"02" липня 2012 р. Справа № 5016/1043/2012(9/17)
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" /01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченко, 18/ адреса для листування: Миколаївська філія ПАТ "Укртелеком" /54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 27/1/
до відповідача: Миколаївського обласного військового комісаріату /54030, м. Миколаїв, вул. Спаська, 33 /
про стягнення 3062,80 грн.
Суддя Бездоля Д.О.
Представники:
від позивача: Марченко М.О. (дов. від 15.06.2012 р. № 925)
від відповідача: Гапчук К.П. (дов. від 11.06.2012р. № 759/11)
СУТЬ СПОРУ: Позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього 2747,61 грн. основного боргу, 20,03 грн. пені, 185,61 грн. інфляційних нарахувань та 109,55 грн. 3% річних.
Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань з оплати послуг електрозв'язку, наданих позивачем за договором від 12.12.2006р. № 470/07.
Відповідач у відзиві підтвердив наявність заборгованості перед позивачем в сумі 2665,94 грн. та вказав, що дана заборгованість виникла з підстав неналежного фінансування відповідача з державного бюджету України, у зв'язку з чим просить суд, керуючись ст. 83 ГПК України, зменшити розмір пені до 1,00 грн.
У судовому засіданні 02.07.12р. позивач підтвердив сплату відповідачем коштів 07.05.12р. в сумі 81,67 грн. та зазначив, що проти зменшення пені до 1,00 грн. не заперечує.
Ухвалою від 13.06.12р. провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи призначений на 02.07.12р. о 14 год. 30 хв.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення присутніх представників учасників судового процесу, суд -
12.12.06р. між сторонами був укладений договір № 470/07 (далі - договір), за яким позивач зобов'язався надати послуги електрозв'язку, а відповідач -авансом оплатити ці послуги. У разі застосування авансової системи оплати відповідач для одержання послуг електрозв'язку проводить щомісячно до 20 числа по точного місяця попередню оплату їх вартості в розмірі, не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду), виходячи з фактично наданих послуг (п. 1., 4.2., 4.3., 4.6 Договору).
На виконання умов договору, за період з травня 2009 року по січень 2012 року (включно) позивач надав відповідачу послуги електрозв'язку на загальну суму 2912,63 грн., що підтверджується рахунками -актами та поясненнями сторін.
Відповідач свої зобов'язання за договором виконав неналежним чином, сплативши позивачу лише 246,69 грн., що підтверджується рахунками -актами, платіжним дорученням від 07.05.12р. № 214 та поясненнями сторін.
Таким чином, станом на час вирішення даного спору сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 2665,94 грн., що підтверджується обома сторонами.
Згідно з п. 5.8 договору у разі несплати за надані послуги електрозв'язку понад встанов лений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) відповідач сплачує пеню в розмірі одного відсотка від затриманих платежів за кожну добу затримки, згідно з чинним законодавством.
Спір у справі виник з причин того, що відповідач не виконав власних зобов'язань по договору та частково оплатив надані позивачем послуги електрозв'язку.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Як встановлено судом станом на час вирішення даного спору сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 2665,94 грн., а отже позов позивача в цій частині підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За цих підстав, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню нараховані на суму основного боргу встановлений індекс інфляції в сумі 185,61 грн. та 3% річних в сумі 109,55 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно з ч. 1 ст. 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про телекомунікації» у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.
За цих підстав, позовна вимога позивача про стягнення з відповідача 20,03 грн. пені є правомірною, проте суд, керуючись п. 3 ст. 83 ГПК України, ст. 233 ГК України, враховуючи наведені відповідачем виняткові обставини та відсутність заперечень позивача, вирішив задовольнити клопотання відповідача та зменшити розмір належної до стягнення з відповідача пені до 1,00 грн.
Враховуючи те, що частина заявленої позивачем до стягнення суми основного боргу в розмірі 81,67 грн. була сплачена відповідачем 07.05.12р., тобто до подачі позивачем даного позову, судові витрати в цій частині підлягають покладенню на позивача, в іншій на відповідача.
Керуючись ст. ст. 1, 4, 4-3, 32, 33, 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Миколаївського обласного військового комісаріату (54030, м. Миколаїв, вул. Спаська, 33, код 08299180) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бульвар Т.Шевченко, 18; адреса для листування: 54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 27/1, код 21560766) основний борг з урахуванням встановленого індексу інфляції в сумі 2851 (дві тисячі вісімсот п'ятдесят одна) грн. 55 коп., 3 проценти річних в сумі 109 (сто дев'ять) грн. 55 коп., пеню в сумі 1 (одна) грн. 00 коп. та судовий збір в сумі 1566 (одна тисяча п'ятсот шістдесят шість) грн. 58 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Повний текст рішення складено 04.07.2012р.
Суддя Д.О.Бездоля