"15" жовтня 2012 р.Справа № 5017/2630/2012
за позовом Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси";
До відповідача: Комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "ПІВНІЧНИЙ"
про стягнення 574188,01 грн.;
Суддя Оборотова О.Ю.
За участю представників:
Від позивача: Зубачова Ю.В. -довіреність № 01/11-2000 від 06.12.11р.
Від відповідача: Фадєєва Л.В.- довіреність від 24.09.12р.
Суть спору: Комунальное підприємство "Теплопостачання міста Одеси звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "ПІВНІЧНИЙ" про стягнення 574188,01 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.09.2012 року порушено провадження у справі № 5017/2630/2012.
Представник відповідача у судові засідання з'явився, позов визнає у повному обсязі та просить суд розстрочити виконання рішення господарського суду Одеської області.
05.10.2012р. до господарського суду Одеської області від представника відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи графіку погашення заборгованості за послуги теплопостачання.
У судовому засіданні 15.10.2012 р. після виходу судді з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси" створене на підставі рішення Одеської міської ради від 27.06.2006 року за № 101-V шляхом злиття КП "Одестеплокомуненерго" та КП "Одесатеплоенерго".
Згідно п. 2.1.1. статуту КП "Теплопостачання міста Одеси", основною метою його діяльності є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою та електричною енергією.
23 жовтня 2008 року між КП "Теплопостачання міста Одеси" (теплопостачальна організація) та Комунальним підприємством "Житлово-комунальний сервіс "ПІВНІЧНИЙ" Суворовського району (споживач) укладено договір на постачання теплової енергії № 1324, відповідно до умов якого теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачу теплову енергію, а споживач зобов'язується оплачувати фактично одержану теплову енергію, за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором.
Відповідно до п. 2.1 договору № 1324 від 22.10.2008р., теплова енергія постачається споживачу на опалення житлового будинку по адресу вул Висоцького, 23 та на опалення і гаряче водопостачання службових приміщень в обсягах згідно додатку 1 до цього договору.
Відповідно до п. 3.2.2. договору№ 1324 від 22.10.2008р., споживач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, що передбачені цим договором.
Умовами п.п. 4.1.4 договору № 1324 від 22.10.2008р. передбачено право теплопостачальної організації обмежувати або повністю припиняти постачання теплової енергії у випадках та порядку визначених Законом України „Про теплопостачання" та іншими нормативними актами України.
Відповідно до п. 5.1 договору № 1324 від 22.10.2008р., облік споживання теплової енергії на опалення та гаряче водопостачання визначається розрахунковим способом.
Положеннями п. 6.1 договору № 1324 від 22.10.2008р., визначено, що розрахунки за теплову енергію службових приміщень проводяться в грошовій формі на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації по тарифу 285,39 грн. за 1 Гкал.
Відповідно до п. 6.3 договору № 1324 від 22.10.2008р., розрахунковим періодом є календарний місяць.
Згідно з умовами п. 6.4 договору № 6187 від 01.10.2007р., споживач за три дні до початку розрахункового періоду сплачує теплопостачальній організації вартість заявленої та зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період.
Відповідно до п. 9.1 договору № 1324 від 22.10.2008р., сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання своїх зобов'язань, якщо воно є результатом дії непереборної сили. Строк виконання зобов'язань за цим договором у такому разі відкладається на період існування таких обставин.
Пунктом 9.2 договору № 1324 від 22.10.2008р., передбачено, що сторона, для якої виконання зобов'язань стало неможливим внаслідок дії обставин непереборної сили, повинна негайно, не пізніше п'яти календарних днів, письмово повідомити іншу сторону про початок, можливий строк дії та про припинення дії таких обставин.
Згідно до умов п. 10.1 цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2008 року.
Згідно п.п. 10.3., 10.4. договору № 1324 від 22.10.2008р., припинення дії договору не звільняє споживача від обов'язку повної сплати спожитої теплової енергії. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.
На виконання умов укладеного між сторонами договору позивачем було відпущено, а відповідачем фактично отримано теплову енергію за період з 01.11.2011 року 01.05.2012 року, включно, загальною вартістю 574 188,01 грн.
Позивач зазначає, що загальна заборгованість відповідача перед позивачем складає 574 188,01 грн.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків:
Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Вищевказане цілком кореспондується з положеннями ст. 275 Господарського кодексу України, згідно якої за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. При цьому ч.2 ст. 275 цього кодексу встановлено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
У відповідності до ч. 1 ст. 277 Господарського кодексу України, абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Положеннями п. 3.2 договору договору № 1324 від 22.10.2008р., встановлено обов'язок споживача виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, що передбачені цим договором (п.п. 3.2.2 договору); додержуватися умов та порядку припинення подачі теплової енергії, які передбачені Правилами користування тепловою енергією та іншими нормативними актами (п.п. 3.2.3 договору).
Згідно з ч. 6 ст. 276 Господарського кодексу України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.
Відповідно до п. 40 „Правил користування тепловою енергією" затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1198 від 03.10.2007р., споживач теплової енергії зобов'язаний, зокрема, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.
Законом України "Про теплопостачання" визначено, що тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових.
Таким чином, тариф на теплову енергію, який встановлюється Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України, є сумою трьох тарифів, а саме тарифу на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. При цьому тариф на послугу для кінцевого споживача Комісією не встановлюється.
Відповідно до положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, які встановлюються Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України), транспортні та інші послуги.
Отже, регулювання тарифів саме на комунальні послуги для кінцевих споживачів, згідно діючого законодавства, відноситься до компетенції органів місцевого самоврядування.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно вимог ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч. 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.
Як встановлено матеріалами справи, заборгованість відповідача за надані послуги теплопостачання, за період з 01.11.2011 року - 01.05.2012 року включно, становить 574 188,01грн.
Із вищезазначених обставин справи вбачається, що відповідач порушив виконання своїх зобов'язань за договором на постачання теплової енергії № 1324 від 22.10.2008р., а саме прострочив строки сплати за фактично спожиту теплову енергію.
Частиною 2 ст. 218 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог КП "Теплопостачання міста Одеси" та стягнення з відповідача заборгованості за спожиту теплову енергію за договором на постачання теплової енергії № 1324 від 22.10.2008р., у розмірі 574 188,01 грн.
У судовому засіданні представник відповідача визнав позов у повному обсязі та усно заявив клопотання про розстрочку виконання рішення господарського суду Одеської області наступним графіком погашення заборгованості за послуги теплопостачання, який підписаний обома сторонами та скріплений печатками, а саме жовтень 2012р. - 50 000грн., листопад 2012р. -50 000грн., грудень 2012р. -50 000грн., січень 2013р. -50 000грн., лютий 2013р. -124 730грн., березень 2013р. -124 730грн., квітень 2013р. -124 730грн.
Позивач не заперечує проти надання розстрочки виконання рішення господарського суду Одеської області, що підтверджується графіком погашення заборгованості за послуги теплопостачання підписаний обома сторонами та скріплений печатками.
У пункті 6 статті 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право розстрочити його виконання.
Відповідно до роз'яснення Вищого арбітражного суду №02-5/333 від 12 вересня 1996 року із змінами та доповненнями, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.
Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини сторін у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача заборгованості за договором № 1324 від 22.10.2008р. у сумі 574 188,01грн. та розстрочити виконання рішення господарського суду Одеської області наступним графіком погашення заборгованості за послуги теплопостачання, а саме: жовтень 2012р. - 50 000грн., листопад 2012р. -50 000грн., грудень 2012р. -50 000грн., січень 2013р. -50 000грн., лютий 2013р. -124 730грн., березень 2013р. -124 730грн., квітень 2013р. -124 730грн.
На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору в сумі 11 483,77 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 32-33, 43-44, 49, 50, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" до відповідача: Комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "ПІВНІЧНИЙ" про стягнення 574188,01 грн. - задовольнити.
2.Стягнути з Комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "ПІВНІЧНИЙ" (65025, м. Одеса, вул Дніпропетровська дорога, 118, р/р 26009263151 в банку ВАТ «МТБ»м. Іллічівська, МФО 328168, код ЄДРПОУ 35241704) на користь Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" (65110, м. Одеса, вул Балківська,1-Б, рах.№ 26036300035763 в ПАТ «Державний ощодний банк України», філія Одеське міське відділення №7860, МФО 388078, код ЄДРПОУ 34674102) -заборгованість у сумі 574 188,01грн.
3. Стягнути з Комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "ПІВНІЧНИЙ" (65025, м. Одеса, вул Дніпропетровська дорога, 118, р/р 26009263151 в банку ВАТ «МТБ»м. Іллічівська, МФО 328168, код ЄДРПОУ 35241704) на користь Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" (65110, м. Одеса, вул Балківська,1-Б, рах.№ 26036300035763 в ПАТ «Державний ощодний банк України», філія Одеське міське відділення №7860, МФО 388078, код ЄДРПОУ 34674102) -витрати по сплаті судового збору у розмірі 11 483,77грн.
4. Розстрочити виконання рішення господарського суду Одеської області від 15.10.2012 року у справі №5017/2630/2012 щодо стягнення суми боргу 574 188,01 грн., а саме: 31 жовтня 2012р. - 50 000грн., 30 листопада 2012р. -50 000грн., 31 грудня 2012р. -50 000грн., 31 січня 2013р. -50 000грн., 28 лютого 2013р. -124 730грн., 31 березня 2013р. -124 730грн., 30 квітня 2013р. -124 730грн.
Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 17.10.2012р.
Судя Оборотова О.Ю.