії державного виконавця з приводу неправомірності його накладення не оскаржуються та не зазначаються позивачем правові підстави для скасування арешту.
Судові витрати підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача відповідно до ст. 88 ЦПК України.
Керуючись ст..ст. 10, 11, 60, 213-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 16, 203, 215, 223, ЦК України, с у д
Вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати незаконним рішення виконавчого комітету Новозаводської районної у м. Чернігові ради від 26 вересня 2011 року № 215 про визнання пункту 2 рішення виконавчого комітету Новозаводської районної у м. Чернігові ради від 23 березня 1998 року № 49 таким, що втратив чинність.
Визнати договір позики від 26.01.2012 року кладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 - недійсним.
В задоволенні позову в іншій частині - відмовити.
Стягнути з Новозаводської районної у м. Чернігові ради на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 107 грн. 30 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 107 грн. 30 коп.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області, через Новозаводський районний суд м. Чернігова шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення
Суддя Новозаводського
районного суду міста ОСОБА_10 Цибенко