Справа № 2а/2570/2991/2012
23 жовтня 2012 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючої судді Баргаміної Н.М.
при секретарі Воєдило Л.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Чернігівській області про визнання протиправними та скасування постанов, -
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Чернігівській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати постанови від 13.06.2012 року № 149344, № 149345, № 149346 начальника Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Чернігівській області про застосування фінансових санкцій.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем протиправно було винесено постанови про застосування фінансових санкцій за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме - відсутність чи недійсність ліцензійних карток, оскільки під час проведення перевірок та винесення постанов питання про дійсність ліцензії Серії АГ № НОМЕР_3 від 02.11.2010 року знаходилось на розгляді Експертно-апеляційної ради при Державному комітеті України з питань регуляторної політики та підприємництва та Київського апеляційного адміністративного суду. Так, наказ Головної державної інспекції на автомобільному транспорті від 29.11.2011 року № 266 в частині анулювання ліцензії серії АГ № НОМЕР_3 від 02.11.2010 року рішенням Експертно-апеляційної ради при Державному комітеті України з питань регуляторної політики та підприємництва № 8.23 від 05.07.2012 року визнано незаконним, а постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2012 року визнано протиправним та скасовано наказ Головної державної інспекції на автомобільному транспорті № 73 від 28.03.2012 року «Про скасування наказу». Вважає постанови незаконними та такими, що підлягають скасуванню.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та просив в його задоволенні відмовити, надав суду заперечення від 15.10.2012 року, в яких зазначив, що у зв'язку з не створенням експертно-апеляційної ради при Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України, припиненням розгляду скарг ліцензіатів, у період до створення експертно-апеляційної ради при спеціально уповноваженому органі з питань ліцензування наказом Головної державної інспекції на автомобільному транспорті № 73 від 28.03.2012 року припинено дію наказу № 3 від 10.01.2012 року про призупинення дії наказу № 266 від 29.11.2011 року у частині анулювання ліцензії серії АГ № НОМЕР_3 від 02.11.2010 року та поновлено дію наказу № 266 від 29.11.2011 року в частині анулювання ліцензії серії АГ № НОМЕР_3 від 02.11.2010 року. Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.05.2012 року в задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування наказу № 73 від 28.03.2012 року було відмовлено в повному обсязі, у зв'язку з чим під час рейдових перевірок були складені акти проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, на підставі яких були винесені оскаржувані постанови.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 20.05.2003 року, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В00 № 515177 (а.с.41).
За результатами рейдових перевірок транспортних засобів БАЗ А079.23, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, та БАЗ А079.20, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, державними інспекторами Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Чернігівській області було складено акти проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 21.05.2012 року № 065623, від 24.05.2012 року № 065641, від 29.05.2012 року № 065655 (а.с. 66-68), в яких зафіксовано, що при наданні послуг з перевезення пасажирів в режимі регулярних перевезень у водія відсутні документи, передбачені ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: актом від 21.05.2012 року № 065623 зафіксовано відсутність ліцензійної картки; актами від 24.05.2012 року № 065641 та від 29.05.2012 року № 065655 - відсутність документів, передбачених вищевказаною статтею.
Як вбачається з матеріалів справи, перевірки були проведені на підставі завдань на проведення рейдової перевірки від 18.05.2012 року № 092684, від 23.05.2012 року № 092689 та від 28.05.2012 року № 092692 (а.с. 80-85).
Листом Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Чернігівській області від 05.06.2012 року № 1229 (а.с. 69) позивач був запрошений на розгляд справи стосовно порушення ним законодавства про автомобільний транспорт на 13.06.2012 року, який ним було отримано 25.06.2012 року (а.с.72).
Начальником територіального управління Головавтотрансінспекції у Чернігівській області 13.06.2012 року на підставі зазначених актів перевірки прийнято постанови № 149344, № 149345, № 149346 (а.с. 6-8) про застосування до позивача фінансових санкцій за порушення законодавства про автомобільний транспорт в сумі 1700 грн. кожною.
Наказ Головної державної інспекції на автомобільному транспорті від 29.11.2011 року № 266 в частині анулювання ліцензії серії АГ № НОМЕР_3 від 02.11.2010 року рішенням Експертно-апеляційної ради при Державному комітеті України з питань регуляторної політики та підприємництва № 8.23 від 05.07.2012 року визнано незаконним, про що свідчить витяг з протоколу № 02-12, що наявний в матеріалах справи (а.с. 10-11).
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2012 року у справі № 2а/2570/1494/2012 скасовано постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.05.2012 року та прийнято нову постанову, якою визнано протиправним та скасовано наказ № 73 від 28.03.2012 року Головної державної інспекції на автомобільному транспорті яким припинено дію наказу № 3 від 10.01.2012 року про призупинення дії наказу № 266 від 29.11.2011 року у частині анулювання ліцензії серії АГ № НОМЕР_3 від 02.11.2010 року та поновлено дію наказу № 266 від 29.11.2011 року в частині анулювання ліцензії серії АГ № НОМЕР_3 від 02.11.2010 року.
Частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанова або ухвала суду апеляційної інстанції набирають законної сили з моменту проголошення.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон).
Частиною першою статті 5 Закону визначено, що основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.
Статтею 6 Закону передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, забезпечує проведення державної політики на автомобільному транспорті через урядові органи державного управління на автомобільному транспорті, службу міжнародних автомобільних перевезень та місцеві органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування.
У складі центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, функціонує урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, який здійснює державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом
Відповідно до пункту 3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567 (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок), органами державного контролю на автомобільному транспорті є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим, мм. Києві та Севастополі.
Пунктом 4 Порядку визначено, що державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок.
Згідно пункту 15 Порядку під час проведення рейдової перевірки перевіряється наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
В статті 39 Закону зазначено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Документи для регулярних пасажирських перевезень: для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.
Статтею 1 Закону передбачено, що ліцензійна картка транспортного засобу - документ, який містить реєстраційні дані ліцензії та транспортного засобу.
В силу статті 1 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», ліцензія - документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку у разі його встановлення Кабінетом Міністрів України за умови виконання ліцензійних умов.
З огляду на наведене, з урахуванням визнання Експертно-апеляційною радою при Державному комітеті України з питань регуляторної політики та підприємництва незаконним наказу Головної державної інспекції на автомобільному транспорті від 29.11.2011 року № 266 в частині анулювання ліцензії серії АГ № НОМЕР_3 від 02.11.2010 року, а також визнання та скасування постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2012 року наказу Головної державної інспекції на автомобільному транспорті № 73 від 28.03.2012 року, яким припинено дію наказу № 3 від 10.01.2012 року про призупинення дії наказу № 266 від 29.11.2011 року у частині анулювання ліцензії серії АГ № НОМЕР_3 від 02.11.2010 року та поновлено дію наказу № 266 від 29.11.2011 року в частині анулювання ліцензії серії АГ № НОМЕР_3 від 02.11.2010 року, суд доходить висновку про наявність правових підстав для визнання протиправними та скасування постанов начальника Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Чернігівській області від 13.06.2012 року № 149344, № 149345, № 149346 , оскільки на час проведення перевірки та винесення оскаржуваних постанов ліцензія позивача була дійсною.
Одночасно суд вважає за необхідне зазначити, що в акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 21.05.2012 року № 065623 під час перевірки зафіксовано відсутність у водія документів, передбачених статтями 39 та 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме ліцензійної картки. Натомість у відповідній графі записано номер, серію, строк її дії та позначено, що вона є недійсною.
В актах проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 24.05.2012 року № 065641 та від 29.05.2012 року № 065655 під час перевірки зафіксовано відсутність у водія документів, передбачених статтями 39 та 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", без зазначення конкретних документів, тобто правопорушення не були конкретизовані. Під час перевірки особи водіїв було встановлено саме на підставі посвідчень водіїв відповідної категорії. Також у наявності були реєстраційні документи на транспортні засоби, про що свідчать самі акти з заповненими відповідними графами. Крім того, в акті від 24.05.2012 року № 065641 у відповідну графу записано номер, серію та строк дії ліцензійної картки та позначено, що вона є недійсною.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не доведено правомірність прийнятих постанов.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Чернігівській області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 17, 18, 104, 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправними та скасувати постанови начальника Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Чернігівській області від 13.06.2012 року № 149344, № 149345, № 149346 про застосування фінансових санкцій.
Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Баргаміна Н.М.