18 жовтня 2012 року Справа № 09/5026/1477/2012
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М., при секретарі - Лавріненко С.І., за участю представників сторін: позивача - Гуменюк І.П. юрисконсульт за довіреністю, відповідача - Черніков А.В. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця", м.Львів в особі відокремленого підрозділу "Рівненська дирекція залізничних перевезень", м.Рівне до приватного акціонерного товариства "Соснівський гранкар'єр", м.Черкаси про стягнення 10825,00 грн.
Подано позовну заяву, у якій позивач просить стягнути з відповідача 10825,00 грн. штрафу за неправильне зазначення у залізничній накладній маси вантажу.
Позовні вимоги мотивовані наступним: 05.06.2012 року на станції Здолбунів ДТГО "Львівська залізниця" для комісійного зважування на статичній вазі було затримано вагон №65732364, відправником якого зазначено ЗАТ "Соснівський гранкар'єр"; за результатами зважування встановлено, що маса вантажу у вказаному вагоні не відповідає даним, що зазначені у перевізному документі (накладній), а саме: вона виявилась на 46600 кг більша; згідно ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній масу до відправника (відповідача) застосовано штраф у 5-ти кратному розмірі провізної плати, що становить 10825,00 грн., який на вимогу позивача, відповідач добровільно не сплатив.
У письмовому відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги не визнав повністю та просить відмовити у позові, посилаючись на те, що при формуванні провізного документу, у зв'язку із механічною помилкою, відповідач вказав 22 тони 200 кг, замість фактичної маси вантажу (щебеня) 68 тон 800 кг., що не перевищує допустимої вантажності вагонів даного типу (69 тон); виявивши механічну помилку в перевізному документі, відповідач телеграмою одразу повідомив про це начальника ст.Клесів Львівської залізниці; вказаним порушенням позивачу не нанесені збитки; штраф нарахований не від маси вантажу, а з відстані за перевезення вантажу; також зазначив, що відносно відповідача порушено провадження в справі про його банкрутство та накладено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
У судовому засіданні:
- представник позивача підтримала позовні вимоги, спростовуючи доводи відповідача, вказала, що Статутом залізниць передбачені штрафні санкції за неправильно вказану масу вантажу, які є адміністративно-господарськими, стягуються незалежно від наявності збитків, оскільки невірно зазначена маса вантажу може вплинути на безпеку руху залізничного транспорту, який є джерелом підвищеної небезпеки, звернула увагу на те, що при виявленні помилки, відповідач діяв не у встановленому Статутом залізниць та Правилами оформлення перевізних документів порядку;
- представник відповідача заперечив проти позову, дотримуючись доводів, викладених у письмовому відзиві на позов, звернув увагу на те, що у накладній, замість маси вантажу помилково зазначено масу вагону, що свідчить про те, що помилка при оформленні накладної є явно механічною, без будь-якого умислу, і про неї негайно було повідомлено, також вказав, що у процедурі банкрутства відповідача, стадії розпорядження майном, вже затверджений реєстр кредиторів.
Згідно ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.
04 червня 2012 року ЗАТ "Соснівський гранкар'єр" (нині ПАТ "Соснівський гранкар'єр", відправник вантажу, відповідач у справі) зі станції Клесів (Львівської залізниці) відправив ПП "Мірт" (одержувач) на станцію Персенківка (Львівської залізниці) трьома вагонами щебінь гранітний (навал) загальною масою, визначеною відправником, 161200 кг, у тому числі: у вагоні №67342436 маса вантажу 69000 кг; у вагоні №60915972 маса вантажу 70000 кг; у вагоні №65732364 маса вантажу 22200 кг, що підтверджується накладною №38776290 та відомістю вагонів.
05 червня 2012 року на станції Здолбунів складено Акт загальної форми №1859, яким встановлено, що при прибутті поїзда і одночасному зважуванні на тензометричних вагах виявлено: вагон №65732364 вага більша проти документа на 45150 кг. Вагон відчеплений на статичну вагу на переважування.
Також 05 червня 2012 року зі станції Здолбунів було направлено телеграму на станцію Клесів щодо обставин, встановлених у Акті загальної форми.
06 червня 2012 року комісійним агентом Воронко Л.В. складено накладну (досилка) №38796165 на вагон №65732364.
06 червня 2012 року на станції Здолбунів складено Комерційний акт АА №076780/23, у якому вказано, що при комісійному зважуванні вагона №65732364, на основі акта загальної форми №1859 від 05.06.12 р. ст.Здолбунів, прибувшого по відправці, вказаній на звороті цього акту і відчепленого від групового документа, на що виписана досилка Здолбунів-Персенківка №38796165. По документу значиться вантаж щебінь, навалом, брутто не вказано, тара 22200, нетто 22200, в дійсності виявилося вантаж щебінь, брутто 91000, тара з документа 22200, нетто 68800, тобто лишок проти документа 46600 кг. Вантажопідйомність вагона 69 т. При повторному переважуванні вага вантажу більше проти документа 46600 кг підтвердилася.
Дані щодо комісійного зважування занесені у Книгу обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах.
Також 06 червня 2012 року зі станції Здолбунів на станцію Клесів було направлено телеграму щодо обставин, встановлених у Комерційному акті.
17 липня 2012 року в.о. начальника відокремленого підрозділу "Рівненська дирекція залізничних перевезень" направив відповідачу претензію, у якій пропонував розглянути претензію та сплатити штраф в сумі 10825,00 грн. за неправильне зазначення у накладній ваги вантажу. Відповідач на претензію не відповів, штраф у добровільному порядку не сплатив.
Штраф в сумі 10825,00 грн. позивачем розрахований у п'ятикратному розмірі перевізної плати на відстань 330 км в сумі 2165,00 грн. із застосуванням Тарифного керівництва.
До відзиву на позовну заяву відповідачем додано копію листа від 05 червня 2012 року №05/06-1, адресованого начальнику ст.Клесів, у якому він повідомив, що по відправці №38776290 від 04.06.12р. розбіжність між фактичною масою вантажу та масою у документі, виникла в результаті механічної помилки при формуванні провізного документу, у масі вантажу ПВ №65732364 помилково було вказано не маса вантажу, а тара вагона, тому просить надати телеграму для коригування даної помилки.
Доказів фактичного направлення вказаного листа відповідачем не надано.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 13 березня 2012 року порушено провадження у справі №04/5026/416/2012 про банкрутство ПАТ "Соснівський гранкар'єр" (відповідач у цій справі), ухвалою суду від 13 вересня 2012 року, після публікації 06 квітня 2012 року №63 (5313) оголошення про банкрутство відповідача, затверджений реєстр вимог кредиторів.
Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню, з огляду на наступне.
Предметом спору у справі є стягнення штрафу за неправильне зазначення у накладній маси вантажу.
Сторони спірних правовідносин є суб'єктами господарювання, зобов'язання, що виникли між ними, суд вважає господарськими договірними у сфері перевезення вантажу залізничним транспортом.
Господарські договори між суб'єктами господарювання укладаються за правилами встановленими Цивільним кодексом України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (далі - ГК України), іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ст.ст.173, 179ГК України).
Згідно з ч. 5 ст. 306 ГК України загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 307 ГК України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень. Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Виникнення між сторонами господарських договірних відносин у сфері перевезення вантажу залізничним транспортом підтверджується перевізним документом - накладною №38776290 від 04.06.2012 року
Згідно ч. 2 ст. 908 ЦК України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Відповідно до ст. 920 ЦК України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Згідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Отже, цивільним та господарським законодавством України встановлено, що відповідальність суб'єктів господарювання у сфері здійснення перевезень залізничним транспортом визначається, у тому числі транспортним статутом залізниць.
Згідно ст.3 Закону України "Про залізничний транспорт" законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. №457 затверджено Статут залізниць України, до якого вносились зміни і доповнення, які враховані судом на дату виникнення спірних правовідносин (далі - Статут залізниць).
Статтею 37 Статуту залізниць передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення відправник повинен зазначити їх масу у накладній - основному перевізному документі, який підтверджує укладення договору перевезення вантажу. За правилами статті 24 цього Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Зокрема, статтею 122 Статуту залізниць встановлено відповідальність вантажовідправника у вигляді штрафу, передбаченого статтею 118 Статуту, за неправильне зазначення в накладній маси вантажу.
Статтею 118 Статуту залізниць передбачено, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Згідно пунктом 1.2 розділу 1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 №38) (далі - Правила) накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем
Обов'язок відправника зазначати у накладній відповідні реквізити, в т. ч. масу вантажу, встановлено також розділом 2 Правил, згідно якого відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил.
Відповідно до п.2.6 Правил якщо після оформлення перевізних документів на прийнятий до перевезення вантаж на станції відправлення була виявлена невідповідність між фактичною кількістю вантажу і зазначеною в перевізних документах, то відправник повинен привести фактичну кількість вантажу у відповідність до кількості, зазначеної в перевізних документах (довантажити, вивантажити), або оформити нові перевізні документи, зазначивши в них виявлену фактичну кількість вантажу. Маса вантажу вважається правильною, якщо різниця між фактично виявленою масою і зазначеною в перевізних документах не перевищує 0,2 %.
З матеріалів справи вбачається, що після оформлення перевізних документів на прийнятий до перевезення вантаж на станції відправлення, позивачем була виявлена невідповідність між фактичною кількістю вантажу і зазначеною відповідачем в перевізних документах, при переважуванні підтвердилася вага вантажу більше проти перевізного документа на 46600 кг, тобто перевищує 0,2%. Відповідачем не надано доказів виконання п.2.6 Правил щодо оформлення нових перевізних документів. Лист відповідача від 05 червня 2012 року №05/06-1, який доданий до відзиву на позовну заяву, не містить даних щодо фактичної маси вантажу і не є належним доказом виконання вимог Правил.
Пунктом 5.5 Правил встановлено, що якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
Частиною першою статті 26 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів засвідчуються актами.
Аналогічну норму містить стаття 129 Статуту залізниць, відповідно до якої обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, складеними станціями залізниць. За правилами цієї статті комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеними у транспортних документах.
Таким чином, суд вважає, що зазначення у накладній маси вантажу є обов'язком вантажовідправника, перевірка правильності заповнення цього реквізиту є правом залізниці, факт неправильного зазначення відправником відомостей про масу вантажу засвідчується комерційним актом, а з відправника стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Доводи відповідача про відсутність підстав для стягнення штрафу, оскільки у залізниці не має збитків, які б були викликані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань внаслідок зазначення меншої маси вантажу, суд вважає такими, що не відповідають наведеним нормам чинного законодавства. Штраф, нарахований на підставі ст. 122 Статуту залізниць, відповідно до ст. 118 Статуту підлягає стягненню за сам факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитків.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд вважає доведеним факт порушення відповідачем правил перевезення вантажу залізничним транспортом, що виразились у неправильному оформленні перевізних документів, а саме: неправильному зазначенні у транспортній накладній маси вантажу. Відповідач не спростував доводи позивача.
Спірні правовідносини виникли у червні 2012 року, тобто після порушення провадження у вищенаведеній справі про банкрутство відповідача та оголошення про його банкрутство, стадія банкрутства - розпорядження майном боржника. Отже справа про банкрутство відповідача, не є перешкодою для розгляду спору у цій справі.
З огляду на наведені норми законодавства та докази, наявні у матеріалах справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеним право позивача на стягнення з відповідача 10825,00 грн. штрафу за неправильне зазначення у накладній маси вантажу.
При розгляді справи судом враховані правові позиції Вищого господарського суду України з аналогічних спорів, зокрема, викладені у роз'ясненні від 29.09.2008 року №04-5/225, листах від 29.11.2007 року №01-8/917, від 02.02.2010 року №01-08/71 та постанові від 22.04.2010 року у справі №1/396-09.
Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені останнім при поданні позову, а саме: 1609,50 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст.49, 82-85 ГПК України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з приватного акціонерного товариства "Соснівський гранкар'єр" (м.Черкаси, вул. Маршала Красовського,8, ідентифікаційний код 05470839) на користь державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" (м.Львів, вул. Гоголя, 1, ідентифікаційний код 01059900) в особі відокремленого підрозділу "Рівненська дирекція залізничних перевезень" (м.Рівне, вул.16 липня, 17, ідентифікаційний код 25894955) - 10825,00 грн. штрафу та 1609,50 грн. судових витрат.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня складення повного рішення.
Повне рішення складено 22 жовтня 2012 року.
СУДДЯ Н.М. Курченко