15 жовтня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/5696/12
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Супруна Є.Б.,
при секретарі - Дубовик О.І.,
за участю:
представника позивача - Бутенко І.А.,
представника відповідача - Михайліченко Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Полтавапропангаз" до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень, -
31 серпня 2012 року Приватне акціонерне товариство "Полтавапропангаз" (далі - ПрАТ "Полтавапропангаз", позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (далі - Карлівська МДПІ, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень №0000082301 від 14 серпня 2012 року про нарахування податку на прибуток у розмірі 34 037,50 грн. та № 0022181701 від 14 серпня 2012 року про нарахування податку з доходів фізичних осіб у розмірі 7 777,16 грн.
Мотивуючи свої вимоги позивач стверджує, що висновки акту перевірки від 19.07.2012 р. №80/22/31310365 щодо порушення ПрАТ "Полтавапропангаз" п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого підприємству донараховано податок на прибуток у сумі 27 230,00 грн., та пп.164.2.17 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету на суму 6 221,73 грн., суперечать чинному законодавству, а оскаржувані податкові повідомлення - рішення, що ґрунтуються на висновках перевірки є протиправними та підлягають скасуванню.
Позивач зазначає, що господарські операції з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 щодо надання автотранспортних послуг по перевезенню скрапленого газу підтверджуються оформленими належним чином відповідними бухгалтерськими документами, а саме: рахунками на оплату наданих автотранспортних послуг, актами прийому-здачі виконаних робіт та видатковими накладними постачальників, від яких отримано скраплений газ. Оприбуткований належним чином скраплений газ, який був доставлений автоперевізником ОСОБА_3 до пунктів розвантаження підприємства, в подальшому був використаний у господарській діяльності ПрАТ "Полтавапропангаз". При цьому позивач зазначає, що серед переліку підтверджуючих документів, визначеному ст.44 Податкового кодексу України, на підставі яких платник податків повинен вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, товарно - транспортні накладні не значаться.
Також позивач наголошував на тому, що ПрАТ "Полтавапропангаз" не було зобов'язане нараховувати податок з доходів фізичних осіб на суму списаної заборгованості у зв'язку з несплатою такого податку ФОП ОСОБА_4 за відпущений йому скраплений газ, оскільки згідно зі ст. 4.2.11 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" фізична особа самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.
Відтак, на думку позивача, в діях ПрАТ "Полтавапропангаз" відсутні порушення податкового законодавства.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити.
Відповідач проти позову заперечував посилаючись на те, що господарські операції в період з 01 липня 2010 року по 31 березня 2011 року щодо надання ФОП ОСОБА_3 автотранспортних послуг ПрАТ "Полтавапропангаз" по перевезенню скрапленого газу не підтверджуються належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами. Так, у товарно - транспортних накладних не заповнено розділ "Відомості про вантаж", окремі графи №3 "Назва продукції, товару (вантажу) або № контейнера". До того ж зі змісту зазначених товарно - транспортних накладних неможливо ідентифікувати особу, яка одержала вантаж, не зазначено реквізитів доручення.
Також відповідач зазначив, що ПрАТ "Полтавапропангаз" порушено вимоги податкового законодавства щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб в результаті реалізації гр. ОСОБА_4 скрапленого газу на суму 41 478,25 грн., за який останній не розрахувався, у зв'язку з чим дебіторська заборгованість за вказаним правочином була списана як безнадійна без нарахування податку з доходів фізичних осіб податковим агентом.
Звідси, на думку відповідача, податкові повідомлення - рішення від 14 серпня 2012 року №0000082301 та № 0022181701 прийняті правомірно, а позовні вимоги ПрАТ "Полтавапропангаз" - необґрунтовані і задоволенню не підлягають.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення проти позову та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши залучені до матеріалів справи та зібрані судом письмові докази, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступних висновків.
З матеріалів справи суд встановив, що ПрАТ "Полтавапропангаз" (Полтавська область, смт. Чутове, вул. Короленка, 4) зареєстроване як юридична особа Чутівською районною державною адміністрацією Полтавської області 16 січня 2001 року, ідентифікаційний код 31310365. До видів діяльності позивача за КВЕД за даними Головного управління статистики у Полтавській області відносяться: оптова торгівля паливом, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту, роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, не віднесеними до інших групувань, інші монтажні роботи, технічне обслуговування та ремонт автомобілів, інші види оптової торгівлі.
З 21 червня 2012 року по 12 липня 2012 року на підставі направлень від 20 червня 2012 року № 000110, № 000111, №000112 та №000113, від 05 липня 2012 року №000121, згідно з пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України та наказів Карлівської МДПІ №262 від 20 червня 2012 року працівниками Карлівської МДПІ була проведена позапланова виїзна перевірка ПрАТ "Полтавапропангаз" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2010 року по 31 грудня 2011 року, результати якої оформлено актом від 19 липня 2012 року №80/22/31310365 (т.1, а.с.13-33).
Висновками акту перевірки встановлено, зокрема порушення підприємством:
- п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого донараховано податок на прибуток в сумі 27 230,00 грн.;
- пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету в період, що перевірявся на суму 6 221,73 грн.
На підставі зазначеного акту перевірки Карлівською МДПІ були винесені податкові повідомлення-рішення від 14 серпня 2012 року №0022181701 (т.2, а.с.4), яким ПрАТ "Полтавапропангаз" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів у вигляді заробітної плати у розмірі 7 777,16 грн. (6 221,73 грн. - за основним платежем, 1 555,43 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) та №0000082301 (т.2, а.с.5), яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 34 037,50 грн. (27 230,00 грн. - за основним платежем, 6 807,50 - за штрафними (фінансовими) санкціями).
Не погодившись із висновками контролюючого органу, позивач оскаржив зазначені податкові повідомлення-рішення до суду.
Відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню від 14 серпня 2012 року №0000082301, суд виходить з наступного.
Правові відносини з приводу формування валових витрат врегульовані Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" (чинного на час виникнення спірних правовідносин), згідно з пунктом 5.1 статті 5 якого валові витрати виробництва та обігу -це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Підпунктом 5.2.1 п.5.2 ст.5 вказаного Закону передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Підпунктом 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.
Як свідчать матеріали справи фактичною підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення взято висновок перевірки про заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на прибуток за наслідками господарських операцій з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 у зв'язку з наданням останньою транспортних послуг ПрАТ "Полтавапропангаз" щодо перевезення скрапленого газу.
Так, між ФОП ОСОБА_3 та ПрАТ "Полтавапропангаз" укладено договори перевезення №1-12/04-2010 від 12 квітня 2010 року (т.1, а.с.75) та №1-08/01-2011 від 08 січня 2011 року (т.1, а.с.74).
У відповідності до вказаних договорів перевізник (ФОП ОСОБА_3) надає у розпорядження замовника (ПрАТ "Полтавапропангаз") транспортний засіб для перевезення скрапленого газу, а замовник здійснює оплату наданих автопослуг.
На підтвердження факту здійснення вказаної господарської операції позивачем надано бухгалтерські та податкові документи, а саме:
- платіжні доручення;
- рахунки;
- талони замовника;
- акти прийому - здачі виконаних послуг;
- товарно - транспортні накладні.
Заперечуючи право позивача на формування валових витрат за наслідками господарських відносин з ФОП ОСОБА_3, перевіряючими зроблено посилання на невідповідність товарно - транспортних накладних, а саме незаповнення розділу "Відомості про вантаж", окремі графи №3 "Назва продукції, товару (вантажу) або № контейнера". Окрім того зі змісту зазначених товарно - транспортних накладних неможливо ідентифікувати особу, яка одержала вантаж, не зазначено реквізитів доручення.
У зв'язку з цим суд звертає увагу на те, що згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.1999 р. №996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
На підтвердження реальності господарських операцій представником позивача для приєднання до матеріалів справи були надані товарно-транспортні накладні, в яких відображено факти перевезень придбаних у ПП "Кремнет" товарів (гранвідсів, щебінь, пісок, мазут, арматура).
Відповідно до підпунктів 11.1, 11.3-11.4 пункту 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. №363 (далі - Правила перевезень), основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.
Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.
Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.
Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри (пункт 11.6 Правил перевезень).
На підтвердження транспортування товару позивачем долучено до матеріалів справи товарно - транспортні накладні, в яких відображено факти перевезень ФОП ОСОБА_3 зрідженого газу. При цьому у розділі "Відомості про вантаж" вказаних товарно-транспортних накладних не заповнено жодної графи, окрім №3 "Назва продукції, товару (вантажу) або № контейнера". Окрім того у товарно - транспортних накладних відсутні відмітки перевізника та не зазначено реквізитів доручення чи будь-якого іншого документу на особу, яка одержала вантаж.
Таким чином відсутність доказів реального переміщення товару свідчить про неправомірність включення до валових витрат сум коштів сплачених за послугу з перевезення вантажу. Відсутність доказів реального вчинення господарської операції у свою чергу виключає правомірність визначення платником податкового зобов'язання з податку на прибуток за такою операцією, незважаючи на наявність податкових накладних, що за формою відповідають вимогам чинного законодавства, а також доказів сплати продавцю вартості товару.
Отже, аналізуючи вищевикладені норми законодавства та долучені до матеріалів справи докази, суд приходить до висновку, що Карлівською МДПІ правомірно збільшено суму грошового зобов'язання ПрАТ "Полтавапропангаз" за платежем податок на прибуток приватних підприємств за результатами господарських взаємовідносин з фізичною особою підприємцем ОСОБА_3
Тому в частині вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0000082301 від 14 серпня 2012 року слід відмовити.
У свою чергу надаючи оцінку податковому повідомленню-рішенню від 14 серпня 2012 року №0022181701, слід зазначити наступне.
Відповідно до пп.9.12.1 ст. 9 Закону України від 22.05.2003 р. № 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту.
Якщо фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності або фізична особа, яка сплачує ринковий збір, отримує інші доходи, ніж визначені у підпункті 9.12.1 цього пункту, то такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Законом для платників податку, що не є такими суб'єктами підприємницької діяльності (пп.9.12.2 ст. 9 цього ж Закону).
До спеціального законодавства належить спеціальна (спрощена) система оподаткування згідно з Указом Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" та звичайна (загальна) система оподаткування згідно з розділом ІV Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян".
Відповідно до ст. 6 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" платник єдиного податку не є платником податку на доходи фізичних осіб саме від здійснення того виду підприємницької діяльності, дохід від якого обкладається єдиним податком.
Як свідчать матеріали справи фактичною підставою для винесення податкового повідомлення - рішення №0000082301 від 14 серпня 2012 року взято висновок перевірки про порушення позивачем порядку утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету за наслідками господарських взаємовідносин з гр. ОСОБА_4
У ході судового розгляду встановлено, що ПрАТ "Полтавапропангаз" було реалізовано гр. ОСОБА_4 скраплений газ. Проте, за поставлений товар останній не розрахувався.
У зв'язку з цим позивачем на адресу ФОП ОСОБА_4 17 вересня 2006 року за вих.№11/212 (т.2, а.с18) була надіслана претензія з проханням негайно погасити всю суму заборгованості у розмірі 60 608,32 грн. в добровільному порядку.
Проте, заборгованість підприємцем була погашена не в повному розмірі.
Після перебігу строку позовної давності 30 грудня 2010 року ПрАТ "Полтавапропангаз" винесено наказ №79 про списання простроченої заборгованості на суму 41 478,25 грн. (т.2, а.с.17), яким на підставі акту звірки розрахунків з контрагентом ОСОБА_4 від 20 грудня 2010 року у зв'язку зі спливом строку позовної давності списано дебіторську заборгованість по товару (зріджений газ), поставленому фізичній особі - підприємцю ОСОБА_4 всього на суму 41 478,25 грн.
Збільшуючи позивачу суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, Карлівська МДПІ керувалася приписами листа ДПА України від 13 березня 2006 року №2241/6/17-0716, у відповідності до якого у разі виникнення у підприємства господарських взаємовідносин з фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності для уникнення подвійного оподаткування доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності підприємством при укладанні з ними господарських договорів та з метою наявності достатніх підстав для неутримання податку з доходів у фізичних осіб у джерела виплати доходів таким фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності має вимагати у останніх копії свідоцтва про реєстрацію підприємницької діяльності, свідоцтва про сплату єдиного податку, платіжних документів про сплату єдиного податку або авансових платежів податку з доходів фізичних осіб та пред'явити зазначені документи на вимогу працівників податкової служби під час проведення перевірки.
При цьому представник відповідача у своїх запереченнях на позов зазначив, що на момент проведення позапланової перевірки ПрАТ "Полтавапропангаз" на підприємстві зазначені документи були відсутні.
Однак, представник позивача на вимогу суду надав докази на підтвердження факту витребування вказаних документів у свого контрагента, а саме - копію свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4, який перебуває на загальній системі оподаткування (т.1, а.с. 265).
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що Карлівською МДПІ безпідставно збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковим агентом, оскільки у відповідності до вимог ст.4.2.11. Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" фізична особа самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.
Тому податкове повідомлення - рішення від 14 серпня 2012 року №0022181701 є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно з ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем надано суду достатньо доказів для підтвердження правомірності винесення ним податкового повідомлення - рішення №0000082301 від 14 серпня 2012 року, тоді як правомірність податкового повідомлення - рішення №0022181701 від 14 серпня 2012 року доведена не була.
Таким чином, позов підлягає задоволенню частково.
Відповідно до ч.3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби № 0022181701 від 14 серпня 2012 року.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Полтавапропангаз" (ідентифікаційний код 31310365) частину грошових витрат пов'язаних зі сплатою судового збору у розмірі 92 грн. 00 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено 22 жовтня 2012 року.
Суддя Є.Б. Супрун