08 жовтня 2012 року м. Київ К-20739/10
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого Ланченко Л.В.
суддів Нечитайла О.М.
Пилипчук Н.Г.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу
Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим
на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.03.2009 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2010
у справі №2а-7340/08/2
за позовом Національного аграрного університету в особі Відокремленого підрозділу Національного аграрного університету «Навчально-дослідне господарство «Комунар»
до Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим
про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.03.2009, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2010, позов задоволено. Визнано протиправним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Сімферопольському районі №0000972301/0 від 11.11.2008 в частині донарахування штрафних санкцій у сумі 183983 грн.
У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено виїзну планову комплексну перевірку позивача з питань дотримання ним вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період часу з 17.04.2006 по 30.06.2008, за результатами якої 29.10.2008 складено акт №1702/23-02/34181812.
На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0000972301/0 від 11.11.2008, яким за порушення пп.7.2.12 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7, п.11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість»(далі -Закон № 168/97-ВР) визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 200981,58 грн., у т.ч. 11332,39 грн. основного платежу та 189649,19 грн. штрафних санкцій.
За висновками акта перевірки позивачем, зокрема, порушено п.11.29 ст.11 Закону № 168/97-ВР, яке виразилось у нецільовому використанні коштів, що підлягають перерахуванню сільськогосподарськими товаровиробниками на окремий рахунок у сумі 183983 грн., у зв'язку з чим підлягають перерахуванню до бюджету у безспірному порядку. Зазначені кошти включені позивачем до суми штрафних санкцій, нарахованих на суму основного зобов'язання за спірним податковим повідомленням-рішенням.
Пунктом 11.21 статті 11 Прикінцевих положень Закону № 168/97-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) установлено, зокрема, що сума ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва. Порядок і нарахування зазначених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 11.29 цієї ж статті було зупинено дію пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету ПДВ щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюється сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства. Зазначені кошти залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. У разі нецільового використання акумульованих коштів вони стягуються до Державного бюджету України в безспірному порядку. Порядок акумуляції та використання зазначених коштів визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 4 пункту 1.2 Загальних положень Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 30 травня 1997 року № 166, зареєстрованого Міністерством юстиції України 9 липня 1997 року під № 250/2054, платники податку, в яких згідно з чинним законодавством (пункти 11.21, 11.29 Закону № 168/97-ВР) суми ПДВ повністю залишаються у розпорядженні цих платників податку для цільового використання, подають податкову декларацію з ПДВ (скорочену). До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціальних режимів, установлених указаними пунктами.
Згідно з пунктом 4 Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1999 року № 271, на підставі даних бухгалтерського та податкового обліку сільськогосподарський товаровиробник складає декларацію з ПДВ з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, крім операцій з продажу переробним підприємством молока та м'яса живою вагою, і в терміни, передбачені законодавством для звітності, подають її до органів державної податкової служби. Одночасно з декларацією з ПДВ за відповідний звітний період сільськогосподарські товаровиробники подають до органу державної податкової служби за місцем реєстрації довідку про цільове використання сум ПДВ за попередній звітний період, форма та зміст якої визначаються Державною податковою адміністрацією України за погодженням із Міністерством аграрної політики. Залишок податкових зобов'язань відповідно до декларації з ПДВ з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, тобто різниця між сумою ПДВ, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою ПДВ, сплаченою ними постачальникам, перераховується сільськогосподарськими товаровиробниками з поточного рахунку на окремий рахунок у терміни, передбачені для перерахування суми ПДВ до бюджету.
Неперераховані на окремий рахунок зазначені кошти вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням, і підлягають стягненню до державного бюджету в безспірному порядку.
Таким чином, слід погодитись із висновками судів попередніх інстанцій, що у разі встановлення факту неперерахування позивачем сум податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини на окремий рахунок, відповідач має право звернутися до суду з позовом про стягнення зазначеної суми коштів. Визначення зазначеної суми коштів як фінансової санкції на підставі положень ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», з прийняттям податкового повідомлення-рішення є безпідставним.
За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів вважає рішення суду першої та апеляційної інстанції такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Підстав для скасування судових рішень, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.03.2009 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2010 залишити без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.
Головуючий Л.В.Ланченко
Судді О.М.Нечитайло
Н.Г.Пилипчук