05.07.2012 2-а/1224/2048/12
1224/38/12
Рубіжанський міський суд Луганської області у складі:
головуючого - судді Томко В.В.
при секретарі - Брудницькій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до інспектора ВДАІ Рубіжанського МВ УМВС України в Луганській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, посилаючись на наступні обставини.
12 квітня 2012 року позивач, керуючи автомобілем марки «ІЖ-2715»держ. номер 07928АХ на підставі довіреності, рухався по вул. Інтернаціональній м. Рубіжне, де був зупинений відповідачем. Останній пояснив позивачу, що він порушив п. 31.4.3 ПДР України, тобто керував автомобілем, на якому зовнішні світлові прилади, а саме -передні фари, не відповідають типу технічного засобу, що вважається переобладнання автомобіля з порушенням вимог, правил і норм. У зв'язку з цим відповідачем було складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено відповідну постанову, відповідно до якої позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у вигляду штрафу.
Позивач наголошує на тому, що він не є власником транспортного засобу, ним є ОСОБА_3, зокрема, вказаний факт він доводив до відома відповідача на місці події. Більше того, проводячи перевірку технічного стану транспортного засобу на дорозі, відповідач перевищив свої службові повноваження, а отже така перевірка була незаконною. Також наявність переобладнання автомобіля повинно підтверджуватися актом огляду технічного стану транспортного засобу, проте складено його не було. Крім того, позивач вважає, що в даному випадку у разі встановлення правопорушення відповідач порушив норми закону, розглянувши справу за місцем зупинки автомобіля.
За таких обставин, позивач вважає, що він був притягнутий до адміністративної відповідальності безпідставно, просить суд скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення.
Відповідач надав суду заперечення, в яких зазначив, що відповідно до діючого законодавства, яке регулює діяльність підрозділів Державтоінспекції, він має право, зокрема, зупиняти транспортні засоби у разі порушення вимог правил, норм та стандартів забезпечення безпеки дорожнього руху, що свідчать про їх технічну несправність або забруднення довкілля. Посилання позивача на те, що інспектор ДПС здійснював перевірку технічного стану транспортного засобу, яким він керував, безпідставні, оскільки відповідач не проводив технічний контроль транспортного засобу і не складав протокол про адміністративне правопорушення за керування транспортним засобом, який має несправності технічного стану. Так, 12.04.2012 р. приблизно о 16-10 год. під час несення служби з нагляду за дорожнім рухом та охорони громадського порядку він встановив порушення вимог п. 31.4.3 ПДР України з боку водія транспортного засобу марки «ІЖ-2715»держ. номер 07928AX ОСОБА_1, який керував автомобілем, на якому зовнішні світлові прилади, а саме передні фари, а також крила та капот не відповідають типу транспортного засобу, передбаченого заводом-виробником. Вказані світлові прилади, крила та капот були встановлені на автомобіль позивача з автомобіля «АЗЛК-2140», що було підтверджено самим позивачем відповідно до його пояснень у протоколі про адміністративне правопорушення. Так, позивач підтвердив, що фари, решітка та крила на його автомобілі встановлені з автомобіля іншої марки та моделі, що і є переобладнанням, оскільки заводом-виробником не передбачено встановлення елементів конструкції та світлових приладів з інших марок автомобілів. В результаті позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, яка передбачає відповідальність за керування водієм транспортним засобом, переобладнаним з порушенням відповідних правил, норм і стандартів. Зазначена стаття передбачає відповідальність саме водія і саме за керування переобладнаним з порушенням стандартів транспортним засобом, а не переобладнання транспортного засобу взагалі.
Позивач надав доповнення до адміністративного позову, в якому зазначив, що автомобіль «ІЖ-2715»пройшов державний технічній огляд відповідно до талону серії АГА № 311219 від 22.04.2011 р., під час якого зауважень від працівників МРЕВ та технічних експертів щодо переобладнання автомобіля з порушення зроблено не було. Відповідач не є технічним експертом і не може напевно стверджувати, що крила та капот, встановлені на автомобілі, не відповідають типу транспортного засобу, передбаченого заводом-виробником. Крім того, згідно з інформацією заводу-виробника -Іжевського автомобільного заводу, яка розміщена на його офіційному сайті, модель автомобіля «ІЖ-2715»вироблялась з 1972 року по 1997 рік і була створена на базі автомобіля «Москвич-412», як і модель АЗЛК «Москвич-2140». Передні крила та капот цих марок автомобілів за технічними характеристикам є ідентичними. Таким чином, заміна передніх крил та капоту на відповідні частини автомобіля іншої марки не здійснювалося, а отже переобладнання як такого здійснено не було. Встановлені деталі кузова та світлові прилади відповідають нормативам та стандартам України. Крім того, «ІЖ-2715»відноситься до типу вантажних автомобілів, а на знятих з виробництва КТЗ дозволено встановлювати ПЗС від інших КТЗ із застосуванням вимог ДСТУ UN/ECE R 48-02. Виробництво «ІЖ-2715» припинено у 1997 році, а всі зовнішні світлові прилади на автомобілі відповідають нормативам та стандартам України. Також позивач звертає увагу суду на те, що відповідач виніс постанову, керуючись ст. 14-1 та ч. 6 ст. 258 КУпАП, які згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22.12.2010 р. втратили чинність.
Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги і надав аналогічні пояснення по суті справи.
Відповідач в судовому засіданні против позову заперечував, надавши пояснення, аналогічні викладеним у запереченні.
Заслухавши сторони, оцінивши надані письмові докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП постанову в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, а у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП постанову працівника Державтоінспекції МВС України про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищепоставлений орган або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, в порядку, визначеному КАС України з особливостями, встановленими цим Кодексом.
З матеріалів справи вбачається, що 12.04.2012 р. о 16-15 год. інспектором ВДАІ Рубіжанського МВ УМВС старшим лейтенантом міліції ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВТ1 № 202955 у відношенні позивача ОСОБА_1, відповідно до якого останній 12 квітня 2012 року о 16-10 год., рухаючись по вул. Інтернаціональній м. Рубіжне, керував автомобілем «ІЖ-2715»держ. номер 07928АХ, на якому зовнішні світлові прилади, а саме передні фари, а також крила та капот не відповідають типу транспортного засобу (а.с. 4).
12.04.2012 р. тією ж посадовою особою у відношенні ОСОБА_1 було винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії В01 № 160796, відповідно до якої останнього було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 400 грн. (а.с. 5).
Стосовно посилань позивача щодо незаконності дій відповідача при перевірці технічного стану транспортного засобу суд вважає їх необґрунтованими, оскільки відповідно до п. 7.3 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затвердженої наказом МВС України № 111 від 27.03.2009 р., працівник підрозділу ДПС має право зупиняти транспортні засоби, зокрема, в разі порушення правил дорожнього руху водіями та наявності ознак, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу. Таким чином, відповідач у разі встановлення зазначених фактів мав повноваження зупинити транспортний засіб та притягнути позивача до адміністративної відповідальності.
Стосовно посилань позивача на те, що автомобіль «ІЖ-2715»держ. номер 07928АХ пройшов державний технічній огляд, під час якого зауваження працівників МРЕВ та технічних експертів щодо переобладнання автомобіля з порушення були відсутні, суд також вважає їх необґрунтованими, оскільки технічний огляд, як зазначає сам позивач, автомобіль пройшов 22.04.2011 р., у той час як подія мала місце у квітні 2012 року, тобто через рік, а отже переобладнання автомобіля та встановлення на нього фар, крил та капоту могло відбутися в цей проміжок часу.
Суд не бере до уваги посилання позивача на те, що він не є власником транспортного засобу, а отже не може бути суб'єктом вказаного правопорушення, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 121 КУпАП передбачає відповідальність за керування переобладнаним з порушенням вимог законодавства транспортним засобом, а не за переобладнання транспортного засобу як таке.
Суд також не бере до уваги посилання позивача на порушення відповідачем вимог закону щодо місця розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки за загальним правилом відповідно до ст. 276 КУоАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Дійсно, справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121-126, 1271-129, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників. Проте жодних клопотань щодо розгляду справи за місцем обліку транспортного засобу або місцем проживання правопорушника позивачем не заявлялося, в протоколі відсутній відповідний запис, а в позові -посилання на зазначений факт.
В той же час, згідно з п. 6.1.3. ст. 6.1 ДСТУ 3649-2010 «Вимоги до зовнішніх світлових приладів»на знятих з виробництва КТЗ, або на тих, що приведено у відповідність до вимог цього стандарту або переобладнано згідно з погоджувальними документами, дозволено встановлювати ПЗС від інших КТЗ із застосуванням вимог ДСТУ UN/ECE R 48-02.
Транспортний засіб «ІЖ-2715», на якому рухався позивач, відповідно до додатка «А» ДСТУ 3649-2010 відноситься до типу вантажних автомобілів N-1, а саме -КТЗ, які призначені для перевезення вантажів, максимальна маса яких не перевищує 3,5 тонни. Згідно з інформацією заводу-виробника -Іжевського автомобільного заводу, яка розміщена на його офіційному сайті в розділі «Історія автозаводу», автомобіль «ІЖ-2715»випускався 25 років -з 1972 року по 1997 рік. «ІЖ-2715», як і «Москвич-2140», з якого на автомобіль позивача були встановлені світлові прилади, крила та капот, були створені на базі автомобіля «Москвич-412», тому ці три автомобілі є спорідненими, а деталі та складники Іжевського автомобільного заводу тривалий час поставлялися саме АЗЛК -Автомобільним заводом імені Ленінського комсомолу, який пізніше було перейменовано у ВАТ «Москвич».
Рішенням Конституційного Суду України № 23-рп/2010 від 22.12.2010 р. визнані такими, що не відповідають Конституції України положення ст. 14-1 та ч. 6 ст. 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення України. В п. 2 вказаного рішення зазначено, що положення ст. 14-1 та ч. 6 ст. 258 КУпАП визнані неконституційними і втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Оскільки з постанови серії В01 № 160796 від 12.04.2012 р. вбачається, що відповідач при її винесенні керувався ст. 14-1 та ч. 6 ст. 258 КУпАП, які втратили чинність з 22.12.2010 р., суд приходить до висновку, що постанова була винесена з порушенням норм матеріального права.
За таких обставин, суд приходить до висновку про незаконність дій відповідача щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а також про необхідність скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 171-2 КАС України рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 283, 287, 288 КУпАП, ст.ст. 10, 11, 71, 159-163, 171-2 КАС України,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора ВДАІ Рубіжанського МВ УМВС України в Луганській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення -задовольнити.
Постанову серії В01 № 160796 від 12.04.2012 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 400 грн. -скасувати.
Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Томко