Категорія №10.1
Іменем України
23 жовтня 2012 року Справа № 2а/1270/7402/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого - судді Прудника С.В.
при секретарі Шматковій Д.О.
за участю сторін:
представник позивача: не з'явився
відповідач: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління пенсійного фонду України в м. Кіровську Луганської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті єдиного соціального внеску у розмірі 1510,30 грн. , -
25 вересня 2012 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління пенсійного фонду України в м. Кіровську Луганської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті єдиного соціального внеску у розмірі 1510,30 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в м. Кіровську Луганської області як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з 30.07.2008. Відповідач обрав спрощену систему оподаткування та з 01.01.2011 є платником єдиного соціального внеску.
Згідно Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.010 №22-2, відповідачем до системи персоніфікованого обліку був поданий звіт за 2011 рік про нарахування єдиного соціального внеску фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності за формою таблиці 2 додатка 5.
Згідно поданого звіту відповідач самостійно визначив суму, на яку нараховується єдиний соціальний внесок. Так, за звітом розмір єдиного соціального внеску склав 4010,30 грн., але фактично відповідачем сплачено 2500,00 грн. Таким чином, станом на 01.09.2012 сума недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску склала 1510,30 грн.
У зв'язку із чим позивач просив стягнути з відповідача суму заборгованості.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав клопотання, у якому позов підтримав у повному обсязі та просив розглянути справу без його участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в м. Кіровську Луганської області як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з 30.07.2008 (а.с.7).
В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідачем до УПФУ в м. Кіровську Луганської області було подано звіт про суму нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік. Згідно із зазначеним звітом відповідачем була нарахована до сплати за 2011 рік сума єдиного внеску - 4010,30 грн. (а.с.8).
10.04.2012 позивачем було винесено вимогу №Ф-77.1 про сплату боргу у розмірі 4010,30 грн. (а.с.11).
Згідно картки особового рахунку відповідачем добровільно сплачено заборгованість у розмірі 2500,00 грн. та станом на 01.09.2012 сума недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску склала 1510,30 грн. (а.с.9,10).
Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 1 Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця;
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 цього Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»платниками єдиного внеску є роботодавці: фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців); фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту);
Відповідно до частини 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Абзацом першим частини 11 статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
Згідно з положеннями ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.
Частиною 11 статті 9 Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).
На підставі пункту 7 частини 1 статті 13 Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.
Частиною 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.
Відповідно до п.3.2 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України та зареєстрованому в Міністерстві юстиції 01.11.2010 року за №1014/18309 фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, самі за себе і за членів сім'ї, які беруть участь у провадженні підприємницької діяльності; особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями, самі за себе формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за базовим звітним періодом.
Базовим звітним періодом для них є календарний рік.
Звіт подається за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку.
Судом встановлено, що у добровільному порядку заборгованість відповідачем була сплачена частково у розмірі 2500,00 грн.
У зв'язку із несплатою відповідачем нарахованої суми єдиного внеску за 2011 рік у повному обсязі за ним виникла заборгованість, яка складає 1510,30 грн., що підтверджується карткою особового рахунку фізичної особи-підприємця.
У зв'язку із тим, що заборгованість з єдиного внеску добровільно відповідачем у повному обсязі сплачена не була, згідно з ч. 4 ст. 25 Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» УПФУ в м. Кіровську Луганської області на адресу відповідача була направлена вимога про сплату боргу від 10.04.2012 року №Ф-77.1.
Вимога про сплату боргу не була ані узгоджена відповідачем з органом Пенсійного фонду, ані оскаржена у встановленому порядку відповідачем не була. На час розгляду справи відповідач заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 1510,30 грн. не сплатив.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровську Луганської області підлягають задоволенню.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов Управління пенсійного фонду України в м. Кіровську Луганської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті єдиного соціального внеску у розмірі 1510,30 грн. задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (93800, АДРЕСА_1) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Кіровську Луганської області заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік в сумі 1510,30 грн. (одна тисяча п'ятсот десять гривень 30 копійок).
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст постанови складено 26 жовтня 2012 року.
СуддяС.В. Прудник