Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002
м. Миколаїв.
15.10.2012 р. справа № 2а-3802/12/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Єнтіної А.П., при секретарі судового засідання Западнюк К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовомРегіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів Державної податкової служби України в Миколаївській області, вул. Нікольська, 47, м. Миколаїв,54001
доФізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
простягнення фінансових санкцій в сумі 1000 грн.
Регіональне управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів Державної податкової служби України в Миколаївській області (далі - Департамент) звернулось до суду з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1.) про стягнення фінансових санкцій у сумі 1000 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23.10.2009 року стосовно відповідача прийнято рішення № 140615 про застосування фінансових санкцій на суму 1000 грн., але відповідач зазначеної суми не сплатив.
Представник позивача у судове засідання не з'явився.
Відповідач у судове засідання не з'явився, ухвала суду про відкриття провадження в адміністративній справі та повістка, надсилались на адресу ОСОБА_1, але повернулись без вручення адресату з вказівкою пошти "за закінчення терміну зберігання".
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.
09.10.2009 року Державною податковою адміністрацією України у Миколаївській області проведено перевірку відповідача, в ході якої були виявлені порушення статті 6 Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" №18-92 від 26.12.1992 року, (далі-Декрет №18-92), а саме роздрібна торгівля тютюновими виробами, що перевищують максимальний рівень цін, задекларований виробником або імпортером таких тютюнових виробів, про що було складено акт №1151/14/00/23/НОМЕР_1 від 09.10.2009 року.
23.10.2009 року, на підставі даного акту, за вказані порушення, на підставі частини 2 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" № 481/95-BP від 19.12.1995 року (далі- Закон № 481/95), позивачем було прийняте рішення № 140615 про застосування до відповідача фінансових санкцій в сумі 1 000 грн., яке було отримане відповідачем 29.10.2009 р.
Відповідач з зазначеним рішенням про застосування фінансових санкцій не погодився та оскаржив його у судовому порядку.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.08.2010 року по справі № 2а-6637/09/1470 у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено повністю. Не погоджуючись з цим рішенням суду, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалою 27.10.2011 року залишив постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.08.2010 року без змін.
Таким чином, на час розгляду справи фінансові санкції на суму 1 000 грн. відповідачем не сплачені.
Відповідно до ст. 6 Декрету встановлення максимальних роздрібних цін на підакцизні товари здійснюється виробниками або імпортерами цих товарів шляхом декларування таких цін.
Згідно з п. 12 ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95 до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, - 100 відсотків вартості наявних у суб'єкта господарювання тютюнових виробів, але не менше 1000 гривень.
Згідно з частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС), розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості
Відповідно до частини 1 статті 71 КАС, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 Кодексу.
Ураховуючи, що доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідачем не надано, позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 фінансових санкцій у сумі 1000 грн., підлягають задоволенню повністю.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно з частиною 4 статті 94 КАС, стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету Центрального району 21081100, МФО 826013, ЄДРПОУ 37992781, р/р 31115106700006 Банк УДКС України у Миколаївській області суму фінансових санкцій в розмірі 1000 (одна тисяча) грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Суддя А. П. Єнтіна
Повний текст складено 17.10.2012 р.