79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
18.10.12 Справа№ 5015/3412/12
За позовом: Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», м. Київ в особі Львівської обласної дирекції НАСК «Оранта», м. Львів
до відповідача: Комунального закладу Городоцької районної ради «Городоцька центральна районна лікарня», м. Городок Львівської області
про: стягнення 19 854,87 грн.
Суддя Кидисюк Р.А.
СекретарХарко Л.М.
Представники сторін:
від позивача: Семенів Ю.О. -начальник юридичного відділу (довіреність б/н від 02.02.2012)
від відповідача: Михайляк М.Й. (довіреність № 741 від 06.08.2012)
Представникам сторін роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 18.10.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», м. Київ в особі Львівської обласної дирекції НАСК «Оранта», м. Львів до Комунального закладу Городоцької районної ради «Городоцька центральна районна лікарня», м. Городок Львівської області про стягнення 19 854,87 грн.
Ухвалою суду від 16.08.2012 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 04.09.2012 року. В судовому засіданні 04.09.2012 року оголошено перерву до 02.10.2012 року. Ухвалою суду від 02.10.2012 року розгляд справи відкладено на 18.10.2012 року.
Представник позивача в судове засідання з'явився, вимоги ухвали суду від 16.08.2012 року виконав частково, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав, наведених у позовній заяві та поданому 04.09.2012 року через канцелярію суду поясненні за вх. № 19562/12.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, проти задоволення позову заперечив повністю з підстав, наведених у поданому 18.10.2012 року через канцелярію суду відзиві за вх. № 23392/12 на позовну заяву.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
03.09.2009 року в м. Львові по вул. Городоцька відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Мерседес», державний реєстраційний номер ВС7239ВН (надалі ТЗ-1), під керуванням Голянки Т.Р. та транспортного засобу «УАЗ 3741», державний реєстраційний номер 28236ТА (надалі ТЗ-2), під керуванням Наконечного В.І., що належить КЗ ГРР "ГОРОДОЦЬКА ЦРЛ".
Згідно Постанови Городоцького районного суду Львівської області від 01.10.2009р. дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення Наконечним В.І. (водій КЗ ГРР "ГОРОДОЦЬКА ЦРЛ") Правил дорожнього руху України.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди ТЗ-1 було завдано технічних пошкоджень. Цивільно-правову відповідальність водія КЗ ГРР "ГОРОДОЦЬКА ЦРЛ" було застраховано НАСК «Оранта»згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/8437457 від 12.12.2008 року.
Згідно Акту дослідження спеціаліста-автотоварознавця від 09.12.2009 року про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику ТЗ-1 в результаті його пошкодження при ДТП 03.09.2009 року, вартість матеріального збитку складає 19854,87 грн.
Відповідно до Страхового акту № 2 від 11.03.2010 року та Розрахунку розміру страхового відшкодування Голянкові Т.Р. нараховане до виплати страхове відшкодування в розмірі 19854,87грн.
На момент ДТП Наконечний В.І., керуючи автомобілем «УАЗ-3741», р.н. 28236 ТА, що зазначено у Постанові Городоцького районного суду Львівської області від 01.10.2009р., працював на посаді водія в КЗ ГРР "ГОРОДОЦЬКА ЦРЛ".
03.05.2012 року Львівська обласна дирекція НАСК «Оранта»направила регресну вимогу до КЗ ГРР "ГОРОДОЦЬКА ЦРЛ з вимогою добровільного порядку врегулювання спору в строк до 01.06.2012р., на яку 07.06.2012р. надійшла відповідь від лікарні із пропозицією звернутися до суду для вирішення даного питання у судовому порядку.
Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне
Відповідно до п.1 ч.1 ст.1188 Цивільного Кодексу України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до ч.1 ст. 1191 Цивільного Кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до ст. 22.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно з п.33.1.4. ст.33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.
Відповідно до п. ґ) ст. 38.1.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо страхувальник не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону, а саме за три дня з моменту ДТП.
Відповідно до ст. 1172 Цивільного Кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Відповідач заявленого позову не визнає з підстав, наведених у поданому 18.10.2012 року через канцелярію суду відзиві за вх. № 23392/12 на позовну заяву. Зокрема, зазначив, що і в позовній заяві, і в регресній вимозі підставою стягнення страхового відшкодування позивач вказує Страховий акт №17 без дати (до позовної заяви додано копію Страхового акту без зазначених номеру та дати), в той же час в матеріалах справи знаходиться копія Страхового акту №2 від 10.03.2010р. В усному поясненні механіка головному лікарю КЗ ГРР «Городоцька ЦРЛ»Калінчука Я.Г., який на даний час звільнений і не працює в лікарні вбачається, що він в телефонному режимі повідомив позивача про те, що 03.09.2009р сталося ДТП. Просив суд звернути увагу, що в п.7.1.6. Договору №55 Обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 08.12.2008р. не зазначено яким чином повинно здійснюватися повідомлення (письмово чи телефоном), а зазначено лише термін -не пізніше трьох робочих днів.
Проте, відповідач не надав жодних доказів на підтвердження наведених ним у відзиві заперечень, відтак, суд не бере до уваги доводи відповідача, вважає їх надуманими та безпідставними з огляду на наступне.
Пунктом 7.1.6 Договору № 55 від 08.12.2008 року закріплено обов'язок страхувальника не пізніше трьох робочих днів повідомити страховика про настання страхового випадку. Якщо страхувальник з поважних причин не мав змоги виконати зазначені дії, він повинен підтвердити це документально.
Згідно з п.8.1. Договору за порушення умов договору сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України.
Відповідно до ст. 38.1.1. п. а Закону України «Про обов'язкове страхування і цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо страхувальник не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону, а саме за три дня з моменту ДТП.
Тобто, зазначена правова норма передбачає (у випадку неповідомлення страховика про настання дорожньо-транспортної пригоди) право страховика на пред'явлення регресного позову до страхувальника, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.
Пунктом 2 Роз'яснення Вищого арбітражного суду № 02-5/333 від 12.09.96 року «Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального Кодексу України»визначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Згідно з п. 6 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення суду.
Враховуючи зазначене та керуючись п. 6 ст. 83 ГПК України, суд вирішив розстрочити виконання рішення на 6 місяців рівними частинами, а саме по 3 577,40 грн. щомісячно.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати слід покласти на відповідача.
З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, Законами України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 1172, 1186, 1191 Цивільного кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 83, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Комунального закладу Городоцької районної ради «Городоцька центральна районна лікарня», 81500, Львівська область, м. Городок, вул. Коцюбинського, 18 (код ЄДРПОУ 01997863) на користь Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75 (код ЄДРПОУ 00034186) 19 854,87 грн. та 1 609,50 грн. судового збору з розстрочкою платежу на 6 (шість) місяців рівними частинами по 3 577,40 грн. щомісячно.
3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 22.10.2012 р.
Суддя Кидисюк Р.А