Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002
м. Миколаїв.
24.10.2012 р. Справа № 2а-4572/12/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Желєзного І.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомКазанківського районного центра зайнятості, (вул. Миру, 226-А, смт. Казанка, Казанківський район, Миколаївська область, 56000)
доОСОБА_1, (АДРЕСА_1)
простягнення 656 гривень 90 копійок,
Казанківський районний центр зайнятості звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 656 грн. 90 коп. виплаченої позивачем вартості громадських робіт за період працевлаштування відповідача робітником з благоустрою в Казанківській селищній раді.
Позивач просив слухати справу за відсутності представника позивача.
Відповідач просив слухати справу за його відсутності, у запереченнях проти позову зазначивши, що 656 грн. 90 коп., за стягненням яких звернувся до суду позивач, отримав від Казанківської селищної ради в якості заробітної плати за виконанані громадські роботи. Його неявка до центру зайнятості у встановлений для відвідування час була обумовлена виконанням вказаних робіт.
З огляду на те, що у матеріалах справи є достатньо даних про права та обов'язки сторін, та немає необхідності в особистих поясненнях представників сторін, суд ухвалив про слухання справи за їх відсутності в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд прийшов до висновку про безпідставність заявлених вимог, зважаючи на таке.
06.06.2012 року відповідачу було поновлено статус безробітного (заява від 06.06.2012) без виплати допомоги по безробіттю у зв'язку з тим, що відповідач раніше перебував на обліку і після того як був знятий не був працевлаштований.
Відповідач на момент звернення до центру зайнятості пенсію за віком чи пенсію за вислугу років не отримував, не працював, підприємницькою діяльністю не займався.
Відповідно до умов договору, укладеного між Казанківським районним центром зайнятості та Казанківською селищною радою 12.01.2012 року про організацію та проведення оплачуваних громадських робіт фінансування громадських робіт здійснюється роботодавцем за рахунок коштів позивача.
Відповідно до п.5 Положення про порядок проведення та організації оплачуваних громадських робіт (далі - Положення) -відповідач був залучений до оплачуваних громадських робіт. Фінансування оплачуваних громадських робіт проведено за рахунок позивача.
12.06.2012 року було укладено трудовий договір між Казанківською селищною радою (роботодавцем) та відповідачем, згідно умов якого ОСОБА_1 було працевлаштовано робітником з благоустрою.
Порядком реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, і безробітних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 року №219 (далі за текстом - Порядок) передбачено обов'язок центру зайнятості знімати з обліку громадян, які зареєстровані, як такі, що шукають роботу та безробітні у разі невідвідування безробітним центру зайнятості протягом 30 і більше календарних днів без поважних причин після закінчення встановленого строку відвідування з наступного дня після останнього відвідування. Останнє відвідування відповідачем центру зайнятості відбулось 11.06.2012 року. Наступна дата відвідування центру зайнятості була встановлена на 13.06.2012 року, на яку відповідач не з'явився та не повідомив про поважність причин невідвідування центру зайнятості.
Відповідно до Розпорядження Казанківської селищної ради №63-р-о від 12.07.2012 року відповідач був звільнений з оплачуваних громадських робіт на підставі п.4 ст. 40 КЗпП за прогули з 02.07.2012 року по 11.07.2012 року.
Відповідно до вказаного вище Порядку встановлено вичерпний перелік причин, які є поважними та закріплено обов'язок безробітного повідомляти про поважність причин невідвідування центру зайнятості та надання підтвердження наявності таких причин після закінчення дії поважних обставин.
Наказом від 08.08.2012 року позивачем було прийнято рішення про зняття відповідача з обліку за невідвідування центру зайнятості без поважних причин.
Позивач вважає, що за період з 12.06.2012 року по 30.06.2012 року (час фактичного виконання громадських робіт) Казанківським районним центром зайнятості було відшкодовано вартість оплачуваних громадських робіт в сумі 656 грн. 90 коп., які підлягають поверненню в зв'язку з позбавленням відповідача статусу безробітного. Відповідач вказані кошти добровільно не повернув, посилаючись на фактичне відпрацювання в період з 12.06.2012 року по 30.06.2012 року на громадських роботах в Казанківській селищній раді.
Відповідач отримав заробітну плату від Казанківської сільської ради в сумі 656 грн. 90 коп. за фактично відпрацьований час з 12.06.2012 року по 30.06.2012року на підставі договору про участь в оплачуваних громадських роботах від 12.06.2012 року. Зазначеним договором відповідачу був встановлений оклад в розмірі 1094 грн. на місяць, норма робочого часу 40 годин на тиждень.
Договір на участь в оплачуваних громадських роботах від 12.06.2012 року не передбачає випадків або можливості повернення отриманої заробітної плати за невідвідування центру зайнятості. Не передбачена зазначена можливість також і в договорі від 12.01.2012 року про організацію та проведення оплачуваних громадських робіт.
Крім того, судом встановлено, що згідно п.3.3. Договору від 12.01.2012 року оплата праці робітників, зайнятих на оплачуваних громадських роботах здійснюється роботодавцем за фактично виконану роботу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено суду законність та обґрунтованість своїх вимог. Наслідком невідвідування центру зайнятості відповідачем стало правомірне позбавлення його статусу безробітного. В той же час, позивачем не наведено суду норм законів якими передбачено можливість стягнення з фізичної особи отриманої ним заробітної плати за фактично виконану роботу.
Факт виконання відповідачем громадських робіт в період з 12.06.2012 року по 30.06.2012 року позивачем не оспорювався та підтверджений відповідними доказами .
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 11, 70, 71, 86, 159-163, 167, 254 КАС України, суд -
В задовленні позову відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.
Суддя І. В. Желєзний