"15" жовтня 2012 р. Справа № 5017/2300/2012
Господарський суд Одеської області у складі:
судді Брагіної Я.В.
при секретарі судового засідання: Стачук Т.В.
за участю представників:
від позивача: Земляков А.А., довір. від 06.12.2011р.;
від відповідача: Цуканов І.І. довір.№37 від 17.01.2011р.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" (м. Одеса)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Родіна" (м. Одеса)
про стягнення 286427,45грн.
Спір розглядався у більш тривалий строк за клопотанням сторони відповідно до ст.69 ГПК України.
06.08.2012р. Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю "Родіна", в якій просило суд стягнути з відповідача 266563,46 грн. - основного боргу, 3301,35 грн. - 3% річних, 16562,64 грн. -пеню.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.08.2012р. за даним позовом порушено провадження у справі №5017/2300/2012 та призначено розгляд справи в засіданні суду.
15 жовтня 2012р. представник позивача надав до господарського суду Одеської області уточнення до позовної заяви, в яких просить суд стягнути з відповідача 216563,46 грн. - основного боргу, 3301,35 грн. - 3% річних, 16562,64 грн. -пені, зазначив, що відповідач 50000,00 грн. основного боргу сплатив під час розгляду справи в суді.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на укладений між Комунальним підприємством "Теплопостачання міста Одеси" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Родіна" договору на користування тепловою енергією №2859 від 01.10.2007р., згідно якого позивачем було виконано вчасно та в повному обсязі свої зобов'язання. Між тим, відповідач за фактично спожиту теплову енергію у період з 01 листопада 2011р. по 27 липня 2012р. включно не розрахувався, в зв'язку з чим станом на час звернення позивача з позовом до суду у відповідача утворилась визначена у позовних вимогах заборгованість.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.08.2012р. за даним позовом порушено провадження у справі №5017/2300/2012 та призначено розгляд справи в засіданні суду.
У судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі і закінчувати розгляд справи. Заперечував проти розстрочки виконання рішення суду, посилаючись теж на наявність заборгованості перед ПАТ "Одесагаз" та складне матеріальне становище на підприємстві. Також заперечував проти зменшення пені.
Представник відповідача у судовому засіданні визнав позовні вимоги щодо основного боргу, зазначені в уточненні позовних вимог. Просив зменшити розмір штрафних санкцій, а також просив розстрочити виконання рішення суду, посилаючись на складне матеріальне становище.
Враховуючи вимоги ст.22 ГПК України, суд приймає уточнення позовних вимог та розглядає справу у межах уточнених позовних вимог позивача.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
01 жовтня 2007 року між Комунальним підприємством "Теплопостачання міста Одеси" (надалі - теплопостачальна організація, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Родіна" (надалі - абонент, відповідач) укладено договір на користування тепловою енергією №2859, яка постачається на кінотеатр по вул. Мечникова 104 згідно витрат теплоносія G=6,6т/годину та на опалення гуртожитку по вул. Старопортофранківській 44 в обсягах згідно додатку 1 вищезазначеного договору.
Згідно п.10.1 зазначеного вище договору, цей договір набуває чинності з "01" жовтня 2007 року та діє до 31.12.208 року.
Умовами п.10.4 договору передбачено, що договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.
Оскільки, як вбачається з наявних матеріалів справи, жодною стороною не було заявлено про припинення дії вказаного договору або його перегляд, то договір є діючим.
У відповідності до п.5 договору, облік споживання теплової енергії визначається приладами обліку теплової енергії за показниками приладу обліку та розрахунковим способом.
Згідно п.5.6 при відсутності приладу обліку (або виході його з ладу ), кількість спожитої теплової енергії визначається розрахунковим способом, а саме:
- на опалення - згідно теплового навантаження будівлі з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел Теплопостачальної організації та кількості діб роботи теплоспоживчого обладнання Споживача в розрахунковий період;
- Теплове навантаження - це норма витрат на опалення будівель, яка визначається згідно будівельного обсягу та опалюваних характеристик будівель.
У випадку реконструкції об'єкта, або проведенні заходів по зменшенню теплових витрат, споживач має право на коригування теплового навантаження на основі проекту, виконаного спеціалізованою проектною установою та узгодженого з Теплопостачальною організацією.
Відповідно до п.6 договору розрахунки за теплову енергію проводяться у грошовій формі згідно до встановлених тарифів.
Пунктом 6.1 договору зазначено, що тарифне споживання теплової енергії складає 285,39грн. та 179,12 грн. за 1Гк відпущеної теплової енергії з врахуванням ПДВ;
Відповідно до п.6.5 енергопостачальна організація та абонент щомісяця до 15 числа місяця після розрахункового складають акт звіряння взаєморахунків. Сальдо, що відображено в акті звіряння взаєморахунків враховується для подальшої оплати. Якщо сальдо, що відображено в акті звіряння взаєморахунків на користь Теплопостачальної організації, споживач зобов'язаний сплатити його не пізніше 20 числа місяця наступного за розрахунковим.
На виконання умов укладеного між сторонами договору позивачем було відпущено, а відповідачем фактично отримано теплову енергію за період з 01 листопада 2011 року по 01липня 2012 року включно загальною вартістю 266563,46грн., що підтверджується рахунками фактурами.
Згідно наданого позивачем розрахунку за відпущену теплову енергію на об'єкт відповідача, в порушення вимог зазначеного договору, останній вартість спожитої теплової енергії не сплатив, в зв'язку з чим, станом на день звернення з позовом до суду у відповідача рахувалася заборгованість за спожиту теплову енергію протягом періоду з 01 листопада 2011 року по 01 квітня 2012 року включно, у розмірі 266563,46грн.
В ході розгляду справи представник позивача надав уточнення позовних вимог, які судом прийнято до розгляду, в яких просить стягнути с відповідача 216563,46 грн. - основного боргу (у зв'язку з проплатою 50000,00грн. у період з 06.08.2012 до 11.10.2012 року відповідачем з суми основного боргу, які судом прийнято до розгляду), 3301,35 грн. - 3% річних, 16562,64 грн. -пені, що не заперечується представником відповідача у засіданні суду та у письмовому відзиві.
Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими 0020визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Вищевказане цілком кореспондується з положеннями ст.275 Господарського кодексу України, згідно якої за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. При цьому ч.2 ст.275 цього кодексу встановлено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Згідно з ч.6 ст.276 Господарського кодексу України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.
У відповідності до ч.1 ст.277 абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Законом України "Про теплопостачання" визначено, що тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових.
Таким чином, тариф на теплову енергію, який встановлюється Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України, є сумою трьох тарифів, а саме тарифу на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. При цьому, тариф на послугу для кінцевого споживача Комісією не встановлюється.
Відповідно до положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, які встановлюються Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України), транспортні та інші послуги.
Отже, регулювання тарифів саме на комунальні послуги для кінцевих споживачів, згідно діючого законодавства, відноситься до компетенції органів місцевого самоврядування.
Згідно п.6.1. договору оплата за фактично використану теплову енергію проводиться шляхом перерахування на банківський рахунок енергопостачальної організації.
У разі порушення абонентом строку оплати стягується пеня у розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочення та заборгованість з урахуванням ст.625 ЦК України, тобто з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочки, 3% річних (п.7.2.3 договору).
Матеріали справи свідчать, що відповідач порушив виконання своїх зобов'язань за договором на користування тепловою енергію №2859 від 01.10.2009року, а саме: не розрахувався за фактично спожиту теплову енергію.
Відповідно до ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.
У відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 2 ст.218 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч.2 ст. 193 ГК України).
Як суд зазначив вище, згідно п.6.1. договору оплата за фактично використану теплову енергію проводиться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. У разі порушення абонентом строку оплати стягується пеня у розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочення (п.7.2.3.).
Перевіривши розрахунок позивача в частині нарахування пені суд вважає, що пеня нарахована правильно і нарахування пені відповідає вимогам чинного законодавства, тому позов в цій частині підлягає задоволенню.
Крім того, позивач згідно уточнення позовних вимог просить стягнути з відповідача 3301,35грн.- 3% річних.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
При цьому, пунктом 7.2.3. договору, сторони також передбачили нарахування 3% річних у разі невиконання грошового зобов'язання.
Перевіривши розрахунок позивача в частині нарахувань 3 % в сумі 3301,35 грн. суд вважає, що він відповідає вимогам чинного законодавства і тому задовольняє теж позов у цій частині.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач позов щодо підстав та предмету не спростував. Доказів, які б підтверджували сплату основного боргу на час звертання позивачем до суду та розгляду справи не надав, основний борг визнав.
Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позову з урахуванням уточнених вимог щодо стягнення суми основного боргу 216563,46, 3% річних в сумі 3301,35грн. та пені у сумі 16562,64 грн., оскільки уточнені вимоги підтверджуються матеріалами справи та відповідають вимогам чинного законодавства.
Проте, суд відмовляє відповідачу у задоволенні клопотання про зменшення розміру пені, оскільки відповідач не надав доказів, які б могли бути підставою для задоволення клопотання. Відповідно до п.3 ст.83 ГПК України суд може зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені) тільки у виняткових випадках.
Крім того, відповідач просить відстрочити виконання рішення суду у справі до 31.03.13 року.
Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши додані до клопотання докази, суд задовольняє клопотання відповідача частково.
Відповідно до п.6 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право, відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Згідно роз'яснення Вищого арбітражного суду №02-5/333 від 12.09.1996р. із змінами та доповненнями, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.
Розстрочка - виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).
Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини сторін у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Отже, враховуючи, що негайне виконання рішення суду по даній справі призведе до вкрай негативних наслідків, які можуть вплинути на стан господарську діяльність відповідача, а також інтереси стягувача, зокрема, необхідність сплати першої частини поставки газу до початку опалювального сезону, суд розстрочує виконання рішення у даній справі на два місяці, а саме: листопад-грудень 2012 року.
На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, оскільки останній спонукав позивача звернутися з позовом до суду.
Керуючись ст. ст. 33,34,43,44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Родіна" (65080, м.Одеса, вул. Варненська,4А, р/р 26007312812 банк АБ „Південний", МФО 328209, код ЄДРПОУ 02225128) на користь Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" (65110, м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б, р/р 26036300035763 в ПАТ „Державний ощадний банк України", Філія Одеське міське відділення №7860, МФО 388078 код ЄДРПОУ 34674102 та 65101, м.Одеса, вул. Варненська, 27 ):
- 216563,46 грн. -основного боргу,
- 3301,35. - 3% річних,
- 16562,64 грн. -пені,
- 5728,55 грн. витрат пов'язаних зі сплатою судового збору.
3. Розстрочити виконання рішення суду строком на два місяці, сплачуючи борг, в тому числі і витрати, пов'язані із сплатою судового збору таким чином: листопад 2012 року - 121078грн., грудень 2012 року - 121078грн.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення підписано 22.10.2012р.
Суддя Брагіна Я.В.
Копію рішення надіслати:
1. Комунальному підприємству "Теплопостачання міста Одеси" (65101,м.Одеса, вул. Варненська,27)
2. Товариству з обмеженою відповідальністю "Родіна" (65080, м. Одеса, вул. Варненська, 4 А)