16 жовтня 2012 року Справа № 2а/2370/3415/2012
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді -Руденко А.В.,
при секретарі -Шульзі О.В.,
за участю:
представника позивача -ОСОБА_1 (за довіреністю),
представника відповідача -Бичека О. А. (за довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Черкаській області про скасування постанови -
06.09.2012р. фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Черкаській області, в якому просить скасувати постанову № 151468 від 28.08.2012р., винесену в. о. начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Черкаській області Лістровим Е. П., про застосування фінансових санкцій у сумі 1700 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами перевірки,проведеної працівниками відповідача 03.08.2012р. о 06 год. 30 хв. в м. Харків, по вул. Червоноармійській, 10, було встановлено, що позивач, експлуатуючи транспортний засіб марки Мерседес д. н. НОМЕР_1, надавав послуги з перевезення пасажирів по маршруту «Харків - Черкаси»без оформлення документу, що засвідчує оплату транспортних послуг. 28.08.2012р. в. о. начальника територіального управління Головавтотрансінспекції в Черкаській області винесено постанову № 151468 про застосування до позивача за порушення законодавства про автомобільний транспорт фінансової санкції в сумі 1700 грн. Вказану постанову позивач вважає безпідставною у зв'язку з тим, що договором від 02.08.2012р., укладеним між позивачем та замовником транспортних послуг, передбачена оплата транспортних послуг по факту їх надання на підставі акту приймання-передачі наданих послуг та підтверджується видатковим касовим ордером від 05.08.2012р. Вказані обставини не були взяті до уваги, тому позивач просить скасувати постанову № 151468 від 28.08.2012р. про застосування фінансових санкцій у сумі 1 700 грн. як незаконну.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив позов задовольнити.
Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог. В обгрунтування заперечення зазначив, що відсутність документа про оплату транспортних послуг є порушенням позивачем вимог статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Відсутність документа про оплату вартості транспортних послуг позивачем не заперечується, тому постанова є правомірною, а позовні вимоги безпідставними.
З огляду на зазначене представник відповідача в судовому засіданні просив в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що 03.08.2012р. о 6-й годині 30 хвилин посадовими особами територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті було проведено перевірку транспортного засобу марки Мерседес державний номер НОМЕР_1, який належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3. В ході перевірки встановлено, що ОСОБА_3 здійснював нерегулярне перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міжобласному маршруті «Харків - Черкаси»без оформлення документу, що засвідчує оплату транспортних послуг, що є порушенням вимог ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт».
За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт виконуючим обов'язки начальника територіального управління Головавтотрансінспекції у Черкаській області 28.08.2012р. було винесено постанову №151468, якою відповідно до абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» до відповідача застосовано фінансову санкцію в сумі 1700 грн.
Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001р. № 2344-III (у подальшому - Закон № 2344).
Відповідно до статті 6 Закону № 2344 центральний орган виконавчої влади з питань автомобільного транспорту забезпечує проведення державної політики на автомобільному транспорті через урядові органи державного управління на автомобільному транспорті, службу міжнародних автомобільних перевезень та місцеві органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування. У складі центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту функціонують: урядовий орган державного управління з питань регулювання діяльності автомобільного транспорту; урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті. Урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті здійснює державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
Згідно пункту 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006р. №156, під час проведення рейдової перевірки перевіряється: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону № 2344 документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Статтею 1 Закону №2344 визначено, що нерегулярні пасажирські перевезення - це перевезення пасажирів автобусом, замовленим юридичною або фізичною особою з укладанням письмового договору на кожну послугу, в якому визначають маршрут руху, дату та час перевезень, інші умови перевезень та форму оплати послуги, або перевезення за власний кошт.
Статтею 39 Закону № 2344 визначено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Згідно з абзацом четвертим вказаної статті документами для нерегулярних пасажирських перевезень для водія автобуса є посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.
Статтею 60 Закону № 2344 передбачено, що за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, накладається штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Оплата вартості автомобільного перевезення здійснена 05.08.2012р., що підтверджується видатковим касовим ордером від 05.08.2012р., тому суд вважає доведеним факт відсутності документа про оплату на момент проведення перевірки та наявність порушення позивачем вимог абзацу четвертого статті 39 Закону №2344.
Відтак, постанова про застосування фінансових санкцій у сумі 1700 гривень є законною та обґрунтованою і скасуванню не підлягає.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач виходив з того, що оплата вартості послуг з перевезення пасажирів здійснена відповідно до умов укладеного договору.
Судом встановлено, що позивач здійснював нерегулярні пасажирські перевезення на підставі договору від 02.08.2012р., укладеного з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5, за умовами пунктів 4.1, 4.2 якого розрахунки здійснюються відповідно до вимог цивільного законодавства України шляхом перерахування грошових коштів Замовником на розрахунковий рахунок або в готівковому вигляді за згодою сторін на підставі належним чином оформленого акта прийому-передачі наданих послуг протягом одного банківського дня після підписання акту прийому-передачі наданих послуг.
Типова форма договору про здійснення нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом на внутрішньообласних маршрутах протяжністю понад 50 км та міжобласних маршрутах затверджена наказом Міністерства інфраструктури України № 331 від 20.06.2012р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.07.2012р. за №1130/21442, розділом IV якої визначено, що розрахунки Замовника з Перевізником за перевезення організованої групи пасажирів та їх багажу здійснюються відповідно до вимог цивільного законодавства України шляхом перерахування грошових коштів Замовником на номер поточного рахунку Перевізника.
Таким чином, Типовою формою договору на здійснення нерегулярних пасажирських перевезень не передбачені строки розрахунків за надані послуги і умови укладеного позивачем договору від 02.08.2012р. в цій частині затвердженій Типовій формі договору на здійснення нерегулярних пасажирських перевезень не відповідають.
Частиною другою статті 908 Цивільного кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюється договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативними актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Оскільки статтею 39 Закону №2344 однією з умов перевезення пасажирів при здійсненні нерегулярних пасажирських перевезень визначено наявність у водія документа про оплату вартості послуг, договір про здійснення нерегулярних перевезень пасажирів від 02.08.2012 в частині строків розрахунків є таким, що суперечить вимогам вказаної статті, тому посилання позивача на цей договір є безпідставними.
Кодексом адміністративного судочинства України (ч. 3 ст. 2) передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Оцінюючи встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 162 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова складена в повному обсязі 22 жовтня 2012 р.
Суддя А.В. Руденко