"17" жовтня 2012 р.Справа № 5017/2769/2012
За позовом: Заступника Іллічівського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Одеської області в інтересах держави в особі якою є Державна екологічна інспекція Північно-Західного регіону Чорного моря
до відповідача: Іллічівського судноремонтного заводу у формі товариства з обмеженою відповідальністю
про стягнення 355237,61грн.
Суддя Погребна К.Ф.
В судовому засіданні приймали участь представники:
Від прокуратури: Доброжан Н.І. -довіреність;
Від позивача: Фекліна Л.В. -довіреність;
Від відповідача: Єліч Ю.В. -довіреність;
СУТЬ СПОРУ: Позивач, Заступник Іллічівського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Одеської області в інтересах держави в особі якою є Державна екологічна інспекція Північно -Західного регіону Чорного моря звернувся з до суду з позовом до Відповідача, Іллічівського судноремонтного заводу у формі товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення заподіяної навколишньому природному середовищу шкоди в розмірі 44443,59 доларів США.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.09.2012р. було порушено провадження по справі №5017/2769/2012.
16.10.2012р. представник прокуратури надав до суду уточнення позовних вимог, відповідно до яких просить суд стягнути з відповідача 44443,59 доларів США що згідно курсу НБУ України станом на 16.10.2012р. складає 355237,61грн. в якості відшкодування збитків заподіяних підприємством навколишньому природному середовищу.
Відповідно до приписів ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Вищенаведена редакція позовних вимог Заступника Іллічівського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Одеської області, згідно з вказаними уточненнями є остаточною, у зв'язку з чим приймається господарським судом для розгляду по суті викладених в них вимог.
Відповідача в судове засідання з'явився, відзив на позов не надав, проте 15.10.2012р. до суду надійшла заява відповідача про визнання позову та розстрочку виконання рішення суду, відповідно якої відповідач позовні вимоги визнає в повному обсязі, однак враховуючи тяжке матеріальне становище підприємства просить суд розстрочити виконання рішення суду строком на один рік.
Зазначену заяву представник відповідача в судовому засідання 17.10.2012р. підтримав та просив суд її задовольнити.
Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 17.10.2012р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
Згідно Положення затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України №136 від 12.12.2011р. Державна екологічна інспекція Північно-Західного регіону Чорного моря (далі -Інспекція) -(правонаступник Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно Західного регіону Чорного моря на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №995 від 14.09.2011р.) є територіальним підрозділом Державної екологічної інспекції України, яке є центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, та входить до його управління.
Основним завданням Інспекції є здійснення державного контролю в галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами) та небезпечними хімічними речовинами, пестицидами й агрохімікатами, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки.
На виконання вказаного завдання Інспекцією у період з 23.05.2011р. по 20.06.2011р. проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю „Іллічівський судноремонтний завод" (далі ТОВ „ІСРЗ").
В ході перевірки встановлено, що 23.05.2011р. в результаті аварійно-морської події, яка сталась на території ТОВ „ІСРЗ" внаслідок недбалого відношення працівників підприємства до своїх посадових обов'язків, а саме затоплення плавучого доку №154 (далі -ПД№154) та т/х „Vologoneft 263" (прапор Росія, порт прописки Астрахань) відбулось забруднення нафтопродуктами та сміттям акваторії Сухого лиману басейну Чорного моря.
Позивач зазначає, що в ході з'ясування обставин скиду нафтопродуктів було встановлено, що в водному середовищу нанесена значна шкода забрудненням. Кількість зібраного т/х „НСЗ-17" чистого нафтопродукту з водної поверховості Сухого лиману басейну Чорного моря становить 230,3568кг.
За фактом забруднення Інспекцією складено протокол про порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища України №001879 від 24.05.2011р. за результатом розгляду якого державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря визнано винним докмайстера ТОВ „ІСРЗ" Англиковського М. О. та відносно нього прийняті заходи адміністративного впливу.
Внаслідок забруднення ПД №154 та т/х „Vologoneft 263" внутрішніх морських вод акваторії Чорного моря навколишньому природному середовищу заподіяно збитки в сумі 75787,39 доларів США, що підтверджується розрахунком розміру збитків заподіяних навколишньому природному середовищу, який здійснено Інспекцією станом на 25.05.2011р. відповідно до вимог Постанов Кабінету Міністрів України №631 від 26.04.2011р. „Про затвердження методики обчислення розміру збитків від забруднення нафтою", №484 від 03.07.1995р."Про затвердження такс обчислення розміру відшкодування збитків, заподіяних внаслідок забруднення із суден, кораблів та інших плавучих засобів територіальних та внутрішніх морських вод України", а також Положення „Про обчислення розмірів відшкодування та сплати збитків заподіяних в наслідок забруднення із суден, кораблів та інших плавучих засобів територіальних та внутрішніх морських вод України", затвердженого наказом Мінекобезпеки України від 26.10.1995р. за №116 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 27.12.1995р. за №478/1014.
22.06.2011р. Іллічівською прокуратурою за результатами проведеної перевірки з питань додержання вимог природоохоронного законодавства в діяльності посадових осіб ТОВ „ІСРЗ" внесено припис (вих. №4-35в-2011 від 22.06.2011р) про усунення порушень вимог Водного кодексу України шляхом слати заборгованості до державного бюджету у сумі 75787,39 доларів США (що згідно курсу НБУ на момент розрахунку Інспекцією шкоди, тобто 25.05.2012р. -7,983700грн. за 1 долар США -складало 605063,78грн.), виниклої за результатом розрахунку Інспекцією шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу -відшкодування збитків завданих водному середовищу акваторії Сухого лиману Чорного моря через затоплення 23.05.2011р. плавучого доку №154 та судна „Vologoneft 263" і витоку нафтопродуктів.
21.10.2011р. на адресу ТОВ „ІСРЗ" Інспекцією було направлено претензію №00140 від 19.10.2011р. щодо необхідності відшкодування збитків заподіяних підприємством навколишньому природному середовищу України у розмірі 75787,39 доларів США, яку отримано працівником ТОВ „ІСРЗ".
Проте, відповідач ані припис прокуратури, ані претензію Інспекції належним чином та в повному обсязі не виконав, відшкодував лише 250 тис. грн.. (31343,80 доларів США), що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями, а саме: платіжне доручення від 29.06.2011р. №2764 на суму 100000грн. (що згідно курсу НБУ на момент слати -7,972700 грн. за 1 долар США -складало 12542,80 доларів США); платіжне доручення від 21.09.2011р. №3857 на суму 100000грн. (що згідно курсу НБУ на момент слати -7,973700 грн. за 1 долар США -складало 12541,22 доларів США); платіжне доручення від 17.02.2012р. №384 на суму 50000грн. (що згідно курсу НБУ на момент слати - 7,987500 грн. за 1 долар США -складало 6259,78 доларів США).
Прокурор зазначає, що несплаченою залишається сума в розмірі 44443,59 доларів США (що згідно курсу НБУ станом на 16.10.2012р. -7,99300грн. за 1 долар США -склало 355237,61грн.).
07.09.2012р. Іллічівською прокуратурою на адресу відповідача було направлено вимогу щодо усунення порушень при розгляді та виконанні вищевказаного припису прокуратури від 22.06.2011р., а саме щодо необхідності негайної сплати заборгованості до бюджету у сумі 44443,59 доларів США.
Проте, зазначена вимога була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Посилаючись на невиконання відповідачем претензії Інспекції, припису та вимоги прокуратури щодо відшкодування збитків заподіяних навколишньому природному середовищу, Заступником Іллічівського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Одеської області змушений був звернутись до суду за захистом порушеного права.
Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Статтею 121 Конституції України передбачено, що на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави в суді у випадках визначених законом. Право звернення прокурора або його заступника до суду в інтересах держави передбачено п.6 ст.20, ст..36-1 Закону України „Про прокуратуру".
Відповідно до ст.. 36-1 Закону України „Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів громадян або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.
Однією із форм представництва є звернення до суду з позовами про захист прав і свобод іншої особи, невизнаного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб.
Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999р. у справі про представництво інтересів держави в арбітражному (господарському) судочинстві прокурор або його заступник, який звертається до суду, у позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Згідно п.4 мотивувальної частини вказаного рішення Конституційного суду України інтересів держави можуть як збігатися, так і не збігатися з інтересами державних підприємств.
На виконання зазначеного рішення Заступником Іллічівського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Одеської області подана позовна заява в інтересах держави - органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах в особі Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря.
Згідно п.4.2 Положення Інспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за виконанням заходів щодо скорочення і регулювання викидів (скидів) забруднювальних речовин у навколишнє природне середовище, запобіганням аварійним (залповим) викидам (скидам) забруднювальних речовин у навколишнє природне середовище і щодо ліквідації їх наслідків.
Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, зокрема винні у: порушенні прав громадян на екологічно безпечне навколишнє природне середовище; порушенні норми екологічної безпеки; допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів речовин та інших впливів на навколишнє природне середовище.
Згідно ст.. 100 Водного кодексу України підприємствами, установами, організаціям і громадянам забороняється забруднювати, засмічувати поверхні водозборів, льодового покриву водойм, водотоків, а також морів, їх заток і лиманів виробничими, побутовими та іншими відходами, сміттям, нафтовими та іншими забруднюючими речовинами.
Згідно ч.1 ст. 109 Водного кодексу України спори з питань використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів розглядається державними органами охорони навколишнього природного середовища, водного господарства, геології, місцевими Радами, судом або третейським судом у порядку встановленому законодавством.
Згідно з ч.1 ч. 3 п. 2 ст. 110 Водного кодексу України, ст. 68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у забрудненні та засміченні вод.
Згідно ст. 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.
Згідно зі ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Відповідно до п.1.2. роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 27.06.2001 р. № 02-5/744 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Шкода, заподіяна внаслідок порушення цього законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення.
Відповідно до п. 1.6 Роз'яснень, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника. Отже позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.
Разом з тим загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду закріплені в ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, при цьому особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Так, оскільки порядок відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища передбачається, зокрема, нормами Цивільного кодексу України, а саме статтею 1166, то правовідносини між сторонами у даній справі виникли з приводу заподіяння шкоди, тобто з делікту.
Для відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення природоохоронного законодавства, необхідна наявність таких умов відповідальності, як безпосередній причинний зв'язок між відповідними діями (бездіяльністю), шкодою та виною відповідача.
Судом встановлено, що заподіяна шкода навколишньому природному середовищу підтверджується представленими позивачем доказами по справі: актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, протоколом про адміністративне правопорушення, постановою про накладення адміністративного стягнення, приписом.
Водночас зазначене свідчить про доведеність позивачем усіх складових правопорушення, за яких наступає цивільно-правова відповідальність (шкоду, протиправність поведінки, причинний зв'язок між ними, вина заподіювача шкоди).
За таких обставин суд доходить до висновку про наявність підстав для покладення на відповідача обов'язку щодо відшкодування заподіяних державі збитків в сумі 355237,61грн.
Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.
Пунктом 6 ст. 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення має право відстрочити або розстрочити виконання рішення суду. При цьому слід зважати на приписи ст. 121 ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежних від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Приймаючи до уваги заяву представника відповідача, яка не суперечить вимогам чинного законодавства, та вивчивши обставини справи, суд дійшов висновку про необхідність надання розстрочки виконання рішення на дванадцять місяців, шляхом погашення заборгованості в сумі 355237,61грн. рівними частинами, а саме: в листопаді 2012р. -29603,13грн., в грудні 2012р. -29603,13грн., в січні 2013р. -29603,13грн., в лютому 2013р. -29603,13грн., в березні 2013р. - 29603,13грн., в квітні 2013р. - 29603,13грн., в травні 2013р. - 29603,13грн., в червні 2013р. - 29603,13грн., в липні 2013р. -29603,13грн., в серпні 2013р. - 29603,13грн., в вересні 2013р. - 29603,13грн., в жовтні 2013р. -29603,18грн.
Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України.
Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задовольнити повністю
2.Стягнути з Іллічівського судноремонтного заводу у формі товариства з обмеженою відповідальністю (68093, Одеська область, м. Іллічівськ, с. Малодолинське, вул. Космонавтів, 61, код ЄДРПОУ 32333962 ) на користь Держави (Управління Державного казначейства у м. Іллічівськ, код ЄДРПОУ 37914041, р/р 33115331700015, Банк: ГУДКС України в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 24062100, код платежу 101, валютний рахунок: АКБ Південний, ОКПО 33139377, р/р 26007312271802, МФО 328209) 355237 (триста п'ятдесят п'ять тисяч двісті тридцять сім)грн. 61коп. збитків заподіяних навколишньому природному середовищу із розстрочкою виконання рішення на дванадцять місяців, а саме: в листопаді 2012р. -29603,13грн., в грудні 2012р. -29603,13грн., в січні 2013р. -29603,13грн., в лютому 2013р. -29603,13грн., в березні 2013р. - 29603,13грн., в квітні 2013р. - 29603,13грн., в травні 2013р. - 29603,13грн., в червні 2013р. -29603,13грн., в липні 2013р. -29603,13грн., в серпні 2013р. -29603,13грн., в вересні 2013р. - 29603,13грн., в жовтні 2013р. -29603,18грн.
3.Стягнути з Іллічівського судноремонтного заводу у формі товариства з обмеженою відповідальністю (68093, Одеська область, м. Іллічівськ, с. Малодолинське, вул. Космонавтів, 61, код ЄДРПОУ 32333962 )на користь Державного бюджету України (отримувач: ГУ ДКСУ в Одеській області, рахунок № 31210206783008, код ЄДРПОУ 37607526, банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код класифікації: 22030001) судовий збір у розмірі 7104 (сім тисяч сто чотири) грн.75 коп.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.
Повний тектс рішення складено 22.10.2012р.
Суддя Погребна К.Ф.