ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
16 жовтня 2012 року 10:17 № 2а-10040/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщук І.О. при секретарі судового засідання Самаренко Х.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Дочірнього підприємства "Ф.Формула"
до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва
про визнання протиправним та касування податкового повідомлення-рішення
за участю представників сторін:
від позивача: Ігнатьєва І.В. (дов.№ 1 від 05.09.12)
від відповідача: Литвиненко Л.В..( дов.№ 60/10-021 від 14.08.12);
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 16.10.2012 року в 10 год. 17 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.
Позовні вимоги заявлені про скасування податкового повідомлення-рішення від 10.05.2012 №000210227.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.06.2012 №К-54668/09 касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва задоволено частково. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.09.2008 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2009 скасовано, справу за позовом Дочірнього підприємства «Ф.Формула»до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.10.2007 №0002512310/0, направлено на новий розгляд.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.07.2012 справу прийнято до свого провадження та призначено судове засідання.
Враховуючи вибуття первинного відповідача (ДПІ у Святошинському районі м. Києва) зі спірних правовідносин на підставі постанови Кабінету Міністрів України "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" від 21.09.2011 року № 981 судом відповідно до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України протокольною ухвалою від 16.10.2012 року здійснено заміну відповідача на його правонаступника - Державну податкову інспекцію у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби.
Обґрунтовуючи позовні вимоги представник позивача, зазначив, що підтримує свою позицію, вважає що, винесене податкове повідомлення-рішення таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки укладання угод відбулось на території України, визначення ціни відбулось з урахуванням експертного висновку, та не існувало законодавчих підстав для застосування відповідачем непрямих методів донарахування податкових зобов'язань.
Крім того, на думку представника позивача, висновки Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків (надалі Держзовнішінформ) використовуються лише в сфері зовнішньоекономічної діяльності і не регулюють відносини, які виникають між резидентами України щодо купівлі-продажу/постачання продукції на території України, не можуть визначати звичайні ціни на товари (роботи, послуги), а отже, висновки податкового органу щодо порушення позивачем п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" зроблені, з посиланням на лист Держзовнішінформу № 3721/08-07 від 09.10.2007, є такими, що не відповідають вимогам діючого законодавства.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, та просив позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що позивачем віднесено до складу податкового кредиту в лютому 2007р. ПДВ з вартості товару (дубленого хромованого напівфабрикату «WET BLUE»зі шкір ВРХ 1 ґатунку), що відрізняється від звичайної ціни на такий товар більше ніж на 20% у зв'язку з придбанням цього товару на суму 272 160,00 грн., що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ за лютий 2007 року у сумі 272 160,00 грн. На підтвердження зазначеної позиції відповідачем надано лист Держзовнішінформ № 3721/08-07 від 09.10.2007, який на його думку підтверджує завищення позивачем звичайної ціни у 2,12 рази.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників ,враховуючи позицію викладену в Ухвалі Вищого адміністративного суду України, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду про наступне.
Під час розгляду справи судом встановлено, що податковим органом проведено перевірку позивача -Дочірнього підприємства "Ф.Формула" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006р. по 31.03.2007р.
За результатами перевірки складено акт № 204/23-20/32112642 від 18.10.2007р, яким встановлено порушення пп.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого встановлено заниження позивачем податку на додану вартість за лютий 2007 у розмірі 272160,0 грн.,
На підставі виявленого порушення відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002512310/0 від 26.10.2007р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 408 240,00 грн., в т.ч. 272 160,00 грн. -основний платіж та 136 080,00 грн. -штрафні (фінансові) санкції.
З акта перевірки вбачається, що підставою визначення позивачу податкових зобов'язань з ПДВ стало включення позивачем до податкового кредиту за лютий 2006р. суми податку у розмірі 272 160,00 грн.
З огляду на вищезазначене, суд не погоджується з висновками податкового органу, та зазначає наступне.
15.12.2006р. між ДП "Ф.Формула"та ТОВ "Пром-інвест технології"укладено договір № 15/12-01 на придбання дубленого хромованого напівфабрикату «WET BLUE»зі шкір ВРХ 1 ґатунку у кількості 40 000 кг за ціною 64,32 за 1 кг, без ПДВ.
На виконання договору ТОВ "Пром-інвест технології" відвантажено позивачу товар - дублений хромований напівфабрикат «WET BLUE»зі шкір ВРХ 1 ґатунку, що підтверджується видатковими накладними № РН-20/02-3 від 20.02.2007р. на відпуск 16 800 кг шкур на загальну суму 1 296 691,2 грн., в т.ч. ПДВ 216 115,2 грн., № РН-22/02-1 від 22.02.2007р. на відпуск 23 200 кг шкур на загальну суму 1 790 668,8 грн., в т.ч. ПДВ 298 444,8 грн.
По зазначених господарських операціях ТОВ "Пром-інвест технології" видало позивачу податкові накладні: № 3 від 20.02.2007р. на загальну суму 1 296 691,2 грн., в т.ч. ПДВ 216 115,2 грн.; № 22/02-1 від 22.02.2007р. на загальну суму 1 790 668,8 грн., в т.ч. ПДВ 298 444,8 грн., сума ПДВ по яких включена позивачем до складу податкового кредиту за лютий 2007 року.
В подальшому між позивачем (комітент) та ТОВ «Галан Груп»( комісіонер) укладено договір комісії №19-02/к01 від 19.02.2007р. згідно якого комісіонер зобов'язується від свого імені і за рахунок комітента здійснити реалізацію нерезидентам України продукції, яка належить комітенту з доставкою продукцію на території України.
Згідно актів прийому - передачі від 20.02.07 №1 та від 22.02.07 №2 товар у кількості 40000кг. (дублений хромований напівфабрикат «WET BLUE»на загальну суму 3119688, 00 грн. передано на реалізацію комісіонеру.
Податковим органом зазначено, що згідно листа Держзовнішінформу № 3721/08-07 від 09.10.2007р. щодо рівня світових цін та цін на внутрішньому ринку України на хромований напівфабрикат «WET BLUE"зі шкір великої рогатої худоби 1 ґатунку розміром більше 2,6 кв.м, у 2007 році 1 ґатунок -25-30 доларів США/кв.м. тобто , звичайна ціна вказаного товару зі шкір великої рогатої худоби 1 ґатунку розміром більше 2,6м2 складає 30 доларів США/м2 та з врахуванням ваги шкіри згідно ГОСТУ 28425-90 на сировину шкіряну, складає 6,0 доларів США/кг, що у гривневому еквіваленті складає 30,3 грн./кг. При цьому фактична ціна придбання товару без ПДВ дочірнім підприємством "Ф.Формула”склала 64,32 грн. за 1 кг, що перевищує звичайну ціну у 2,12 рази.
У зв'язку з наведеними обставинами в акті зроблений висновок про порушення позивачем п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".
Під час розгляду справи судом враховано ухвалу Вищого адміністративного суду України, відповідно до якої, суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що суди першої та апеляційної інстанції при вирішенні спору по суті не зобов'язали податковий орган надати докази на обґрунтування своєї позиції, тобто не витребували лист Держзовнішінформу №3721/8-07 від 09.10.2007 та договори з ідентичними (однорідними) товарами у співставлених умовах, що стало підставою для неповного з'ясування обставин справи.
Під час проведення судового засідання, судом було витребувано зазначений лист, з якого вбачається, що за даними ДІАЦ «Держзовнішінформ»при експорті хромового напівфабрикату «WET BLUE»із шкур ВРХ розміром 2,6 кг/шт. в України за вказаний період були відмічені наступні ціни (дол..США/м.кв., на умовах поставки DAF -кордон України/FCA -склад виробника):
1 гатунок (розміром більше 2,6 кв.м.) ціна- 2007рік, 25-30 дол. США/м.кв.
2 гатунок (розміром більше 2,6 кв.м.) ціна- 2007рік, 20-25 дол. США/м.кв.
3 гатунок ( розміром більше 2,6 кв.м.) ціна- 2007рік, 20--23 дол. США/м.кв.
4 гатунок ( розміром більше 2,6 кв.м.) ціна- 2007рік, 18-20 дол. США/м.кв.
На підставі зазначеного листа відповідач дійшов висновку що звичайна ціна дубленого хромованого напівфабрикату «WET BLUE»зі шкір великої рогатої худоби 1 ґатунку розміром 2,6 кв.м. складає 30 дол. США/кв, однак розрахунків не надав та посилався лише на ГОСТ 28425-90.
Крім того, на підтвердження своєї позиції позивачем надано висновок ДП «Фінексперт»про проведення незалежної оцінки хромового напівфабрикату «WET BLUE»зі шкір КРС, 1 гатунку, для визначення вартості можливої покупки (продажу).
Висновком встановлено, що «рыночная стоимость дубленого хромированого полу фабрика«WET BLUE»из шкур КРС, 1-го сорта, на дату оценки находится в диапазоне 75-82 гривны с учетом НДС за 1 килограмм продукции на условиях EXW, в соответствии с Правилами ИНКОТЕРМС-2000».
Зазначений висновок експерта, на думку суду також підтверджує позицію позивача стосовно того, що ціна придбаного товару без ПДВ складала 64,32 грн. за 1 кг, тобто без перевищення звичайної ціни.
Також суд зазначає, що відповідно до листа Міністерства зовнішніх зв'язків і торгівлі України від 07.10.1996 №25-28/215, експерті висновки, підготовлені «Держзовнішінформ», мають чинність офіційних експертиз стосовно умов виконання імпортно-експортних контрактів, рівнів цін за цими контрактами, а також інших аспектів зовнішньоекономічної діяльності, та повинні прийматись до уваги митними органами при ціновому контролі.
Наведене свідчить про те, що дія висновків Держзовніінформ поширюється на зовнішньоекономічні контракти, однак не регулює відносини, які виникають між резидентами України щодо купівлі-продажу/постачання продукції на території України, та не можуть визначати звичайні ціни на товари (роботи, послуги).
Відповідно до п. 1.20.5. ст.. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у разі коли ціни на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена згідно з принципами такого регулювання. Це правило не поширюється на встановлення мінімальної продажної ціни - у цьому випадку звичайною є справедлива ринкова ціна.
Підпунктом 2.1. договору № 15/12-01 передбачено, що ціна товару визначена у гривнях України, та відповідно до додатку до договору .
Так, в додатках №№12, до договору №15/12-01, в специфікаціях №1, 2 сторонами визначено найменування продукції, одиницю виміру, кількість, вартість без врахування ПДВ, що свідчить про дотримання сторонами під час укладання договору вимог п. 1.20.5 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Також, п.п.1.20.8 п.1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" зазначає, що обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.
Тобто, податкові органи за результатами документальної перевірки мають підстави для висновків щодо правомірності визначення рівня звичайних цін платником податку.
Для визначення звичайної ціни використовується договори з ідентичними (однорідні) товарами (роботами, послугами) у співставлених умовах. При цьому необхідно враховувати, чи є умови таких договорів співставленими.
На вимогу суду відповідачем не підтверджено позицію щодо співставлення договору позивача від 15.12.2006 №15/12-01 та інших договорів для визначення звичайної ціни, та зазначив, що не має змоги надати суду договори з ідентичними товарами у співставлених умовах у зв'язку із спливом значного часу з того моменту коли відбулись господарські операції позивача.
Суд також зазначає, що пп.4.3.3 п.4.3 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», передбачає методику визначення суми податкових зобов'язань за непрямими методами затверджується законом і є загальною для всіх платників податків. Порядок застосування непрямих методів визначення суми доходів фізичної особи визначається з урахуванням норм закону з питань оподаткування доходів фізичних осіб.
Однак, зазначена Методика для визначення звичайних цін, на час спірних відносин, чинним законодавством не була визначена, тому її застосування при визначенні звичайної ціни податковим органом судом не сприймається.
Враховуючи викладене, суд вважає висновки відповідача про те, що позивачем завищено податковий кредит з ПДВ за лютий 2007р., у зв'язку з віднесенням до складу податкового кредиту ПДВ з вартості товару - дубленого хромованого напівфабрикату "вет-блу" зі шкір ВРХ 1 ґатунку, що відрізняється від звичайної ціни на такий товар більше ніж на 20%, помилковими.
Відтак, спірне податкове повідомлення-рішення ґрунтується на недостовірних висновках акта перевірки, та на невірному його трактуванні норм чинного законодавства.
У відповідності до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку суду, податковим органом не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ДП «Ф.Формула»" підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Позовні вимоги Дочірнього підприємства "Ф.Формула" до Державної податкової інспекції в Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби, - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.10.2007 р. № 0002512310/0 Державної податкової інспекції в Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби.
Судові витрати в розмірі 3,40 грн. (три грн.40 коп.) присудити на користь Дочірнього підприємства «Ф.Формула»з державного бюджету, за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби ( 03115, м.Київ, вул. Верховинна, 9).
Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.О. Іщук