73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36
02 жовтня 2012 р. Справа № 5024/1056/2012
Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйова К.В. при секретарі Шандер К.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Обласного комунального виробничо-експлуатаційного підприємства "Держпром", м. Харків,
до відповідача 1: Генічеської районної державної адміністрації, м. Генічеськ,
відповідач 2: Генічеська міська рада Херсонської області, м. Генічеськ,
відповідач 3: Комунальне підприємство "Азовкомунсервіс", м. Генічеськ,
про витребування майна та стягнення 9 164,22 грн.
за участі представників сторін :
від позивача: не з'явився;
від відповідача 1: не з'явився;
від відповідача 2: не з'явився;
від відповідача 3: не з'явився.
Обставини справи: провадження у справі порушено за позовом про витребування належного позивачу майна (спецавтомобіля) із володіння відповідача-1, у зв'язку із припиненням дії договору від 22.06.2005р. № 139юр, на підставі якого це майно було передано відповідачу-1, а також про стягнення з відповідача-1 9 164,22 грн. штрафу, у зв'язку із неповерненням позивачу вказаного майна.
Сторони належним чином повідомлені про місце та час розгляду справи, але явку своїх представників у судове засідання не забезпечили. Про причини неявки не повідомили. До суду не надходило заяв, клопотань сторін щодо судового засідання 02.10.2012р. Суд не викликав у це засідання представників сторін та не визнавав обов'язковою явку цих представників в судове засідання.
Відповідач-1 надав відзив на позовну заяву (вх. № 2/2678), згідно із яким позовні вимоги не визнає, як в частині витребування із його володіння спірного майна, так і в частині стягнення з нього штрафу за неповернення спірного майна позивачу, з підстав відсутності вказаного майна у володінні відповідача-1 та, через це, й відсутності у відповідача-1 вини у неповерненні цього майна. Також, у відзиві стверджується про нарахування позивачем штрафних санкцій з порушенням ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України (понад шестимісячний строк).
Відповідач-2 відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав. Про причини цього не повідомив.
Відповідач-3 надав відзив на позовну заяву (вх. № 2/3474), згідно із яким позовні вимоги не визнає, стверджуючи, що спецавтомобіль отримано відповідачем-3 на підставі розпорядження виконавчого комітету відповідача-2. Будь-які договори між відповідачем-3 та відповідачем-1 стосовно передачі відповідачем-1 відповідачу-3 спірного майна та (або) умов подальшого використання цього майна відповідачем-3, стосовно умов та порядку повернення відповідачем-3 цього майна не укладалися. У зв'язку із цим, у відповідача-3 відсутні будь-які зобов'язання стосовно спірного майна перед позивачем або відповідачем-1. Також, відповідач-3 стверджує, що станом на час розгляду справи спірне майно (спецавтомобіль) розукомплектований та відновленню не підлягає.
Відповідно до ст. 77 ГПК України неявка представника сторони у судове засідання є підставою для відкладення розгляду справи у разі, якщо за його відсутності неможливо розглянути певну справу. Неявка представників сторін не унеможливлює розгляд справи № 5024/1056/2012. Розгляд справи за відсутності представників сторін, яких належно повідомлено про місце та час розгляду справи не є порушенням процесуальних прав сторін. Розгляд справи неодноразово відкладався : з 02.08.2012р на 21.08.2012р у зв'язку із необхідністю залучення до участі у справі відповідача-2 та відповідача-3, з 21.08.2012р. на 06.09.2012р. та з 06.09.2012р. на 25.09.2012р., у зв'язку із неявкою у судове засідання представників відповідача-2 та відповідача-3, неподанням цими відповідачами відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів.
Вивчивши матеріали справи, суд -
Виробничо - експлуатаційне підприємство "Держпром", правонаступником якого є позивач, що підтверджується витягом із статуту останнього (а.с.26-27), та відповідач-1 уклали між собою 22.06.2005р договір позики № 139юр (а.с.8-9) (надалі - Договір № 139). Згідно з п. 1.1. цього договору виробничо - експлуатаційне підприємство "Держпром" (позикодавець за договором), зобов'язалося безоплатно передати відповідачу-1 (користувач за договором) автомобіль ГАЗ 3307, держ. № 340-44 ХА, 1995 року випуску, колір синій, шасі 1548848, техпаспорт ХАС 649391, тип. спец. - мусоровіз, остаточною вартістю 4 836,74 грн. (надалі - спецавтомобіль), у позику, за актом прийому - передачі, який є невід'ємною частиною цього договору, а відповідач-1 зобов'язався повернути надану йому у позику річ у визначений цим договором термін.
Відповідно до п.3.3. Договору № 139 передача спецавтомобіля відповідачу-1 не спричиняє передачу відповідачеві-1 права власності на спецавтомобіль. Власником спецавтомобіля залишається Виробничо - експлуатаційне підприємство "Держпром", а відповідач-1 лише користується спецавтомобілем протягом строку дії Договору № 139.
Відповідно до п.3.2., п.4.1., п.9.1. Договору №139 вступ відповідача-1 у користування спецавтомобілем настає одночасно із підписанням сторонами акту прийому - передачі цього спецавтомобіля, а строк дії цього Договору №139 - з моменту підписання вказаного акту до 31.12.2005р. Відповідно до п.4.2. Договору № 139 строк дії цього договору, за погодженням його сторін, може бути продовжений. Згідно із п.9.5. Договору № 139, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору протягом 30 (тридцяти) календарних днів після закінчення строку його дії, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах.
Відповідно до п.5.1. та п.5.2. Договору № 139, у разі припинення договору відповідач-1 зобов'язаний протягом 2-х календарних днів повернути спецавтомобіль, за актом прийому-передачі, в належному стані, не гіршому ніж на час передачі цього спецавтомобіля відповідачеві-1.
Відповідно до п.7.2.1., п.7.2.2., п.7.2.3. Договору № 139 відповідач-1 зобов'язався використовувати спецавтомобіль відповідно до призначення цього автомобіля та умов Договору № 139, забезпечити збереження цього автомобіля, запобігати його пошкодженню і псуванню, своєчасно здійснювати поточний та інші види ремонтів цього автомобіля.
Відповідно до п.7.2.5. Договору № 139, у разі припинення або розірвання цього договору, відповідач-1 зобов'язався повернути Виробничо - експлуатаційному підприємству "Держпром" (або іншому, вказаному цим підприємством, підприємству) спецавтомобіль у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі спецавтомобіля відповідачу-1, та відшкодувати збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) спецавтомобіля.
На виконання умов Договору № 139 та згідно із наказом керівника позивача від 22.06.2005р. № 186 (а.с.30), позивач передав спецавтомобіль відповідачу-1 за актом прийому-передачі від 22.06.2005р. (а.с.10).
В подальшому спецавтомобіль вибув із користування відповідача-1, оскільки був переданий ним відповідачу-2. Це не заперечується відповідачем-1 та підтверджується розпорядженням від 28.11.2006р. № 344 виконавчого комітету відповідача-2
Документальне оформлення передачі спецавтомобіля від відповідача-1 до відповідача-2 не здійснювалося: будь-які розпорядження (або накази) посадових осіб відповідача-1 з цього питання відсутні, договори між відповідачем-1 та відповідачем-2 з цього питання не укладалися, акт приймання - передачі спецавтомобіля від відповідача-1 до відповідача-2 не складався. Доказів іншого відповідачем-1 не надано.
Згідно із розпорядженням від 28.11.2006р. № 344 виконавчого комітету відповідача-2 "Про постановку транспортних засобів на облік за балансом" (а.с.58) спецавтомобіль переданий відповідачу-3 та поставлений відповідачем-3 на облік за балансом у листопаді 2006р., що підтверджується відповідною відміткою бухгалтерії відповідача-3 на другому примірнику цього розпорядження (а.с.88). Згідно із Інвентаризаційним описом основних засобів відповідача-3, станом на 01.01.2012р. обліковується спецавтомобіль, некомплектний, вартістю 2431,51 грн. (а.с.65-69).
На час розгляду справи спецавтомобіль є розукомплектованим та непридатним для використання, що підтверджується актами від 26.01.2011р. та від 25.01.2012р. комісійного обстеження спецавтомобіля (а.с.70, 104-105).
Відповідно до рішення від 25.03.2011р. № 98 сесії Генічеської міської ради (відповідач-2) "Про зняття з балансу транспортних засобів" (а.с.76), надано згоду на зняття з балансу відповідача-3 спецавтомобіля, а також доручено відповідачу-3 оприбуткувати на свій баланс спецавтомобіль, як металобрухт.
Позивач звернувся до відповідача-1 з листом від 24.05.2011р. № 625 (а.с.12), згідно із яким просить вважати Договір № 139 припиненим з 22.06.2011р. та повернути спецавтомобіль на умовах цього договору. У відповідь, листом від 01.07.2011р. № 02.6.6.-400/1195 (а.с.13), відповідач-1 повідомив про неможливість повернути спецавтомобіль у обумовлений Договором № 139 строк, оскільки цей автомобіль не перебуває у позивача у користуванні (або на балансі) та про те, що з приводу повернення спецавтомобіля відповідачем-1 ведеться відповідне листування з відповідачем-2.
Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору.
Відповідно до ч.7 ст.193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається.
Відповідно до п.5.1., п.7.2.5. Договору № 139, у разі припинення або розірвання цього договору, спецавтомобіль має бути повернутий у стані не гіршому, ніж на момент передачі його відповідачеві-1. Як слідує з матеріалів справи, на цей час спецавтомобіль, у вказаному стані (придатний для використання за призначенням та такий, що відповідає технічним умовам), фактично (фізично) не існує. За цих обставин, спецавтомобіль фізично не можливо повернути позивачу у вказаному стані.
За таких обставин провадження у справі в частині позовних вимог про витребування спецавтомобіля із незаконного володіння (відповідача-1 або іншої особи) підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України - за відсутності предмету спору. Суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в цій частині на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.
Суд відхиляє доводи відповідача-1 про відсутність його вини у неповерненні позивачу спецавтомобіля на умовах Договору № 139, виходячи з наступного.
Згідно із ч. 2 ст. 4 3 ГПК України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ч.1 ст.614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено законом або договором. За ч.2 цієї ж статті відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до ст.316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст.319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Відповідно до ч.1 ст.321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. За ч.2 цієї ж статті, особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках та у порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.
Відповідач-1, в порушення п.3.3., п.7.2.1., п.7.2.2., п.7.2.3. Договору № 139, здійснив відчуження майна, яке не належало йому на праві власності. Внаслідок дій відповідача-1 позивач фактично втратив можливість здійснювати відносно спецавтомобіля передбачені ст. 319 Цивільного кодексу України правомочія, які є складовими права власності. Вказане суперечить приписам ст. 321 Цивільного кодексу України та порушує право власності позивача на спецавтомобіль. Зокрема, проявом порушення цього права позивача, є неможливість у позивача, внаслідок неправомірного відчуження спецавтомобіля відповідачем-1, повернути цей автомобіль у своє володіння та користування.
Суд вважає, що причиною неповернення спецавтомобіля позивачу на умовах Договору №139, є неправомірне відчуження цього автомобіля, яке здійснив відповідач-1. У зв'язку із цим суд вважає обґрунтованим застосування до відповідача-1 передбачених Договором № 139 штрафних санкцій за неповернення спецавтомобіля.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Відповідно до ч.6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до п.8.1. Договору № 139 за невиконання або неналежне виконання зобов'язань по цьому договору сторони несуть передбачену чинним законодавством України та цим договором відповідальність.
Відповідно до п.8.3. Договору № 139 за невиконання або неналежне виконання користувачем п.5.1. цього договору користувач сплачує позикодавцю штраф у розмірі 0,5 % від вартості переданої у позику речі за кожен день прострочення.
За змістом ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та ст. 253 Цивільного кодексу України початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання є день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців, якщо законом або договором не передбачено інші умови їх нарахування.
При цьому ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачає порядок та строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, а строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права встановлено нормами Цивільного кодексу України.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. При цьому, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Під час розгляду справи № 5024/1056/2012 заяви про застосування наслідків спливу позовної давності не подавалися (відсутні).
На підставі вказаних норм законів та Договору № 139 позовні вимоги про стягнення з відповідача-1 штрафних санкцій у розмірі 9 164,22 грн., підлягають частковому задоволенню у розмірі 4 449,80 грн., за період часу з 24.06.2011р по 24.12.2011р (а всього за 184 дні).
4 449,80 грн. = ((4 836,74 грн. х 0,5 х 184) / 100 ),
де 4 836,74 грн. - остаточна вартість спецавтомобіля на момент його передачі відповідачу-1
Судовий збір у розмірі 1 609,5 грн. розподіляється між позивачем та відповідачем-1 пропорційно розміру задоволених позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій. В цій частині позов задовольняється на 48,55 %.
48,56 % = ( 4 449,80 грн. (розмір, в якому судом задоволено позовні вимоги) / 9164,22грн. (розмір позовних вимог згідно із позовною заявою)) х 100,00 %
Відповідно, 48,56 % судового збору, або 781,57 грн., покладаються на відповідача-1, решта - на позивача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 44, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд -
1. Припинити провадження в частині позовних вимог про витребування майна із чужого незаконного володіння, у зв'язку із відсутністю предмета спору.
2. В іншій частині позовні вимоги задовольнити частково.
3. Стягнути з Генічеської районної державної адміністрації Херсонської області (місцезнаходження - Херсонська обл., м. Генічеськ, вул. Леніна, 5; ідент. код ЄДР - 04060045) на користь Обласного комунального виробничо-експлуатаційного підприємства "Держпром" (місцезнаходження - м. Харків, майдан Свободи, буд.5, Держпром; ідент. код ЄДР - 04014097) - 4 449 (чотири тисячі чотириста сорок дев'ять) грн. 80 коп. штрафних санкцій, а також 781 (сімсот вісімдесят одна) грн. 57 коп. компенсації по сплаті судового збору.
4. Відмовити у стягненні 4 714,42 грн. штрафних санкцій.
5. Повернути Обласному комунальному виробничо-експлуатаційному підприємству "Держпром" (місцезнаходження - м. Харків, майдан Свободи, буд.5, Держпром; ідент. код ЄДР - 04014097) зі спеціального рахунку державного бюджету (р/р № 31215206783002, МФО 852010, код ЄДРПОУ - 37959779, одержувач УДКСУ у місті Херсоні, Банк ГУДКСУ у Херсонській області) - 1 073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 00 коп. сплаченого, згідно із платіжним дорученням від 09.07.2012р № 27394, судового збору.
6. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя К.В. Соловйов