29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"08" жовтня 2012 р.Справа № 12/5025/1078/12
Господарський суд Хмельницької області у складі:
суддя Шпак В.О., розглянувши матеріали справи
за позовом Дочірнього підприємства Публічного акціонерного товариства „Оболонь „Красилівське" м. Красилів Хмельницької області
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Красилів Хмельницької області
про стягнення 2 400грн.
Представники сторін
Позивача: Білоконь В.А. -за довіреністю від 04.05.2012р.
Пейко В.П. -за довіреністю від 03.10.2012р.
Відповідача: не з'явився
Суть спору:
Дочірнє підприємство Публічного акціонерного товариства „Оболонь „Красилівське" м. Красилів Хмельницької області звернулось з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Красилів Хмельницької області про стягнення 2 400грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу продукції №287 від 04.03.2009р.
Відповідач в судове засідання не з'явився, витребуваних судом документів не подав. Ухвала суду направлялись відповідачу на його юридичну адресу: АДРЕСА_1.
Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу можу бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Пунктом 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 передбачено, що місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців").
Підпунктом 3.9.1 Постанови передбачено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.
04.03.2009р. між Дочірнім підприємством закритого акціонерного товариства „Оболонь „Красилівське" (продавець) та СПД ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу продукції №287.
Пунктом 1 договору передбачено, що продавець зобов'язаний виготовляти і продавати продукцію на умовах DDP склад покупця, а покупець -зобов'язується своєчасно приймати цю продукцію, оплачувати її вартість на умовах даного договору та повертати тару в строк та на умовах, передбачених даним договором.
Відповідно до п.п. 1, 3, 4, 8 договору заставна ціна на пляшки, ящики, піддони, кеги та балони (надалі по тексту тара або зворотна тара) вказується в товарно-транспортних накладних. Кеги є зворотною тарою. Повернення тари здійснюється по ретуру при завезенні продукції або покупцем самостійно. Покупець зобов'язаний повертати продавцю пляшку (якщо пляшка зворотна) -95% від поставленої кількості, кеги, вуглекислотні балони, ящики, піддони -100%. Вся зворотна тара повинна бути повернена покупцем продавцю в термін не більше 30 діб з дня отримання продукції, ящики в термін: 30 днів -на період з вересня по травень; 21 день -на період з червня по серпень; кеги в термін не більше 18 діб -для літніх місяців (червень-серпень); 21 добу -для весняних та осінніх місяців (березень-травень та вересень-листопад відповідно); 23 доби -для зимових місяців (грудень-лютий), вуглекислотні балони в термін не більше 30 діб.
Продукція відпускається продавцем за вільновідпускними цінами, які зазначаються в товарно-транспортних накладних. При відвантаженні продукції без попередньої оплати покупець зобов'язується у термін три календарні дні повністю оплатити всю отриману продукцію. При наявності заборгованості покупця за відвантажену продукцію, всі перерахування коштів покупця, в першу чергу, зараховуються в рахунок погашення всіх попередніх боргів покупця, в другу чергу, в рахунок погашення поточних боргів покупця, а при відсутності попередніх та поточних боргів платежі покупця зараховуються як попередня оплата за продукцію. При наявності заборгованості покупця по поверненню тари, вся тара, що повертається, спочатку зараховується в рахунок погашення боргів за попереднім договором купівлі-продажу продукції між сторонами (якщо він існує), в другу чергу, тара, що повертається, зараховується в рахунок в рахунок погашення боргів по даному договору, в третю чергу (при відсутності поточних боргів), зараховується в рахунок майбутніх розрахунків за тару між сторонами. Підсумковий розрахунок між сторонами відображається в підсумковій відомості оборотів по взаєморозрахунках, яка складається на підставі бухгалтерських даних продавця та яку продавець має право отримати у бухгалтерії продавця раз на місяць. У випадку порушення покупцем термінів оплати продукції або повернення тари, продавець має право зарахувати кошти з індивідуального коду покупця на відшкодування вартості неповерненої тари з урахуванням ПДВ на неї, а також на покриття штрафів та пені, які нараховуються покупцю згідно умов цього договору. При цьому продавець зобов'язується виписати податкову накладну та інші документи на вищезазначені операції. В разі втрати пошкодження або неповернення кегів та вуглекислотних балонів в строк, передбачений даним договором, покупець на вимогу продавця зобов'язаний відшкодувати їх вартість разом з ПДВ, виходячи з того, що: вартість одного кега 50 літрів складає (на розсуд продавця) 109 Євро разом з ПДВ або 1200грн. з ПДВ, одного кега 30 літрів складає (на розсуд продавця) 99 Євро разом з ПДВ або 1100грн. з ПДВ. Вимогою продавця про відшкодування покупцем вартості втраченої або неповерненої в строк пляшки є рахунок на відшкодування, який надає покупцю представник продавця, що приймає заявки на продукцію від покупця. (п.п. 4, 6, 7, 10, 12).
Як вбачається із товарно-транспортних накладних №190317/14 від 24.11.2009р., №194174/14 від 15.12.2009р., №201328/14 від 29.01.2010р., №203953/14 від 16.02.2010р., №205112/14 від 23.02.2010р. відповідач отримав у відповідача пиво в чотирьох кегах на загальну суму 2744,20грн., в тому числі вартість напоїв 894,20грн., заставна вартість тари (кегів) на день придбання напоїв 1850грн. (4 кеги по заставній ціні 400грн. без ПДВ кожний та один вуглекислотний балон по заставній ціні 250грн. без ПДВ).
Відповідач розрахувався за отримані напої, але не повернув 2 кеги.
19.09.2011р. позивач звернувся до відповідача з вимогою відшкодувати вартість 2 кегів. Зазначив, що згідно п.12. розділу ІІІ розрахунку договору купівлі-продажу продукції №287 від 01.03.2009р. в разі втрати, пошкодження або неповернення кегів та вуглекислотних балонів в строк, покупець зобов'язаний відшкодувати їх вартість разом з ПДВ, виходячи з того, що: вартість одного кега (50 літрів) складає 109 Євро з ПДВ. Станом на 19 вересня 2011р. курс валюти становить 10,97грн. за один Євро. Таким чином, вартість двох кег по курсу Євро становить 2391,46грн. з ПДВ. Отже, загальна сума боргу становить 2391,46грн. У вказаній вимозі позивач вказав рахунок, на який необхідно перерахувати кошти.
Оцінивши вказану вимогу, суд вважає, що вона подана відповідно до положень п.12 договору №287, оскільки містить усі необхідні реквізити, що передбачені договором.
Відповідач вимогу отримав, що підтверджується його підписом на вимозі, але зазначив, що з претензією не згоден, кеги не винен.
Позивач звернувся з позовом до суду про відшкодування вартості двох кег у сумі 2 400грн.
Пунктом 12 договору від 04.03.2009р. передбачено, що у разі втрати пошкодження або неповернення кегів та вуглекислотних балонів в строк, передбачений даним договором, покупець на вимогу продавця зобов'язаний відшкодувати їх вартість разом з ПДВ, виходячи з того, що: вартість одного кега 50 літрів складає (на розсуд продавця) 109 Євро разом з ПДВ або 1200грн. з ПДВ.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і оплатити за нього певну грошову суму.
За змістом ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Як передбачено ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ч.1 ст.181 ГК України).
Згідно з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст.ст.526,527 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Статтями 610, 612 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже, вимога позивача про стягнення 2 400грн. заборгованості є правомірною та підлягає задоволенню.
У відповідності із ст. 49 ГПК України судовий збір у справі належить покласти на відповідача.
Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Дочірнього підприємства Публічного акціонерного товариства „Оболонь „Красилівське" м. Красилів Хмельницької області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Красилів Хмельницької області про стягнення 2 400грн. задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 (і.п.н. НОМЕР_1) на користь Дочірнього підприємства Публічного акціонерного товариства „Оболонь „Красилівське" м. Красилів Хмельницької області, вул. Будівельна, 3 (код ЄДРПОУ 22985686) -2 400грн. (дві тисячі чотириста гривень) заборгованості, 1609,50грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50коп.) судового збору.
Видати наказ.
Повне рішення складено 15.10.2012р.
Суддя В.О. Шпак
Віддруковано в 3 примірниках:
1. До справи;
2. Позивачу;
3. Відповідачу - АДРЕСА_1 - рекомендованим.