73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
"19" жовтня 2012 р. Справа № 2-а-3455/12/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бездрабка О.І.,
при секретарі - Рефлер Ю.В.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2,
представників відповідача - Зеленіної С.М., Іщенка І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про захист порушених конституційних прав,
встановив:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - відповідач), в якому просить захистити його конституційні права, шляхом скасування податкових повідомлень-рішень від 02.08.2012 р. за № 0002592205, № 0002582205, № 0002572205.
Свої вимоги мотивує тим, що перевіряючими було надано наказ на проведення фактичної перевірки та направлення, які не відповідали вимогам ст.80, ст.81 Податкового кодексу України. У зв'язку із цим їм було відмовлено у допуску до перевірки, однак посадовими особами протиправно складено акт та за його висновками винесено податкові повідомлення-рішення від 02.08.2012 р. № 0002592205, № 0002582205, № 0002572205.
У судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити. Суду пояснили, що посадові особи відповідача не мали права складати акт перевірки кафе "ІНФОРМАЦІЯ_2", оскільки їх не було допущено до проведення перевірки. Крім того, ОСОБА_5 не працює у ФОП ОСОБА_1 та не має жодного відношення до господарської діяльності позивача, а тому вказані в акті відомості є недостовірними.
Представники відповідача заперечували проти позовних вимог, просили відмовити в їх задоволенні. Вважають, що фактична перевірка проведена у відповідності до вимог ст.20, 80 Податкового кодексу України. Під час проведення перевірки виявлено порушення, а саме: продаж пива особі, яка не досягла 18 років; проведено розрахункову операцію без застосування РРО; порушено порядок використання торгового патенту. За результатами перевірки складено акт, за висновками якого винесено податкові повідомлення-рішення від 02.08.2012 р. № 0002592205, № 0002582205, № 0002572205. Крім того, представниками відповідача зазначено, що розрахункові операції здійснювала бармен ОСОБА_5, в присутності якої проведено перевірку.
Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 пояснила, що не є працівником кафе "ІНФОРМАЦІЯ_2". 19.07.2012 р. перебувала в кафе як відвідувач. Дружина ОСОБА_1 дозволила налити пива. В кафе зайшов хлопець. Вона поставила пиво на барну стійку, а сама пішла в туалет. Коли повернулась, то в кафе були працівники міліції та податкової служби. Зазначила, що в цей день наливала каву та сік двом жінкам.
Заслухавши пояснення позивача, представників позивача та відповідача, свідка, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.
19 липня 2012 року посадовими особами ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС Іщенком І.В. та Данієляном А.Р. на підставі ст.20, ст.80 Податкового кодексу України, наказу від 27.06.2012 р. № 614 "Про проведення фактичних перевірок" та направлень на перевірку від 18.07.2012 р. 401/225, 402/225 проведено фактичну перевірку кафе "ІНФОРМАЦІЯ_2", яке знаходиться за адресою: м. Херсон. вул. Шенгелія та належить ФОП ОСОБА_1
За результатами проведеної фактичної перевірки складено акт від 19.07.2012 р. № 212/21/03/22/НОМЕР_4, в якому зафіксовано наступні порушення: продаж пива особі, яка не досягла 18 років; проведено розрахункову операцію без застосування РРО; порушено порядок використання торгового патенту.
На підставі висновків акту фактичної перевірки ДПІ у м. Херсоні винесено податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 02.08.2012 р. № 0002592205 у розмірі 6800 грн.; № 0002582205 у розмірі 268 грн.; № 0002572205 у розмірі 1 грн.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси (ч.1 ст.6 КАС).
Відповідно до п.1 ч.2 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Звернення позивача до адміністративного суду з даним позовом обумовлено здійсненням Державною податковою інспекцією у м. Херсоні функцій контролю за додержанням позивачем податкового законодавства, шляхом проведення фактичної перевірки позивача, результати якої відображені в акті № 212/21/03/22/НОМЕР_4 від 19.07.2012 р.
Відповідно до п.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди перевіряють чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Положеннями пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Згідно п.80.1 ст.80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Відповідно до пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин: отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Як встановлено в судовому засіданні ФОП ОСОБА_1 здійснює реалізацію алкогольних напоїв відповідно до ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями НОМЕР_5 від 14.03.2011 р.
Згідно із п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
У судовому засіданні позивачем, представниками позивача та відповідача не заперечувалось пред'явлення визначених законодавством документів перед проведенням фактичної перевірки.
Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_1, бармен ОСОБА_5 відмовилися від підпису про ознайомлення з направленням на перевірку, отримання копії наказу, про що відповідно до вимог абз.5 п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України складено акт відмови від 19.07.2012 р. № 8.
Суд не приймає до уваги твердження позивача про невідповідність наказу про проведення фактичних перевірок від 27.06.2012 р. № 614 вимогам законодавства, оскільки дослідженням наказу та направлень на перевірку від 18.07.2012 р. 401/225, 402/225 у судовому засіданні встановлено зворотнє.
Положеннями п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України визначено, що відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що фактична перевірка проведена з дотриманням вимог податкового законодавства.
За результатами проведеної фактичної перевірки складено акт від 19.07.2012 р. № 212/21/03/22/НОМЕР_4, в якому зафіксовано продаж пива особі, яка не досягла 18 років, чим порушено п.15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Законом № 481/95-ВР).
На підставі висновків акту ДПІ у м. Херсоні складено податкове повідомлення-рішення від 02.08.2012 р. № 0002592205 про застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій у сумі 6800 грн.
Порядок та умови реалізації алкогольних напоїв регулюється Законом № 481/95-ВР.
Відповідно до ст.15-3 Закону № 481/95 забороняється продаж алкогольних напоїв особам, які не досягли 18 років.
Даною нормою встановлюються обмеження на реалізацію алкогольних напоїв. Продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов'язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.
Із матеріалів перевірки вбачається, що продавцем ОСОБА_5 19.07.2012 р. було здійснено реалізацію пива "Янтарь" розливного 0,5 л. особі, яка не досягла 18 років, а саме ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1
Факт реалізації алкогольних напоїв неповнолітньому ОСОБА_7 підтверджується його письмовими поясненнями, копією паспорта ОСОБА_7, актом перевірки, поясненнями Іщенка І.В.
За змістом пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 02.06.2003 р. № 790, підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема акт перевірки додержання суб'єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства.
Статтею 17 Закону № 481/95-ВР передбачено застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу до суб'єктів підприємницької діяльності за порушення вимог ст.15-3 цього Закону у розмірі 6800 грн.
Суд не приймає до уваги твердження позивача про те, що ОСОБА_5 не є продавцем та не має відношення до господарської діяльності ОСОБА_1
Та обставина, що ОСОБА_5 не має трудової угоди з приватним підприємцем, не впливає на наслідки перевірки. Суд приймає до уваги, що ОСОБА_5 була фактично допущена приватним підприємцем до роботи - вона проводила реалізацію товару, отримувала кошти.
Суд критично відноситься до пояснень ОСОБА_5 про те, що 19.07.2012 р. не реалізовувала неповнолітньому бокал пива, оскільки вона давала суперечливі пояснення щодо даних обставин. Про це свідчать пояснення ОСОБА_5 від 19.07.2012 р., заява від 27.07.2012 р. та надані у судовому засіданні пояснення.
При цьому пояснення ОСОБА_5 в частині того, що вона не реалізовувала неповнолітньому пиво спростовуються поясненнями ОСОБА_7, ОСОБА_8, які є сторонніми особами і не мають жодного відношення до господарської діяльності ФОП ОСОБА_1, в той час як ОСОБА_5 має добрі стосунки з дружиною позивача, та є зацікавленою особою.
Вищевикладене підтверджується письмовими поясненнями ОСОБА_7 та ОСОБА_8
Суд зазначає, що для застосування штрафних санкцій за порушення норм Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" не має значення якою особою здійснювалась торгівля в кафе приватного підприємця його продавцем або самим приватним підприємцем.
Таким чином, суд приходить до висновку, що застосування ДПІ у м. Херсоні до позивача штрафних (фінансових) санкцій за порушення ст.15-3 Закону № 481/95 та прийняття податкового повідомлення-рішення від 02.08.2012 р. № 0002592205 здійснено із дотриманням норм чинного законодавства.
Щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 02.08.2012 р. № 0002582205 суд зазначає наступне.
Положеннями пп.267.1.1 п.267.1 ст.267 Податкового кодексу України визначено, що платниками збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності є суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому цією статтею порядку торгові патенти та провадять такі види підприємницької діяльності: а) торговельна діяльність у пунктах продажу товарів; б) діяльність з надання платних побутових послуг за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України; в) торгівля валютними цінностями у пунктах обміну іноземної валюти; г) діяльність у сфері розваг (крім проведення державних грошових лотерей).
Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 видано торговий патент № ТПВ 522659 від 31.03.2011 р. на право здійснення діяльності у сфері громадського харчування.
Відповідно до пп.267.6.2 п.267.6 ст.267 Податкового кодексу України торговий патент повинен бути відкритий та доступний для огляду.
Положеннями пп.267.6.3 п.267.6 ст.267 Податкового кодексу України визначено, що для запобігання пошкодженню торгового патенту (вигорання на сонці, псування внаслідок затікання дощової води, псування сторонніми особами тощо) дозволяється розміщувати нотаріально засвідчені копії торгових патентів у визначених цією частиною місцях. При цьому оригінал такого патенту повинен зберігатися у відповідальної особи суб'єкта господарювання або відповідальної особи відокремленого підрозділу, яка зобов'язана надавати його для огляду уповноваженим законом особам.
Актом фактичної перевірки встановлено порушення вимог вказаних норм, а саме: в кутку споживача позивачем розміщено незавірену нотаріально копію торгового патенту. Під час перевірки торговий патент перевіряючим не було надано для огляду.
У судовому засіданні позивач та представник позивача пояснили, що в акті перевірки зазначена недостовірна інформація, оскільки торговий патент був відкритий та доступний для огляду. Однак до суду позивачем не надано жодних доказів, які б підтвердили дане твердження.
Відповідно до п.125.1 ст.125 Податкового кодексу України суб'єкти господарювання, що проводять торговельну діяльність, здійснюють торгівлю готівковими валютними цінностями, діяльність у сфері розваг та надають платні послуги: за порушення порядку використання торгового патенту, передбаченого підпунктами 267.6.1 - 267.6.3 пункту 267.6 статті 267 цього Кодексу, сплачують штраф у розмірі збору на один календарний місяць (для діяльності у сфері розваг - у розмірі збору на один квартал).
Таким чином, суд вважає податкове повідомлення-рішення від 02.08.2012 р. № 0002582205 про застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій за порушення порядку використання торгового патенту у розмірі 268 грн. правомірним та таким, що не підлягає скасуванню.
Щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 02.08.2012 р. № 0002572205 суд зазначає наступне.
Відповідно до акту фактичної перевірки від 19.07.2012 р. під час проведення перевірки кафе "ІНФОРМАЦІЯ_2", що належить ФОП ОСОБА_1 виявлено порушення, а саме: проведення розрахункових операцій зі споживачем без застосування РРО на загальну суму 7 грн. (придбано пиво розливне алкогольне "Янтарь" 0,5 л).
Даний факт підтверджується письмовими поясненнями ОСОБА_7, Іщенка І.В., актом перевірки від 19.07.2012 р.
Згідно із п.1 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
За порушення вказаних вимог до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі 1 гривні (ст.17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг").
Таким чином, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 02.08.2012 р. № 0002572205 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення п.1 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" у розмірі 1 грн. винесено правомірно та не підлягає скасуванню.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідачем допустимими та належними доказами доведено правомірність проведення перевірки у позивача, та обґрунтованість застосування штрафних санкцій, а тому підстав для задоволення позову ФОП ОСОБА_1 суд не вбачає.
Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163, 167 КАС України, суд -
постановив:
Відмовити в задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про захист порушених конституційних прав шляхом скасування податкових повідомлень-рішень від 02.08.2012 р. №№ 0002592205, 0002582205, 0002572205.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 24 жовтня 2012 р.
Суддя Бездрабко О.І.
кат. 8.2.4