ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
08 жовтня 2012 року письмове провадження № 2а-9864/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. розглянувши адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп- Україна"
до Київської регіональної митниці Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві
про скасування рішень №100190000/2/00167,№100000003/2012/010248/2 від 24.01.2012
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів в якому просив визнати протиправною та скасувати картку відмови Київської регіональної митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №100190000/2/00167 від 24.01.2012 року; визнати протиправним та скасування рішення Київської регіональної митниці №100000003/2012/010248/2 від 24.01.2012 року про визначення митної вартості товару «Риба охолоджена лосось (сьомга) атлантичний (Salmo Salar) ціла, патрана з головою»виробництва Норвегії за резервним методом (метод №6), стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь позивача суму надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 42 079,91 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, Київською регіональною митницею неправомірно відмовлено позивачу в прийнятті вантажно-митної декларації та відповідно протиправно винесено рішення про визначення митної вартості товарів.
Позивач не погоджується з оскаржуваним рішенням, оскільки вважає, що відповідачу надані всі документи і дотримані всі умови, визначені Постановою Кабінету Міністрів України № 1766 від 20.12.2006 року, необхідні для визначення митної вартості за основним методом. Також, на думку позивача, не існувало обмежень для використання першого методу (за ціною договору), другого, третього, однак відповідач самостійно і безпідставно визначив митну вартість із застосуванням резервного методу.
Так, зокрема, позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що в Україну крім нього щомісяця імпортується від одних і тих самих постачальників тисячі тон атлантичного лосося виробництва Норвегії, іншими підприємствами. Середньорозрахункова вартість імпорту даного товару в листопаді 2011 року - січні 2012 року становила 4,40-4,90 доларів США за кілограм. Також вказує, що у митного органу наявна інформація про митну вартість ідентичних товарів, митне оформлення яких здійснено до митного оформлення імпортованого позивачем товару. При цьому, митна вартість ідентичних товарів, за якою відповідач-1 здійснював митне оформлення товару іншим підприємствам, становить 4,00-5,30 доларів США за кілограм, в той час як позивачу він коригував митну вартість кожної партії товару до 8,47 доларів США за кілограм.
Позивач також зауважує, що Відповідач-1 на підтвердження своїх заперечень не надав інформації про митну вартість імпортованого іншими підприємствами ідентичного товару, не надав довідки про відсутність в базі даних цінової інформації ЄАІС ДМСУ інформації про імпорт в Україну вказаними підприємствами атлантичного охолодженого лосося виробництва Норвегії. Тому ним не спростовано доводів позивача, не доведено законність своїх рішень стосовно неможливості застосування другого та третього методів визначення митної вартості товарів.
Відповідач - Київська регіональна митниця - проти позовних вимог заперечував з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи та зазначив, що зважаючи на неподання позивачем (декларантом) додаткових документів в підтвердження митної вартості товарів, а також те, що митна вартість товару, заявлена позивачем до митного контролю, значною мірою відрізнялась від середньо контрактної вартості (значно занижена), що була визначена митницею під час митного оформлення подібних товарів, ввезених на територію України за іншими угодами та суперечила даним які містяться в ціновій базі даних ЄАІС ДМСУ.
Відповідач-2 у поданих суду запереченнях на позов з посиланням на норми Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата і митних та інших платежів, помилково або надміру сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митним органом, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2-7 №618, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 за №1097/14364, просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
На підставі ч. 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи неприбуття в судове засідання 25.09.2012 року другого відповідача та відсутність перешкод для розгляду справи, суд прийняв рішення про розгляд справи у письмовому провадженні.
За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" є суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності.
10 червня 2010 року між ТОВ "Аскоп-Україна" та компанією Harvest AS"(Норвегія) було укладено контракт №10/06-2010 NOR, відповідно до умов якого компанія Harvest AS" зобов'язується продати, а покупець зобов'язується купити окремими партіями заморожену або охолоджену рибу виробництва Норвегії згідно інвойсів, які є невід'ємними частинами цього контракту, та сплатити їх вартість згідно умов цього контракту.
23 січня 2012 року ТОВ «Аскоп-Україна»згідно Вантажної митної декларації №100190000/2012/307798 від 23.01.2012р. пред'явило Київській регіональній митниці до митного оформлення товар «Риба охолоджена лосось (сьомга) атлантичний (Salmo Salar) ціла, патрана з Головою»виробництва Норвегії в кількості 7349,00 кг. за кодом УКТЗЕД 0302120000.
Шляхом подачі Декларації митної вартості (ДМВ-1) №100190000/2012/307798 23.01.2012 р. митна вартість вказаного товару задекларована позивачем відповідно до ст.ст.260, 262, 266, 267 Митного кодексу України за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (метод 1), в розмірі 35912,51 доларів США або 286 933,80 грн. (згідно з офіційним курсом НБУ, встановленим станом на 23.01.2012 в розмірі 7,9898 грн. за 1,00 долар США), що складається:
- з вартості товару в розмірі 33784,80 доларів США або 269 933,80 грн.;
- 17 000,00 грн. вартість перевезення товару.
Отже, середньо розрахунковий рівень заявленої позивачем митної вартості товару склав 4,89 доларів США на один кг. Сума податку на додану вартість, що підлягала сплаті при митному оформленні товару за таким методом становила 57 386,76 грн. (20% від 286 933,80 грн. - митної вартості товару).
24.01.2012 митний орган відмовив позивачу в митному оформленні задекларованого товару, оформивши відповідну Картку відмови №100190000/2/00167.
Підставою для відмови було Рішення 100000003/2012/010248/2 від 24.01.2012 року про визначення митної вартості товару за резервним методом в розмірі 62 246,03 доларів США (по ціні 8,47 доларів США за один кг.).
Позивачем було подано до Київської регіональної митниці нову вантажну митну декларацію №100190000/2012/307968 від 24.01.2012 року, заповнену з урахуванням митної вартості товару, визначеної митним органом. На вказану дату проведено митне оформлення товару за скоригованою ціною у розмірі 8,47 доларів США за один кг. "риби охолодженої лосось (сьомга) атлантичний (Salmo Salar) ціла, патрана з головою " за кодом УКРЗЕД 0302120000 виробництва Норвегії, загальна відкоригована митна вартість якої склала 62 246,03 доларів США (497 333,33 грн.).
В той же час, Позивач не погоджується з рішенням про визначення митної вартості товару, а також з карткою відмови в прийнятті митної декларації, посилаючись на ті обставини, що митний орган не навів підстав, які відповідно до статті 267 Митного кодексу України унеможливлюють визначення митної вартості товару за ціною договору, так само як і не зазначив обставин, які відповідально до ч. 3 ст. 265 Митного кодексу України перешкоджають цьому.
З зазначених причин, на переконання позивача, відповідачем-1 неправомірно відкоригована митна вартість товару та застосовано шостий (резервний) метод визначення митної вартості товару.
Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.
Згідно абз.23 ст.1 Митного кодексу України (у редакції, чинній на момент винесення оскаржуваних рішень та митного оформлення), переміщення товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях - переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також інших операцій, пов'язаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезенням товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом. При переміщенні товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях оформляєтьсявантажна митна декларація.
Відповідно до ст.259 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.261 Митного кодексу України, відомості про митну вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, використовуються для нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів), ведення митної статистики, а також у відповідних випадках для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законами України.
Відповідно до ст.262 Митного кодексу України, митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.
Відповідно до вимог статті 265 Митного кодексу України, митний орган, що здійснює контроль за правильністю митної оцінки товарів з урахуванням положень цього Кодексу, має право приймати рішення про правильність заявленої декларантом митної вартості товарів.
Статтею 266 Митного кодексу України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами:
1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
4) на основі віднімання вартості;
5) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
6) резервного.
Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271, або обчислена відповідно до вимог статті 272 цього Кодексу вартість товарів.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
У разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.
Згідно ст. 273 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 267 - 272 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).
Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна», у відповідності до вимог митного законодавства (п.7 Порядку декларування митної вартості товарів, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. № 1766), для підтвердження заявленої митної вартості товару було подано до митного органу: зовнішньоекономічний контракт № 10/06-2010 NOR від 10.06.2010 року, укладений з компанією "Маrine Harvest Norway AS" (Норвегія), Додаткові угоди до зовнішньоекономічного контракту №39 від 10.06.2010 року та №40 від 10.06.2010 року; інвойс № 21050196 від 18.01.2012 року, прайс-лист, вантажну митну декларацію країни відправлення (Норвегія), договір перевезення та міжнародну товаротранспортну накладну (CMR) з відбитками штампів органів державного ветеринарного, санітарно-епідеміологічного та інших видів контролю; заявку на перевезення; транспортну довідку перевізника про вартість перевезення; ветеринарне свідоцтво (Форма №2), сертифікат відповідності, сертифікат походження, попередня декларація.
Вивчивши наявні у справі докази та норми митного законодавства, суд вважає, що відмовляючи в митному оформленні товару та визначаючи його митну вартість за резервним методом, митний орган не навів підстав, які згідно ст. 267 МК України унеможливлюють визначення митної вартості товару за ціною договору, так само як і не зазначив обставин, які відповідно до частини 3 ст. 265 МК України перешкоджають цьому.
Так, своє рішення митний орган мотивував неподанням декларантом додаткових документів для підтвердження митної вартості товару за ціною договору, а саме: калькуляції собівартості товару на території України (продажної ціни), - розгорнутої калькуляції транспортних витрат; цінової інформації в країні експортера; проплату та відмітку банку за попередніми поставками товару; - заявку на транспортування та акт виконаних робіт.
Надання додаткових документів є необхідним у разі потреби в підтвердженні задекларованої декларантом митної вартості товару за першим методом, викликаної обґрунтованими сумнівами митного органу в достовірності відомостей, які містяться в поданих до митного оформлення товару документах.
Проте, як вбачається з наявних матеріалів справи, відповідачем не було проведено консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості за наступними другим або третім методами, а також в рішенні про визначення митної вартості товару митний орган чітко не вказав, які відомості в наданих йому документах викликають сумніви, в чому вони полягають та яким чином витребувані документи можуть вплинути на визначення ціни з будь-яким з методів.
Матеріалами справи підтверджується, що позивачем на вимогу митного органу додатково були надані:
- довідка ДП «Укрпромзовнішекспертиза»від 23.01.2012 №244;
- копію платіжного доручення про попередні проплати товару № 15590726 від 17.11.2011 року.
Крім того, позивач повідомив митницю про те, що у наданні калькуляції виробник товару листом № 181011-1 від 18.10.2011 р. відмовив з посиланням на комерційну таємницю, у зв'язку з чим надати вказані документи митному органу не має можливості.
В судовому засіданні відповідачем 1 не було допустимими доказами спростовано твердження позивача, що надані в сукупності документи фактично підтверджують контрактну ціну імпортованого товару та підтверджують правильність визначення за вказаною ціною його митної вартості.
Згідно пункту 2 статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1947 року), оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Під «дійсною вартістю»слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.
Аналогічне положення мітить пункт 7 частини 3 ст. 273 МК України, згідно якого митна вартість імпортних товарів не визначається на підставі довільної чи фіктивної вартості.
Так, приймаючи рішення про визначення митної вартості імпортованого позивачем товару за шостим (резервним) методом у розмірі 62 246,03 доларів США (по ціні 8,47 доларів США за один кг.), митний орган не вказав, яким чином митна вартість товару була визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, та не навів жодних розрахунків, за якими митним органом було визначено таку вартість товару.
Таким чином, митна вартість товару, визначена митним органом в розмірі 62 246,03 доларів США (по ціні 8,47 доларів США за один кг.) не є обґрунтованою та суперечить вимогам ст. 273 МК України та пункту 2 статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1947 року), оскільки позивачем під час митного оформлення товару були надані всі необхідні документи на підтвердження його митної вартості, в тому числі додаткові документи, що окремо вимагалися митним органом.
Стосовно коригування митної вартості до 8,47 доларів США за один кг. митний орган пояснив, що при її визначенні виходив з цінової інформації подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено.
Однак, митний орган не навів причин, за яких надані декларантом основні документи (контракт, інвойс, вантажну митну декларацію, міжнародну товаротранспортну накладну), а також витребувані додаткові документи (довідка ДП «Укрпромзовнішекспертиза»від 23.01.2012 №244. щодо відповідності ціни кон'юнктурі ринку; платіжне доручення про попередні проплати товару № 15590726 від 17.11.2011 року) не можуть бути підставою для визначення митної вартості товару за першим методом.
Крім того, як було зазначено позивачем та не було допустимими доказами спростовано відповідачем 1, імпорт товару «Риба охолоджена лосось (сьомга) атлантичний (Salmo Salar) ціла, патрана з головою»виробництва Норвегії в Україну не може здійснюватися за ціною 8,47 доларів США за один кг., оскільки його роздрібна вартість на території України з урахуванням податку на додану вартість є меншою за таку ціну. Тому пояснення митного органу щодо обставин коригування митної вартості товару до рівня 8,47 доларів США за один кг. не відповідають дійсності та не підтверджуються допустимими у справі доказами.
Також, позивач повідомив суд, що відповідно до листів норвезької компанії Harvest Norway AS»№ 21052012-2 від 21.05.2012р. та №16072012-1 від 16.07.2012р. про те, що у листопаді - грудні 2011 року та у січні - березні 2012р., дана компанія виробник (постачальник) у листопаді - грудні 2011 року та у січні - березні 2012р. продавала охолоджений атлантичний лосось для імпорту в Україну не тільки ТОВ «Аскоп-Україна»але й іншим українськім компаніям, таким як ТОВ «Украінская восточная рибная компанія»та ТОВ «Скандинавія-Фіш», що відповідачем не спростовано.
Так, визначаючи митну вартість товару за резервним методом, відповідач 1 використав інформацію на ідентичні та подібні товари у ціновій базі даних ЄАІС ДМСУ, згідно якої містилася інформація про здійснення митного оформлення атлантичного охолодженого лосося за ціною 8,47 доларів США за один кілограм.
З метою перевірки тверджень відповідача щодо невідповідності заявленої позивачем митної вартості товару базі даних цінової інформації ЄАІС ДМСУ, судом було витребувано від Київської регіональної митниці відповідну інформацію, а саме, витяг з бази даних цінової інформації ЄАІС Держмитслужби України стосовно митної вартості всіх партій атлантичного охолодженого лосося (код УКТЗЕД 0302120000), імпортованих на територію України в грудні 2011 року та в січні 2012 року, в тому числі, ТОВ «Украінская восточная рибная компанія», ТОВ «Скандинавія-Фіш», ТОВ «Міжнародна група морепродуктів»від норвезької компанії Marine Harvest Norway AS або довідку про відсутність імпорту на територію України з Норвегії атлантичного охолодженого лосося (код УКТЗЕД 0302120000).
Службовою запискою начальника відділу митних платежів Карпенко О.В. № 11-30/1648/1 від 06.09.2012 року повідомлено, що Київською регіональною митницею не можливо скласти довідку про те, що іншими підприємствами у грудні 2011 року та в січні 2012 року імпорт атлантичного охолодженого лосося виробництва Норвегії (код УКТЗЕД 0302120000) в Україну не здійснювався, через відсутність статистичної інформації про обсяги ввезення даного товару.
Також вказано, що при винесенні рішень про визначення митної вартості товарів посадовою особою митного органу використовується наявна інформація в ПІК САІС ДМСУ «Цінова інформація при визначенні митної вартості», що є одним із можливих джерел відповідно до наказу Держмитслужби України від 24 червня 2009 року N 602, та надано суду витяг з ПІК ЄАІС ДМСУ «Цінова інформація при визначенні митної вартості»при імпорті товарів в Україну, митне оформлення яких завершено у грудні 2011 року та в січні 2012 року.
Згідно вказаного витягу з'ясовано, що за кодом згідно з УКТЗЕД 0302120000 було здійснено митне оформлення товару «риба лосось охолоджений»за ціною 8,47 USD/кг.
Проте, витяг з бази даних цінової інформації ЄАІС ДМСУ не містить інформації про митну вартість жодної поставки атлантичного лосося, імпортованого в Україну іншими підприємствами крім підприємства позивача, що суперечить зібраним по справі доказам.
Представник позивача у судовому засіданні повідомив, що під час розгляду в Окружному адміністративному суді міста Києва іншої справи за № 2а-8056/12/2670 суд отримав від Державної митної служби України витяг по товарам ЄАІС Держмитслужби, щодо митного оформлення ввезення на митну територію України лосося за кодом УКТЗЕД 0302120000, походженням з Норвегії, здійсненого у листопаді-грудні 2011 року, які також включаються в період 90 днів, що передували митному оформленню спірної партії товару.
Як вбачається з наданої суду копії витягу, Державною митною службою України даних щодо митної вартості атлантичного охолодженого лосося, ввезеного на митну територію України у жовтні 2011 року іншими імпортерами - ТОВ "Міжнародна група морепродуктів" та ТОВ "Скандинавія-Фіш", митна вартість вказаного товару, становить 4,38 дол. США та 5,23 дол. США за кг., відповідно.
При цьому товар було придбано наведеними імпортерами у одного й того ж виробника - компанії Harvest Norway AS"(Норвегія).
Зазначене свідчить, що відповідач 1 користувався не повною базою даних про ціни, а на власний розсуд обмежив кількість інформації про ціни та спотворив середню ціну імпортованого товару.
Визначаючи митну вартість товару за шостим (резервним) методом, митний орган виходив з неможливості послідовного застосування попередніх методів визначення митної вартості, в т.ч. другого та третього методів, у зв'язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні товари.
Наведене спростовується наявними у справі доказами, також висновками Державного підприємства "Укрпромзовнішекспертиза" від 23.01.2012 №244, згідно яких, середній розрахунковий рівень цін на свіжий атлантичний лосось вищого ґатунку патраний може становити 4,18 - 4,50 дол США/кг), на умовах поставки FCA -Європа. Рівень цін на рибу, що імпортується згідно Інвойсу №21050196 від 18.01.2012 року до контракту №10/06-2010 від 10.06.2010 року відповідає поточній кон'юнктурі ринку.
З урахуванням наведених обставин, визначена митним органом митна вартість товару за спірним рішенням у розмірі 8,47 дол США за один кг не ґрунтується на об'єктивних даних.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень (поняття якого визначені п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України) встановлена презумпція його вини. Така презумпція покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Суд вважає, що відповідачем-1 не доведено правомірності оскаржуваного рішення та неможливість визначення митної вартості товару позивача за першим методом (ціною договору), не спростовано твердження представника позивача стосовно того, що наданих позивачем митному органу документів достатньо для визначення митної вартості товару за ціною договору.
Враховуючи зазначене, суд погоджується із доводами позивача про протиправність прийняття відповідачем 1 картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 100190000/2/00167 від 24.01.2012 року та рішення про визначення митної вартості товару 100000003/2012/010248/2 від 24 січня 2012 року .
Щодо позовної вимоги про стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна»суму надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 42079,91 гривень, суд зазначає наступне.
Спільним наказом Державної митної служби України, Державного казначейства України від 20 липня 2007 року N 611/147, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 р. за N 1095/14362, затверджений Порядок взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи. Відповідно п. 2 цього Порядку повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів здійснюється на підставі висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації. Зазначений висновок оформлюється відповідно до заяви платника, яка подається до митного органу, що здійснював оформлення митної декларації.
Таким чином, право на повернення сплачених податків і зборів пов'язане з певними обставинами та відповідною процедурою, зокрема: прийняття митним органом відповідного рішення та подання заяви платником. Оскільки вказані обставини на момент розгляду справи відсутні, право на отримання коштів у позивача не виникло.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1.Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних з через митний кордон України № 100190000/2/00167 від 24.01.2012 року та рішення про коригування заявленої митної вартості товарів № 100000003/2012/010248/2 від 24.01.2012 року Київської регіональної митниці.
3.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя Р.О. Арсірій