22 жовтня 2012 року Справа № 2а/2370/2964/2012
14 год. 17 хв.м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді -Коваленка В.І.,
суддів - Мишенка В.В., Чубар Т.М.,
при секретарі -Хоменку О.О.,
за участю:
позивача -ОСОБА_1,
представника відповідача -Христюк Ю.В. за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного агенства рибного господарства України про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Державного агенства рибного господарства України, в якому просить зобов'язати Держрибагентство України виплатити їй середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 20.05.2011р. наказом № 68-О звільнена з Державного комітету рибного господарства України відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України, у зв'язку з реорганізацією Деркомрибгоспу в Державне агенство рибного господарства України.
Як вказує позивач, 30.05.2011р. вона звернулась до Деркомрибгоспу із заявою щодо виплати їй 10 місячних посадових окладів, як такій, що отримала пенсію державного службовця, а в подальшому знову зверталась з подібними заявами, однак одержувала відмови.
За твердженням позивача, постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 31.01.2012р. по справі № 2а/2370/8727/2011 прийнято рішення, яким зобов'язано Державне агенство рибного господарства України виплатити їй зазначені кошти і в квітні місяці 2012 року відповідачем виконано постанову суду.
В зв'язку з наведеним позивач вважає, що відповідач зобов'язаний виплати їй середній заробіток за час затримки виплати десяти місячних посадових окладів з моменту звільнення, як особі, яка вийшла на пенсію державного службовця.
В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги повністю та просила їх задовольнити.
Представник відповідача подав заперечення проти адміністративного позову, в яких зазначив, що повний розрахунок при звільненні ОСОБА_1 Державним агенством рибного господарства України проведено в повному обсязі. При цьому, на думку представника відповідача, виплату 10 місячних посадових окладів не можна віднести до розрахунку при звільнені. Дані кошти виплачені ОСОБА_1 в повному обсязі на підставі постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 31.01.2012р. по справі № 2а/2370/8727/2011 за позовом ОСОБА_1 до Державного агенства рибного господарства України про зобов'язання здійснити виплату їй згаданих 10 місячних посадових окладів, а також виконавчого листа № 2а/2370/8727/2011, виданого 24.02.2012р. на виконання згаданої постанови суду. Як зазначає представник відповідача, наведений виконавчий лист Державним агенством рибного господарства України одержано 10.04.2012р.
Саме тому, на думку представника відповідача, Державне агенство рибного господарства України діяло у відповідності до чинного законодавства і підстави для задоволення позову відсутні.
В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечила з мотивів, викладених у запереченнях на адміністративний позов.
Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку, що між сторонами мав місце спір, у зв'язку із виплатою ОСОБА_1 10 місячних посадових окладів, як такій, що вийшла на пенсію при наявності десятирічного стажу державної служби.
Судом встановлено, що Державне агенство рибного господарства України є правонаступником усіх прав та обов'язків Державного комітету рибного господарства України. Такий висновок слідує з того, що на виконання Указу Президента України від 9 грудня 2010 року № 1085 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2010 року № 2219-р «Про утворення комісій з проведення реорганізації та ліквідації деяких центральних органів виконавчої влади»та Плану організації виконання Указу Президента України від 9 грудня 2010 року №1085 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади»наказом Державного комітету рибного господарства України від 15 грудня 2010 року № 570, проведено реорганізацію Державного комітету рибного господарства України з метою утворення Державного агентства рибного господарства України як правонаступника Держкомрибгоспу.
Згідно письмових доказів, які містяться в матеріалах справи, судом встановлено, що наказом Державного комітету рибного господарства України № 68-О від 20.05.2011р. ОСОБА_1 звільнена 20.05.2011р. з посади головного спеціаліста сектору контрольно-ревізійної роботи відповідно до пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України у зв'язку з реорганізацією Державного комітету рибного господарства України. Отже, позивач проходила публічну службу в Державному комітеті рибного господарства України.
Згідно відомостей, які містяться в довідці управління Пенсійного фонду України від 24.05.2011р. за вихідним № 841/06.15, ОСОБА_1 перебуває на обліку як пенсіонер за віком з 09.03.2011р. і одержує пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про державну службу».
Після звільнення з Державного комітету рибного господарства України ОСОБА_1 30.05.2011р., 21.06.2011р., 15.08.2011р. зверталась до Держкомрибгоспу з заявами, в яких ставила вимогу про виплату їй грошової допомоги у розмірі 10 місячних посадових окладів відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу», оскільки їй призначена пенсія державного службовця.
У відповідь на подані заяви Держкомрибгосп, а в подальшому Держрибагенство, листами від 26.06.2011р. за № 3-12-19/3091, від 06.09.2011р. № 2-6.2-19/4415 та від 16.01.2012р. за № 1-6.1-19/340 повідомили, що право на виплату зазначеної допомоги виникає лише на підставі припинення службово-трудових відносин у зв'язку з виходом на пенсію, а не за пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України.
В судовому засіданні судом встановлено, що постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 31.01.2012р. по справі № 2а/2370/8727/2011 за позовом ОСОБА_1 до Державного агенства рибного господарства України, позовні вимоги задоволено повністю та зобов'язано останнє виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу в розмірі 10 місячних посадових окладів. На виконання постанови суду 24.02.2012р. видано виконавчий лист № 2а/2370/8727/2011, який одержаний відповідачем 10.04.2012р.
При дослідженні відомостей, які містяться у виписці за договором № 0629/000181750-К за період з 01.06.2011р. по 26.06.2012р., з відміткою відділення № 3 у місті Києві публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-Банк»про проведення 26.06.2012р. банківської операції, а також платіжному дорученні № 97 від 10.04.2012р., з відміткою Державної казначейської служби України про проведення 10.04.2012р. операції з перерахування коштів, судом встановлено, що 10.04.2012р. Державним агенством рибного господарства України перераховано, а 11.04.2012р. ОСОБА_1 одержано кошти в сумі 13 083 грн. 10 коп. на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1, відкритий нею у згаданому відділенні банку. При цьому, як вбачається з графи «призначення платежу»наведеного платіжного доручення, виплата вказаної суми здійснена на добровільне виконання рішення суду у справі № 2а/2370/8727/2011 та виконавчого листа №2а/2370/8727/2011.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що стаття 117 Кодексу законів про працю України визначає відповідальність власника або уповноваженого ним органу за затримку розрахунку при звільненні. Зокрема, частиною 1 вказаної статті визначено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
На думку суду, для вирішення питання щодо такої відповідальності необхідним є встановлення на які саме суми розрахунку поширюються положення згаданої статті Кодексу законів про працю України.
Так, в розумінні статті 92 Кодексу законів про працю України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно з частиною 1 статті 83 Кодексу законів про працю України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.
У відповідності до статті 44 Кодексу законів про працю України при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.
Крім того, працівник має право на одержання інших виплат, які входять до заробітної плати. Зокрема, згідно з частиною 3 статті 2 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР до складу заробітної плати входять інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Спеціальним законом, який регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу є Закон України «Про державну службу»від 16 грудня 1993 року № 3723-XII.
Частина 14 стаття 37 згаданого закону визначає, що державним службовцям у разі виходу на пенсію за наявності стажу державної служби не менше 10 років виплачується грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів.
З урахуванням зазначеного, суд звертає увагу, що норми Кодексу законів про працю України, які регулюють встановлення відповідальності за затримку розрахунку під час звільнення поширюються на виплату заробітної плати, вихідної допомоги, компенсації за невикористані дні щорічної відпустки та інші доплати, що стосуються виконання трудових обов'язків, однак не поширюють свою дію на здійснення виплат державним службовцям у зв'язку з виходом на пенсію. Таке твердження випливає з того, що право на одержання 10 місячних посадових окладів виникло у позивача не у зв'язку із звільненням, а у зв'язку з виходом на пенсію, при наявності необхідного стажу державної служби.
Судом встановлено та підтверджується відомостями, які містяться в платіжних дорученнях № 409 від 14.09.2011р., № 187 від 07.06.2011р., № 140 від 13.05.2011р., № 176 від 01.06.2011р. та відповідними реєстрами перерахувань на рахунок №26252070708001, відкритий ОСОБА_1 у відділенні № 3 у місті Києві публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-Банк», що позивач отримала в повному обсязі під час звільнення належну суму заробітної плати, вихідну допомогу у зв'язку із звільненням за пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України, компенсацію за невикористані дні щорічної та додаткової відпусток.
Вирішуючи спір по суті, суд враховує, що у відповідності до статті 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.
Приймаючи до уваги, що між сторонами існував спір щодо суми виплат, а також добровільність сплати відповідачем грошової допомоги у розмірі 10 місячних посадових окладів, після винесення 31.01.2012р. Черкаським окружним адміністративним судом постанови за наслідками розгляду спору та згідно виконавчого листа №2а/2370/8727/2011, суд вважає, що відповідач належним чином та у строк розрахувався з ОСОБА_1, а тому діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, як того вимагають положення частини другої статті 19 Конституції України.
З урахуванням наведеного, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд не знаходить підстав для задоволення адміністративного позову.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку передбаченому статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Судді В.І. Коваленко В.В. Мишенко Т.М. Чубар
Повний текст постанови виготовлено 26.10.2012р.