ОСОБА_1 ОСОБА_2 районний суд Сумської області
Справа № 1810/2309/12
Номер провадження 1/1810/165/12
07 вересня 2012 року Лебединський районний суд Сумської області
в складі:
головуючого судді Подопригори Л. І.
з участю секретаря Лєсна Н. В.,
з участю прокурора Гончарук І.Г.
представника потерпілої ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лебедині справу по обвинуваченню
ОСОБА_1, 27квітня ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, не працюючого, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого 05.03.2012 року Лебединським районним судом за ст. 185 ч.3 КК України до 240 годин громадських робіт ,-
за ч.2 ст. 186 КК України,
Підсудний ОСОБА_1 23.06.2012 року о 12 годині перебуваючи на вулиці Першогвардійська, 34 м. Лебедина біля банкомату відділення «Приват Банку», розмовляючи з потерпілою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, яка пересувалася за допомогою двох палиць, побачивши у останньої гроші, що були складені у файл для паперів та знаходилися у розстебнутій жіночій сумці, що висіла на ручці палиці, на яку спиралася остання, вирішив ними заволодіти. Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на незаконне збагачення та заволодіння чужим майном, підсудний умисно, усвідомлюючи протиправний та відкритий характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді завдання матеріальної шкоди, повторно, відкрито для потерпілої, без застосування насильства чи погроз насильством, із жіночої незакритої сумки ОСОБА_4, викрав гроші у сумі 2000( дві тисячі) гривень. Після чого з відкрито викраденими грошима, не реагуючи на вимогу потерпілої зупинитися, зник з місця події та розпорядився грошима на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_4 майнової шкоди.
Допитаний в судовому засіданні підсудний вину свою визнав повністю і пояснив,що 23.06.2012 року близько 12 години на велосипеді приїхав до банкомату, що на вул. Першогвардійська м. Лебедин, щоб зняти гроші з своєї пенсійної картки. У той час біля відділення «Приватбанку»зустрів стареньку бабусю, яка ходила спираючись на двох палицях, так як вона без них пересуватися не могла. Вона звернулася до нього з проханням допомогти їй перерахувати гроші на інший рахунок. Для цього дала йому свою картку та гроші у файлі, які треба було перевести. Йому не вдалося перевести гроші через банкомат і він сказав потерпілій, що треба почекати доки відкриється відділення, повернувши при цьому їй гроші. Потерпіла поклала гроші у сумку і в нього в цей час виник умисел на заволодіння цими грошима. Хвилин за 10, коли біля банкомату нікого крім них не було, він лівою рукою дістав з її сумки потерпілої, яка була розстебнута, файл з грошима і відразу сівши на велосипед поїхав в напрямку багатоповерхових будинків. Він чув крик потерпілої, щоб зупинився, але так як зрозумів, що вона помітила, що він у неї викрав гроші, ще швидше від неї поїхав. Пізніше перерахував гроші, який виявилось 2000 грн. Ці гроші в послідуючому він витратив на придбання спиртного та продуктів харчування. В скоєному щиро розкаюється.
Відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України, за згодою учасників процесу, судом було визнано недоцільним дослідження таких доказів по справі, як покази свідків та інших, що були зібрані в ході дізнання та досудового слідства, стосовно фактичних обставин справи, які правильно розуміють підсудний та інші учасники процесу і які ніким не оспорювались.
Тому, суд обмежився дослідженням таких матеріалів кримінальної справи, що характеризують особу підсудного дійшов до висновку, що дії підсудного необхідно кваліфікувати за ч.2 ст. 186 КК України так як він скоїв відкрите викрадення чужого майна ( грабіж), вчинений повторно.
При призначенні покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, те, що підсудний раніше судимий, злочин скоїв щодо особи похилого віку, а також те, що вину свою визнав повністю, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, має на утриманні неповнолітню дитину, його стан здоров'я. Враховуючи ці обставини суд вважає необхідним обрати підсудному покарання у вигляді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Міру запобіжного заходу відносно підсудного суд вважає необхідним залишити підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.
Враховуючи клопотання представника потерпілої суд вважає можливим цивільний позов ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди в розмірі 2000 грн. залишити без розгляду.
Речові докази по справі мобільний телефон «Нокія- 1280»ІМЕН: 5283105532311, із батареєю живлення BL- CB 3,7 V, та зарядний пристрій до цього телефону, суд вважає необхідним повернути підсудному враховуючи заяву представника потерпілої про залишення позову про відшкодування майнової шкоди без розгляду, в зв'язку зі смертю ОСОБА_4 та відсутністю відомостей про її спадкоємців.
На підставі наведеного, керуючись ст..ст. 299, 323-324 КПК України
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину передбаченому ч. 2 ст. 186 КК України і призначити йому покарання за цим законом у вигляді позбавлення волі строком на чотири роки.
Міру запобіжного заходу залишити підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.
Міру покарання рахувати з дня затримання.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 про відшкодування майнової шкоди в розмірі 2000 грн. залишити без розгляду.
Речові докази по справі мобільний телефон «Нокія- 1280»ІМЕН: 5283105532311, із батареєю живлення BL- CB 3,7 V, та зарядний пристрій до цього телефону, повернути засудженому.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Сумського апеляційного суду на протязі 15 діб з моменту оголошення через Лебединський районний суд Сумської області.
Суддя
ОСОБА_6