Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
м. Харків
22 жовтня 2012 р. справа № 2-а- 10582/12/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Біленського О.О.,
при секретарі судового засідання -Лишняк І.В.,
за участі:
представника позивача -Мінко К.В.,
представника відповідача - Казимир Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейський фонд розвитку" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Європейський фонд розвитку»(далі -ТОВ «Європейський фонд розвитку») звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002271503 від 10.04.2012 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ТОВ «Європейський фонд розвитку»в декларації за листопад 2011 року правомірно включило до р.10.1 «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) з податком на додану вартість на митній території України товарів/послуг та необоротних активів з метою їх використання виключно у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які: підлягають оподаткуванню за основною ставкою та нульовою ставкою»податкову накладну від 10.11.2011 року №119 на суму ПДВ 13413,00 грн., виписану ТОВ «Промспец Консалтинг». При цьому зазначив, що Рішення №82/15-02-036 від 14.10.2011 року Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Промспец Консалтинг», який є контрагентом позивача за договором про надання агентських послуг, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2011 року визнано протиправним та скасовано. Отже, ТОВ «Промспец Консалтинг»у листопаді 2011 року мав статус платника податку на додану вартість. Тому ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова безпідставно, в порушення норм чинного законодавства, зменшено ТОВ «Європейський фонд розвитку»розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 13413,00 грн. за податковим повідомленням-рішенням від 10.04.2012 року №0002271503.
У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові та додаткових поясненнях до нього, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Представник ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова у письмових запереченнях на адміністративний позов та у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на матеріали перевірки та вказав, що ТОВ «Європейський фонд розвитку» включено до складу податкового кредиту податкову накладну, отриману від підприємства, що не є платником ПДВ. Вважає, що ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова було правомірно винесено податкове повідомлення - рішення №0002271503 від 10.04.2012 року.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, встановив наступне.
Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України ТОВ «Європейський фонд розвитку»зареєстровано в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Харківської міської ради 05.06.1997 року.
З матеріалів справи вбачається, що 27.03.2012 року головним державним податковим інспектором відділу адміністрування податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб Дубініной Л.А. -ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова на підставі пункту 200.10 статті 200 розділу V Податкового Кодексу України, в порядку статті 76 розділу ІІ Податкового кодексу України було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за листопад 2011 року ТОВ «Європейський фонд розвитку».
За результатами перевірки було складено акт перевірки №578/15-314/24271057 від 27.03.2012 року, яким було встановлено порушення вимог п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, а саме завищення ТОВ «Європейський фонд розвитку»суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, внаслідок чого зменшено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду по декларації за листопад 2011 року на суму 13413,00 грн..
На підставі висновків акту перевірки №578/15-314/24271057 від 27.03.2012 року ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова було прийнято податкове повідомлення - рішення №0002271503 від 10.04.2012 року про зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість на суму 13413,30 грн..
За матеріалами справи ТОВ «Європейський фонд розвитку», керуючись п.56.2, 56.3 ст.56 Податкового кодексу України та п.8 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом ДПА України №1001 від 23.12.2010 року (далі - Положення №1001) оскаржило вказане податкове повідомлення -рішення. За наслідками оскарження, рішенням ДПС у Харківській області № 3120/10/10.2-17 від 25.06.2012 року та рішенням ДПС України №1484/0/61-12/10-2115 від 06.09.2012 року, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова №0002271503 від 10.04.2012 року залишено без змін, а скарги ТОВ «Європейський фонд розвитку»-без задоволення.
Сутність порушень ТОВ «Європейський фонд розвитку», встановлених актом перевірки полягає у тому, що ТОВ «Європейський фонд розвитку»включено до складу податкового кредиту в декларації за листопад 2011 року податкову накладну №119 від 10.11.2011 року на суму ПДВ 13413,00 грн., отриману від ТОВ «Промспец Консалтинг», що не є платником ПДВ, якому згідно даних реєстру платників податку на додану вартість 14.10.2011 року анульовано свідоцтва платника ПДВ №100295733 від 03.08.2010 року.
Судом встановлено, що між ТОВ «Європейський фонд розвитку»(довіритель за договором) та ТОВ «Промспец Консалтинг»(агент за договором) 01.07.2011 року було укладено агентський договір №01/07/11-ПК (із змінами, внесеними Додатковою угодою № 1 від 04.07.2011 року, Додатковою угодою №2 від 19.07.2011 року), відповідно до п.1.1 якого, агент в порядку та на умовах, визначених даним договором та чинним законодавство України, за агентську винагороду, зобов'язується надавати довірителю агентські послуги із агентського представництва довірителя перед покупцями (контрагентами за договором поставки).
10.11.2011 року між ТОВ «Європейський фонд розвитку»та ТОВ «Промспец Консалтинг»складено Акт №4 приймання-передачі виконаних робіт (наданих агентських послуг) по Агентському договору №01/07/11-ПК від 01.07.2011 року за період з 01.10.2011 року до 31.10.2011 року, відповідно до якого агентом надані, а Довірителем прийняті послуги відповідно до умов Агентського договору у встановлені строки та в повному обсязі, що підтверджено Реєстром заявок на поставку товару за період з 01.10.2011 року до 31.10.2011 року (додаток №1 до Акту), Реєстром рахунків на оплату товар, виставлених за період з 01.10.2011 року до 31.10.2011 року (Додаток №2 до Акту), Реєстром видаткових накладних на товар, поставлений в період з 01.10.2011 року до 31.10.2011 року.
Відповідно до п.4 Акту №4 приймання-передачі виконаних робіт від 10.11.2011 року, сторони узгодили розмір агентської винагороди на рівні 80478,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 13413,00 грн..
На суму наданих послуг 10.11.2011 року ТОВ «Промспец Консалтинг»було виписану податкову накладну №119 на суму ПДВ 13413,00 грн. відповідно до п.187.10 ст.187 Податкового Кодексу України.
На виконання умов Агентського договору №01/07/11-ПК від 01.07.2011 року, ТОВ «Європейський фонд розвитку» було здійснено розрахунок з ТОВ «Промспец Консалтинг», що підтверджується копіями банківських виписок, які наявні в матеріалах справи.
Дослідивши перелічені первинні документи за правилами ст.86 КАС України, суд відмічає, що надані позивачем первинні бухгалтерські документи на виконання вищезазначених договорів за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, зміст оглянутих документів містить назву документа (форми), дату та місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції, первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.
З огляду на викладене, оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704 (далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, а відтак приймаються судом як належні та допустимі докази.
У ході розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей цих первинних документів.
Відповідно до п.п.14.1.181 п.14.1 ст.4 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Пунктом 198.1 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно з п.198.2. ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.3. ст.198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
При цьому, згідно з п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках певні обов'язкові реквізити.
Відповідно до п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.
Згідно п.201.8 ст.200 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Пунктом 201.10 ст.200 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), має таке юридичне значення при обов'язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість в порядку, встановленому Податковим кодексом України.
Судовим розглядом встановлено, що ТОВ «Промспец Консалтинг»було зареєстровано як платника податку на додану вартість, про що видане Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №100295733 від 03.08.2010 року. Рішенням Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова №82/15-02-036 від 14.10.2011 року була анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Промспец Консалтинг».
Постановою Харківського окружного адміністративного суду №2а-14157/11/2070 від 17.11.2011року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2012 року скасовано рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова №82/15-02-036 від 14.10.2011 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Промспец Консалтинг»та зобов'язано Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м. Харкова поновити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Промспец Консалтинг», як платника податку на додану вартість шляхом внесення запису про відміну анулювання реєстрації до Реєстру платників податку на додану вартість.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.05.2012 року №К/9991/22291/12 по справі № 2а-14157/11/2070 було відмовлено Західній міжрайонній державній податковій інспекції міста Харкова Харківської області Державної податкової служби, яка є правонаступником Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова Державної податкової служби, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2011 року та на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2012 року по справі № 2а-14157/11/2070.
Відповідно до ч.5 ст.254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копії особам, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Згідно ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими на всій території України.
Відповідно до п.6.2 розділу 5 Наказу ДПА України №978 від 22.12.2010 року, який діяв на час складання спірного нормативного акту індивідуальної дії (Рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ), підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування свого рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Рішення із копіями відповідних документів направляються до центрального органу державної податкової служби для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру.
Зазначена норма кореспондується з п.п.5.6.1, 5.6.2 п.5.6 Наказу Міністерства фінансів України від 07.11.2011 року №1394 «Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість»якими визначено, що підставою для внесення до Реєстру запису про відмову анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, зокрема є рішення суду, яке набрало законної сили. Рішення із копіями відповідних документів направляються до центрального органу державної податкової служби для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру.
У разі відміни рішення про анулювання реєстрації, якщо інше не визначено судовим рішенням, податковий орган видає платнику ПДВ нове Свідоцтво (за новим номером) замість старого Свідоцтва на підставі реєстраційної заяви з позначкою "Перереєстрація" та рішення про відміну анулювання реєстрації. При цьому дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, а датою початку дії нового Свідоцтва та датою анулювання старого Свідоцтва є дата внесення відповідного запису до Реєстру.
Згідно абз.3, 4 Інформаційного листа Вищого Адміністративного суду України 31172/11/13-10 від 02.08.2010 року, у разі набрання законної сили рішенням суду про задоволення позовних вимог про скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, відповідне рішення податкового органу вважається протиправним з моменту його прийняття.
Тобто, таке рішення податкового органу не створює будь-яких правових наслідків. Тому протиправно анульоване свідоцтво платника податку на додану вартість слід вважати чинним протягом усього часу від моменту його видачі, у тому числі в період від дати прийняття протиправного рішення про анулювання такого свідоцтва до набрання чинності відповідним рішенням суду.
Беручи до уваги те, що Рішення №82/15-02-036 від 14.10.2011 року Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Промспец Консалтинг»визнано протиправним та скасовано постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2011 року, ТОВ «Промспец Консалтинг»у листопаді 2011 року мав статус платника податку на додану вартість.
Отже, анульоване свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №100295733 від 03.08.2010 року ТОВ «Промспец Консалтинг»було чинним і на час виписування податкової накладної №119 від 10.11.2011 року.
Відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України, реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.
Оскільки сума податку на додану вартість в податковій накладній №119 від 10.11.2011 року, яку виписано ТОВ «Промспец Консалтинг»складає 13413,00 грн., тобто менше 100 тисяч гривень, то з врахуванням вимог пункту 11 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідних положень»Податкового Кодексу України, податкова накладна не підлягала реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв'язку з чим позивач не міг бути обізнаним про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість - Товариства з обмеженою відповідальністю «Промспец Консалтинг».
Отже, будь - яких підстав, визначених Податковим кодексом України, які б виключали право ТОВ «Європейський фонд розвитку»на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту не вбачається.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 10.04.2012 року №0002271503, не відповідає дійсним обставинам справи, вимогам діючого законодавства та підлягає скасуванню.
Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним рішення, щодо нарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Європейський фонд розвитку»документально і нормативно обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.
Отже, суд присуджує позивачу всі здійснені документально підтверджені судові витрати в розмірі 134,13 грн.
Керуючись ст.ст. 17, 50, 160-163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейський фонд розвитку" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення -задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 10.04.2012 року №0002271503.
Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі міста Харкова Харківської області, код 37999628, м. Харків, вул. Плеханівська, 29, 61001) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейський фонд розвитку" (вул. Леніна, буд. 115/б, с. Бахметовка, Нововодолазький район, Харківська область, 63213, код 24271057) витрати зі сплати судового збору у розмірі 134,13 грн. (сто тридцять чотири гривні 13 копійок).
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлено 26.10.2012 року.
Суддя Біленський О.О.