ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
15 жовтня 2012 року 14:55 № 2а-7333/12/2670
За позовом ОСОБА_1
доДержавної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби
про визнання дій протиправними та скасування наказу №539 від 16.05.2012
Суддя: Кротюк О.В.
Секретар судового засідання: Шевченко Я.В.
Обставини справи:
ОСОБА_1 (далі -позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва (у зв'язку з реорганізацією - Державна податкова інспекція у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби, далі -відповідач, ДПІ у Святошинському районі м. Києва) про визнання протиправними дій з проведення перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та визнання протиправним і нечинним наказу начальника ДПІ у Святошинському районі м. Києва №539 від 16.05.2012 «Про подовження планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1».
Відповідач позовні вимоги не визнає, просить відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю з підстав, викладених у письмових запереченнях, долучених до матеріалів справи.
Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
встановив:
18.04.2012 начальником ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС видано наказ № 405 «Про проведення планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1».
16.05.2012 начальником ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС видано наказ № 539 «Про подовження планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1».
З матеріалів справи та пояснень представників сторін судом вбачається, що відповідачем було проведено фактичну перевірку, за результатами якої складено:
1) акт (довідку) перевірки від 11.05.2012 (відповідно до п.1.4 перевірка проведена на підставі наказу на проведення фактичної перевірки від 18.04.2012 №405);
2) акт (довідку) перевірки від 17.05.2012 (відповідно до п.1.4 перевірка проведена на підставі наказу на проведення фактичної перевірки від 16.05.2012 №539).
Аналізуючи вищевикладені обставини, суд приймає до уваги наступне.
Статтею 75 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (далі -ПК України) передбачено наступне.
Органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
З системного аналізу вищевказаної норми вбачається, що фактична та документальна (планова, позапланова, виїзна чи невиїзна) перевірки за своєю суттю є різними видами перевірок, так як передбачають дослідження різного кола питань.
З пунктів 77.4 статті 77 та 80.2 статті 80 ПК України вбачається, що як фактична, так і документальна перевірки, проводяться на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке оформлюється наказом.
Вирішуючи спір по суті, суд приймає до уваги те, що наказ № 405 від 18.04.2012 видано на проведення планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, тобто документальної. При цьому, як вбачається з акту (довідки) перевірки від 11.05.2012 та від 17.05.2012, проведена відповідачем була фактична перевірка.
Враховуючи те, що фактична перевірка була проведена на підставі наказу про проведення документальної (планової, виїзної) перевірки, про що зазначено в самому акті перевірки, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача стосовно проведення фактичної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, так як у податкової служби були відсутні підстави для проведення зазначеного виду перевірки. Таким чином, позов у цій частині підлягає задоволенню.
В частині позовних вимог щодо скасування наказу начальника ДПІ у Святошинському районі м. Києва №539 від 16.05.2012 «Про подовження планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1», суд виходить із наступного.
Порядок проведення фактичних перевірок врегульовано ст.80 ПК України.
Відповідно до п.82.3 ст.82 ПК України, тривалість перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, не повинна перевищувати 10 діб.
Продовження строку таких перевірок здійснюється за рішенням керівника органу державної податкової служби не більш як на 5 діб.
Підставами для подовження строку перевірки є:
- заява суб'єкта господарювання (у разі необхідності подання ним документів, які стосуються питань перевірки);
- змінний режим роботи або підсумований облік робочого часу суб'єкта господарювання та/або його господарських об'єктів.
Приймаючи до уваги те, що нормою ПК України визначено вичерпний перелік підстав для подовження проведення фактичної перевірки, а в оскаржуваному наказі №539 від 16.05.2012 не зазначено взагалі жодних підстав для подовження фактичної перевірки (хоча посилання на ст.82 ПК України міситься), представником відповідача у судовому засіданні також пояснень з цього приводу не надано, суд дійшов висновку про протиправність такого наказу.
Зазначеного висновку суд дійшов також з огляду на наступні дві обставини:
- по-перше, наказ видано на подовження проведення планової перевірки (документальної) у той час, коли, як зазначалося вище, відповідачем проводилася фактична перевірка;
- по-друге, наказом про проведення перевірки від 18.04.2012 № 405 проведення перевірки було передбачено у термін з 27.04.2012 тривалістю десять робочих днів. Враховуючи вимоги Кодексу законів про працю щодо святкових і неробочих днів, десятий робочий день припадав на 15.04.2012. Таким чином, відповідач при винесенні наказу про подовження перевірки 16.04.2012 діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, оскільки перевірка є непереривною та обмежується визначеними датами її початку і завершення. Таким чином, перевірка не може бути подовженою після спливу терміну, на який вона призначена. Перевірка може бути продовженою рішенням суб'єкта владних повноважень протягом часу проведення перевірки і до закінчення її терміну, встановленого відповідним наказом уповноваженої особи податкової служби.
Відповідач, заперечуючи позов в силу положень частини 2 статті 71 КАС України не спростував покликання позивача і не довів у повному обсязі відповідність оскаржуваних дій та рішення вимогам ч.3. ст.2 КАС України.
Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково, оскільки задоволенню підлягають вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача щодо проведення саме фактичної перевірки позивача, а не перевірки в цілому (з огляду на те, що на підставі наказу № 405 від 18.04.2012 була проведена також і документальна перевірка) та вимоги щодо скасування наказу №539 від 16.05.2012.
Судові витрати підлягають відшкодуванню пропорційно задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 9, 71, 159, 163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби щодо проведення фактичної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, за результатами якої складено акт (довідку) перевірки від 11.05.2012 та акт (довідку) перевірки від 17.05.2012.
Визнати протиправним і скасувати наказ начальника Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби №539 від 16.05.2012 «Про подовження планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1. Реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1».
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Судові витрати в сумі 21,46 грн. присудити на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок Державного бюджету України.
Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби.
Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку і строки, встановлені ст.186 КАС України.
Суддя О.В. Кротюк
Повний текст постанови виготовлено та підписано22.10.2012 р.