Справа № 2а-1720/08
Іменем України
12 09 2008 року м. Харків
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Курило Л. В.,
при секретарях - Дем'яненко Є.А., Сеник О.С.,
за участі: позивача - ОСОБА_1,
представників відповідача - Веприцького Ю.М., Стешак Ю.П., Кіяшко С.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Семінога Олександра Дмитровича - начальника Харківського РВ ГУМВС України в Харківській області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, -
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Семінога О. Д. - начальника Харківського РВ ГУМВС України в Харківській області про визнання дій стосовно розгляду його заяви від 08 11 2007 року «Про відшкодування втраченого заробітку» неправомірними, зобов'язання відповідача вирішити питання про винесення відповідної постанови по його заяві від 08 11 2007 року згідно Закону України «Про відшкодування втраченого заробітку», зобов'язання Семінога О.Д. через газету Харківської районної ради «Трибуна трудящих» принести йому публічне вибачення за порушення його прав, зобов'язати Семінога О.Д. докласти Міністру Внутрішніх справ України «Про вчинення ним неправомірних дій», стягнути у якості відшкодування завданої моральної шкоди в сумі 5000 гривень, на адресу Міністерства Закордонних Справ України винести окрему ухвалу, в якій повідомити МЗС України про порушення Семіногом О.Д. норм міжнародного права та запропонувати МЗС України звернутись до Кабінету Міністрів України з вимогою застосування заходів, які в подальшому сприятимуть дотриманню норм міжнародного права всіма посадовими особами МВС України, а особливо в Харківському РВ ГУМВС України в Харківській області, на адресу Міністерства Внутрішніх Справ України винести окрему ухвалу, в якій запропонувати МВС України провести освідчення керівного складу Харківського РВ ГУМВС України в Харківській області на рівень інтелекту та рівень моралі, які достатні для виконання завдань, покладених на міліцію, після проведення освідчення вжити відповідні заходи, які будуть сприяти роботі РВ виключно на підставі закону. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», ст. 12 ч.1, ст.3 ч.1 п.1, та Положення «Про застосування Закону», ст. 9 ч.3 п.4, 08 11 2007 року позивач звернувся до Харківського РВ ГУМС України в Харківській області з заявою, стосовно відшкодування йому втраченого заробітку, оскільки відносно нього було винесено постанову «Про відмову в порушенні кримінальної справи» на підставі ст.6 п.2 КПК України. В заяві він просив винести відповідну постанову відносно відшкодування йому шкоди, завданої незаконними діями міліції. 09 12 2007 року на його заяву від 08 11 2007 року, позивач отримав відповідь від начальника Харківського РВ - Семінога О.Д. за №128 о/п від 16 11 2007 року, в якій повідомлено, що незаконних дій стосовно позивача з боку співробітників РВ не вбачається, та рекомендував за відшкодуванням моральної шкоди звернутись у порядку приватного судочинства. Тобто, Семіног О.Д. взагалі відмовився розглядати заяву на підставі Закону. Своїми діями Семіног О.Д. порушив його права, гарантовані Законом. Відсутність винесеної Постанови по його заяві не дає йому права на підставі Закону звернутись до суду про вирішення цього питання по суті. Неправомірними діями Семінога О.Д. завдана позивачу моральна шкода, яка міститься в тому, що він від порушення своїх прав отримав душевні страждання, як особа, яка вже постраждала від дій співробітників РВ і над якою продовжують знущатись міліціонери.
Позивач в судовому засіданні вимоги адміністративного позову підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.
Представники відповідача у судовому засіданні вимоги позову не визнали посилаючись на наступне. Так, 03 02 2005 року ОСОБА_2 звернулась в Харківський РВ з заявою про здійснення незаконних дій ОСОБА_1 в її дворі в пізній час. Відповідно до ст. 101 КПК України, ст.10 ч.1 п.3, п.3, 17 ч.1 ст.11 Закону України «Про міліцію» оперативна група приїхала до заявника для з'ясування обставин, прийняла заяву, зареєструвала її в ЖРЗПЗ №423, а наступного дня ОСОБА_1 був викликаний дільничним інспектором Ветровим А.В. для надання пояснень. Перевірив заяву ОСОБА_2, відповідно до ст.97 КВК України дільничним інспектором Ширяєвим В.В. була винесена Постанова про відмову в порушенні кримінальної справи. 08 11 2007 року ОСОБА_1 звернувся до Харківського РВ ГУМВС України з заявою про винесення відповідної постанови відносно відшкодування шкоди, спричиненої незаконними діями робітників міліції. На думку ОСОБА_1 незаконні дії були скоєні робітниками міліції при перевірці за матеріалом ЖРЗПЗ №423 від 03 02 2005 року. Даний матеріал, в ході якого було винесено рішення про відмову в порушенні кримінальної справи, після відповідної перевірки прокуратурою Харківського району Харківської області, був повернений в Харківський РВ. За результатами проведеної перевірки прокуратурою Харківського району Харківської області перевірки кримінальних справ по відношенню до співробітників Харківського РВ, які проводили перевірку за даним матеріалом, не порушено, службових розслідувань не проводилось, до дисциплінарної відповідальності робітники РВ не притягувались. Таким чином, доведений факт того, що в ході роботи за матеріалом ЖРЗПЗ №423 від 03 02 2005 року, робітники міліції, що проводили перевірку не скоїли ніяких незаконних дій, також передбачених ст.1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянину незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду». За заявою ОСОБА_1 № Р-128 була проведена перевірка згідно з вимогами Закону України «Про звернення громадян», а не Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянину незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду». Виконавцем за заявою заступником начальника Харківського РВ - ОСОБА_3 на виконання ч.4 ст.15 Закону України «Про звернення громадян» була надана відповідь від 16 11 2007 року про те, що заява ОСОБА_1 розглянута, незаконних дій з боку робітників міліції не вбачається. У зв'язку з відсутністю незаконних дій з боку робітників міліції, постанова, яку вимагав винести ОСОБА_1 не виноситься. Щодо словосполучення «приватне судочинство», виконавець мав на увазі, що ОСОБА_1 має можливість особисто написати позовну заяву, особисто надати до суду, що він і зробив. Таким чином, словосполучення «приватне судочинство» можна назвати стилістичною помилкою. Згідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» обов'язковому виясненню належать: наявність моральної шкоди, протиправність дій особи, що їх спричинила, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням особи, що їх спричинила, та вини останнього в спричиненні. Таким чином, протиправність дій відповідача при розгляді заяви Р-128 відсутня, у зв'язку з чим відсутній причинний зв'язок між ніби спричиненою моральною шкодою позивачу і протиправними діями іншої особи. Також позивач не довів погіршення стану здоров'я і не надав підтверджень даного факту, тяжкість змін в його життєвих та виробничих відношеннях, рівень зниження престижу, ділової репутації, час на зусилля, необхідні для поновлення положення.
Свідок - ОСОБА_3 пояснив, що за заявою ОСОБА_1 № Р-128 була проведена перевірка згідно з вимогами Закону України «Про звернення громадян» та ним, на виконання ч.4 ст.15 Закону України «Про звернення громадян», була надана відповідь від 16 11 2007 року про те, що заява ОСОБА_1 розглянута та незаконних дій з боку працівників міліції не вбачається. У зв'язку з відсутністю незаконних дій з боку працівників міліції, постанова, яку вимагав винести ОСОБА_1, не приймається.
Суд, вислухавши позивача, представника відповідача, свідка, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Судом встановлено, що за заявою ОСОБА_2 від 04 02 2005 року щодо застосування заходів впливу до ОСОБА_1 дільничним інспектором Харківського РВ ГУМВС України в Харківській області - Ширяєвим В.В. була проведена перевірка та постановою від 09 02 2005 року було відмовлено в порушенні кримінальної справи за п. 2 ч. 6 КПК України за відсутності с кладу злочину. ( а.с. 30)
08 11 2007 року ОСОБА_1 звернувся до Харківського РВ ГУМВС України в Харківській області з заявою згідно Закону України « Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду» про відшкодування шкоди, завданої незаконним проведенням працівниками міліції оперативно - розшукових дій стосовно нього, оскільки оперативно - розшукова справа не заводилась. ( а.с. 3-4)
Листом за вих. № Р-128 о/п від 16 11 2007 року заявнику надана відповідь, якою повідомлено, що рішення про відмову в порушенні кримінальної справи не скасовано, тобто, було прийнято на законних підставах, а тому незаконних дій з боку співробітників райвідділу не вбачається, а також роз'яснено порядок відшкодування моральної шкоди.( а.с. 5 )
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» ,( який був введений в дію Постановою Верховної Ради України від 1 грудня 1994 року №267/94-ВР), підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок:1) незаконного засудження, незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян;2) незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу;3) незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених законами України “Про оперативно-розшукову діяльність», “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» та іншими актами законодавства.У випадках, зазначених у частині першій цієї статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду.
Згідно ст.2 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» оперативно-розшукова діяльність - це система гласних і негласних пошукових, розвідувальних та контррозвідувальних заходів, що здійснюються із застосуванням оперативних та оперативно-технічних засобів.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» оперативно-розшукова діяльність здійснюється оперативними підрозділами:Міністерства внутрішніх справ України - кримінальною, транспортною та спеціальною міліцією, спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю, судовою міліцією. Служба дільничних інспекторів міліції не відносить до оперативних підрозділів органів внутрішніх справ.
Відповідно до ч.3 ст. 20 Закону України «Про міліцію» ніхто не має права покласти на працівника міліції виконання обов'язків, не передбачених чинним законодавством.
Під час розгляду справи не знайшло підтвердження, що відносно ОСОБА_1 застосовувались оперативно - розшукові заходи.
За таких обставин суд вважає, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому права позивача відповідачем не порушені.
Відповідно до ч. 2 ст. 21 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншими порушеннями прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно - правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно - правовий спір.
Статтею 56 Конституції України гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної чи моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Згідно ч. 1 ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права.
Статтею 1173 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою.
Відповідно до загальних підстав цивільно - правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування матеріальних збитків та моральної (немайнової) шкоди підлягають : наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Отже, з доказів по справі не вбачається, що внаслідок дій відповідачів позивачу заподіяно моральну шкоду.
За таких обставин суд вважає, що права та інтереси позивача відповідачами не порушені, тому адміністративний позов не підлягає задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст. 1. Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», ч.3 ст. 20 Закону України «Про міліцію», ст. ст. 2, 5 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», ст. ст. 71, 72, 86, 94, 98, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд ,-
1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Семінога Олександра Дмитровича - начальника Харківського РВ ГУМВС України в Харківській області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди - відмовити у повному обсязі.
2. Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня виготовлення повного тексту постанови та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлено 16 09 2008 року.
Суддя Л.В.Курило
Згідно оригіналу:
Суддя Л.В.Курило