Справа № 2а-4937/08
“29» серпня 2008 року м. Харків
Головуючого - судді Зінченко А.В.,
При секретарях - Король Д.О., Набока О.О.,
За участю сторін:
позивача ОСОБА_3
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача Серпутько Д.Є.
третьої особи ОСОБА_2
представника третьої особи Василенко Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 до Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», з участю третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2, про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, -
ОСОБА_1 звернувся до суду в інтересах ОСОБА_3 з позовною заявою до Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», в якій просить суд після доповнення позовних вимог визнати відмову відповідача щодо видачі ОСОБА_3 технічного паспорту та витягу з реєстру прав власності (для відчуження) на квартиру за адресою АДРЕСА_1 - незаконною та зобов'язати відповідача видати ОСОБА_3 технічний паспорт та витяг з державного реєстру прав власності на нерухоме майно для відчуження квартири за адресою: АДРЕСА_1, стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 5000 грн. та винести окрему ухвалу суду, якою повідомити правоохоронні органи про факт корупції з боку працівників БТІ.
Ухвалою суду до участі у справі було залучено в якості третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору дружину позивача - ОСОБА_2.
В судовому засіданні Позивач та представник позивача свої вимоги підтримали в повному обсязі та прохали суд їх задовольнити. Позивач також зазначив, що йому необхідні данні документи, але не з метою продажу квартири.
Третя особа та її представник проти задоволення позову заперечували, прохали суд у його задоволенні відмовити, так як дії відповідача були правомірними, а відмови у видачі документів позивачу взагалі з боку БТІ не було. Також пояснили що квартира АДРЕСА_1 набута під час перебування у шлюбі позивача ОСОБА_3 та третьої особи ОСОБА_2 і є об'єктом їх загальної сумісної власності. ОСОБА_2 вважає, що згідно цивільного та сімейного законодавства України питання відчуження квартири АДРЕСА_1 повинно вирішуватись за взаємною згодою між нею та позивачем, а у разі відсутності такої згоди - у судовому порядку шляхом поділу загального сумісного майна. Свою згоду на відчуження квартири АДРЕСА_1 вона позивачу не надавала.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення заявлених позовних вимог заперечував та пояснив, що до КП «Харківське МіськБТІ» від позивача надійшло замовлення на виготовлення технічного паспорту та витягу з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно для відчуження квартири АДРЕСА_1.
КП «Харківське МіськБТІ» надало позивачу відповідь про можливість виконати його замовлення після отримання згоди дружини позивача - ОСОБА_2 на відчуження спірної квартири, яка набута під час перебування у шлюбі позивача ОСОБА_3 та третьої особи ОСОБА_2 і є об'єктом їх загальної сумісної власності.
Суд, вислухавши осіб, що приймають участь у справі, дослідивши матеріали справи, вважає що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Представник позивача у судовому засіданні стверджує, що порушення прав позивача полягає у наданні відповідачем безпідставної відмови від 21 квітня 2008р. у виконанні замовлень позивача про видачу технічного паспорту та витягу з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно для відчуження квартири АДРЕСА_1.
Але, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, про відсутність вказаного позивачем факту порушення його прав з боку відповідача.
Так, в судовому засіданні встановлено, що право власності на квартиру АДРЕСА_1 було зареєстровано КП «Харківське МіськБТІ» на ім'я ОСОБА_3 14-го березня 2008р. на підставі дублікату договору міни, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Бєсєда О.Д. 28 серпня 1995р., р.№1319.
Відповідно до ч.2 ст.241 Цивільного кодексу УРСР вiд 18 липня 1963р. № 1540-VI, що діяв на момент укладання договору міни, кожний з тих, хто бере участь у міні, вважається продавцем того майна, яке він дає в обмін, і покупцем майна, яке він одержує. Згідно ст.242 ЦК УРСР до договору міни застосовуються відповідно правила про договір купівлі-продажу.
Згідно представленої копії паспорту позивача, він з 5 травня 1989р. перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 - третьою особою по справі.
У судовому засіданні позивач підтвердив, що на момент укладення договору міни, тобто, станом на 28 серпня 1995р. він перебував з ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі.
Відповідно до ст.22 Кодексу про шлюб та сім'ю України від 20 червня 1969 року № 2006-VII, що діяв на момент укладання договору міни, встановлювалось, що майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.
Відповідно до ч.2 ст.369 Цивільного кодексу України, ст.23 Кодексу про шлюб та сім'ю України, ч.1 і ч.3 ст.65 Сімейного кодексу України вiд 10-го січня 2002р. № 2947-III, - майном, нажитим, за час шлюбу, подружжя розпоряджається за спільною (взаємною) згодою. Для укладення угод по відчуженню спільного майна подружжя, що потребують обов'язкового нотаріального засвідчення, згода другого з подружжя повинна бути висловлена у письмовій формі.
Відсутність взаємної згоди підтверджується заявами 3-ої особи на адресу відповідача від 26-го березня 2008р. вх.№282/3, від 3-го квітня 2008р. вх.№ 305/3, від 11-го квітня 2008р. вх.№339/3, від 15-го травня 2008р. вх.№439/3, поясненнями по суті заявленого позову, під час судового засідання тощо.
У разі відсутності такої згоди, майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності, підлягає поділу за договором (ст.69 Сімейного кодексу України) або у судовому порядку (ст.71 Сімейного кодексу України).
На теперішній час, в місцевому суді Червонозаводського району м.Харкова розглядається цивільна справа № 2-2745/08 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна, що є у спільній сумісній власності - квартири АДРЕСА_1.
Ухвалою місцевого суду Червонозаводського району м.Харкова від 29 травня 2008р. накладено заборону на відчуження квартири АДРЕСА_1.
Ні позивач, ні його представник не надали суду доказів, що квартира АДРЕСА_1 є роздільним майном позивача та не довели того факту, що третя особа ОСОБА_2 позбавлена права на спільне майно подружжя.
Керуючись вищевикладеним та змістом ст.28 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» від 1-го липня 2004р. та п.5.1.1. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7-го лютого 2002р. № 7/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18-го лютого 2002р. за № 157/6445, суд вважає, що прохання відповідача про підтвердження факту існування згоди подружжя на відчуження спірної квартири АДРЕСА_1 є обґрунтованим уточненням, а не відмовою відповідача і жодним чином не є порушенням прав позивача по справі.
Зважаючи, що діями відповідача права позивача не порушувались, суд не вбачає законних підстав для стягнення з відповідача на користь позивача у якості відшкодування моральної шкоди 5000 (п'ять тисяч) гривень.
Керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 до Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди відмовити в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.
Постанова в повному обсязі виготовлена 01.09.2008 року.
Суддя А.В. Зінченко