"09" жовтня 2012 р. м. Київ К/9991/9863/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Харченка В.В.
Бим М.Є.
Чалого С.Я.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2009 року у справі за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області до Луганської обласної санітарно-епідеміологічної станції про стягнення суми економічних санкцій ,-
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2009 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з відповідача економічні санкції у сумі 574647 грн. 90 коп. на користь Державного бюджету України.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2009 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено.
На рішення суду апеляційної інстанції надійшла касаційна скарга, у якій Державна інспекція з контролю за цінами в Луганській області просить постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2009 року скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області № 192 від 15.11.2006 року встановлено завищення відповідачем у період з 01.10.2005 року по 30.05.2006 року тарифів та послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби, за рахунок нарахування не передбачених законодавством націнок у розмірі 20%, сума додатково отриманої виручки склала 178481,51 грн., у період з 12.05.2006 року по 30.05.2006 року завищено тарифи на роботи і послуги за рахунок застосування протягом указаного періоду завищених тарифів, які з 12.05.2006 року втратили чинність. Сума додатково отриманої виручки склала 13067,79 грн. Таким чином, відповідачем було порушено вимоги п. 5 Указу Президента України від 10.06.1997 року № 503/97 «Про порядок оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності», постанов Кабінету Міністрів України від 27.08.2003 року № 1351 «Про затвердження тарифів (прейскурантів) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби, від 11.05.2006 року № 662 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2002 року № 1544 і від 27 серпня 2003 року № 1351». Згідно рішення вилученню у дохід Державного бюджету підлягає сума 191549,30 грн. та застосовано штраф у сумі 383098,60 грн.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2003 року № 1351 затверджено тарифи (прейскуранти) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами і закладами державної санітарно-епідеміологічної служби. Ці тарифи включали ПДВ (оскільки у постанові не було зазначене протилежне).
Як зазначено судами попередніх інстанцій, вказане рішення було оскаржене відповідачем до суду.
Постановою Господарського суду Луганської області від 11.01.2007 року по справі № 14/572н-ад, залишеною без змін ухвалою Луганського апеляційного господарського суду, позов про визнання неправомірними дій та скасування рішення про накладення економічних санкцій задоволено.
Постановою Вищого адміністративного суду України від 30 жовтня 2008 року було скасовано постанови суду першої та апеляційної інстанцій, у задоволенні позову Луганської обласної санітарно-епідеміологічної станції відмовлено.
У відповідності зі ст. 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення»вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації, крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки, вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем правомірно застосовані економічні санкції до відповідача на загальну суму 574647,90 грн..
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції було ухвалено відповідно до закону та скасоване судом апеляційної інстанції помилково, що, відповідно до вимог статті 226 КАС України, є підставою для скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 210, 221, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області задовольнити.
Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2009 року -скасувати, постанову Луганського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2009 року залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає крім, як в строки, з підстав та в порядку, передбаченому главою 3 розділу IV КАС України.