26 вересня 2012 року м. Київ П/9991/1063/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого суддіЗайцева М.П.,Зайцева М.П.,Зайцева М.П.,Зайцева М.П.,
суддів:Олексієнка М.М.,Веденяпіна О.А.,Олексієнка М.М.Олексієнка М.М.,
Рецебуринського Ю.Й.,Олексієнка М.М.,Рецебуринського Ю.Й.,Рецебуринського Ю.Й.,
Черпака Ю.К.,Рецебуринського Ю.Й.,Черпака Ю.К.,Розваляєвої Т.С.,
Шведа Е.Ю.,Черпака Ю.К.,Шведа Е.Ю.,Черпака Ю.К.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Вищого адміністративного суду України справу за адміністративним позовом ОСОБА_8 до Президента України - Януковича Віктора Федоровича про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії,
У вересні 2012 року ОСОБА_8 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить:
- визнати незаконною бездіяльність Президента України, яка виразилась в негарантуванні статті 22 Конституції України шляхом нескасування Постанов Кабінету Міністрів України від 6 липня 2011 року № 745 "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету" та від 23 листопада 2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки Кабінетом Міністрів України порушено статтю 22 Конституції України, яка не допускає такого обмеження прав у вигляді зменшення розміру основної пенсії та додаткової пенсії за шкоду здоров'ю визначеного Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону від 6 червня 1996 року № 230/96-ВР;
- зобов'язати Президента України виконувати сумлінно свої обов'язки та практично здійснювати гарантування додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина, шляхом скасування всіх нормативних актів Кабінету Міністрів України, в тому числі Постанов № 745 та № 1210;
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що у лютому 1996 року Верховною Радою України прийнято Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року №796-ХІІ (далі -Закон №796-ХІІ), яким визначено перелік пільг, компенсацій та інших державних соціальних гарантій громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Згідно конституційних засад, зокрема, статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Незважаючи на вказані положення Основного Закону, Кабінет Міністрів України своїми постановами від 06 липня 2011 року №745 та від 23 листопада 2011 року №1210 обмежив, в тому числі його (позивача), як особу яка стала інвалідом внаслідок Чорнобильської катастрофи, право на отримання пенсії в розмірі, передбаченому Законом №796-ХІІ.
Не дивлячись на явні порушення, допущені вищим органом виконавчої влади, Президент України як гарант додержання Конституції України, прав, свобод людини і громадянина, самостійно незаконні постанови скасовувати не бажає, хоча має на це всі правові підстави і повноваження, тому просить визнати незаконною бездіяльність відповідача та зобов'язати вчинити дії направлені на скасування нормативно-правових актів, які звужують і обмежують існуючі права громадян, в тому числі осіб, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Сторони в судове засідання не з'явились, заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, тому відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) судовий розгляд здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову з таких підстав.
Відповідно до частин першої та третьої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій, на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
З цією метою у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) розсудливо;
6) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
7) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
8) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
9) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Наявні у справі докази не дають підстав вважати, що Президент України допустив протиправну бездіяльність щодо не скасування постанов Кабінету Міністрів України від 06 липня 2011 року №745 та від 23 листопада 2011 року №1210.
Під бездіяльністю суб'єкта владних повноважень розуміється певна форма поведінки, пов'язана з не вчиненням дій, які він повинен вчинити на підставі закону, що призвело до певних негативних наслідків для громадянина чи юридичної особи.
Відповідно до пункту 16 статті 106 Конституції України Президент України скасовує акти Кабінету Міністрів України та акти Ради Міністрів Автономної Республіки Крим.
У справі відсутні докази, які б свідчили, що суб'єкт владних повноважень (відповідач) маючи на те правові підстави, ухиляється від здійснення наданих йому прав.
Оскаржувані постанови прийняті на виконання вимог Закону України від 19 червня 2011 року №3491-VІ "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2011 рік". Зокрема, пунктом 7 частини першої зазначеного Закону, Прикінцеві положення Закону України від 23 грудня 2010 року №2857-VІ "Про Державний бюджет України на 2011 рік" доповнено пунктом 4, яким встановлено, що у 2011 році, в тому числі, норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 року.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року положення Закону №3491-VІ визнані такими, що відповідають Конституції України (є конституційними).
Крім того, Конституційний Суд України в своєму Рішенні від 25 січня 2012 року №3-рп/2012 зазначив, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов'язуються з його функціями, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України. Отже Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.
З урахуванням наведеного, суд не знаходить підстав вважати протиправною бездіяльність Президента України щодо не скасування постанов Кабінету Міністрів України від 06 липня 2011 року №745, від 23 листопада 2011 року №1210 та зобов'язувати Главу держави скасувати вказані постанови.
Керуючись статтями 160, 161, 162, 163, 167, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні позову ОСОБА_8 до Президента України - Януковича Віктора Федоровича про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.