ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
04 жовтня 2012 року 16:18 № 2а-11587/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Іванині М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Українського державного підприємства «Укрметал»
до Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві
про зобов'язання винести постанову
Українське державне підприємство «Укрметал»(надалі -позивач) звернулося до суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві (надалі -державний виконавець або відповідач) про зобов'язання винести постанову, якою зняти арешт з майна боржника.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 серпня 2012 року відкрито провадження у адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Позовні вимоги мотивовано незаконною бездіяльністю відповідача, так як виконавчий документ повернено стягувачу, а арешт на банківські рахунки підприємства не знято, що суперечить ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження».
Також позивач вказує, що арешт банківських рахунків унеможливлює ліквідацію підприємства.
Відповідач із врахуванням приписів частини восьмої, одинадцятої статті 35 та абзацу другого частини третьої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України був належним чином повідомлений про судові засідання, проте письмових заперечень до суду не надав, свого представника для участі у судових засіданнях не направив.
З урахуванням приписів частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справу вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.
17.03.2011р. постановою Головного державного виконавця Лебедєво. Л.Ю. Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві на підставі виконавчого листа по адміністративній справі №2а-18406/10/2670, виданим Окружним адміністративним судом м. Києва, було відкрито виконавче провадження про стягнення з Українського державного підприємства «Укрметал»на користь Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва суми боргу у розмірі 21 586, 83 грн.
Постановою державного виконавця від 17.03.2011р. накладено арешт на кошти боржника, що знаходяться на всіх розрахункових рахунках підприємства, в тому числі і валютних в:
АБ «Брокбізнесбанк»код банку 300249, Філії Старокиївське відділення «Промінвестбанку»код банку 322227, ВАТ «Родовід Банк»код банку 321712, АКБ «СЕБ»код банку322658, ПАТ АКБ «Київ»код банку 322498, ФКД ВАТ «Інпромбанк»код банку 322863, Філія АБ «Південний»код банку 320917, Київському РВУ Приватбанку код банку 321842, Київська ГРУ ПАТ код банку 321842, ГУДК України в м. Києві код банку 820019, ПАТ «Промінвестбанк»код банку 300012.
17.08.2012р. державним виконавцем винесена постанова про повернення виконавчого документу, у зв'язку з тим, що кошти на рахунках боржника відсутні, нерухоме майно на праві власності за боржником не зареєстровано.
Проте, арешт накладений на кошти УДП «Укрметал»не знято.
В обґрунтування неправомірності не зняття арешту позивач посилається на ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», згідно ч. 1 якої у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 вказаного Закону у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.
Проте суд вважає посилання позивача помилковими та звертає увагу на те, що обов'язок зняття арешту, передбачений вказаною статтею, виникає у державного виконавця у випадку «закінчення виконавчого провадження»або «повернення виконавчого документу до суду або органу (посадовій особі), який його видав», а не «повернення виконавчого документу стягувачу».
Наведені три правових категорії за своєю правовою суттю є відмінними один від одного, застосовуються в неоднакових суспільних відносинах, а норми права, що їх регулюють, встановлюють різні права та обов'язки для їх суб'єктів.
Так, стаття 47 Закону України «Про виконавче провадження»регулює порядок та наслідки «повернення виконавчого документу стягувачу», стаття 48 -«повернення виконавчого документу до суду або органу (посадовій особі), який його видав», а стаття 49 -«закінчення виконавчого провадження»
Зокрема, з аналізу ст. 47 вказаного Закону вбачається, що нею регулюються відносини, які виникли в процесі здійснення виконавчого провадження, але з причин, незалежних від державного виконавця, таке провадження на момент його здійснення не може бути закінченим, а рішення суду чи іншого органу не може бути виконаним. Разом з тим цією статтею не виключається можливість настання обставин, які будуть слугувати можливістю для повного виконання виконавчого документу.
Так, відповідно до ч. 5 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження»повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.
Таким чином, вказана стаття покликана на захист прав стягувача з метою забезпечення реального виконання рішення, а зняття арешту з майна боржника (в тому числі банківських рахунків) нею не передбачено так само, як і не передбачено ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно з ч. 1 ст. 57 - арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Враховуючи наведене суд приходить до висновку про те, що арешт банківських рахунків Українського державного підприємства «Укрметал»спрямований на захист прав Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва, як стягувача згідно виконавчого листа від 09.02.2011р. №2а-18406/10/2670, строк пред'явлення до виконання якого до 17.08.2013р.
Не заслуговують на увагу доводи позивача про те, що арешт банківських рахунків унеможливлює ліквідацію підприємства, оскільки таких підстав для зняття арешту Законом не передбачено.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи наведене, а також те, що позивачем не наведено достатніх доводів в обґрунтування неправомірності накладення арешту, не надано доказів на їх підтвердження, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Вєкуа Н.Г.
Повний текс постанови складено 10.10.2012р.