"18" жовтня 2012 р. м. Київ К/9991/19157/11
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого:Штульман І.В. (доповідач),
суддів:Бутенка В.І.,
Лиски Т.О., -
розглянувши в касаційній інстанції в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі міста Києва про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Оболонського районного суду міста Києва від 23 грудня 2010 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2011 року, -
У листопаді 2010 року ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі міста Києва про визнати неправомірними дій щодо перерахунку пенсії в 2009 році із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2007 рік та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з 01.05.2009р. із застосуванням такого показника за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 06.12.2010р. позов ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі міста Києва про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії, перерахунок пенсії в частині вимог про здійснення перерахунку пенсії за період з 01.05.2009р. по 23.05.2010р. залишено без розгляду.
Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 23.12.2010р. позовні вимоги задоволено. Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі міста Києва щодо перерахунку пенсії ОСОБА_4 в 2009 році із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік. Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_4 із застосуванням показника середньої заробітної плати на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески за 2008 рік, та провести відповідні виплати з урахуванням попередніх виплат з 24.05.2010р.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2011р. змінено абзац третій резолютивної частини постанови Оболонського районного суду міста Києва від 23.12.2010р., викладено його наступним чином: «Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі міста Києва здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_4 у порядку та розмірах, визначених ст.ст.40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№1058-IV від 09.07.2003р. (далі -Закон №1058-IV), тобто із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в галузях національної економіки за 2009 рік (1650,43грн.) з 24.05.2010р. по 23.12.2010р. В решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2011р. і змінити постанову Оболонського районного суду міста Києва від 23.12.2010р. у частині визначення для перерахунку їй пенсії з 24.05.2010р. показника середньої заробітної плати за 2009 рік, яка складає 1650,43грн.
Згідно п.2 ч.1 ст.222 КАС України суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи те, що сторони у судове засідання не з'явились, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, то суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, позивач отримує пенсію за віком та продовжує працювати. Позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії як працюючому пенсіонеру згідно ст.42 Закону №1058-IV, однак відповідачем було зроблено перерахунок пенсії, з яким позивач не погодився.
Вирішуючи спір суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки при здійсненні перерахунку пенсії позивачеві в 2009 році мав бути застосований показник заробітної плати за 2008 рік, то позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_4 із застосуванням показника середньої заробітної плати на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески за 2008 рік, та провести відповідні виплати з урахуванням попередніх виплат з 24.05.2010р.
Змінюючи рішення суду першої інстанції апеляційний суд дійшов до висновку, що виходячи з положень ст.40 Закону №1058-IV та змісту постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»№530 від 28.05.2008р. для перерахунку пенсії позивача повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати в галузях економіки України за 2009 рік (1650,43грн.), а також, що позовні вимоги підлягають задоволенню за період з 24.05.2010р. по 23.12.2010р., тобто по дату винесення рішення судом першої інстанції.
Вищий адміністративний суд України не може погодитися з вказаними висновками судів першої та апеляційної інстанцій виходячи з наступного.
Згідно обставин справи між сторонами виник спір щодо дій відповідача при перерахунку пенсії працюючому пенсіонеру та застосування показника середньої заробітної плати працівників відповідно до ст.ст.40, 42 Закону №1058-IV.
Частиною 4 ст.42 Закону №1058-IV встановлено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст.40 цього Закону.
Дана редакція існує після визнаних такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. №10-рп/2008 змін, внесених підпунктом «б» підпункту 10 пункту 35 Розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007р. №107-VI.
Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що показник заробітної плати для перерахунку пенсії визначається за двома можливими методами за вибором пенсіонера.
За першим методом розрахунок пенсії здійснюється із тієї заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія.
При застосуванні другого методу змінюються лише ті показники розрахунку заробітної плати, на які здійснюється посилання в цій нормі (за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст.40 цього Закону).
За змістом ч.1 ст.40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
Слова «за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року»означають, що враховується вся заробітна плата, у тому числі і та, яку отримував пенсіонер після призначення пенсії.
Заробітна плата для обчислення пенсії в обох випадках розраховується за формулою, наведеною в ч.2 ст.40 Закону №1058-IV: Зп = Зс х (Ск : К),
де: Зп -заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс -середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії; Ск -сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + КзN); К -кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Тобто, заробітна плата, яку отримував пенсіонер, продовжуючи працювати після призначення йому пенсії, має значення для визначення додаткових коефіцієнтів заробітної плати за кожний відпрацьований місяць після призначення пенсії.
Таким чином, у наведеній формулі обчислення заробітної плати Зп = Зс х (Ск : К) змінними показниками є (Ск : К).
Зі змісту ч.4 ст.42 Закону №1058-IV вбачається, що при обчисленні заробітної плати для перерахунку пенсії можуть бути змінені показники заробітної плати за періоди страхового стажу після призначення пенсії, але не визначено, за який календарний рік береться середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України.
Виходячи з буквального тлумачення ч.2 ст.40 Закону №1058-IV цей показник повинен бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії.
Таким чином, пенсіонер має право обрати метод обчислення заробітної плати для перерахунку пенсії, в тому числі і з урахуванням заробітної плати, яку він отримував до моменту перерахунку пенсії, але не має права вимагати застосування показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що при ухваленні рішень суди попередніх інстанцій допустили порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, оскільки перерахунок пенсії на підставі ч.4 ст.42 Закону №1058-IV здійснюється із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, та розраховується за формулою, наведеною в ч.2 ст.40 цього Закону. При такому перерахунку зазначений показник середньої заробітної плати залишається незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Відповідно до ст.229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Таким чином, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з порушенням норм права, правова оцінка обставинам у справі дана не вірно, суд касаційної інстанції вважає за необхідне скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст.220, 222, 223, 229, 230, 232 КАС України, суд, -
Касаційну скаргу ОСОБА_4 -задовольнити частково.
Постанову Оболонського районного суду міста Києва від 23 грудня 2010 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2011 року -скасувати.
Прийняти по справі нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі міста Києва про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії -відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Головуючий: (підпис) Штульман І.В.
Судді: (підпис) Бутенко В.І.
(підпис) Лиска Т.О.