Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
18 вересня 2012 р. № 2-а- 6880/12/2070
Харківський окружний адміністративний суд
в складі: головуючого -судді Білової О.В.
за участю секретаря судового засідання Пшеничного В.О.,
за участі представників: позивача -ОСОБА_1, відповідача -Липитинської О.А., свідка -ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-
Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 15.05.2012р. №0000171721, від 15.05.2012р. №0000161721, від 15.05.2012р. №0000181721.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним. Західною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Харкова Харківської області Державної податкової служби було проведено перевірку позивача, за результатами якої складено акт № 310/172/НОМЕР_1 від 18.04.2012 року, на підставі якого винесені податкові повідомлення-рішення від 15.05.2012р. №0000171721, від 15.05.2012р. №0000161721, від 15.05.2012р. №0000181721. Позивач вважає зазначені податкові повідомлення-рішення необґрунтованими, оскільки податкові органи не мають права посилатися на акт перевірки по контрагенту - ТОВ «Промтехноопт». Крім того, позивач послалася на наявність первинних документів, оформлених належним чином, які підтверджують його право на відображення витрат та податкового кредиту.
Представником відповідача в ході судового розгляду справи були надані заперечення проти позову, в яких зазначено, що позовні вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на обставини, встановлені в ході проведення перевірки відносно контрагента - ТОВ «Промтехноопт» та неподання на перевірку документів, підтверджуючих використання придбаних товарів у господарській діяльності позивача. Крім того, позивачем як податковим агентом у звітах 1-ДФ не повідомлено податковий орган про суми виплачених доходів ФО-П за отримані товари.
Представник позивача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 ОСОБА_1 - в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві, та просив позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача - Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби Липитинська О.А.- в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, посилаючись на обставини, викладені у запереченнях.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.
ОСОБА_4 зареєстрований виконавчим комітетом Харківської міської ради 07.08.2009 року як фізична особа-підприємець, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи НОМЕР_5 (а.с.15).
Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 зареєстрований як платник податку на додану вартість з індивідуальним номером НОМЕР_1, що підтверджується свідоцтвом НОМЕР_6 (а.с. 16), протягом 4 кварталу 2010 року - 2011 року перебував на загальній системі оподаткування, здійснював виробництво електричних ламп та освітлювального устаткування.
Західною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Харкова Харківської області Державної податкової служби була проведена документальна планова перевірка дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 за період з 01.10.2010 по 31.12.11 року. За результатами перевірки було складено акт перевірки № 310/172/НОМЕР_1 від 18.04.2012 року (а.с. 20-43), в якому податковим органом встановлені порушення:
- п.4 ст.14 ДКМУ «Про прибутковий податок з громадян», а саме перекручення даних декларації про доходи за 2011р. внаслідок невірного визначення сум валових витрат, що призвело до заниження об'єкту оподаткування у 2011р., донараховано податку на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності в сумі -66810,13грн.;
- п. 198.3 ст. 198. Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податку на додану вартість у сумі 9117,00 грн.;
- п.п. "б" п. 176.2 ст. 176 Податкового Кодексу України, неповідомлення до ДПІ за ф.1-ДФ за 2,4 кв.2011р., відомостей про суми сплаченого доходу ФО-П за отримані товари та послуги, в результаті чого нараховані штрафні санкції у сумі 510,00 грн..
Не погодившись з висновками акту перевірки, позивач звернувся до податкового органу із запереченнями до акту перевірки (а.с.44-51). За результатами розгляду зазначених заперечень податковий орган відмовив в їх задоволенні та залишив висновки акту перевірки без змін, про що повідомив позивача листом № 1467/10/17-02-15 від 10.05.12 року (а.с. 52-55)
На підставі зазначеного акту перевірки податковим органом були винесені податкові повідомлення-рішення:
- № 0000171721 від 15.05.2012 року, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у розмірі 82750,86 грн., в тому числі основний платіж - у сумі 66172,69 грн., штрафні (фінансові) санкції - у сумі 16543,17 грн.(а.с. 17);
- № 0000161721 від 15.05.2012 року, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 11396,25 грн., в тому числі основний платіж - у сумі 9117,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - у сумі 2279,25 грн.(а.с. 19);
- № 0000181721 від 15.05.12 року, яким позивачу визначено суму штрафних (фінансових) санкцій з податку на доходи, що сплачуються податковим агентам із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, у розмірі 510,00 грн.(а.с.18).
Щодо позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000171721 від 15.05.12 року судом встановлено наступне.
Як вбачається з акту перевірки, підставами для винесення податкового повідомлення-рішення № 0000171721 від 15.05.12 року стало встановлення в ході проведення перевірки факту віднесення позивачем до складу витрат витрат у сумі 395327,86 грн., які не пов'язані з веденням господарської діяльності, та витрат, не підтверджених відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами.
З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Промтехноопт» та ФО-П ОСОБА_4 було укладено договір поставки № 240601 від 24.06.2011 року, предметом якого було придбання позивачем джерел живлення, прозорого пластику, світлодіодів, інших матеріалів та комплектуючих виробів для виготовлення освітлюючого обладнання. Відповідно до умов зазначеного договору транспортування отриманого товару здійснювалося позивачем.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання договору контрагентом позивача, ТОВ «Промтехноопт», були виписані рахунки - фактури №1-00000012 від 25.06.11 року, №1-00000013 від 25.06.11 року (а.с.89, 91), видаткові накладні №РН-0000009 від 25.06.11 року від 15.02.2011р. №РН-0000008 від 25.06.11 року та податкові накладні №710 від 25.06.2011р. №711 від 25.06.2011р. (а.с. 94-97).
Як вбачається з наданих представником позивача первинних документів на подальшу реалізацію товару, придбаного у ТОВ «Промтехноопт», вони були реалізовані ФО-П ОСОБА_6 (а.с.98-105).
При дослідженні в судовому засіданні копій долучених до матеріалів справи податкових накладних та інших первинних документів по взаємовідносинам ФО-П ОСОБА_4 з ТОВ «Промтехноопт» встановлено, що вони не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.
В матеріалах справи містяться копії платіжних доручень та банківської виписки, якими перераховано на користь ТОВ «Промтехноопт» (а.с.90, 92-93), що підтверджують факт сплати грошових коштів за поставлений товар за договором.
Також судом встановлено, що відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців ТОВ «Промтехноопт» за перевіряємий період (з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року) знаходилось за юридичною адресою (а.с.174-179).
Суд при вирішенні спору виходить з положень податкового законодавства, чинного на момент здійснення позивачем господарських операцій з ТОВ «Промтехноопт».
Так, до 01.01.2012 року частково діяв Декрет Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» № 13-92 від 26.12.92р., з урахуванням окремих особливостей, викладених у пункті 1 підрозділу 8 розділу XX Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI.
Статтею 13 вказаного Декрету врегульовано об'єкт оподаткування від здійснення громадянами підприємницької діяльності без створення юридичної особи.
Так, згідно ч. 3 ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» до складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".
Тобто зазначена норма вказує на те, що витрати суб'єкта господарювання, який не є платником податку на прибуток, але надає звітність про доходи від заняття підприємницької діяльністю, формуються у тому ж порядку, як у платників податку на прибуток.
Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" втратив чинність з 01.04.2011 року. Тому з зазначеної дати для визначення складу витрат слід застосовувати відповідні норми розділу ІІІ Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Відповідно до п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.
Відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
З досліджених судом в ході розгляду справи доказів встановлено реальність здійснених операцій між ФОП ОСОБА_4 та його контрагентом - ТОВ «Промтехноопт», наявність у позивача первинних документів, які є підставою для формування витрат по господарським операціям з придбання товарів, а також документів, що підтверджують використання вказаних товарів у власній господарській діяльності.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що операції мали реальний характер, висновок про завищення витрат ФО-П ОСОБА_4 у червні 2011 року на 86900 грн. є необґрунтованим, тому податкове повідомлення-рішення №0000171721 від 15.05.2012р. в частині нарахування суми податкового зобов'язання у розмірі 18172,47 грн., в тому числі: за основним платежем - 14537,98 грн., за штрафними(фінансовими) санкціями - 3634,49 грн. підлягає скасуванню. (а.с.243 - розрахунок сум податкових зобов'язань в розрізі контрагентів згідно податковому повідомленню - рішенню №0000171721 від 15.05.2012р.)
Щодо завищення позивачем витрат по взаємовідносинам з контрагентами, по яких лічиться кредиторська заборгованість у сумі 296651,86 грн., судом встановлено наступне.
Згідно наданих до перевірки пояснень ФО-П ОСОБА_4(а.с.147) та первинних документів, копії яких долучені до матеріалів справи (а.с.71-77), на кінець перевіряємого періоду - на 31.12.2011р. лічилася кредиторська по наступним контрагентам:
- ТОВ "Факторіал" - у сумі 29151,76 грн. (без ПДВ), яка виникла на підставі того, що 29.12.2011р. ФО-П ОСОБА_4 було отримано товарів по ВН № РН14-00028 на суму 28160,33 грн. (без ПДВ), та згідно акту № РН14-00028 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.12.2011р. виконано послугу по порізці матеріалу, але оплату за отриманий товар та послуги станом на 31.12.2011р. не здійснено, та залишків товару на кінець перевіряємого періоду не лічиться;
- ФО-П ОСОБА_7 - у сумі 145534,60 грн., яка виникла на підставі того, що 28.12.2011р. ФО-П ОСОБА_4 було отримано товарів по ВН № СО-0000001, але оплату за отриманий товар станом на 31.12.2011р. не здійснено, та залишків товару на кінець перевіряємого періоду не лічиться;
- ФО-П ОСОБА_8 - у сумі 121965,50 грн., яка виникла на підставі того, що 20.10.2011р. ФО-П ОСОБА_4 було отримано товарів по ВН № 4-00000001, але оплату за отриманий товар станом на 31.12.2011р. не здійснено, та залишків товару на кінець перевіряємого періоду не лічиться.
Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України, яка регламентує оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи -підприємця.
При цьому, оскільки виручкою фізичної особи - підприємця вважається дохід, отриманий у грошовій та негрошовій формі, то датою при формуванні загального оподатковуваного доходу є дата фактичного надходження коштів на банківський рахунок (у касу) або отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів, тобто застосовується касовий метод. До складу витрат включаються тільки витрати, які пов'язані з отриманням доходу та підтверджені відповідними документами про їх оплату.
Згідно з п. 3.9 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 24.12.2010 N 1025, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 р. за N 1425/18720, у графі 10 відображаються фактично понесені інші витрати, безпосередньо пов'язані з одержанням доходу, які не зазначені у графах 6 та 9, включаючи вартість оплачених виконаних робіт та наданих послуг.
Однак, позивачем були сформовані витрати по операціях з придбання товарів без факту оплати за них, що не заперечувалося ані в ході перевірки, ані в ході розгляду справи судом, що є порушенням п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України.
Таким чином, висновок про завищення витрат позивача на суми вартості отриманого товару від ТОВ "Факторіал", ФО-П ОСОБА_7, ФО-П ОСОБА_8 є обґрунтованим, а позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Щодо висновку податкового органу про завищення витрат в сумі 6187,00 грн., які є відсотками банку за зняття готівки з розрахункового рахунку позивача, судом встановлено наступне.
Як при проведенні перевірки, так і в ході судового розгляду справи позивачем не було надано документів, що підтверджують використання готівки, знятої ФО-П ОСОБА_4 з відкритого на його ім'я, як фізичної особи-підприємця розрахункового рахунку НОМЕР_7 в ПАТ «АКБ «Базіс», в його господарській діяльності.
Суд зазначає, що діючим законодавством не встановлено будь-яких обмежень або форм звітності щодо напрямків використання фізичною особою - підприємцем готівки, яка знята з його рахунків у банку, а також не визначено спеціального обов'язку використовувати зняту готівку у власній господарській діяльності.
Таким чином, позивач має право витрачати зняту з власного рахунку готівку на будь-які цілі, в тому числі для задоволення своїх власних потреб як фізичної особи.
З огляду на зазначене, за умови недоведення під час перевірки та в ході судового розгляду справи того, що знята готівка в повному обсязі використана в господарській діяльності ФО-П ОСОБА_4, витрати на оплату відсотків банку за її зняття не можуть бути віднесені до складу витрат, оскільки не є пов'язаними з господарською діяльністю позивача.
Таким чином, висновок податкового органу про відсутність документального підтвердження зв'язку понесених витрат на оплату відсотків банку з господарською діяльністю позивача є правомірним, а податкове повідомлення-рішення в цій частині скасуванню не підлягає.
Крім того, за результатами перевірки встановлено, що ФО-П ОСОБА_4 за товарним чеком від 28.12.11 року сплачено готівкою 1839,00 грн. ФО-П ОСОБА_9 за дві цифрові рамки та два флеш-накопичувача. Вказані товари не рахуються на залишках, фактів їх продажу також не встановлено.
Як було зазначено у письмових запереченнях до акту перевірки від 28.04.12 року, вказані товари були використані у виробництві продукції, яка реалізована у 2012 році (а.с.44-51).
Крім того, в ході проведення перевірки не встановлено використання у підприємницькій діяльності товарів та їх відвантаження контрагентам позивача, отриманих на підставі наступних видаткових накладних:
- № АХ-Х2052 від 26.12.2011р. від постачальника ТОВ "Авер-тех" на загальну суму 3558,00 грн., в т.ч. ПДВ 593,00 грн. (самоклеюча плівка 751 Сg, 50 кв.м.);
- № МО-РН-1567/12 від 26.12.2011р. від постачальника ТОВ "Модус ЛТД" на загальну суму 1976,80 грн., в т.ч. ПДВ 329,47 грн. (полікарб.монол. прозорий 4мм*2050*3050 з підготовкою до продажу 6,253 кв.м.);
- № 16055 від 27.12.2011, від постачальника ТОВ "Віаком" на загальну суму 5102,40 грн., в т.ч. ПДВ 850,40 грн. (гніздо на кабель, вилка на плату, трубка термоусадочна, контакти для розйому);
- № 16157 від 29.12.2011р. від постачальника ТОВ "Віаком" на загальну суму 2,28 грн., в т.ч. ПДВ 0,38 грн. (контакти для розйому (100шт.) 0,4);
- № РН-0001152 від 30.12.2011р, від постачальника ТОВ "Світелком" на загальну суму 544,30 грн., в т.ч. ПДВ 90,72 грн. (мережевий адаптер 24V-1А 10шт.);
- № РН-0001151 від 30.12.2011р. від постачальника ТОВ "Світелком" на загальну суму 471,71 грн., в т.ч. ПДВ 78,62 грн. (мережевий адаптер 24V-1А, 5шт., джерело живлення 3 шт.);
- № РН-0001150 від 30.12.2011р. від постачальника ТОВ "Світелком" на загальну суму 2380,27 грн., в т.ч. ПДВ 396,71 грн. (мережевий адаптер 24V-1А 12шт., джерело живлення 25 шт., мікросхема МВІ 6651GST 7 шт.);
- № РН-0001149 від 30.12.2011р. від постачальника ТОВ "Світелком" на загальну суму 1328,26 грн., в т.ч. ПДВ 221,38 грн. (мережений адаптер 24V-1А 25шт.);
- № РН-0001153 від 30.12.2011р. від постачальника ТОВ "Світелком" на загальну суму 179,60 грн., в т.ч. ПДВ 29,93 грн. (мережений адаптер 24V-1А 5шт.);
- № РН-0001148 від 29.12.2011р. від постачальника ТОВ "Світелком" на загальну суму 3629,04 грн., в т.ч. ПДВ 604,84 грн. (мережений адаптер 24V-1А 100шт.);
- № РН-0001154 від 30.12.2011р. від постачальника ТОВ "Світелком" на загальну суму 544,30 грн., в т.ч. ПДВ 90,72 грн. (мережений адаптер 24V-1А 10шт.);
- № РН14-00028 від 29.12.2011р. від постачальника ТОВ "Факторіал" на загальну суму 33792,40 грн., в т.ч. ПДВ 5632,07 грн. (двостороння клейка стрічка, плівка транслюцентна, плити, тощо);
- акт № РН14-00028 від 29.12.2011р. від постачальника ТОВ "Факторіал" на загальну суму 1189,72 грн., в т.ч. ПДВ 198,28 грн. (порізка матеріалу).
Як відображено в акті перевірки та підтверджується копією Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність позивача за період з 01.04.11 року (а.с.224-242), залишків нереалізованих товарних запасів, сировини, матеріалів тощо на початок та кінець звітного податкового періоду позивач не мав (графи 2, 11 Книги обліку доходів і витрат не заповнені).
Суд зазначає, що позивачем ані до суду, ані до перевірки не надані жодні первинні документи щодо переробки придбаних товарів в межах перевіреного періоду, а посилання представника позивача на відсутність обов'язку відображення вартості готової продукції на залишках станом на початок та кінець звітного періоду у Книзі обліку доходів і витрат є безпідставним, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 3.2 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 24.12.2010 N 1025, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 р. за N 1425/18720, у графах 2 та 11 відображається сума нереалізованих товарних запасів, сировини, матеріалів тощо на початок та на кінець звітного податкового періоду (року), яка виводиться в грошовій формі, виходячи із ціни їх придбання.
Відповідно до п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 р. N 246 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 р. за N 751/4044, запаси - активи, які: утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності; перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва; утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.
Відповідно до п. 3 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. N 87, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 червня 1999 р. за N 391/3684, активи - ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому.
З огляду на зазначене, у графах 2 та 11 Книгу обліку доходів та витрат підлягає відображенню, в тому числі і вартість готової продукції, яка є запасом.
Суд не приймає до уваги в якості належного доказу правомірності відображення витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість надані представником позивача калькуляції вартості продукції, яка виготовляється ФО-П ОСОБА_4 (а.с.193-200), оскільки вказаними калькуляціями не підтверджується фактичне вчинення господарських операцій по обробці та використанню у виробництві товарів як комплектуючих до продукції, яка виробляється позивачем.
Таким чином, позивач не має ані документального підтвердження наявності придбаних товарів та готової продукції у залишках запасів (не заповнені графи 2, 11 Книгу обліку доходів та витрат, надані пояснення про відсутність залишків), ані документального підтвердження здійснення переробки придбаних товарів (комплектуючих) у готову продукцію.
З огляду на зазначене, позивачем не доведено зв'язку понесених витрат, в тому числі сплаченого у їх складі ПДВ, при придбанні товарів у ФО-П ОСОБА_9, ТОВ «Авер-тех», ТОВ «Модус ЛТД», ТОВ «Віалком», ТОВ «Світелком», ТОВ «Факторікал» з його господарською діяльністю.
Таким чином, суд приходить до висновку про підтвердження висновків податкового органу щодо завищення позивачем витрат на суму 1839 грн. та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 9116,50 грн.
Щодо позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000181721 від 15.05.12 року, судом встановлено наступне.
Позивач в перевіреному періоді підприємницьку діяльність здійснював самостійно без найманих працівників.
Позивачем були укладені договори підряду №1/11 від 01.06.11 року та № 3 від 01.10.11 року з громадянином ОСОБА_10 та №2/11 від 01.06.11 року та №2/11 від 01.10.11 року з громадянином ОСОБА_11, підписані акти здачі-приймання робіт, виплачена винагорода.
Відповідно до п.п. 14.1.180 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу;
Відповідно до п.п. б п. 176.2 ст. 176 Податковий кодекс України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані, зокрема, подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.
Представником позивача в судовому засіданні не заперечувалося ненадання інформації у звітах форми 1-ДФ щодо сум виплаченого доходу фізичним особам ОСОБА_10, ОСОБА_11, чим порушено вимоги п.п. б п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України.
Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про скасування податкового повідомлення - рішення від 15.05.2012р. №0000181721 не підлягають задоволенню через їх необґрунтованість.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 8-14, 17, 50, 70, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 15.05.2012р. №0000171721 в частині визначення податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в загальній сумі - 18172,47 грн., в тому числі: за основним платежем - 14537,98 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 3634,49 грн.
В скасуванні податкових повідомлень-рішень Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 15.05.2012р. №0000161721, від 15.05.2012р. №0000181721 та від 15.05.2012р. №0000171721 в частині визначення податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в загальній сумі - 64543,39 грн., в тому числі: за основним платежем - 51634,71 грн., за штрафними(фінансовими) санкціями - 12908,68 грн. - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 24 вересня 2012 року
Суддя Білова О.В.