Справа № 1п-22/2008 р.
Категорія справи: ст.140 КК України (в редакції 1960 року)
15 вересня 2008 року м.Кременчук Крюківський районний суд м.Кременчука Полтавської області в складі:
Головуючого судді: Дядечко І.І.,
при секретарі -Бокатюк Ю.В.,
за участю прокурора - Рибки О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання начальника СВ Крюківського РВ КМУ ГУМВС України в Полтавській області Гузенко Т.І. про закриття у зв»язку з закінченням строків давності кримінальної справи по факту крадіжки майна ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ст.140 ч.3 КК України в редакції 1960 року,
До суду надійшла кримінальна справа, порушена по факту таємного викрадення 27.01.1993 року шляхом вільного доступу з будинку АДРЕСА_1 майна ОСОБА_1, а саме 2 шапок, шуби жіночої, світера, загальною вартістю 3000 крб., за ознаками злочину, передбаченого ст.140 ч.3 КК України (в редакції 1960 року).
Як вбачається з матеріалів справи, особу або осіб, що вчинили злочин, відповідальність за який передбачено ч.3 ст.140 КК 1960 року, не встановлено, до кримінальної відповідальності в ній ніхто не притягнутий, обвинувальний висновок не складений.
Дана справа надійшла з постановою слідчого, погодженою у встановленому законом порядку з прокурором, про направлення кримінальної справи до суду для вирішення питання про закриття кримінальної справи у зв'язку із закінченням строків давності.
Суд, вислухавши думку прокурора, який не заперечував проти закриття кримінальної справи, дослідивши та проаналізувавши матеріали кримінальної справи, приходить до висновку, що провадження в справі підлягає закриттю у зв'язку із закінченням строків давності, з наступних підстав:
26 січня 1993 року невстановлені досудовим слідством особи шляхом вільного доступу таємно викрали з будинку АДРЕСА_1 майно ОСОБА_1, а саме 2 шапки, шубу жіночу, світер, загальною вартістю 3000 крб..
19 березня 1993 року постановою прокурора м.Кременчука скасовано постанову оперуповноваженого КР Крюківського РВВС від 4 лютого 1993 року про відмову в порушенні кримінальної справи та порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ст.140 ч.3 КК України в редакції 1960 року.
В ході досудового слідства слідчим були допитані потерпілий ОСОБА_1, свідок ОСОБА_2, які підтвердили, що діяння дійсно мало місце.
5 квітня 1993 року досудове слідство по кримінальній справі зупинено на підставі п.3 ст.206 КПК України до встановлення особи, що скоїла злочин.
17 серпня 2008 року постановою начальника СВ Крюківського РВ КМУ ГУМВС України в Полтавській області Гузенко Т.І. досудове слідство по справі поновлено.
Цього ж дня слідчим винесено постанову про направлення кримінальної справи до суду для вирішення питання про її закриття у зв'язку із закінченням строків давності, оскільки по даній кримінальній справі виконані слідчі дії та оперативно-розшукові заходи, направлені на встановлення особи (осіб), які вчинили злочин, однак до цього часу встановити зазначених осіб не представилося можливим, а з часу вчинення злочину і порушення кримінальної справи минуло більше 15 років, тобто закінчено строки давності притягнення певної особи (осіб) до кримінальної відповідальності. Вказана постанова погоджена з прокурором м.Кременчука у встановленому законом порядку.
З матеріалів кримінальної справи вбачається, що з моменту порушення справи слідчими, при провадженні досудового слідства як безпосередньо, так і через взаємодію з іншими органами, вживалися певні заходи до встановлення особи (осіб), що вчинила даний злочин.
Проте суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що органом досудового слідства не вжито всіх можливих і необхідних заходів для встановлення особи, що вчинила злочин, а досудове слідство зупинено без достатніх на те підстав. Так, слідчим не проведено огляду місця події та не проведено інших можливих оперативно-розшукових та слідчих дій.
Викладене свідчить про те, що органом досудового слідства не виконано вимоги ст.206 КПК України, а саме, досудове слідство було безпідставно зупинене більш ніж на 15 років без провадження всіх необхідних і можливих слідчих дій для встановлення особи, яка скоїла злочин.
Крім того, в матеріалах справи відсутні відомості, що під час зупинення слідства в справі з 5 квітня 1993 року і по 16 серпня 2008 року, органами досудового слідства вживалися будь-які заходи до встановлення особи (осіб), яка вчинила даний злочин. Слідчими органами порушенно також вимоги ст. 209 КПК України, оскільки слідчий зобов»язаний як безпосередньо, так і через органи дізнання вживати заходів до встановлення особи, що вчинила злочин. Досудове слідство в справі зупинялося більш ніж на 15 років і при цьому не проводилися жодних слідчих дій чи оперативно-розшукових заходів.
Однак, приймаючи до уваги те, що скоєний невстановленою особою злочин, передбачений ст. 140 ч.3 КК України в редакції 1960 року, відноситься до категорії тяжких злочинів, з часу вчинення злочину, скоєного особою, яка не встановлена органом досудового слідства, минуло біше 15 років, що унеможливлює успішне розкриття і розслідування злочину та об»єктивний розгляд кримінальної справи у суді, а також те, що перебіг зазначених у законі строків давності є підставою обов»язкового звільнення особи від кримінальної відповідальності, суд приходить до висновку, що провадження в справі підлягає закриттю в зв'язку з закінченням строків давності.
Керуючись ст. 7-1, 11-1, 248 КПК України, суд, -
Подання начальника СВ Крюківського РВ КМУ ГУМВС України в Полтавській області Гузенко Т.І. про закриття у зв»язку з закінченням строків давності кримінальної справи - задовольнити.
Кримінальну справу по факту крадіжки майна ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ст.140 ч.3 КК України в редакції 1960 року - провадженням закрити.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Полтавської області напротязі 7 діб.
Суддя: