Справа № 2а-1579/08
Іменем України
26 09 2008 року м. Харків
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Курило Л. В.,
при секретарях - Дем'яненко Є.А., Сеник О.С.,
за участі: позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2,
представників відповідача - Ібрагімова Ф.Б., Тихоненко М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату про визнання неправомірною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,-
встановив:
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив суд зобов'язати відповідача сплатити заборгованість у сумі 3945 грн. 60 коп., яка виникла внаслідок неповного розрахунку при звільнені. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що він проходив службу у Збройних Силах СРСР, а потім України понад 21 рок, остання посада - заступник начальника групи 118 військового представництва. Наказом заступника Міністра Оборони України від 03 листопада 2006 року №33 його було звільнено у запас у зв'язку зі скороченням штатів та 01 12 2006 року було виключено зі списків особового складу військовослужбовців 118 військового представництва. Речове майно під час проходження служби військовослужбовці його представництва отримували у речовій службі Харківського обласного військкомату. Протягом декількох років частина речового майна позивачу не видавалась з різних причин. До березня 2000 року замість не отриманого речового майна військовослужбовцям сплачувалась грошова компенсація відповідно до п.2 ст. 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», але з березня 2000 р. Законом «Про державний бюджет України» дію п.2 ст.9-1 було призупинено щодо сплати цієї компенсації, тому суми за не видане речове майно накопичувались. На даний час позивач не отримав речове майно на суму 3945 грн. 60 коп., що підтверджується довідкою речової служби ХОВК №172 від 16 11 2007 року. Однак, під час звільнення з військової служби речове майно, право на отримання якого гарантоване державою, йому не було видано та було роз'яснено, що бюджетна стаття грошової компенсації військовослужбовцям за не отримане речове майно не фінансується. До теперішнього часу відповідач не виплатив належну йому суму грошової компенсації замість речового майна, що підлягало до видачі.
Позивач та представник позивача під час розгляду справи доповнили адміністративний позов та додатково просять визнати неправомірною бездіяльність Харківського обласного військкомату щодо не проведення повного розрахунку по грошовій компенсації замість не отриманого під час проходження служби речового майна. В іншій частині позов підтримують у повному обсязі.
Представники відповідача в судовому засіданні частково визнали вимоги адміністративного позову, а саме в частині щодо заборгованості по грошовій компенсації замість речового майна на суму 533,30 грн., яка виникла станом на березень 2000 року, в задоволенні іншої частини позову просили відмовити. Зазначили, що відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовці одержують за рахунок держави речове майно або за бажанням грошову компенсацію замість нього. Однак, дію ч.2 ст.9 Закону, в частині одержання військовослужбовцями грошової компенсації замість речового майна, призупинено на підставі Закону України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» від 17 02 2000 року, який вступив в силу з 11 03 2000р. Позивач на момент звільнення з військової служби перебував на речовому забезпеченні в обласному військовому комісаріаті. Грошова компенсація позивачу замість речового майна, при звільненні з військової служби у сумі 533 грн. 30 коп. не була виплачена через відсутність фінансування з вищестоящих фінансових органів на ці потреби. Невидане речове майно в натурі складає на суму 3412 грн. 30 коп., в силу Закону України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» від 17 02 2000р., який набрав чинності з 11 03 2000р., вважають, що позов в цій частині задоволенню не підлягає.
Суд, вислухавши думку позивача та його представника, представників відповідача, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_1 проходив службу у Збройних Силах СРСР, а потім України понад 21 рок, остання посада - заступник начальника групи 118 військового представництва.
Наказом заступника Міністра Оборони України від 03 листопада 2006 року №33 ОСОБА_1, заступник начальника групи 118 військового представництва, був звільнений у запас за пунктом 67 підпункту «в» (у зв'язку зі скороченням штатів) з правом носіння військової форми одягу відповідно до «Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками,(мічманами) Збройних Сил України» . З 01 12 2006 року його було виключено з усіх видів забезпечення і списків особового складу військовослужбовців 118 військового представництва Міністерства оборони України і направлено для зарахування на військовий облік до Київського РВК м. Харкова, що підтверджується витягом з наказу Міністерства оборони України №130 від 01 12 2006 року.
Відповідно до довідки №191 від 21 листопада 2007 року, виданої Харківським обласним військовим комісаріатом, заборгованість перед звільненим у запас - ОСОБА_1 за не отримане речове майно станом на день звільнення складає 3945 грн. 60 коп., в тому числі до 11 03 2000 року - 533,30 грн., після 11 03 2000 року - 3412,30 грн.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України .
Відповідно до ч.2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» ( в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.
Згідно з п.27 «Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час» № 1444 від 28 жовтня 2004 року військовослужбовці, звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення.
Законом України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» від 17 02 2000 року №1459-ІІІ призупинено дію ч.2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них та замість речового майна (за винятком військовослужбовців Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони та Головного управління внутрішніх військ міністерства внутрішніх справ України, що використовують цивільний одяг, який зашифровує особу та відомчу належність військовослужбовців), а також дію абзацу 1 ч.1 ст.14 зазначеного Закону в частині забезпечення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) та членам їх сімей безоплатного проїзду у відпустку. Зазначений Закон набрав чинності 11 березня 2000 року, з дня опублікування у газеті « Урядовий кур'єр» 2000, 03 від 11 березня 2000 року №45.
На день звернення позивача до суду зазначена норма не втратила свою юридичну силу та є чинною.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб» від 03 11 2006 року №328-V Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» доповнено ст. 91, відповідно до якої продовольче та речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в термін, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до перехідних положень зазначений Закон набирає чинності з 01 01 2007 року.
Дію п. 2 статті 9-1 зазначеного Закону зупинено на 2007 рік згідно із Законом України від 19 12 2006 року № 489-V.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення ч.1 ст. 58 Конституції України (справа про зворотну дію законів та інших нормативно-правових актів) від 9 лютого 1999 року №1-рн/|99, за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч.1 ст. 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Відповідач не надав до суду доказів щодо проведення розрахунку по речовому майну з позивачем.
Суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Суд знаходить бездіяльність відповідача щодо не проведення виплати грошової компенсації замість речового майна, яка виникла станом на 11 03 2000 року - протиправною і тому підлягає стягненню з відповідача на користь позивача грошова компенсація за не отримане речове майно, що підлягало видачі станом на 11 03 2000 року у сумі 533 грн. 30 грн., в іншій частині позову суд вважає за необхідне відмовити.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 94, 160, 161,162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 19 Конституції України, ч.2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» від 17 02 2000 року №1459-ІІІ п.27 «Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час», суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату про визнання неправомірною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність Харківського обласного військового комісаріату щодо не проведення з ОСОБА_1 розрахунку по грошовій компенсації замість не отриманого під час проходження військової служби речового майна та зобов'язати відповідача сплати на користь ОСОБА_1 ( прож. АДРЕСА_1) заборгованість по грошовій компенсації замість не отриманого під час проходження військової служби речового майна, яка виникла станом на 11 03 2000 року, в сумі 533 грн. ( п'ятсот тридцять три грн.) 30 коп., в іншій частині позову - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня виготовлення повного тексту постанови та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текс т постанови виготовлено 29 09 2008 року.
Суддя Л.В. Курило
Згідно оригіналу:
Суддя Л.В.Курило