Справа № 2а-2122/08
“07» серпня 2008 року м. Харків
Головуючого - судді Зінченко А.В.,
при секретарях - Король Д.О., Ус Л.М., Набока О.О.
За участі сторін: Позивача ОСОБА_1
Представника позивача Князєва В.В.
Представника відповідача Іваненко Є.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління у справах сім'ї та молоді Харківської обласної державної адміністрації про поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Управління у справах сім'ї та молоді Харківської обласної державної адміністрації, в якій після доповнення позовних вимог, просить суд поновити її на роботі на посаді завідувача сектором з питань організації оздоровлення та відпочинку дітей Управління у справах сім'ї та молоді Харківської обласної державної адміністрації, скасувати накази № 81-к від 03.11.2006 року, № 98-к від 01.12.2006 року «Про дисциплінарне стягнення ОСОБА_2», № 107-к від 27.12.2006 року «Про звільнення ОСОБА_1» та зобов'язати Управління у справах сім'ї та молоді Харківської обласної державної адміністрації поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді завідувача сектором з питань організації оздоровлення та відпочинку дітей Управління у справах сім'ї та молоді Харківської обласної державної адміністрації та внести записи в трудову книжку ОСОБА_1 про поновлення на роботі з 27 грудня 2006 року, про звільнення з 08.01.2008 року, скасувати запис №37 від 08.01.2008 року, а також стягнути з Управління у справах сім'ї та молоді Харківської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 27 грудня 2006 року по 22 листопада 2007 року в сумі 12038 (дванадцять тисяч тридцять вісім) грн. 40 коп., моральну шкоду в сумі 5 000,00 грн. та витрати пов'язані з юридичною допомогою в розмірі 1 000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що вона працювала на посаді завідувача сектором з питань організації оздоровлення та відпочинку дітей Управління у справах сім'ї та молоді Харківської обласної державної адміністрації.
Наказом № 107-К від 27.12.2006 р. її було звільнено з роботи на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України за систематичне невиконання покладених на неї обов'язків.
Звільнення позивачка вважає незаконним і необґрунтованим з огляду на наявність наступних фактичних обставин:
Згідно наказу № 98-к від 01.12.2006 р. «Про дисциплінарне стягнення ОСОБА_1», який було винесено на підставі доповідної записки завідувача сектору бухгалтерського обліку та звітності, позивачці оголошено догану за безвідповідальне ставлення до виконання службових обов'язків, порушення ст. 17.2. Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти». Відповідно до доповідної записки завідувача сектору бухгалтерського обліку та звітності, станом на 28.11.2006 р. не проведена оплата за надання послуг щодо оздоровлення дітей в оздоровчому закладі підприємство «Дитячий оздоровчо-реабілітаційний комплекс санаторного типу «Таврія», 172 путівок з 14.11.06 р. по 01.12.06 р. в сумі 143654,00 грн. в зв'язку з отриманням від Головного управління Державного казначейства у Харківській області відмови в реєстрації зобов'язання № 7 від 14.11.2006 р. на загальну суму 360 180 грн. по причині порушення п. 4.8.1 Наказу Держказначейства України від 04.11.2002 р. № 205 «Про затвердження Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів», а саме - ненадання документів згідно ст. 17.2. Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»: оголошення про результати торгів, що були опубліковані в друкованому засобі масової інформації та копії документа, що підтверджує розміщення документів, передбачених ст. 4 Закону в мережі Інтернет.
Проте, позивачка вважає, що наказ N 107-К від "27" грудня 2006 р. «Про звільнення ОСОБА_1» було видано безпідставно, тому що в її діях будь-яких порушень чинного законодавства не вбачається.
Згідно Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» 16 жовтня 2006 р. замовником була прийнята тендерна документація та розкриті тендерні пропозиції. Після цього 31 жовтня 2006 р. було визначено переможця торгів, яким стало підприємство «Дитячий оздоровчо-реабілітаційний комплекс санаторного типу «Таврія», Херсонська обл., м. Скадовськ, та було акцептовано тендерну пропозицію, що визнана найкращою за результатами оцінки.
02 листопада 2006 р. замовником, згідно умов Закону України «Про закупівлю…» було відправлено повідомлення учасникам про результати проведених відкритих торгів.
Відповідно до ч. 2 п. 2 ст. 29 Закону України «Про закупівлю…» з учасником, тендерну пропозицію якого було акцептовано, замовник укладає договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації у строк не раніше ніж через п'ять робочих днів з дня відправлення письмового повідомлення всім учасникам процедур відкритих торгів, двоступеневих торгів і торгів з обмеженою участю про їх результати, але не пізніше ніж через 21 робочий день з дня акцепту. Таким чином, в строки, встановлені законом, а саме - 10 листопада з переможцем було укладено Договір.
Відповідно до вимог Закону України «Про закупівлю…» 10 листопада 2006 р. (в строки, встановлені п. 1 ст. 29-1 Закону) секретарем тендерного комітету управління Колодідєвою О.І. на Портал «Державні закупівлі України» було відправлено факсом оголошення про результати проведення торгів на закупівлю послуг санаторіїв та інших оздоровчих закладів з відновлення здоров'я дітей восени-взимку 2006 року за кошти обласного бюджету (360 985,00 грн.). Таким чином, порушень термінів з боку тендерного комітету управління не було.
14 листопада 2006 р. були підготовлені платіжні документи для оплати оголошення, а вже 15 листопада 2006 р. оплата була здійснена.
Але, за повідомленням консультанта Порталу оголошення мало бути опубліковане в Інформаційному бюлетені Тендерної палати України та розміщене в інформаційній системі в мережі Інтернет 27.11.2006 р. Однак, 27.11.2006 р. о 9:30 год. секретаря тендерного комітету було повідомлено, що оголошення не опубліковане і не розміщено в мережі Інтернет через виявлену заборгованість управління у справах сім'ї та молоді Харківської облдержадміністрації перед Порталом «Державні закупівлі України» в розмірі 800,00 грн. за інформаційні послуги в червні 2006 р. Після перевірки даної інформації було виявлено, що заборгованість, на яку посилається консультант Порталу, насправді відсутня, про що і було повідомлено консультанта та було направлено факсом 27.11.2006 р. підтвердження сплати. Незважаючи на все, були вжиті заходи для того, щоб частина коштів була перерахована до підприємства «Дитячий оздоровчо-реабілітаційний комплекс санаторного типу «Таврія» без публікації оголошення.
Після з'ясування всіх вищевказаних фактів, оголошення про результати тендеру, необхідне для проведення оплати за надання послуг щодо оздоровлення дітей, було опубліковано в Спеціалізованому друкованому засобі масової інформації із загальнодержавною сферою розповсюдження, що публікує інформацію виключно з питань державних закупівель, № 36 від 18.12.2006 р., оголошення № 3615477.
При винесенні наказів № 98-к від 01.12.2006 р. «Про дисциплінарне стягнення ОСОБА_1» та N 107-К від "27" грудня 2006 р. «Про звільнення ОСОБА_1» керівником управління не були додержані правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, передбачених Кодексом законів про працю, не були враховані при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна шкода (фактично були відсутні як вина так і заподіяна шкода), а також обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.
За передбаченими п. 3 ст. 40 КЗпП підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. Позивачка вважає, що всі заходи щодо організації та проведення тендеру Ію як головою тендерного комітету були проведені належним чином та вчасно. Розміщення оголошення про результати тендеру, необхідного для своєчасного перерахування грошових коштів, незважаючи на своєчасне оформлення заявки, було затримано Порталом «Державні закупівлі України».
Звільнення за п. 3 ст. 40 КЗпП може бути лише за умови вини працівника. Позивачка вважає, що в її діях вина відсутня повністю. Якщо розглянути наказ № 98-к від 01.12.2006 р. «Про дисциплінарне стягнення ОСОБА_1», то з юридичної точки зору він винесений, незаконно і безпідставно, тому що позивачка в повному обсязі виконала трудові обов'язки як згідно посадових обов'язків, так і відповідно Закону України «Про закупівлю товарів, робіт, послуг за державні кошти». На підприємстві є всі документи, які підтверджують що тендерні пропозиції розглянуті, всі відповідні документи підготовлені, платежі проведені в встановлені Законом терміни. В зазначений час, а саме 27.11.2006 р., в день виходу оголошення, було виявлено помилку самого підприємства Портал «Державні закупівлі України» і невихід оголошення сталося з вини самого Порталу. Частина коштів, яка не була перерахована до «Дитячий оздоровчо-реабілітаційний комплекс санаторного типу «Таврія» ніяк не погіршила роботу цього підприємства, що і підтверджується письмовою відповіддю підприємства «Таврія» на запит позивачки. Внаслідок неперерахування грошових коштів своєчасно не призвело до будь-яких негативних наслідків, а саме - «Дитячий оздоровчо-реабілітаційний комплекс санаторного типу «Таврія» постійно працював, всі діти, що знаходились в цей час там були своєчасно нагодовані та забезпечені всім необхідними для проживання.
Також, позивачка вказує на те, що її звільнення з посади за передбаченими п. 3 ст. 40 КЗпП підставами не є обґрунтованими, враховуючи її трудову діяльність, що підтверджується записами, зробленими в трудовій книжці. У 1994 р. вона прийняла присягу державного службовця та їй було присвоєно 12 ранг державного службовця, а в 2004 р. вже присвоєно 9 ранг державного службовця. Також за час робот в Управлінні у справах сім'ї та молоді Харківської обласної державної адміністрації позивачку неодноразово нагороджували: в 1997 р. - за успіхи в роботі знаком «Відмінник освіти України»; в 2004 р. - грамотою Державного комітету у справах сім'ї та молоді, 16.01.2006 р. - наказом по Управлінню - грамотою за високі показники в організації та проведенні літньої оздоровчої кампанії.
Позивачка вказує на те, що пізніше, вже після її звільнення, з'явився наказ № 81-К від 03.11.2006 р., про який їй не було відомо і на підпис про ознайомлення не пред'являвся. Позивачка вважає, що цей наказ не відповідає Закону з наступних причин: керівник підприємства, виносячи догану повинен був урахувати цілий ряд факторів, а саме - по-перше ступінь вини здійсненного проступку, але пояснення по цьому факту ніхто у неї не відбирав, акти від 02.11.2006 р. та від 03.11.2006 р. про її відмову давати пояснення було складено вже після звільнення.
Позивачка посилається на те, що неупередженість в цьому питанні видно при розгляді внутрішніх документів Управління сім'ї та молоді, а саме - при розгляді супровідних записок № 4263 від 01.09.2006 р., вбачається, що супровідна записка, де вказано час виконання 25.09.2006 р. та 25.12.2006 р. розписана на виконавців ОСОБА_1 для узагальнення та ОСОБА_3 з резолюцією до відповідної роботи за підписом начальника управління. Із цього слідує, що робота повинна виконуватись при наймі двома працівниками, але в цій супровідній записці ОСОБА_1 не доручалось готувати відповідь до КРУ. Потім з'явилася друга супровідна записка від 01.09.2006 р., друга супровідна записка в якій ОСОБА_1 доручалося ретельно вивчити і усунути недоліки та ще й підготувати відповідь до КРУ у визначені терміни. З цього вбачається, що на підприємстві не введена система , яка могла б дати розуміння питання хто ж повинен виконувати роботу і в який час. Також необхідно звернути увагу на те, що видаючи розпорядження на виконання роботи керівник Управління завідома ставив задачу, яку неможливо виконати, а саме - для того, щоб дати відповідь КРУ в Харківській області необхідно було зібрати інформацію з трьох Управлінь Харківської обласної державної адміністрації, систематизувати їх, а потім вже направити до КРУ. Це підтверджується резолюцією на інформаційному листі КРУ в Харківській області заступника голови Харківської обласної державної адміністрації Бєлової Л.О. В тексті цієї резолюції вказані керівники трьох управлінь для відповідної роботи.
На той момент позивачка не отримала інформацію з інших Управлінь та не могла систематизувати її та направити до КРУ. А працівник Управління ОСОБА_3, як один із виконавців, пише доповідну записку, де вказує, що не надана своєчасно інформація сектором з питань організації відпочинку та оздоровлення дітей, не вказуючи на те, що і сама повинна виконувати цю роботу.
Наказ № 98-к від 01.12.2006 р. «Про дисциплінарне стягнення ОСОБА_1» не оголошувався та не надавався для ознайомлення під розписку ні позивачці, ні членам трудового колективу, а наказ завжди або вручався, або оголошувався на робочому місці працівника, не бачили і не чули про нього.
Про наказ № 81-к від 03.11.2006 р. ніхто не знав і комісії, яка немов би намагалася ознайомити Позивачку з наказом ніхто не бачив.
З "27" грудня 2006 р. позивачка не працювала. Відповідно, строк, що сплив із зазначеної дати і до дня поновлення на роботі, становить їй вимушений прогул.
Крім того, у зв'язку зі звільненням позивачка вважає, що їй було спричинено значну моральну шкоду, пов'язану з тим, що внаслідок глибоких душевних переживань погіршилося її здоров'я. У зв'язку з тим, що її звільнення відбулося напередодні новорічних свят її душевний стан ще більш погіршився. Позивачка вважає, що їй було спричинено моральну шкоду вартістю в 5000 грн.
В судовому засіданні позивачка та її представник підтримали позовні вимоги в повному обсязі, просили позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував в повному обсязі надав письмові заперечення, вказавши на те, що відповідно до п. 2 ст. 99. Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
ОСОБА_1 працювала на посаді завідувача сектором з питань організації оздоровлення та відпочинку дітей Управління у справах сім'ї та молоді Харківської обласної державної адміністрації.
03 листопада 2006 року начальником Управління у справах сім'ї та молоді Харківської обласної державної адміністрації було винесено наказ № 81-к про дисциплінарне стягнення ОСОБА_1
Згідно із наказом начальника управління у справах сім'ї та молоді Харківської обласної державної адміністрації від 1 грудня 2006 року за № 98-к «Про дисциплінарне стягнення ОСОБА_1 Н.1.» за безвідповідальне ставлення до виконання службових обов'язків, порушення ст. 17.2 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» ОСОБА_1 Наталії Іванівні, завідувачу сектором з питань організації оздоровлення та відпочинку дітей, голові тендерного комітету, було оголошено догану. Підставою для видання зазначеного наказу з'явилась доповідна записка завідувача сектору бухгалтерського обліку та звітності.
Наказом начальника управління у справах сім'ї та молоді Харківської державної адміністрації від 27 грудня 2006 року № 107-К «Про звільнення ОСОБА_1 систематичне невиконання покладених обов'язків згідно із п. 3 ст. 40 КЗпП України була звільнена із займаної посади.
Також судом встановлено, що позивачка звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом 26 грудня 2007 року. 18 січня 2007 року позивачка зверталася з позовною заявою з аналогічними позовними вимогами до Дзержинського районного суду м.Харкова і враховуючи що суд першої інстанції розглянув справу про поновлення на роботі в порядку цивільного судочинства колегія суддів Апеляційного суду Харківської області своєю ухвалою в грудні 2007 року закрила провадження по даній справі, роз'яснивши позивачці її право звернення до адміністративного суду.
Згідно вимог ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений строк звернення до адміністративного суду і відповідно до ч. 1 даної статті адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 зазначеної норми встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України визначені наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Враховуючи, що позивачкою було надано докази поважності причин пропуску звернення до суду згідно яких суд міг визнати причину пропуску такого строку поважною, а також надання нею клопотання про поновлення пропущених нею строків, то суд вважає дане клопотання частково обґрунтованим.
Судом встановлено, що позивачкою до Дзержинського районного суду м.Харкова не оскаржувався наказ № 81-к про дисциплінарне стягнення ОСОБА_1 від 03 листопада 2006 року, то підлягає відмові у задоволенні адміністративного позову частина позовних вимог позивачки, а саме прохання скасувати наказ № 81-к від 03.11.2006 року так як з цими позовними вимогами звернулася до суду з позовом лише в грудні 2007 року, а дізналася про порушення своїх прав в листопаді 2006 року.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноваженя у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівників може бути застосовані такі заходи стягнення, як догана, звільнення. Законодавством статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих працівників й інші дисциплінарні стягнення.
Отже, порушенням трудової дисципліни є невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов'язків, що проявились в порушенні правил внутрішнього трудового розпорядку; посадових інструкцій; положень, наказів розпоряджень власника, якщо вони мають законний характер.
Згідно ст. 14 Закону України «Про державну службу» дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 р. № 950 затверджений Порядок проведення службового розслідування стосовно державних службовців відповідно до якого стосовно державних службовців може бути проведене службове розслідування у разі невиконання або неналежного виконання ними службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвели до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об'єднанню громадян.
Згідно п.2 зазначеного Порядку рішення щодо проведення службового розслідування приймається керівником державного органу (посадовою особою), що призначив на посаду державного службовця, стосовно якого має проводитися службове розслідування керівником органу, в якому працює державний службовець. Порядком також передбачено, що за результатами службового розслідування члени комісії, яка призначається керівником органу в якому працює державний службовець, складають акт, в якому зазначаються факти і суть звинувачень, які стали підставою для проведення службового розслідування, результати щорічної оцінки виконання державним службовцем покладених на нього завдань та обов'язків, а також ступінь участі у виконанні доручень (завдань) та інше. Акт службового розслідування підписується членами комісії і подається на розгляд керівника державного органу, який призначив службове розслідування, за результатами розгляду якого керівник приймає в десятиденний термін відповідне рішення, з яким ознайомлюється державним службовець.
У даному випадку, при виданні начальником управління у справах сім'ї і молоді Харківської обласної державної адміністрації від 01.12.2006 р. № 98-К «Про дисциплінарне стягнення ОСОБА_1» вимоги чинного законодавства дотримані не були: рішення керівником про проведення службового розслідування не приймалося, комісія з проведення службового розслідування не приймалося, комісія з проведення службового розслідування не створювалась. Крім того, чинним законодавством не передбачені та підстави для притягнення до дисциплінарної відповідальності, як безвідповідальне ставлення особи до виконання службових обов'язків. Доповідна записка завідувача сектором бухгалтерського обліку та звітності, на яку йде посилання в оскаржуваному наказі, також підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності, так як порядок проведення службового розслідування стосовно державних службовців підставою прийняття рішення стосовно державного службовця має бути акт комісії з службового розслідування, складений і підписаний у встановленому законодавством порядку.
Згідно п. З ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірваний власником або уповноваженим ним органом лише у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовими правилами внутрішнього розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
Тобто, для звільнення працівників з роботи за систематичне невиконання без поважних причин трудових обов'язків власник або уповноважений ним орган зобов'язаний зажадати від порушника трудової дисципліни пояснення в письмовій формі.
Однак, відповідачем не надано доказів того, в чому конкретно проявлялось порушення ОСОБА_1, що стало приводом для звільнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку та чи була притягнута ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за систематичне невиконання покладених па неї обов'язків.
За таких обставин суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивачки, оскільки видання відповідачем оскаржуваних наказів було здійснено з порушенням вимог чинного законодавства України, а тому звільнення ОСОБА_1 на підставі п. З ст. 40 КЗпП України не можна вважати законним.
Згідно ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір одночасно приймає рішення про виплату працівнику середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Таким чином, суд стягує з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 12038 грн. 40 коп.
Згідно ст.237 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться в разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Доказів па підтвердження спричинення моральних страждань позивачці остання суду не надала, в чому полягає втрата їі нормальних життєвих зв'язків, які додаткові зусилля вона прикладала для організації свого життя у зв'язку з чим в даній частині суд відмовляє у задоволенні позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 8, 11, 94, 104, 159, 160-162, 167, 254 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління у справах сім'ї та молоді Харківської обласної державної адміністрації про поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди задовольнити частково.
Скасувати Наказ №98-к від 01.12.2006 року Управління у справах сім'ї та молоді Харківської обласної державної адміністрації «Про дисциплінарне стягнення ОСОБА_1».
Скасувати Наказ №107-к від 27.12.2006 року Управління у справах сім'ї та молоді Харківської обласної державної адміністрації «Про звільнення ОСОБА_1».
Зобов'язати Управління у справах сім'ї та молоді Харківської обласної державної адміністрації поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді завідувача сектором з питань організації оздоровлення та відпочинку дітей Управління у справах сім'ї та молоді Харківської обласної державної адміністрації.
Зобов'язати Управління у справах сім'ї та молоді Харківської обласної державної адміністрації внести записи в трудову книжку ОСОБА_1 про поновлення на роботі з 27 грудня 2006 року, про звільнення з 08.01.2008 року та скасувати запис №37 від 08.01.2008 року.
Стягнути з Управління у справах сім'ї та молоді Харківської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 27 грудня 2006 року по 22 листопада 2007 року в сумі 12038 (дванадцять тисяч тридцять вісім) грн. 40 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Постанова в повному обсязі виготовлена 08 серпня 2008 року.
Суддя А.В. Зінченко