79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
08.10.12 Справа№ 5015/4172/12
Суддя господарського суду Львівської області Кидисюк Р.А., розглянувши матеріали
за позовом: Прокурора Залізничного району м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради в особі Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго», м. Львів
до: Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Львів
про: стягнення 11 959,12 грн.
Позов заявлено прокурором Залізничного району м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради в особі Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго», м. Львів до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Львів про стягнення 11 959,12 грн.
При розгляді матеріалів суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви та долучених до неї документів без розгляду з огляду на наступне.
Згідно з абзацом четвертим частини першої статті 2 ГПК господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною третьою згаданої статті передбачено, що прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Відповідно до частини 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 7 «Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам»господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави. Інтереси держави мають чітко формулюватися й умотивовуватися в позовній заяві або іншому процесуальному документі, поданому прокурором або заступником прокурора.
Вирішуючи питання про порушення справи за позовними заявами прокурора суд повинен враховувати, що закріплені нормами Конституції України та іншими правовими актами інтереси держави у своїй основі потребують здійснення загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства тощо і можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді, або держава може вбачати свої інтереси і в діяльності приватних підприємств, товариств.
Проте, інтереси держави є відмінними від інтересів інших учасників суспільних відносин і, даючи офіційне тлумачення положень статті 2 Господарського процесуального кодексу України, Конституційний Суд України у рішенні від 08.04.99 року у справі № 1-1/99 зазначив, що підставою для порушення справи у суді є заява, у якій прокурор обґрунтовує порушення чи загрозу порушення інтересів держави, зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, під яким відповідно до статей 6, 7 та 143 Конституції України потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади, а не підприємства, установи і організації, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.
Правовою позицією Конституційного Суду України визначено політико-правову природу органів місцевого самоврядування, які не є органами державної влади, а є представницькими органами, через які здійснюється право територіальної громади самостійно вирішувати не будь-які питання суспільного життя, а питання саме місцевого значення, тобто такі, які пов'язані передусім з життєдіяльністю територіальних громад і перелік яких визначено у Конституції і законах України (пункти 4, 5 мотивувальної частини Рішення від 26 березня 2002 року № 6-рп/2002 у справі про охорону трудових прав депутатів місцевих рад).
Прокурором не представлено доказів того, що Львівське комунальне підприємство «Залізничнетеплоенерго»належить до органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади (згідно Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»), а також доказів того, що на Львівське комунальне підприємство «Залізничнетеплоенерго»державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у спірних правовідносинах.
Наведене прокурором Залізничного району м. Львова обґрунтування підстав пред'явлення позову не містить посилань на обставини, що свідчать про порушення чи загрозу інтересам держави та визначення органу державної влади, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, позов заявлено в інтересах суб'єкта господарювання, управління господарською діяльністю якого здійснюється через його органи управління, а тому за таких обставин порушувати провадження у справі за позовом прокурора та розглядати спір по суті підстав немає.
Як вбачається з позовної заяви, спірні правовідносини виникли на підставі неналежної оплати ФОП наданих суб'єктом господарювання - КП «Залізничнетеплоенерго»послуг, що може послужити підставою для розгляду цивільно-правової відповідальності сторони за Договором. Тому, на думку суду, Львівське комунальне підприємство «Залізничнетеплоенерго»у даних правовідносинах виступає не як орган державної влади, а як господарюючий суб'єкт.
Згідно з абзацом третім частини третьої постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. № 7 «Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам», у випадках неправильного визначення прокурором (його заступником) позивача, тобто органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, господарський суд на підставі пункту 1 частини першої статті 63 ГПК повертає таку позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
Таким чином, позовна заява прокурора Залізничного району м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради в особі Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго»про стягнення 11 959,12 грн. підлягає поверненню без розгляду.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву і додані до неї документи повернути без розгляду.
2. Копію позовної заяви № 5015/4172/12 від 04.10.2012 р. залишити в суді при ухвалі від 08.10.2012 р.
3. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до господарського суду після усунення виявлених порушень в порядку, встановленому законом.
Додаток: позовна заява з доданими документами на 18 аркушах.
Суддя Кидисюк Р.А